Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів

Центральні банки досліджують цифрові валюти, але яким може бути практичне застосування такого інноваційного інструменту? Про це 21.02.2020 р. спілкувались учасники українського платіжного ринку під час панельної дискусії у межах конференції «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів» #CBDCinUA2020. Директор Навчально-наукового інституту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Нєізвєстна Олена Володимирівна взяла участь у роботі конференції. Представники НБУ, банків, мобільних операторів, платіжних компаній та компаній-розробників і науковці поміркували про можливе майбутнє цифрової валюти в Україні та про різні можливості її використання.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Голова Національного банку України Яков Смолій. «Насправді у 2020 році вже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це – вже даність. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати», – наголосив він, відкриваючи конференцію.

Власним досвідом розробки і впровадження цифрової валюти центральних банків поділилися представники Центральних банків Швеції, Канади, Фінляндії, Нідерландів, Японії, Уругваю, ЮАР. Про ризики, які супроводжують процес впровадження е-валют у грошовий обіг, доповідали представники Світового банку та МВФ.

Український проєкт е-гривні презентував Роман Гартингер, начальник відділу департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.

Український центробанк почав вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні – з 2016 року. Бачення НБУ полягає в тому, що е-гривня – це звичайна (фіатна) валюта в електронному вигляді, що має обмінюватись на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1.

Тож у 2018 році був реалізований «пілотний» проєкт, що включав і практичну частину. Тобто відбулося тестування інноваційного платіжного рішення, створеного командою фахівців Національного банку України та волонтерів із ІТ-сфери, що базувалося на технології розподілених регістрів (блокчейн) та платіжній інфраструктурі НПС «ПРОСТІР».

В обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні – трохи більше 5 тисяч гривень. Вся емісія е-гривні увійшла до грошового агрегату М0, тобто до готівки в обігу поза банками.

Робочі групи тестували різні операції з е-гривнею, наприклад, були доступні такі можливості:

• створення електронного гаманця у веб-браузері;
• встановлення мобільного додатка для Android або iOS;
• поповнення електронного гаманця е-гривнею за допомогою картки НПС «Простір»;
• переказ е-гривні на інший електронний гаманець (P2P);
• поповнення балансу мобільного телефону;
• благодійний внесок е-гривнею;
• погашення е-гривні на безготівкову картку PROSTIR.

За час «пілоту» Національний банк вивчав також різні аспекти запуску та роботи цифрової валюти центробанку:

• тестувалася технологія для випуску й обігу е-гривні, зокрема ефективність роботи розподілених реєстрів як бази для її випуску та обігу ;
• була створена тимчасова методологічна база для е-гривні, яка включала тимчасові правила і тимчасовий регламент;
• розробили тимчасову бухгалтерську модель функціонування цифрової валюти;
• досліджувалися і правові аспекти випуску та обігу е-гривні, і можливий вплив її на макроекономічну стабільність.

Учасникам конференції була надана можливість самим стати власниками е-гривні, заробити її для свого гаманця, витратити на придбання ювілейної банкноти у 100 грн до 100-річчя подій української революції. До речі, ця ювілейна банкнота містить і ескіз банкноти 100-річної давнини, розроблений батьком українських грошей ‒ Георгіем Нарбутом (про нього, до речі, ви вже читали на нашому сайті).

«На нашу думку, е-гривня може бути цікавою, у першу чергу, звичайному користувачу, адже по суті вона є цифровим аналогом готівки, ‒ зауважила Ольга Василєва, заступник директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. ‒ Якщо у майбутньому клієнт відчує переваги цифрової валюти, а це, в першу чергу, швидкість та низька вартість платежу, він і надалі користуватиметься саме таким інструментом. Водночас попит на цифрову валюту буде стимулювати поширення операцій із нею, а учасників ринку ‒ розвивати інфраструктуру».

Сергій Холод, заступник Голови НБУ, додав, що конференція #CBDCinUA2020 стала майданчиком для дійсно високопрофесійної та фахової дискусії, яка розкрила широкий спектр потенційних можливостей для платежів завдяки використанню цифрової валюти центральних банків. «Центробанки, які є першопрохідцями у дослідженні, пілотуванні та запуску цифрових валют центральних банків, разом із представниками фінансової та IT-сфери жваво дискутували про майбутнє ринку платежів», – підкреслив Сергій Холод.