Записи

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на спеціальності «Місцеві фінанси»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_6 «Опитування здобувачів вищої освіти та НПП щодо відповідності методів навчання і викладання принципам академічної свободи» проводилось у формі онлайн-опитування 01.09.2021 – 29.10.2021 р.  із використанням сервісу Microsoft Forms і стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти щодо форм та методів навчання і викладання в Університеті, які відповідають вимогам студентоцентрованого підходу та принципам академічної свободи.

В опитуванні взяли участь 5 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Опитування виявило розбіжності у трактуванні здобувачами ВО поняття «академічна свобода». З огляду на значущість академічної свободи як передумови для належного виконання закладом вищої освіти одного із своїх основних призначень у вільному демократичному суспільстві – розвиток людського мислення через критичне ставлення до усталених догм, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на питання «На Вашу думку, академічна свобода означає…» (табл. 1).

 

Таблиця 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Вашу думку, академічна свобода означає    ?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
свободу викладання 1
свободу проведення наукових досліджень 2
свободу навчання 2
важко відповісти 1

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення більш детального аналізу з метою виявлення причин розбіжності у трактуванні здобувачами ВО поняття «академічна свобода».

Особисті погляди викладачів із тих чи інших питань, формальні чи неформальні інституційні практики не мають бути перешкодою для реалізації здобувачами освіти своєї академічної свободи. На запитання «Чи маєте Ви змогу під час вивчення навчальних дисциплін обговорювати теми, які відповідають цільовим завданням навчальних дисциплін, але є соціально, політично або етично контраверсійними?» 1 здобувач вищої освіти надав відповідь «Так», 4 – «Скоріше так».

Відповідаючи на запитання «Чи використовують Ваші викладачі під час викладання навчальної дисципліни методи дискусії?» 2 здобувачів вищої освіти надали відповідь «Так», 2 – «Скоріше так», 1 – «Ні».

Проте, на запитання «Чи заважають викладачі Вам та іншим студентам висловлювати власні думки під час обговорення контраверсійних тем?» отримано результати, які узагальнені у табл. 2

 

Таблиця 2 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Чи заважають викладачі Вам та іншим студентам висловлювати власні думки під час обговорення контраверсійних тем?»

 

Запропоновані варіанти відповідей Кількість згадувань
так 1
скоріше так 3
важко відповісти 1
Загалом 5

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення інформаційної роботи зі здобувачами ВО щодо реалізації їх права на академічну свободу, в основі якої знаходяться принципи свободи слова і творчості. На запитання «Чи заохочують Ваші викладачі під час вивчення навчальних дисциплін Вас та інших студентів до дослідницької діяльності?» 2 здобувачів вищої освіти надали відповідь «Так», 3 – «Скоріше так». Відповідаючи на питання «Чи надають Ваші викладачі Вам та іншим студентам право вільно обирати теми для досліджень, виконання індивідуальних завдань тощо?», 1 особа надала відповідь «Так», 4 – «Скоріше так».

Респонденти зазначили, що Університет надає студентам можливість оприлюднення результатів власної дослідницької діяльності, а також інформацію щодо можливості участі у проектних та грантових програмах.

На запитання «Чи сприяє Університет участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конкурсах?» та «Чи сприяє Університет участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях?» відповідь здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти була схожою: 1 особа надала відповідь «Так», 4 – «Скоріше так».

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  • наголосити НПП, які залученні до викладання дисциплін на ОП «Фінанси, банківська справа та страхування», дотримуватися принципів академічної свободи;
  • Гаранту ОП «Місцеві фінанси» посилити рівень інформованості здобувачів ВО, що навчаються на даній ОП, щодо реалізації їх права на академічну свободу, в основі якої знаходяться принципи свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів;
  • Гаранту ОП «Місцеві фінанси» продовжувати позитивну практику залучення здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти до участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях та у всеукраїнських та міжнародних конкурсах.

Опитування ЗВО за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

SQ_2_Опитування здобувачів вищої освіти за спеціальністю 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

Опитування щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін (SQ_2) стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти за спеціальністю 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

75% (39 осіб) з 52 респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін.

Щодо періоду вибору навчальних дисциплін, то результати наступні: 18% – в період від з 01 лютого до 01 квітня (для наступного н. р.); 30,2% – на початку кожного семестру; 23,1% – на початку кожного навчального року; 20,5% – важко відповісти, 7,7% – не пропонується.

Відповідаючи на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 69,2% осіб зазначили, що ця можливість є для них важливою, ще 20,5% зазначили, що інформація є скоріше важливою. 5,0% респондентів зазначили, що для них це не важливо та ще 5,0% респондентів зазначили, що їм важко відповісти на дане питання.

Однак по опису процедури вибору навчальних дисциплін отримані такі відповіді: 45,5% ЗВО зазначили, що після презентації вибіркових дисциплін заповнюються бланки та здаються до дирекції ННІ; 28,0% ЗВО – на кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі; 6,0% осіб відповіли, що вибір вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі здійснюється онлайн (через Moodle), 20,5% ЗВО важко відповісти.

Переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?», осіб

Задоволеність процедурою вибору дисциплін Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Задовольняє повністю 38,5
Скоріше задовольняє 43,5
Скоріше не задовольняє 5,1
Повністю не задовольняє 5,1
Важко відповісти 7,8
Загалом 100

 

Повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору 38,5 респондентів, скоріше задовольняє – 43,5 респондентів. По 5,1% осіб скоріше або повністю не задоволені процедурою вибору і важко відповісти – 7,8% осіб.

Слід зазначити, що пропозиції надавали респонденти, яких повністю задовольняє процедура вибору дисциплін, а ті, які обрали варіант відповіді «скоріше задовольняє», нічого для її удосконалення не запропонували.

Характеризуючи джерела інформації про перелік та зміст дисциплін вільного вибору (табл. 2.2), респонденти зазначили, що переважно таким джерелом інформації є директор ННІ (38,5% респондентів), сайт кафедри та сайт Університету (7,8% респондентів); сайт Університету (7,8% осіб), через систему електронного забезпечення навчання Moodle (5,1% осіб). Окремі респонденти при виборі дисциплін орієнтувалися одночасно на кілька джерел: одночасно на сайті Університету та директор ННІ (17,8 особи); одночасно з сайту Університету, сайту кафедри та директора ННІ – 10,2% осіб;

 

Таблиця 2.2 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?», осіб[1]

Джерело інформації Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Від директора ННІ; 38,5
Інформація міститься на сайті кафедри; Від директора ННІ; 7,8
Інформація міститься на сайті Університету; 7,8
Інформація міститься на сайті Університету; Від директора ННІ; 7,8
Інформація міститься на сайті Університету; Інформація міститься на сайті кафедри; 5,1
Інформація міститься на сайті Університету; Інформація міститься на сайті кафедри; Від директора ННІ; 10,2
Через систему електронного забезпечення навчання Moodle; 5,1
Важко відповісти; 17,7
Загалом 100

 

Респонденти зазначили (табл. 2.3), що, здійснюючи вибір навчальних дисциплін, найбільше орієнтуються на власну думку (38,5% осіб), звертаються за порадами викладачів (12,8% осіб) або Директора Інституту (17,7 осіб), завідувача кафедри (10,2% осіб) або Керівника освітньої програми (8,0% осіб).

 

Таблиця 2.3 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви зверталися?», осіб[2]

Консультації при виборі навчальних дисциплін Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Важко відповісти 12,8
Викладачі 12,8
Директор Інституту 17,7
Завідувач кафедри 10,2
Керівник освітньої програми 8,0
Орієнтуюсь лише на власну думку 38,5
Загалом 100

 

При цьому при виборі навчальних дисциплін, найбільш значущими були консультації (табл. 2.4) викладачів (25,6%), а також респонденти, що орієнтувалися лише на власну думку (25,6%). Консультації Директора Інституту (20,5 %), завідувача кафедри (10,3%) та Керівника освітньої програми (5,2 %).

[1] Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

[2] Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Таблиця 2.4 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін були для Вас найбільш значущими?», %[1]

Найбільш значущі консультації при виборі навчальних дисциплін Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Важко відповісти 12,8
Викладачі 25,6
Директор Інституту 20,5
Завідувач кафедри 10,3
Керівник освітньої програми 5,2
Орієнтуюсь лише на власну думку 25,6
Загалом 100

 

Респонденти зазначили (табл. 2.5), що, здійснюючи вибір навчальних дисциплін, найбільше враховують поради викладачів (10,3%), одночасно поради викладачів та одногрупників (7,7%); поради викладачів та власну думку (7,7%), одногрупників (5,1%); одногрупників та викладачів (7,7%). Орієнтуються на власну думку – 43,6%.

 

Таблиця 2.5 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чиї поради Ви враховуєте при виборі навчальних дисциплін?», %

Поради при виборі навчальних дисциплін Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Батьків; Нічиї, враховую тільки власну думку; 5,1
Важко відповісти; 7,7
Викладачів; 10,3
Викладачів; Нічиї, враховую тільки власну думку; 7,7
Викладачів; Одногрупників; 7,7
Нічиї, враховую тільки власну думку; 43,6
Одногрупників; 5,1
Одногрупників; Викладачів; 7,7
Одногрупників; Нічиї, враховую тільки власну думку; 5,1
Загалом 100

 

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачі вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,35), практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,23) та особу викладача (середня оцінка 4,15) (табл. 2.6).

[1]Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Таблиця 2.6 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни  
2. Викладач, який буде вести дисципліну 4 3 15 17 4,15
3. Практична спрямованість дисципліни 4 4 6 25 4,23
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією 2 4 11 22 4,35
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії 4 6 16 13 3,87
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею 3 14 9 13 3,82

 

Найменш значущі чинники – спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (3,87) та її «легкість» (3,82).

Інших критеріїв самі здобувачі вищої освіти не вказали, хоча їм було надано таку можливість.

Окремий блок питань стосувався змісту та обсягу переліку дисциплін запропонованих вільного вибору.

Відповіді опитаних здобувачів вищої освіти свідчать про їх переважну задоволеність переліком запропонованих дисциплін вільного вибору: 13,5% респондентів обрали варіант відповіді «повністю задовольняє», 48,8% осіб – «скоріше задовольняє». 30,5% осіб скоріше не задовольняє перелік дисциплін, 7,2% респондент зазначив, що «повністю не задовольняє».

Не всіх опитаних здобувачів вищої освіти влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру. Відповідаючи на питання «Чи влаштовує особисто Вас кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру?», 42,5% респондентів обрали варіант відповіді «Так, дисциплін вільного вибору стільки, скільки потрібно», 28,5% респондентів зазначили, що «дисциплін забагато»; 20,5% осіб – дисциплін мало. Ще 8,5% респондентів обрав варіант відповіді «важко відповісти».

Респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету?

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Так 64,2
Ні 17,9
Важко відповісти 17,9
Загалом 100

Не зацікавлені у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету або сумніваються у доцільності цього 35,8 респондентів із 100.

Щодо сертифікованих навчальних курсів Університету бажання опитаних здобувачів вищої освіти сходяться (табл. 2.8).

 

Таблиця 2.8 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «За якими саме сертифікованими навчальними курсами Університету Ви хотіли б додатково навчатися?»[1]

Запропоновані сертифіковані навчальні курси Університету Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
З іноземної мови 6
З психології 6
З розвитку креативного мислення 6
З розвитку лідерських якостей 6
З особистісного зростання 6
З управління стресом 6
Разом 36

 

Відносними лідерами серед сертифікованих курсів, яким надають перевагу респонденти, є з іноземної мови (6 виборів), з психології (6виборів), з розвитку креативного мислення (6 виборів), з розвитку лідерських якостей (6 виборів), з особистісного зростання (6 виборів), з управління стресом (6 виборів).

За результатами проведеного анкетування групою забезпечення внесено такі пропозиції:

– Гаранту ОП «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», в подальшому, необхідно більше уваги приділяти інформуванню ЗВО щодо їх права вибору 25% вибіркових навчальних дисциплін ;

– Зважаючи на той факт, що при виборі дисциплін, в більшості випадків, здобувачі ВО враховують тільки власну думку, групі забезпечення ОП «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» при кожній нагоді, слід проводити інформативні консультації щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін з акцентом на дисципліни, що стосуються їх професійного вектору;

– Враховуючи побажання респондентів, НПП необхідно підвищити рівень практичної спрямованості дисциплін освітньої програми «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»;

– Гаранту ОП «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» проводити інформування щодо сертифікованих курсів Університету, як джерела знань, комунікацій з ринком праці та інших переваг.

 

[1]Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Опитування бакалаврів, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Облік і оподаткування»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Облік і оподаткування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, за анкетою SQ_3 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних  для подальшої професійної діяльності компетентностей» проводилось у формі онлайн-опитування з 14.09.2021 по 23.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms. В опитуванні прийняли участь 8 осіб. У даному звіті представлено аналіз відповідей респондентів на питання анкети.

Перший блок питань спрямований на оцінку опитаними здобувачами вищої освіти ступеня, у якому було досягнуто основні цілі практики. Відповіді розподілились наступним чином:

  1. Оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії – «Скоріше досягнуто» (50%);
  2. Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті – «Скоріше досягнуто» (50%);
  3. Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності – «Досягнуто повністю» (37,5%) та «Скоріше досягнуто» (37,5%).

Другий блок питань спрямований на оцінку опитаними здобувачами вищої освіти труднощів при проходженні практики. Відповіді розподілились наступним чином:

  1. Недостатність отриманих в ході навчання в Університеті знань – «Важко відповісти» – 75% респондентів;
  2. Недоліки в організації практики – «Важко відповісти» – 75% респондентів;
  3. Погане ставлення представників бази практики – «Відсутнє» – 25% респондентів, «Важко відповісти» – 75% респондентів;
  4. Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення – «Немає» – 37,5% респондентів, «Важко відповісти» – 50% респондентів;
  5. Труднощі у підготовці звітної документації – «Не було» – 12,5% респондентів, «Важко відповісти» – 75% респондентів;
  6. Відсутність допомоги керівника від бази практики – «Немає» – 25% респондентів, «Важко відповісти» – 62,5% респондентів;
  7. Обмеження у доступі до методичного забезпечення практичної підготовки – «Не існує» – 25% респондентів, «Важко відповісти» – 62,5% респондентів.

Інших труднощів здобувачі вищої освіти не вказали, хоча їм було надано таку можливість.

У наступному блоці з двох питань респондентам пропонувалось оцінити в цілому свою взаємодію з керівниками практики (від Університету та від підприємства) за шкалою від 1 до 10, де 1 – «повністю не задоволена(ний), 10 – «повністю задоволена(ний)».

  1. Взаємодію з керівником практики від університету на рівні вище середнього (від 5 до 10 балів) оцінили 87,5% опитаних.
  2. Взаємодію з керівником практики від підприємства на рівні вище середнього (від 5 до 10 балів) оцінили також 87,5% опитаних.

Також в ході опитування було виявлено думку респондентів стосовно достатності тривалості практики для досягнення її цілей та завдань, більшості респондентів було важко відповісти на це питання (62,5%), і задоволені тривалістю практики 25% опитаних.

На оцінку загальної задоволеності від проходження практики було спрямовано також питання щодо бажання респондентів пройти практику у тій же самій організації (підприємстві) ще раз (табл. 1).

 

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?»

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Так, хотів (хотіла) б 37,5%
Скоріше так 12,5%
Важко відповісти 50%

 

На виявлення особливостей сприйняття результатів практики здобувачами вищої освіти було спрямоване питання, що містило пари протилежних за змістом тверджень щодо вибору професії, достатності отриманих знань, корисності практики для розуміння вимог професії та результативності практики загалом. Респонденти мали обрати твердження, що, на їх думку, найбільше підходять (рис. 1).

Рис.1. – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «З якими твердженнями щодо практики, яку Ви проходили, Ви згодні», осіб

 

Думки респондентів з приводу даного питання поділилися на «позитивні» твердження із запропонованих пар і «негативні» твердження із запропонованих пар. Проте, усі респонденти обрали відповідь «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії». Такі результати можуть свідчити як про те, що респонденти мали змогу повноцінно відчути реальні вимоги практичної діяльності та відповідність ним отриманих компетенцій.

За результатами анкетування можна зробити такі висновки та рекомендації:

  1. Гаранту ОП перед та після проходження практики акцентувати увагу здобувачів вищої освіти на завданні виявлення сильних та слабких сторін стосовно наявних компетенцій з точки зору вимог реальних робочих завдань, а також проводити аналіз чинників, що сприяють та перешкоджають цьому.
  2. При взаємодії з керівниками практики від підприємства керівникам практики від Університету звертати увагу на необхідність створення умов для повноцінного засвоєння здобувачами вищої освіти вимог практичної діяльності.
  3. По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності.

 

Опитування студентів-бакалаврів спеціальності «Галузеве машинобудування»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Галузеве машинобудування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін проводилось у формі онлайн-опитування 01.09.2021-10.09.2021 р. методом анкетування (анкета SQ2) із використанням сервісу Microsoft Forms.

На запитання «Чи відомо Вам про можливість вибору навчальних дисциплін?» 15 респондентів відповіли Так.

На наступні запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» та «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?» отримано результати, що узагальнено у табл. 1.

Таблиця 1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» та «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?»

Запитання Запропоновані варіанти відповідей Кількість згадувань
Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін? В період від з 01 лютого до 01 квітня (для наступного н. р.) 5
Важко відповісти 2
На початку кожного навчального року 3
На початку кожного семестру 5
Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін? Важко відповісти 1
Вибір вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі здійснюється онлайн (через Moodle) 2
На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі 3
Після презентації вибіркових дисциплін заповнюються бланки та здаються до дирекції ННІ 9

 

Узагальнена інформація щодо відповідей респондентів щодо оцінки процесу консультування при виборі навчальних дисциплін, наведена у табл. 2.

Таблиця 2 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?», «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?» та «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?», осіб

Оцінка процесу консультування при виборі навчальних дисциплін Запропоновані варіанти відповідей Кількість згадувань
За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались? Викладачі 4
Завідувач кафедри 5
Керівник освітньої програми 1
Орієнтуюсь лише на власну думку 5
Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними? Важко відповісти 1
Викладачі 4
Завідувач кафедри 2
Керівник освітньої програми 2
Орієнтуюсь лише на власну думку 6
Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати? Важко відповісти 1
Викладачі 1
Директор Інституту 2
Завідувач кафедри 2
Керівник освітньої програми 4
Орієнтуюсь лише на власну думку 5

 

У наступному блоці з двох питань респондентам пропонувалось відповісти на запитання «Чиї поради Ви враховуюєте при виборі навчальних дисциплін?» (важко відповісти – 2, викладачів – 5, викладачів; одногрупників – 1, нічиї, враховую тільки власну думку – 6, одногрупників – 1) на дотичне запитання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?» (так – 8, скоріше так – 4, скоріше ні – 2, важко відповісти – 1).

Відповіді на обидва питання відображають значний рівень самостійності студентів у процесі вибору навчальних дисциплін.

 

Таблиця 3 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору», осіб

Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Не має значення Має значення Не дуже важливий Важливий Дуже важливий Разом
1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни 2 1 4 3 5 15
2. Викладач, який буде вести дисципліну 1   3 4 7 15
3. Практична спрямованість дисципліни     4 5 6 15
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією     3 6 6 15
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії     3 6 6 15
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею   2 3 5 5 15

 

Відповідаючи на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» (важко відповісти – 2, повністю задовольняє – 8, скоріше задовольняє – 5); на запитання «Чи влаштовує особисто Вас кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру?» (важко відповісти – 2, ні, дисциплін вільного вибору забагато – 1, так, дисциплін вільного вибору стільки, скільки потрібно – 12; на запитання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» (задовольняє повністю – 10, скоріше задовольняє – 5).

Відповіді студентів на низку питань, щодо переліку, кількості та процедури запропонованих дисциплін вільного вибору показують задовільність студентів.

«Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету» відповіді розподілилися наступним чином:

важко відповісти – 9 респондентів;

так – 3 респондентів.

ні – 2 респонденти.

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– студенти ознайомлені з можливістю вибору навчальних дисциплін;

– здобувачам вищої освіти відомо коли здійснюється вибір навчальних дисциплін та як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін;

– респонденти продемонстрували значний рівень самостійності у процесі вибору навчальних дисциплін;

– студентів задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору;

– студентів влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру та задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. Врахувати результати опитування здобувачів вищої освіти під час оновлення та перегляду освітньої програми та навчальних планів, що розширить можливості формування індивідуальної освітньої траєкторії.
  2. Посилити індивідуальний підхід у взаємодії зі студентами, забезпечити зворотній зв’язок в період здійснення вибору дисциплін.
  3. Регулярно проводити опитування та аналіз відповідей здобувачів щодо корегування переліку навчальних дисциплін на вибір.

Опитування здобувачів ОП «Антикризовий менеджмент організацій» за спеціальністю «Менеджмент»

Опитування здобувачів ОП «Антикризовий менеджмент організацій» за спеціальністю 073 «Менеджмент» другого (магістерського) рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

Узагальнення результатів анкетування щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін, свідчить про високий рівень задоволеності здобувачів вищої освіти ОП «Антикризовий менеджмент організацій» організацією процесу вибору дисциплін та їх загальним переліком.

Результати анкетування є наступними:

– 100% здобувачів ВО володіють інформацією про можливості вибору навчальних дисциплін та про терміни реалізації такого вибору. Всі респонденти визнали 100% важливість здійснення саме даного процесу особисто ЗВО;

– основними джерелами інформації щодо переліку та змісту дисциплін вільного вибору ЗВО визначили сайт ДонНУЕТ (50% респондентів) та процеси комунікації із дирекцією ННІЕУА (50% респондентів);

– щодо кола осіб, думка яких враховується при здійсненні вибору дисциплін ЗВО надали інформацію (рис.1), з якої видно, що переважна більшість осіб при виборі враховує лише власну думку про необхідність вивчення певної варіативної освітньої компоненти, але при цьому ЗВО визначають важливість консультацій із викладачами випускової кафедри;

Рис. 1 – Результати оцінювання впливу на вибір дисциплін ЗВО ОП «Антикризовий менеджмент організацій»

 

– вивчення критеріїв, які здійснюють вплив на вибір дисциплін дозволило встановити важливість для ЗВО при виборі дисциплін: практичної спрямованості дисципліни, безпосереднього зв’язку із професійною діяльністю та спрямованості дисципліни на формування загальних компетентностей (рис. 2).

Рис. 2- Оцінка критеріїв, які здійснюють вплив на вибір дисциплін ЗВО рівня магістр ОП «Антикризовий менеджмент організацій» (прийнято 5-ти бальну шкалу, де «1» – «не має значення», а «5» – «дуже важливий»)

 

–  100% ЗВО влаштовує кількість навчальних дисциплін вільного вибору, які їм запропоновано, при цьому 77% ЗВО вважають перелік запропонованих дисциплін вільного вибору тим, що повністю їх влаштовує, а 23% ЗВО вважають перелік запропонованих дисциплін вільного вибору тим, їх скоріше влаштовує.

 

Опитування студентів спеціальністі «Філологія» щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії

Опитування студентів щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін (SQ_2) стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

Усі респонденти, що навчаються за спеціальністю 035 «Філологія», зазначили, що їм відомо про можливість та процедуру вибору навчальних дисциплін.

Відповідаючи на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 50% осіб зазначили, що ця можливість є для них важливою, а інші 50% – скоріше важливою.

Переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору (75%). 25% респондентів надали відповідь, що скоріше задовольняє.

Слід зазначити, що на прохання надати пропозиції щодо удосконалення процедури вибору дисциплін ті студенти, які обрали варіант відповіді «скоріше задовольняє», нічого для її удосконалення не запропонували.

Характеризуючи джерела інформації про перелік та зміст дисциплін вільного вибору, респонденти зазначили, що переважно таким джерелом інформації є сайт Університету (60% респондентів), директор ННІ (30% респондентів) або сайт кафедри (10% респондентів).

Респонденти зазначили, що, здійснюючи вибір навчальних дисциплін, найбільше орієнтуються на поради викладачів (60%) або одногрупників (40%).

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією та практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,75), особу викладача та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (середня оцінка 4,5).

Менш значущі чинники – назва дисципліни (3,5) та її «легкість» (3,75).

Інших критеріїв самі здобувачі вищої освіти не вказали, хоча їм було надано таку можливість.

 

Окремий блок питань стосувався змісту та обсягу переліку дисциплін запропонованих для вільного вибору.

Відповіді опитаних здобувачів вищої освіти свідчать про їх переважну задоволеність переліком запропонованих дисциплін вільного вибору: 100% – «скоріше задовольняє».

Майже всіх опитаних здобувачів вищої освіти влаштовує також кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру. Відповідаючи на питання «Чи влаштовує особисто Вас кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру?», 75% респондентів обрали варіант відповіді «Так, дисциплін вільного вибору стільки, скільки потрібно», лише один респондент обрав варіант відповіді «Важко відповісти», жоден з опитаних здобувачів вищої освіти не вважає, що дисциплін вільного вибору забагато.

У відповідь на питання «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної та професійної підготовки?» не було отримано відповідей.

Респонденти продемонстрували не дуже високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету: 1 респондент не зацікавлений зовсім, а всі інші обрали опцію «Важко відповісти».

Проте, усі здобувачі ВО надали перелік сертифікованих навчальних курсів, за якими вони хотіли б додатково навчатися. Тут бажання опитаних суттєво різняться.

Відносними лідерами серед сертифікованих курсів, яким надають перевагу респонденти, є психологія, розвиток лідерських якостей, іноземна мова, розвиток вміння рішення складних «нетипових» завдань.

Суттєвими є розбіжності і у кількості бажаних сертифікованих курсів: 25% зазначили 2 курси, 50% – 3 курси, 25% – 10.

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є переважно високим;

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють дану опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на поради викладачів або одногрупників;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією; особа викладача та практична спрямованість дисципліни; найменше   назва дисципліни та її «легкість»;

– опитаних здобувачів вищої освіти переважно задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору як щодо складу, так і щодо кількості дисциплін;

– респонденти продемонстрували не дуже високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету;

– щодо сертифікованих курсів Університету, респонденти продемонстрували потребу у додатковому вивченні психології, розвитоку лідерських якостей, розвиток вміння рішення складних «нетипових» завдань.