У 2019 році на черговому засіданні Всесвітнього економічного форуму, який займається поліпшенням стану світу шляхом залучення бізнесу, політичних, академічних та інших лідерів суспільства у формуванні глобальних проблем, було піднято актуальне питання – підвищення робочої ефектвності. Так, авторитетними експертами було запропоновано експеримент в рамках скорочення робочого тижня за прикладом розвинених країн світу. На їх думку, зниження кількості робочих днів посприяє ефективній роботі не тільки працівників, але і компаній, що несе за собою економічне благополуччя держави.

Психолог Уортонскої школи бізнесу при Пенсільванському університеті Адам Грант вважає, що: «…у нас є хороші приклади, які демонструють, що при зниженні тривалості робочого часу люди можуть ефективніше зосередити увагу. При цьому їх продуктивність залишається такою ж, а якість і креативність здебільшого зростають. Вони більш лояльні до організаційної роботи, готові проявити гнучкість у житті поза роботою».

Із даним твердженням згоден відомий економіст та історик Рутгер Брегман, який згадує аналогічний експеримент, що був проведений підприємцями-капіталістами ще в 20-ті й 30-ті роки, в ході якого було виявлено, що перехід із 60-годинного на 40-годинний графік зробив виконання робочого процесу більш продуктивним, а працівників ‒ щасливішими. Так, старий графік роботи працівників повʼязували з фізичною втому та монотонністю праці. Тому, відтоді 40-годинний робочий тиждень став стандартом у багатьох країнах світу.

Між тим, на форумі йшла мова про наукові дослідження ефекту від 40-годинного тижневого графіка. Експерти згадували данні Організації економічної співпраці та розвитку, за якими: чим більше часу відводиться роботі, тим нижча продуктивність праці та рівня ВВП за кожну годину роботи. Головними прикладами, які наводилися на заході були Пд. Корея та Мексика, які є лідерами за кількістю відпрацьованих годин із 36 найбільш розвинених країн світу. Як виявилось, перепрацювання в цих країнах не підвищує продуктивність праці, а навпаки, доводить людей до нервових станів та інфарктів. При цьому рівень продуктивності знаходиться на мінімальному рівні, яка притаманна даній групі країн.

Варто згадати успіх німецької компанії Microsoft, у якій було запроваджено 25-годинний робочий тиждень із жорсткими правилами. Але японський підрозділ Microsoft у рамках експерименту зробили пʼятницю вихідним днем і за 3 місяці продуктивність компанії виросла на 40 %. На цьому компанія не зупинилась і в рамках експерименту зробили п’ятницю вихідним днем на постійній основі. У результаті чого виявилось, що 92 % співробітників стали щасливіщими. В той же час виявилося, що ефектиність роботи виросла на 40 %⠀за рахунок економії офісного паперу (на 58 %) та електроенергії (на 23 %).

Таким чином, скорочення робочого часу веде до підвищення концентрації, зменшення стресу та ризику професійного вигорання, крім того, є економічно доцільним, а отже, є необхідністю для економіки країни.

12-13 грудня 2019 року на кафедрі технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи пройшов захист дипломних проєктів магістрів спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа». Дипломний проєкт – це останній і найважливіший проєкт, який у повній мірі відображає всі результати, досягнуті студентами за час навчання.

Захист пройшов дуже продуктивно, адже студенти продемонстрували високий рівень підготовки. Працюючи над темою диплому та презентуючи його перед членами комісії, студенти реалізували свої знання, уміння та навички, отримані на попередніх етапах навчання.

Це знайшло відображення також і у практичній презентації новітніх технологій виробів із подальшою їх дегустацією. Були представлені такі вироби, як: безглютенові хлібобулочні вироби для хворих на целіакію на основі кукурудзяного, рисового та гречаного борошна; хліб соєво-морквяний та гарбузовий із підвищеним вмістом каротиноїдів; м’ясні січені вироби з рослинними добавками функціонального призначення; рибні січені вироби пребіотичної дії; хлібобулочні вироби прискореної технології виробництва з використанням сухої картопляної добавки.

Теми дипломних робіт були різноманітні, зокрема можна зазначити такі: «Проєкт кафе-пекарні в м. Кривий Ріг із впровадженням технології безглютенових хлібобулочних виробів», «Проєкт готелю 3* у м. Трускавець Львівської області з впровадженням еко-послуг в діяльності підприємства», «Проєкт стилізованого кафе «Лакшері» із сорбет-баром із впровадженням технологій страв на основі дикорослої сировини у м. Кривий Ріг» тощо.

За результатами захисту комісія, до складу якої увійшли: голови ЕК: Лавська Оксана Євгенівна – менеджер проєкту ТОВ «Рейкарц менеджмент» та Сабіров Олександр Володимирович – головний технолог ТОВ «С&C», члени ЕК: к.т.н., доценти: Сімакова Ольга Олександрівна, Попова Світлана Юріївна, Назаренко Ірина Анатоліївна, Слащева Аліна Вячеславівна, позитивно оцінила напрацювання студентів.

По завершенню захисту дипломних проєктів комісія відзначила гідний рівень підготовки студентів, їхню цілеспрямованість, наполегливість та бажання стати справжніми професіоналами.

Вітаємо студентів з успішним захистом дипломних робіт та бажаємо плідної діяльності й успіхів на професійному шляху!

13 грудня 2019 року відбувся міський захід – церемонія покладання квітів до памʼятного знаку «Памʼяті чорнобильцям» (меморіальний комплекс) із нагоди відзначення Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У цьому заході взяли участь і студенти Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

Вибух на Чорнобильській АЕС стався 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства.

Витік радіації в результаті вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму.

А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб з усього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 чоловік загинули від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч із них стали інвалідами.

Під радіоактивне випромінювання в результаті вибуху в Чорнобилі потрапили 1,9 млн осіб в Україні. Загалом – 8,4 млн осіб у Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.

Ми всі дуже вдячні рятувальникам, які, незважаючи на небезпеку, рятували життя українців!

Останні кілька місяців викладачі кафедр ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського здійснюють активні профорієнтаційні заходи для учнів закладів середньої освіти м. Кривий Ріг .

Не залишаються осторонь і викладачі кафедри туризму та країнознавства.

Лише за останні кілька тижнів вони провели інтерактивні заняття на тему: «Туризм ‒ це більше, ніж ви можете собі уявити». У профорієнтаційній роботі беруть участь усі викладачі кафедри: д.е.н., доц. Горіна Г. О., к.п.н., доц. Богатирьова Г. А., к.е.н. Ніколайчук О. А., к.і.н., доц. Роминуха А.Л.

Ось неповний перелік відвіданих закладів середньої освіти:

• Лозуватська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Т. Г. Шевченка
• Ліцей № 16
• Центрально-міська гімназія
• КЗОШ № 1
• КЗОШ № 121
• КЗОШ № 26
• КЗОШ № 11
• КЗОШ № 45
• КЗОШ № 6
• Криворізький навчально-виховний комплекс № 128

• КЗОШ № 103

Під час уроків учні дізналися про сутність і роль туризму в сучасних умовах, види туризму залежно від різних класифікаційних ознак і туристичну регіоналізацію світу. Також були розглянуті рейтинги найбільш популярних для подорожей країн (за обсягами міжнародних туристичних прибуттів, за обсягами надходжень від міжнародного туризму, за індексом конкурентоспроможності подорожей і туризму, за ризиками безпеки подорожі тощо).

Міжнародний день гір (International Mountain Day), який відзначається 11 грудня, було встановлено за рішенням 57-ї Генеральної Асамблеї ООН у 2003 році. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/57/245.

Не дарма кажуть: «Краще гір можуть бути лише гори». Гори заворожують своєю величною красою, чистим гірським повітрям та разючими видами.

Викладачі кафедри туризму та країнознавства вітають усіх шанувальників гір.

Гірський туризм ‒ вид туризму, що полягає в пішому пересуванні групи людей по певному маршруту, прокладеному в гірській місцевості. Хоча в гірському туризмі використовуються елементи скелелазіння при проходженні маршруту, не слід плутати його з альпінізмом. Головна відмінність полягає в тому, що метою альпініста є підйом на вершину певної категорії складності, а метою гірського туриста ‒ проходження маршруту певної категорії складності, який включає декілька перевалів та/або вершин. Складність маршруту визначається в основному складністю (категорійністю) перевалів, що в нього входять. Маршрути гірського туризму пролягають на висотах понад 2500-3000 м над рівнем моря, тому однією зі складностей також є прояв гірської хвороби.

Гірський туризм ‒ це досить складне навантаження на всі групи м’язів, оскільки легких шляхів гірські туристи не шукають, а перешкоди зустрічаються регулярно. Мало того, що потрібно зуміти подолати перевали, траверси вершин, так ще й зробити радіальні сходження. Однією з особливостей гірського туризму є те, що протяжні перешкоди в ньому не оцінюються. Тому, якщо ви просто переправитеся через гірську річку ‒ це не зарахують.

Найбільш відомими центрами гірського туризму можна назвати Кавказ, Гімалаї, Тибет, Альпи, Памір, Аргентинські Анди. Останнім часом стрімке зростання показує Швейцарія. Навіть самі маленькі містечка, розташовані в Альпах, пропонують чудовий сервіс і можливості. Те ж саме можна сказати і про Непал, який демонструє динамічні темпи розвитку.

В Україні центром гірського туризму є Карпати. Карпати – масштабні та багатогранні. Однієї відпустки точно не вистачить, щоб познайомитися з ними. Але після того, як побував уперше – постійно хочеться повертатися знову і знову!