25 лютого 2020 року в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського відзначили Міжнародний день рідної мови. У заході, організованому кафедрою іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін, взяли участь студенти першого курсу та студенти-іноземці.

Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) ‒ день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня‒17 листопада 1999 року в Парижі.

Чому стільки уваги приділяється рідній мові? Тому що мови складають неповторне вираження людської творчості у всьому його розмаїтті. Як інструмент комунікації, сприйняття і роздуми, мова також описує те, як ми бачимо світ, і відображає звʼязок між минулим, сьогоденням і майбутнім. Мови несуть сліди випадкових зустрічей, різні джерела, з яких вони наситилися і кожен відповідно до своєї окремою історією.

Виразною ознакою студентської спільноти ДонНУЕТ є  різноманіття мов спілкування. Саме тому учасники заходу говорили про те, як важливо з повагою ставитись до рідної мови, чому варто і важливо вчити іноземні мови. Студенти читали вірші, презентували цікаві повідомлення, а родзинкою свята стало колективне виконання українського хіта «Червона рута».

19 лютого 2020 року в стінах Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського відбувся традиційний Speking Club. Тема цієї зустрічі була «Weird Laws around the world» (Найнезвичайніші закони світу). Гості презентували цікаві факти з різних країн світу та розповіли про законами своїх країн. Після презентації у студентів була можливість поспілкуватися з представниками США та Канади й продемонструвати свої знання з англійської мови та культури.

Викладачі кафедри іноземний філології, українознавства та соціально-правових дисциплін регулярно запрошують носіїв англійської мови задля підвищення мотивації у студентів, розширення їх кругозору та можливості попрактикувати мову, яку вони вивчають.

Вже другий рік поспіль кафедра технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи співпрацює з ПрАТ «Криворіжхліб». Студенти спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа» були на екскурсії на хлібокомбінаті, проходили практику на підприємстві, прикрашали паски, пакували готову продукцію.

Ось і в цьому навчальному році студенти-першокурсники груп ХТ-19 та ГРС-19 разом з викладачами кафедри к.т.н., доцентом Горяйновою Ю.А. та асистентом Боднарук О.А. з задоволенням відвідали ПрАТ «Криворіжхліб».

Екскурсію проводила начальник лабораторії Вініченко С.І. На початку зустрічі вона розповіла, що таке взагалі хліб, які види замісу тіста існують, який асортимент продукції випускає підприємство, скільки технологічних ліній працює тощо.

Потім ми відправилися в цехову лабораторію. Там студенти дізналися про методи дослідження основних показників якості готової продукції – вологи,  кислотності, лужності.

Після ми потрапили безпосередньо в виробничий цех. Вініченко С.І. ознайомила студентів з повним технологічним циклом виготовлення хліба – від надходження сировини до виходу готової продукції. На власні очі ми побачили, як «народжується» хліб.

Також ми ознайомилися зі складськими приміщеннями, де зберігається готова продукція; побачили, як вона відправляється споживачам; як надходить борошно до цеху.

Далі ми прямували до виробничої лабораторії, де проводять аналіз борошна та усіх готових виробів. Студентам розповіли про обладнання, про методи дослідження вологості, числа падіння, кількості та якості клейковини, білості борошна, ступені помела.

Студенти з зацікавленістю слухали Вініченко С.І., задавали питання.

Наприкінці екскурсії нам запропонували провести дегустацію хлібобулочних виробів ПрАТ «Криворіжхліб». А це: хліб «Козацький», булочки «Іриска», «Яблучна насолода», «Макова насолода», «Ласунка», «Харківська», здоба «Криворізька» та інші. Уся продукція нам прийшлася до смаку!

Впевнені, що знання, які отримали студенти під час екскурсії, знадобляться їм на лабораторно-практичних заняттях з харчових технологій, теоретичних основ харчових технологій, харчової хімії, методів контролю в галузі.

Студенти та викладачі дуже вдячні керівництву ПрАТ «Криворіжхліб» за можливість відвідати підприємство.

У світі 21 лютого традиційно відзначається Всесвітній день екскурсовода. Саме ця людина завжди поряд із подорожуючими, допомагає пізнавати культурні особливості тієї чи іншої країни, розробляє тематику екскурсій, маршрути, готує зміст матеріалу, складає тексти, використовує історико-архівні джерела, наукові дані, новітні повідомлення, оновлює методичні розробки, готує інформацію спеціального характеру до доступної форми представлення екскурсантам.

Професія екскурсовода висуває дуже високі вимоги до якостей людини. Необхідний високий рівень розвитку загальних здібностей ‒ великий інтелект, значний обсяг оперативної та довгострокової памʼяті, гарні показники уваги (стійкість, концентрація, розподіл, переключення), витривалість, працездатність, врівноваженість, розвиті комунікативні уміння і навички. Для успішної роботи екскурсовод повинен мати гарну дикцію й артикуляцію, культурну мову, глибокі знання в області предмета екскурсії, широкий кругозір.

У цьому році святкування Всесвітнього дня екскурсовода організовано комунальним підприємством «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради із запрошенням президента ГС «Національна туристична організація України» Івана Лептуги, а також представників туристичної індустрії Кривого Рогу.

Представник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, доцент кафедри туризму та країнознавства Галина Богатирьова також прийняла участь у заходах, присвячених Всесвітньому дню екскурсовода.

21 лютого 2020 р. відбулася Туристична майстерня індустріального Кривого Рогу, яка включала розгляд питань про пріоритети розвитку туристичного продукту, основи та принципи планування розвитку туристичної продукції.

Цікавинкою майстерні став тренінг «Розробка туристичного продукту міста». В процесі тренінгу відбулося обговорення проблемних питань туристичної галузі, а саме: виявлення неочевидних, потенційних конкурентних переваг турпродукту; створення власного туристичного продукту та інші. Учасники ще раз упевнилися в тому, що професія екскурсовода належить до творчих видів праці, вимагає тривалої різнобічної підготовки і постійного самовдосконалення професіонала в процесі роботи.

Центральні банки досліджують цифрові валюти, але яким може бути практичне застосування такого інноваційного інструменту? Про це 21.02.2020 р. спілкувались учасники українського платіжного ринку під час панельної дискусії у межах конференції «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів» #CBDCinUA2020. Директор Навчально-наукового інституту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Нєізвєстна Олена Володимирівна взяла участь у роботі конференції. Представники НБУ, банків, мобільних операторів, платіжних компаній та компаній-розробників і науковці поміркували про можливе майбутнє цифрової валюти в Україні та про різні можливості її використання.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Голова Національного банку України Яков Смолій. «Насправді у 2020 році вже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це – вже даність. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати», – наголосив він, відкриваючи конференцію.

Власним досвідом розробки і впровадження цифрової валюти центральних банків поділилися представники Центральних банків Швеції, Канади, Фінляндії, Нідерландів, Японії, Уругваю, ЮАР. Про ризики, які супроводжують процес впровадження е-валют у грошовий обіг, доповідали представники Світового банку та МВФ.

Український проєкт е-гривні презентував Роман Гартингер, начальник відділу департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.

Український центробанк почав вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні – з 2016 року. Бачення НБУ полягає в тому, що е-гривня – це звичайна (фіатна) валюта в електронному вигляді, що має обмінюватись на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1.

Тож у 2018 році був реалізований «пілотний» проєкт, що включав і практичну частину. Тобто відбулося тестування інноваційного платіжного рішення, створеного командою фахівців Національного банку України та волонтерів із ІТ-сфери, що базувалося на технології розподілених регістрів (блокчейн) та платіжній інфраструктурі НПС «ПРОСТІР».

В обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні – трохи більше 5 тисяч гривень. Вся емісія е-гривні увійшла до грошового агрегату М0, тобто до готівки в обігу поза банками.

Робочі групи тестували різні операції з е-гривнею, наприклад, були доступні такі можливості:

• створення електронного гаманця у веб-браузері;
• встановлення мобільного додатка для Android або iOS;
• поповнення електронного гаманця е-гривнею за допомогою картки НПС «Простір»;
• переказ е-гривні на інший електронний гаманець (P2P);
• поповнення балансу мобільного телефону;
• благодійний внесок е-гривнею;
• погашення е-гривні на безготівкову картку PROSTIR.

За час «пілоту» Національний банк вивчав також різні аспекти запуску та роботи цифрової валюти центробанку:

• тестувалася технологія для випуску й обігу е-гривні, зокрема ефективність роботи розподілених реєстрів як бази для її випуску та обігу ;
• була створена тимчасова методологічна база для е-гривні, яка включала тимчасові правила і тимчасовий регламент;
• розробили тимчасову бухгалтерську модель функціонування цифрової валюти;
• досліджувалися і правові аспекти випуску та обігу е-гривні, і можливий вплив її на макроекономічну стабільність.

Учасникам конференції була надана можливість самим стати власниками е-гривні, заробити її для свого гаманця, витратити на придбання ювілейної банкноти у 100 грн до 100-річчя подій української революції. До речі, ця ювілейна банкнота містить і ескіз банкноти 100-річної давнини, розроблений батьком українських грошей ‒ Георгіем Нарбутом (про нього, до речі, ви вже читали на нашому сайті).

«На нашу думку, е-гривня може бути цікавою, у першу чергу, звичайному користувачу, адже по суті вона є цифровим аналогом готівки, ‒ зауважила Ольга Василєва, заступник директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. ‒ Якщо у майбутньому клієнт відчує переваги цифрової валюти, а це, в першу чергу, швидкість та низька вартість платежу, він і надалі користуватиметься саме таким інструментом. Водночас попит на цифрову валюту буде стимулювати поширення операцій із нею, а учасників ринку ‒ розвивати інфраструктуру».

Сергій Холод, заступник Голови НБУ, додав, що конференція #CBDCinUA2020 стала майданчиком для дійсно високопрофесійної та фахової дискусії, яка розкрила широкий спектр потенційних можливостей для платежів завдяки використанню цифрової валюти центральних банків. «Центробанки, які є першопрохідцями у дослідженні, пілотуванні та запуску цифрових валют центральних банків, разом із представниками фінансової та IT-сфери жваво дискутували про майбутнє ринку платежів», – підкреслив Сергій Холод.