Масляна. Історія, традиції

Щороку дата свята змінюється в залежності від того, на який день випадає святкування Великодня. В цьому році саму Масляну відзначатимуть 1 березня, а Масляний тиждень почався з 24 лютого.

У день Масляної люди проводжали зиму і вітали весну. Народні гуляння супроводжувалися різними ритуалами та обрядами, деякі з них збереглися до сьогодні.У давнину Масляну також називали Сирною седмицею. У цей день дозволялося їсти тільки молочні продукти і рибу, в той час як м’ясо суворо заборонялося.Традиції та звичаї України на Масляну прийшли до нас уже давно. Наші предки відзначали це свято у весняну пору, коли пробуджувалася від зимового сну природа. Зустріч весни супроводжувалася веселими народними гуляннями та випіканням золотистих млинців. Багато традицій і звичаїв України на Масляну об’єднують ритуали прощання із зимою, очікування весняного тепла. До таких обрядів, наприклад, відноситься спалення опудала Зими на багатті. Для слов’ян цей ритуал символізував прощання з холодами і зустріч теплої весни.На Масляну існують свої прикмети, частівки, загадки, вірші. Наприклад, частівки на Масляну ‒ це короткі святкові пісні, які можна співати весь тиждень на свято. Вивчити такі частівки не складе жлдних труднощів, зате вони додадуть святу особливу атмосферу. Також у дні свята виготовляють вироби до Масляної своїми руками з різних матеріалів ‒ соломи, картону і паперу, тканини.За традицією кожен день Масляного тижня пов’язаний із певними обрядами. Понеділок ‒ зустріч Масляної. У цей день вранці діти в селах збиралися разом і йшли від хати до хати з піснями. Ті, хто багатший, починали пекти млинці. Перший млинець віддавався убогим на помин покійних. Господині пригощали дітей млинцями. Це тривало до обіду, а після обіду всі йшли кататися зі снігових гір і співати пісні. Перший день катання з гір був дитячим, дорослі приєднувалися до катання тільки в середині тижня. Катання з гір було пов’язано з прикметою: у тих, хто далі всіх скотиться з гори, виросте самий хороший льон.У вівторок влаштовували оглядини (загравання). Другий день Масляної, як правило, вважався днем для молодят. Тиждень-два тому в селах гралися весілля. Тепер ці молоді сім’ї запрошувалися кататися з гори. Всі сімейні пари, в яких нещодавно все село було на весіллі, повинні були скотитися з гори. В цей же самий день було не тільки катання зі снігових гір, а й тривало частування млинцями у всіх будинках.У середу (ласунка) мати дружини пекла млинці й пригощала ними зятя. Молоді в цей день одягалися так, як це було на весіллі. В цей же день молоді неодружені хлопці і незаміжні дівчата каталися з гір. Цікаво, що над хлопцями, яким цього року не пощастило, і вони не встигли одружитися, все село жартувало, придумували різного роду «покарання», від яких молоді хлопці відкуповувалися частуваннями ‒ млинцями і цукерками. Але найголовнішою подією цього дня був все-таки візит зятя ‒ «до тещі на млинці».У четвер влаштовували санні катання. Цей день часто називався широкий четверток, розгул, перелом. У цей день на свято збиралося все суспільство. Влаштовувалися знамениті кулачні бої, взяття снігових містечок. У п’ятницю ‒ на тещині вечірки ‒ зяті звали матерів дружин на частування. У цей день наступала черга тещ відвідувати зятя: для тещі пеклися млинці. Зять із вечора повинен був сам особисто запросити тещу. Ця зустріч символізувала надання честі сім’ї дружини.Субота відводилася на посиденьки. У цей день молода невістка запрошувала рідних до себе. Як правило, в цей же день вбрану Масляну ‒ опудало із соломи ‒ на ношах несли до кінця села, і там, із піснями, «ховали»: у великому багатті спалювали Масляну. Навколо багаття веселилися: співали пісні й танцювали. У неділю всі згадували, що в понеділок настає Великий Піст, тому, прагнучі очиститися від усього гріховного, люди просили один в одного прощення. У цей день прощаються всі образи.