Записи

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

SQ_2_Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

1. Опис дослідження

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

 

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

2.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін (SQ_2) стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

11 з 12 респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін. На питання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» відповідь «В період від з 01 лютого до 01 квітня (для наступного н. р.)» обрало 2 респонденти, «На початку кожного навчального року» – 3 особа, «На початку кожного семестру» – 3 особи, «Важко відповісти» – 4 осіб. Значний різнобій обраних даних можна пояснити неуважністю респондентів. Це підтверджують дані опитування наступного питання. Так на питання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?». 7 з 12 опитаних здобувачів вищої освіти зазначили, що «На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі». 5 обрали відповідь – «Важко відповісти».

Торкаючись питання консультацій з вибору дисциплін «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?» більшість опитаних відзначили консультування з директором Навчально-наукового інституту – 6 осіб. «Орієнтується лише на власну думку» – 2 особи. 1 голос було віддано за позиції – «Керівник освітньої програми», 3 респондентів не змогли відповісти на дане питання (табл. 2.1, табл. 2.2).

 

Таблиця 2.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?», осіб

За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались? Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Важко відповісти 3
Директор Інституту 6
Керівник освітньої програми 1
Орієнтуюсь лише на власну думку 2
Всього 12

 

Отримані дані майже повністю збігаються з результатами відповіді на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?». Позитивно оцінили рекомендації директора інституту – 8 осіб. 2 з 12 знову обрали варіант «Орієнтуюся лише на власну думку». Схвально відгукнулась про консультацію викладача – 1 особа. Також 1 особа не змогла дати відповідь.

При цьому доцільно посилювати контакти з цього питання між викладачами та здобувачами вищої освіти, оскільки на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?» – за порадами директора інституту звернулося б – 6 респондентів, до завідувача кафедри – 1 респондент, до викладача – 2 особи, не змогли визначитися з відповіддю – 1 респонденти, 2 – продовжували наголошувати на власну думку.

На питання «Чиї поради Ви враховуюєте при виборі навчальних дисциплін?» більшість відповіла «Нічиї, враховую тільки власну думку» – 3 особи; по 1 особі обрали відповіді – «Нічиї, враховую тільки власну думку; Викладачів», «Викладачів; Одногрупників», «Важко відповісти», «Одногрупників; Нічиї, враховую тільки власну думку», «Нічиї, враховую тільки власну думку; Викладачів; Батьків», «Батьків, викладачів», «Викладачів». «Особи не змогли відповісти на поставлене питання.

Відповідаючи на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 6 осіб зазначили, що ця можливість є для них важливою, ще 4 особи – скоріше важливою, 1 респонденти зазначили – скоріше ні, ще 1 особа – важко відповісти.

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу на практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,5), безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,5) та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (середня оцінка 4,3), (табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни 3 4 5 4,2
2. Викладач, який буде вести дисципліну 1 3 2 6 4,1
3. Практична спрямованість дисципліни 6 6 4,5
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією 1 2 9 4,5
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії 2 4 6 4,3
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею 4 2 6 4,2

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни (4,2) її «легкість» (4,2) та особистість викладача, що буде читати (4,1). Зниження оцінки значущості викладача варто пояснювати карантинними заходами, що були запроваджені в навчальному процесі через пандемію COVID-19. Перехід на дистанційну форму навчання негативно позначився на аспектах прямої взаємодії викладач-студент.

Окремий блок питань стосувався змісту та обсягу переліку дисциплін запропонованих вільного вибору.

Відповіді опитаних здобувачів вищої освіти свідчать про їх переважну задоволеність переліком запропонованих дисциплін вільного вибору: 6 респондентів обрали варіант відповіді «повністю задовольняє», 3 респондентів – «скоріше задовольняє», 3 – «важко відповісти».

Усіх опитаних здобувачів вищої освіти влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру.

На питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» 5 опитаних зазначили, що процедура задовольняє повністю, 4 – обрали варіант скоріше задовольняє, 3 – не змогли відповісти на питання.

Респонденти продемонстрували невисокий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету?

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так 10
Важко відповісти 2
Загалом 12

 

Щодо сертифікованих навчальних курсів Університету бажання опитаних здобувачів вищої освіти суттєво різняться (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «За якими саме сертифікованими навчальними курсами Університету Ви хотіли б додатково навчатися?» [1]

Запропоновані сертифіковані навчальні курси Університету Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
З іноземної мови 5
З розвитку креативного мислення 1
З психології 2
З розвитку вмінь та навичок ділового спілкування 3
З маркетингу 1
Всього 12

 

Відносними лідерами серед сертифікованих курсів, яким надають перевагу респонденти, є іноземна мова (5 виборів), розвиток вмінь та навичок ділового спілкування та етикет (3 вибори), психологія (2 вибори).

2.2. Основні висновки

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є переважно високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіант відповіді «задовольняє повністю» та аналогічні;

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на власну думку, поради співробітників інституту;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією, практична спрямованість дисципліни; найменше ‑ назва дисципліни та її «легкість»;

– опитаних здобувачів вищої освіти переважно задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору як щодо складу, так і щодо кількості дисциплін;

– респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету;

– як щодо вибіркових дисциплін, так і щодо сертифікованих курсів Університету, респонденти продемонстрували потребу у додатковому вивченні іноземної мови, ділових комунікаціях, психології;

2.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

– близько третини респондентів враховують лише власну думку при виборі дисциплін вільного вибору, однак для більшості важливими є поради викладачів та батьків;

– висуваючи вимоги до вибіркових дисциплін, найбільше значення респонденти надають безпосередньому зв’язку дисципліни з майбутньою професією; особі викладача менше, що вимагає посилення контакту викладач-студент не дивлячись на карантинні умови;

– респонденти продемонстрували високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету, зокрема у вивченні іноземної мови, діловому спілкуванні, психології.

2.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

– розглянути можливість зміни процедури вибору дисциплін вільного вибору ‑ здійснювати вибір дисциплін у електронному вигляді;

– додатково інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету, їх перелік, переваги, зв’язок із сучасними вимогами ринку праці тощо;

– забезпечувати наявність серед дисциплін вільного вибору та сертифікованих курсів Університету курсів з іноземної мови, комунікації та ділового спілкування.

2.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Додати питання щодо статі респондента, оскільки розподіли обраних респондентами відповідей на питання можуть відображати гендерні особливості, які буде доцільно враховувати при удосконаленні навчального процесу.

Додати до переліку критеріїв, якими керуються здобувачі вищої освіти при виборі дисциплін вільного вибору, критерій «Зміст дисципліни» для відокремлення від критерію «Назва дисципліни».

[1] Кількість відповідей може перевищувати кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Частина 2 доступна за посиланням ТУТ

Опитування студентів-бакалаврів спеціальності «Харчові технології».

Результати анкетного опитування здобувачів вищої освіти за формою SQ_13 щодо перегляду структури та змісту освітніх програм

У опитуванні щодо перегляду структури та змісту освітніх програм взяли участь здобувачі вищої освіти першого (бакаврського) рівня освітньої програми «Харчові технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології».

На питання, чи потребує освітня програма (ОП), за якою ви навчаєтесь, перегляду, 37,5% респондентів відповіли «Потребує за умови змістовного обґрунтування змін», по 25% обрали відповідь «Потребує, в залежності від пропозицій здобувачів ВО, роботодавців» та «Не потребує»,  ще 12,5% відповіли «Потребує кожного семестру».

На питання «Чи відомі Вам зміни вашої ОП, що вносилися за результатами її перегляду?» 43% опитаних відповіли, що такі зміни їм не відомі, а інші 57% – що відомі, і що дізналися вони про такі зміни з різних джерел.

25% респондентів вважають, що ОП відмінно формує їх академічні знання та навички, 50% – добре, інші 25% обрали варіант відповіді із задовільним рівнем формування освітньою програмою їх академічних знань та навичок.

Трохи інший розподіл відповідей було отримано на запитання, яким чином ОП сприяє особистісному розвитку здобувачів вищої освіти. 25% опитаних віддали перевагу відмінному рівню сприяння змісту ОП особистісному розвитку, по 37,5% опитаних віддали перевагу доброму та задовільному рівню.

50% респондентів вважають, що ОП, за умови її успішного опанування, відмінно вплине на їх майбутню кар’єру, по 25% вважають такий рівень впливу добрим та задовільним.

На думку 62,5% учасників даного анкетного опитування, ОП відповідає їх потребам та сучасним потребам суспільства. 37,5% респондентів не змогли визначитися.

За думкою 28,5% респондентів необхідність перегляду ОП, перш за все, може бути викликана застарілістю ОП й її невідповідністю сучасним вимогам, 42,8% респондентів вважають таким фактором необхідність постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень. По 14,3% респондентів обрали ще два варіанти відповіді: академічні знання та навички не сприяють особистісному розвитку та подальшій кар’єрі здобувачів; зміна потреб ринку праці та  суспільства.

12,5% респондентів вважають, що ОП, за якою вони здобувають вищу освіту, повністю відповідає сучасним потребам ринку праці та суспільства, ще 25% вважають, що ОП відповідає сучасним вимогам на достатньому рівні, а 62,5% обрали відповідь «Швидше так».

Найбільш гострими для учасників опитування у в контексті перегляду ОП, за якою вони навчаються, стали питання «Введення нових вибіркових дисциплін» (71,4% опитаних обрали цей варіант відповіді); «Поглиблення практичної підготовки», «Збільшення кількості та тривалості практики» (ці варіанти обрали по 42,8%); «Перегляд змісту обов’язкових дисциплін», «Зменшення частки теоретичної підготовки», «Зменшення частки курсового проектування» (ці варіанти обрали по 28,5% респондентів); «Збільшення частки вибіркових дисциплін у навчальних планах», «Зменшення кількості та тривалості практик», «Перегляд графіку організації навчального процесу» обрали по 14% здобувачів.

На питання «Чи потребує перегляду перелік обов’язкових дисциплін за Вашою ОП?» 50% респондентів дали відповідь «Не потребує», а інші 50% голосів розподілилися так: 25% обрали варіант відповіді «Потребує», по 12,5% –  «Потребує перегляду перелік дисциплін циклу загальної підготовки» та «Потребує перегляду перелік дисциплін циклу професійної підготовки». При цьому основними причинами для перегляду переліку обов’язкових дисциплін учасники анкетування обрали «Особисті уподобання» (33% респондентів) та «Досвід, отриманий під час практичної підготовки або роботи за спеціальністю» (17%). Решта опитуваних (50%) обрали відповідь «Необхідність удосконалення ОП».

За думкою 62,5% респондентів перелік вибіркових дисциплін даної ОП перегляду не потребує на відміну від 37,5% опитуваних, які протилежної думки. Серед причин для перегляду переліку вибіркових дисциплін респондентами було вказано: «Необхідність удосконалення ОП» – 50%, «Мої особисті уподобання» – 33,3%, «Невідповідність процедури обрання вибіркових дисциплін» – 16,7%.

Думки всіх учасників анкетного опитування щодо відповідності наявної форми атестації за ОП Стандарту вищої освіти та достатності для визначення кваліфікації випускників розділилися порівну – 50% респондентів вважають, що так, а інші 50%, що ні.

100% респондентів вважають, що графік організації навчального процесу за відповідною ОП повністю відповідає цілям ОП та навчальному плану.

За думкою 86% опитаних навчальний план повністю відповідає цілям ОП, компетентностям та кваліфікації випускників, 16% дотримуються думки, що «План не враховує сучасні потреби ринку праці».

62,5% даного анкетного опитування відповіли, що форми викладання навчальних дисциплін за даною освітньою програмою не потребують ніяких змін; 12,5% вважають, що «Так, потребують тому, що мені не подобаються», інші 25% не змогли взагалі відповісти.

На думку 50% респондентів ресурси (інтелектуальні, матеріально-технічні) Університету достатні для досягнення цілей за відповідною ОП та відповідають цілям ОП, формам навчання та викладання. Ще 50% обрали варіант «Мені важко дати оцінку».

Визначення відповідності результатів навчання за ОП очікуванням респонденті, їх потребам та рівню задоволеності навчанням знайшли втілення у таких відповідях: «Дуже задоволений» – 12,5%, «Задоволений» – 37,5% респондентів та «Швидше задоволений» – 50% респондентів.

Учасники анкетного опитування, які мають виробничий досвід (практика, робота), дали такі визначення відповідності результатів навчання за ОП вимогам та очікуванням роботодавців: 50% відповіли «Швидше відповідає», 37,5% відповіли, що «Відповідає достатньо», 12,5% – «Відповідає повністю».

За думкою більшості респондентів, 50%, зміст ОП можна поліпшити за рахунок опитування роботодавців, 12,5% – за рахунок підвищення рівня їх залучення до перегляду ОП; 25% – за рахунок залучення здобувачів о перегляду ОП;  ще 12,5% – за рахунок поліпшення якості (компетентності) викладачів.

12,5% опитаних відповіли, що дуже задоволені навчанням за даною ОП, 50% опитаних відповіли, що цілком задоволені,  ще 37,5% відповіли, що «Швидше задоволені».

62,5% учасників анкетування вважають дану ОП достатньою для працевлаштування, 37,5% учасників анкетного опитування – сучасною та затребуваною.

Серед пропозицій по удосконаленню змісту ОП 12,5% респондентів відзначили підвищення компетенції викладачів.

Отже, група забезпечення вважає, що рівень задоволеності змістом та структурою даної освітньої програми серед здобувачів вищої освіти є достатньо високим. Проте слід звернути увагу на можливість збільшення в навчальному плані частки практичної підготовки, регулярне співробітництво з роботодавцями з метою покращення ОП, що відповідатиме вимогам сучасного ринку праці.

 

 

Опитування магістрів, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанний бізнес»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ 4 «Опитування здобувачів вищої освіти (фокус-груп) щодо навчального навантаження» проводилось у формі онлайн-опитування з 14.09.2021р.  по 23.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

В опитуванні взяли участь 7 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

З огляду на порівняно вузьку тему опитування і подібність оцінюваних показників, анкета мала вигляд переліку критеріїв, які респонденти мали оцінити за 5-бальною шкалою (від «1» – «повністю не задовольняє» до «5» – «повністю задовольняє»). Зведена таблиця із розподілом відповідей опитаних здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанний бізнес» представлена нижче (табл. 1).

 

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, навчальне навантаження за запропонованими критеріями…»

Найменування критерію Оцінка критерію Серед­ня оцінка
1 2 3 4 5
1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу       2 5 4,71
2 графік організації навчального процесу       2 5 4,71
3 розклад занять       2 5 4,71
4 навчальний план       2 5 4,71
5 індивідуальний план       1 6 4,86
6 Оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження      1 1 5 4,51
7. Актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо)       1 6 4,86
8. Рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо)     2 5 4,71
9. Рівень Вашої обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати     1 6 4,71
10. Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять       1 6 4,86
11. Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять     1 6 4,86
12. Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять       1 6 4,86
13. Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін     2 5 4,71
14. Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін       1 6 4,86
15. Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін       2 5 4,71
16. Достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін     2 2 3 4,15
17. Оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проектів)       2 5 4,71
18. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати     1 6 4,86
19. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати     1 6 4,86

 

Виходячи з середніх оцінок, найвище опитані здобувачі вищої освіти оцінили власну задоволеність такими аспектами навчального навантаження:

– доступність графіку організації навчального процесу (4,71);

– доступність індивідуального плану (4,86);

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки (4,86);

– доступність навчального плану (4,71);

– рівень обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати (4,71);

– оптимальність загального навчального навантаження в день (4,86);

– оптимальність лекційного навантаження в день з однієї дисципліни (4,86);

– оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з розкладом занять (4,86);

– оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін (4,71);

– оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін (4,86);

– рівень обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати (4,86);

– рівень обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати (4,86).

Найнижчі середні оцінки отримали такі аспекти навчального навантаження:

– достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,15);

– оперативність реагування адміністрації Університету на запити щодо навчального навантаження (4,51)..

Жоден з опитаних здобувачів вищої освіти не надав пропозицій щодо покращення навчального навантаження.

Групою забезпечення ОП «Готельно-ресторанний бізнес» запропоновано провести моніторинг навчальних ресурсів, що використовуються, з метою визначення оптимальності термінів та обсягів виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань.

 

 

 

Опитування студентів, які навчаються на спеціальності «Готельно-ресторанна справа»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_13 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо перегляду структури та змісту освітніх програм»  проводилось у формі онлайн-опитування 14.09.2021 – 23.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

На питання «Чи потребує освітня програма (ОП), за якою ви навчаєтесь, перегляду ?» 93 % респондентів відповіли, що потребує за умови змістовного обґрунтування змін, 7 % респондентів відповіли «Не потребує».

На питання «Чи відомі Вам зміни вашої ОП, що вносилися за результатами її перегляду ?» 33 % опитаних відповіли, що такі зміни їм відомі та про них дізналися з офіційного сайту, 53 % – що відомі, і що дізналися вони про такі зміни самостійно (випадково), 14 % – що невідомі.

Більшість (69 %) респондентів визначили, що ОП відмінно та добре формує їх академічні знання та навички, 14 % респондентів визначили, що задовільно, 7 % – що незадовільно (рис. 1).

Рис 1. Аналіз відповідей респондентів на пропозицію  «Визначте, як, на Ваш погляд,  ОП формує  академічні знання та навички»

Аналогічний розподіл відповідей було отримано на запитання «Яким чином ОП сприяє особистісному розвитку здобувачів вищої освіти ?».

Розподіл відповідей респондентів на питання  «Визначте, якою мірою успішне опанування ОП може вплинути на Вашу майбутню кар’єру» відбувся наступним чином: 39 % здобувачів відповіли «Відмінно», 54 % – «Добре», 7 % – «Задовільно».

На думку 93 % учасників даного анкетного опитування ОП відповідає їх потребам та сучасним потребам суспільства і тільки 7 % не можуть визначитися.

Вивчення думок респондентів щодо необхідності перегляду ОП дало змогу встановити, що 33 % опитаних вважають, що зміна ОП викликана зміною потреб ринку праці та  суспільства. Переважна більшість опитаних (67 %) вважають, що зміни ОП викликані необхідністю постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень.

67 % респондентів вважають що ОП, за якою вони здобувають вищу освіту, достатньо відповідає сучасним потребам ринку праці та суспільства, та ще 33 % вважають, що ОП відповідає сучасним вимогам повністю.

Відповідаючи на питання «Які питання є найбільш гострими для Вас в контексті перегляду ОП, за якою ви навчаєтесь ?» та маючи можливість  обрання  декількох варіантів відповідей, здобувачі зазначили необхідність збільшення вибіркових дисциплін (67 %) та збільшення кількості видів та тривалості практичної підготовки (33 %).

На питання «Чи потребує перегляду перелік обов’язкових дисциплін за Вашою ОП ?» 67 % опитаних дали відповідь «Не потребує», а інші 33 % обрали варіант відповіді «Потребує». При цьому основною причиною для перегляду переліку обов’язкових дисциплінвсі учасники анкетування обрали «Необхідність удосконалення ОП» (100 % опитаних респондентів). При цьому респонденти вважають, що  перелік вибіркових дисциплін даної ОП перегляду не потребує.

На думку всіх учасників анкетного опитування наявна форма атестації за ОП відповідає Стандарту вищої освіти та є достатньою для визначення кваліфікації випускників. Також, за думкою 100 % респондентів, графік організації навчального процесу за відповідною ОП повністю відповідає цілям ОП та навчальному плану. За думкою 100 % опитаних навчальний план повністю відповідає цілям ОП, компетентностям та кваліфікації випускників.

Всі учасники даного анкетного опитування відповіли, що форми викладання навчальних дисциплін за даною освітньою програмою не потребують ніяких змін. Також всі респонденти зазначали достатність ресурсів (інтелектуальні, матеріально-технічні) Університету для досягнення цілей за відповідною ОП та відповідають цілям ОП, формам навчання та викладання.

Визначення відповідності результатів навчання за ОП очікуванням респондентів, їх потребам та рівню задоволеності навчанням знайшли втілення у таких відповідях: «Задоволений» – 67 % респондентів та «Дуже задоволений» – 33 % респондентів.

Учасники анкетного опитування, які мають виробничий досвід (практика, робота), щодо відповідності результатів навчання за ОП вимогам та очікуванням роботодавців зазначили, що відповідає достатньо (100 % опитаних).

Щодо задоволеності  здобувачів навчанням на даній ОП, то всі опитані відмітили задоволеність навчанням за даною ОП. 100 % учасників анкетного опитування вважають дану ОП сучасною та затребуваною.

Серед пропозицій по удосконаленню змісту ОП 7 % респондентів відзначили, що було б доцільно вводити більше дисциплін практичного спрямування, решта була задоволена змістом ОП.

Таким чином, група забезпечення дійшла до наступних висновків:

  • рівень задоволеності змістом та структурою даної освітньої програми серед здобувачів вищої освіти є високим;
  • НПП посилити практичну спрямованість дисциплін, що викладаються на освітній програмі;
  • продовжувати регулярне співробітництво з роботодавцями з метою підтримування ОП в актуальному стані, що відповідатиме вимогам сучасного ринку праці та очікуванням роботодавців.

 

Результати опитування здобувачів вищої освіти освітньої програми «Харчові технології»

Результати анкетного опитування за формою SQ_5 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу»

У опитуванні щодо відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу за анкетою форми SQ_5, що проводилось перед початком семестрового контролю, взяли участь здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Харчові технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології».

За результатами опитування було виявлено, що можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет, влаштовують 87,5% учасників анкетування, а 12,5% скоріше влаштовує.

75% респондентів відповіли, що знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, є достатніми для майбутньої професійної діяльності в своїй спеціальності. 25% дали відповідь «Скоріше достатні».

Рівень викладання навчального матеріалу на лекціях повністю задовольняє 100% здобувачів, а на практичних, семінарських та лабораторних заняттях – лише 87,5%.

Найбільш ефективними формами роботи на заняттях, з точки зору засвоєння навчального матеріалу, респонденти вважають уважне сприйняття матеріалу від викладача та спілкування з ним; участь  в обговореннях та прослуховування відповідей (доповідей) однокурсників; виконання тестових, творчих, проблемних завдань  з формулюванням самостійних висновків, а також участь у розробці різного роду проектів.

100% опитаних відповіли, що всі викладачі обов’язково інформують їх про питання організації освітнього процесу зі своїх дисциплін та надають їм відомості щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети вивчення модулів, зрозумілих критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей 87,5% опитаних оцінили як високу, а решта – як скоріш високу. Також 100% здобувачів вважають, що чинні процедури контролю забезпечують об’єктивну оцінку рівня їх академічних досягнень.

Можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, що надає Університет, задовольняють 87,5% респондентів, 12,5% обрали відповідь «Скоріше задовольняють».

50% учасників анкетного опитування відповіли, що вони брали участь у науковій діяльності Університету впродовж навчання і вони на 100% задоволені можливостями наукової діяльності в Університеті.

75% респондентів дали відповідь, що викладачі часто використовують під час викладання навчальних дисциплін ігрові та альтернативні методи навчання (ділові ігри, кейси тощо) та застосовують в навчальному процесі методи дискусії. 25% відповіли, що використовують час від часу.

Загальне враження від навчальних ресурсів, що використовуються в Університеті викладачами у процесі викладання дисциплін (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), описується наступними критеріями та оцінками респондентів: середня оцінка за 10-бальною шкалою (від 1 до 10) за критерієм «Сучасні – Застарілі» становить 8,0 балів, «Цікаві – Нудні» – 6,5 бали, «Різноманітні – Одноманітні» – 6,1 бали, «Якісні – Неякісні» та «Пізнавальні – Малоінформативні» – по 8, 2 бали.

Отже, загальне враження від навчального контенту за результатами оцінювання рівня задоволеності респондентів за критеріями сучасності, інформативності  та якості виконання навчальних ресурсів складає від 80 до 82%, що можна вважати дуже добрим показником. За критеріями цікавості та різноманітності рівень задоволеності складає від 61 до 65%, що є задовільним, та потребує уваги для його подальшого підвищення.

На запитання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін групові проєкти?» отримано відповіді: використовують часто – 12,5%, використовують час від часу – 87,5%.

На питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін технологію Flipped Classroom?» позитивно відповіли 87,5% респондентів, при цьому 75% обрали варіант відповіді про періодичне використання даної технології та 12,5% – про часте використання. 12,5% учасників анкетування обрали відповідь «Не використовують».

На питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін технологію Peer Learning?» респонденти дали відповіді подібні відповідям на попереднє питання.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

1.Проводити періодичний моніторинг навчальних ресурсів, що використовуються в Університеті, в розрізі за навчальними дисциплінами.

  1. Звернути увагу на збільшення відсотка залучення здобувачів вищої освіти освітнього ступеня бакалавр до наукової діяльності.
  2. При плануванні та реалізації навчального процесу віддавати перевагу тим формам роботи на заняттях, яким віддають перевагу здобувачі вищої освіти.
  3. Передбачити групове проєктування, як обов’язковий елемент навчального процесу, що сприятиме розвитку комунікативних властивостей, лідерських якостей, вміння командної роботи та вирішення масштабних завдань.
  4. Більше залучати технології Flipped Classroom та Peer Learning до використання та реалізації їх в освітньому процесі.

Опитування студентів, які навчаються за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини» на першому рівні вищої освіти,

щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей

Як свідчать результати опитування, здобувачі вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини» на першому рівні вищої освіти

 

1) вважають, що:
– тривалість практики є достатньою

66% респондентів

– правильно вибрали професію

100% респондентів

   
– під час практики оволоділи сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії  

33% респондентів

   
– під час практики сформували професійні уміння та навички для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті  
-основним напрямом покращення практичної підготовки є розширення переліку підприємств-баз практики  
     
– практика дозволила їм зрозуміти вимоги та допомогла отримати необхідні знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом  

33% респондентів

2) зазначають, що:
– під час практики усвідомити потребу систематично оновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності  

33% респондентів

   
– вони ефективно взаємодіяли із керівниками практики від Університету та підприємства  
     
– хотіли б проходити практику на підприємстві, яке виступало для них базою практики

33% респондентів

  – хотіли б в подальшому працювати на підприємстві-базі практики

 

33% Респондентів

 

 

– основними труднощами, із якими вони зіткнулися при проходженні практики, були труднощі, пов’язані із підготовкою звітної документації

 

33% респондентів

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ 5 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу» проводилось у формі онлайн-опитування 01.09.2021 – 29.10.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

В опитуванні взяли участь 5 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Розподіл відповідей на запитання анкети «Наскільки особисто Вас влаштовують можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет?» наступний:

  1. «Повністю влаштовують» – 2 респонденти.
  2. «Скоріше влаштовують» – 3 респонденти.

Позитивно респонденти відповіли на питання «Чи є, на Вашу думку, знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, достатніми для Вашої майбутньої професійної діяльності?» 2 здобувачів вищої освіти з числа опитаних обрали варіант відповіді «так, достатні», 3 осіб – «скоріше достатні».

Отриманий результат свідчить про розуміння здобувачами вищої освіти вимог роботодавців та важливості отримання якісної вищої освіти в Університеті, для працевлаштування та подальшого кар’єрного росту.

На запитання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?» відповіді здобувачів вищої освіти наступні:

  1. «Повністю задовольняє» – 3 респонденти.
  2. «Скоріше задовольняє» – 2 респондент.

Узагальнена інформація наведена на рис. 1.

Рис. 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?»

 

Розподіл відповідей на запитання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях?» (4 осіб обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», 1 – «Скоріше задовольняє»). У відповідь на питання щодо пропозицій для підвищення рівня викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях жодних пропозицій надано не було.

5 здобувачів ВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти відповіли на наступне запитання анкети: «Чи інформують Вас викладачі кафедри про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети модулів, критеріїв оцінювання тощо?» таким чином ( табл. 1):

 

Таблиця 1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи інформують Вас викладачі кафедри про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети модулів, критеріїв оцінювання тощо?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так, завжди інформують 3
Так, зазвичай інформують 2
Важко відповісти
Ні, зазвичай не інформують
Загалом 5

 

Відповідаючи на запитання «Чи надають Вам викладачі вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень?» 3 здобувачів вищої освіти надали відповідь «Так», 2 – «Скоріше так».

Враховуючи відповіді здобувачів ВО доцільно акцентувати увагу НПП, які працюють на освітній програмі, на продовження позитивної практики інформування здобувачів вищої освіти щодо наявності визначених критеріїв оцінювання навчальних досягнень у системі MOODLE (робоча програма навчальної дисципліни) та сайті Університету.

Узагальнюючи варіанти відповіді щодо питання «Чи зрозумілі для Вас критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами?» можна констатувати, що 3 осіб обрали варіант відповіді «Критерії зрозумілі»; відповідь  «Критерії скоріше зрозумілі» обрали 2 респонденти.

У табл. 2 наведено розподіл варіантів відповідей на запитання анкети «Як Ви оцінюєте критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, щодо їх відповідності реальним вимогам до якості підготовки?».

 

Таблиця 2 -. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, щодо їх відповідності реальним вимогам до якості підготовки?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Критерії завищені щодо реальних вимог до якості підготовки 0
Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки 5
Критерії занижені щодо реальних вимог до якості підготовки 0
Критерії оцінювання не співпадають з реальними вимогами до якості підготовки 0
Важко відповісти 0
Загалом 5

 

Хоча більш як 50% опитаних здобувачі вищої освіти обрали варіант відповіді «Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки» (3 респондентів з 5), слід враховувати вірогідну недостатність їх досвіду для об’єктивної оцінки предмету питання. Тобто, можна зробити висновок, що, при високій оцінці реалістичності критеріїв оцінки, що застосовуються викладачами, має місце підвищення рівня вимог до здобувачів вищої освіти з метою підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців з фінансів, банківської справи та страхування, які вміють застосовувати набуті знання для розв’язання складних задач і проблем в процесі професійної діяльності.

Відповідаючи на запитання «Чи завжди Вам зрозумілі ті цілі, що ставляться викладачем на занятті?», опитані здобувачі вищої освіти розділились наступним чином:

2 респонденти обрали варіант відповіді «Так, завжди зрозумілі», 3 – «Зазвичай зрозумілі».

У табл. 3 систематизовано варіанти отриманих відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Як Ви оцінюєте загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей?».

 

Таблиця 3 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Результативність занять висока 1
Результативність занять скоріше висока 4
Результативність занять середня 0
Результативність занять скоріше низька 0
Важко відповісти 0
Загалом 5

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення більш детального аналізу з метою виявлення чинників, що негативно впливають на досягнення цілей занять.

З огляду на значущість об’єктивної оцінки рівня академічних досягнень здобувачів вищої освіти, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на відповідне питання (табл. 4).

Таблиця 4 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Ваш погляд, чи забезпечують об’єктивну оцінку рівня Ваших академічних досягнень чинні процедури контролю?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Забезпечують 4
Скоріше забезпечують 1
Скоріше не забезпечують 0
Не забезпечують 0
Важко відповісти 0
Загалом 5

 

Враховуючи те, що переважна більшість опитаних обрали варіант відповіді «Забезпечують» на питання щодо забезпечення об’єктивної оцінки академічних досягнень чинними процедурами контролю, доцільною є проведення додаткової роботи з метою з’ясування причин виникнення сумнівів у цьому у деяких респондентів (один з яких обрав варіант відповіді «Скоріше забезпечують») та визначення можливостей удосконалення процедур контролю.

Елементом студентоцентрованого підходу також може розглядатись відповідність потребам навчального процесу та потребам і інтересам здобувачів вищої освіти можливостей дистанційного вивчення навчальних дисциплін (табл. 5).

 

Таблиця 5 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють 3
Скоріше задовольняють 2
Скоріше не задовольняють 0
Не задовольняють 0
Важко відповісти 0
Загалом 5

 

Отже, здобувачі вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти, задоволені існуючими можливостями дистанційного вивчення навчальних дисциплін.

Наступний блок з двох питань стосувався досвіду і задоволеністю здобувачів вищої освіти наявними в Університеті можливостями участі в науковій діяльності (табл. 6 та 7).

Таблиця 6 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи брали Ви участь в науковій діяльності за період навчання в Університеті?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так, брав (брала) участь раніше або беру участь зараз 0
Так, брав (брала) участь раніше, але припинив (припинила) 4
Ні, не брав (не брала) участь раніше і не беру участі зараз 0
Ні, не брав (не брала) участь раніше, але планую у майбутньому 1
Загалом 5

 

Згідно з отриманими відповідями, близько 80 % респондентів мають досвід участі у науковій діяльності або відповідні плани щодо участі у написанні наукових статей, доповідей на Міжнародні та Всеукраїнські науково – практичні конференції, тощо.

Причому переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю або скоріше задоволені наявними можливостями участі у науковій діяльності.

Таблиця 7 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють 2
Скоріше задовольняють 3
Важко відповісти 0
Загалом 5

 

Отримані результати свідчать про необхідність визначення чинників, що заважають участі у науковій діяльності здобувачів вищої освіти, що навчаються на 1 курсі освітнього рівня «магістр».

Зведена інформація із розподілом відповідей 5 опитаних здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти узагальнена у табл. 8.

 

Таблиця 8 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть загальне враження від навчальних ресурсів (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), які використовуються у процесі викладання дисциплін викладачами в Університеті, за наведеними критеріями», осіб

 

з/п

Найменування критерію Оцінка критерію Серед­ня оцінка
1 2 3 4 5 6 7
1 1 – Сучасні, 7 – Застарілі   1 1 3       2,5
2 1 – Цікаві, 7 – Нудні   1 1 3       2,4
3 1 – Різноманітні, 7 – Одноманітні     5         2,7
4 1 – Якісні, 7 – Неякісні   1 3 1       2,3
5 1 – Пізнавальні, 7 – Малоінформативні   1 3 1       2,8

 

Наразі, відповіді респондентів переважно концентруються у негативній частині шкали оцінок, однак їх розподіл відрізняється за різними критеріями, про що свідчить середня оцінка.

Враховуючи відповіді здобувачів ВО доцільно акцентувати увагу групи забезпечення освітньої програми на необхідність пошуку можливостей придбання новітніх підручників, посібників які використовуються у процесі викладання дисциплін.

У процесі анкетування було запитання, спрямоване на виявлення того, яким формам роботи на заняттях з точки зору ефективності засвоєння навчального матеріалу віддають перевагу здобувачі вищої освіти. Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

Значною є зацікавленість респондентів в участі у розробці і реалізації проектів, виконанні творчих, нестандартних завдань.

Має місце низька частота вибору такого варіанту відповіді як «Виконувати і перевіряти вправи», хоча ефективність такої форми роботи є доведеною.

Форм та технологій навчання стосувались також питання щодо використання під час викладання навчальних дисциплін групових проектів та сучасних педагогічних технологій.

На запитання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін групові проекти? Отримано від здобувачів вищої освіти відповіді, що узагальнено у табл. 9.

 

Таблиця 9 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін групові проекти?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Використовують часто 4
Використовують час від часу 1
Не використовують 0
Важко відповісти 0
Загалом 5

 

Згідно з отриманими результатами, групові проекти використовуються викладачами на практичних заняттях.

У табл. 10 наведено узагальнені результати відповідей респондентів щодо використання викладачами під час викладання навчальних дисциплін сучасних педагогічних технологій:

Таблиця 10 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін …», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
…технологію Flipped Classroom …технологію Peer Learning
Використовують часто 4 1
Використовують час від часу 1 4
Не використовують 0 0
  Важко відповісти 0 0
  Загалом 5 5

 

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. 1. Проведення моніторингу навчальних ресурсів, що використовуються, за навчальними дисциплінами. Це дозволить визначити коригувальні заходи та ліквідувати розбіжності у сприйнятті опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в навчальному процесі.
  2. При плануванні та реалізації навчального процесу враховувати те, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, однак не надавати цьому чиннику перевагу порівняно із відповідністю форм роботи змісту навчальних матеріалів та загальній орієнтації на розвиток форм групової та самостійної роботи здобувачів вищої освіти.
  3. По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності.

 

Опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Харчові технології»

Результати анкетного опитування за формою

SQ_2 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Харчові технології» першого (бакалаврського)  рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін проводилось у формі онлайн-опитування методом анкетування (анкета SQ_2) із використанням сервісу Microsoft Forms.

87% респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін. Така ж кількість респондентів-першокурсників хотіла б отримати додаткову інформацію про можливість вибору навчальних дисциплін, але яку саме – не пояснили.

На запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» отримано результати –  50% респондентів відповіли, що процендура відбувається на початку кожного семестру, іншим 50% було важко відповісти.

Розподіл відповідей на запитання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?» становить:

  1. На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі – 50%;
  2. Вибір вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі здійснюється онлайн (через Moodle) – 17%;
  3. Важко відповісти – 33%.

Відповіді респондентів на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?» розподілилися наступним чином (табл. 1): 50% серед опитуваних обрали «Інформація міститься на сайті Університету»;  також 50% – «Від директора ННІ»; по 33,3% – «Інформація міститься на сайті кафедри» та «Через систему електронного забезпечення навчання Moodle». Лише біля 17% студентів обрали відповідь «Важко відповісти». Більшість респондентів (67%) обрали одночасно декілька джерел інформації  (Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді).

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?», осіб

Джерело інформації Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Інформація міститься на сайті Університету 16,7
Від директора ННІ;

Через систему електронного забезпечення навчання Moodle;

Інформація міститься на сайті кафедри

16,7
Інформація міститься на сайті Університету; Від директора ННІ; 16,7
Інформація міститься на сайті Університету; Інформація міститься на сайті кафедри; 16,7
Від директора ННІ;

Через систему електронного забезпечення навчання Moodle;

16,7
Важко відповісти; 16,7
Загалом 100

 

Респонденти зазначили, що здійснюючи вибір навчальних дисциплін, зверталися за консультаціями до керівника освітньої програми (33%), до завідувача кафедри (17%), до директора інституту (17%), орієнтувалися на власну думку та важко було відповісти – теж по 17%.

Відповідаючи на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними? перевагу респонденти віддали керівнику освітньої програми та директору інституту (по 33 %), 17% опитуваних обрали завідувача кафедри, решті (17%) було важко визначитися.

Відповіді на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?» розподілилися наступним чином: по 33% респондентів обрали відповідь «Викладачі» та «Завідувач кафедри», по 17% – «Керівник освітньої програми» та «Важко відповісти».

При виборі навчальних дисциплін враховують поради лише викладачів, або  викладачів та батьків разом,  або одногрупників, або власну думку та поради викладачів – по 16,7% респондентів, а тільки власну думку – 33%.

Відповіді на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?» розподілилися порівну – по 50% обрали відповідь «Так» та «Скоріше так».

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,17), безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,17) та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (4,0) (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни   2   1 3 3,83
2. Викладач, який буде вести дисципліну   2   1 3 3,83
3. Практична спрямованість дисципліни   1   2 3 4,17
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією   1   2 3 4,17
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії   1 1 1 3 4,0
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею   1 2 1 2 3,67

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни та викладач, який буде вести дисципліну (однакові середні оцінки – 3,83), а також легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею (3,67).

50% здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» відповіли «Скоріше задовільняє», 33% – «Повністю задовільняє», і 17% було важко відповісти.

83% респондентів влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру. Вони вважають, що їх стільки, скільки потрібно. І лише 17% не визначилися з відповіддю.

         На питання «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної підготовки та «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу професійної підготовкиреспонденти не дали, на жаль, жодної відповіді.

Відповіді здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» розподілилися порівну між «Задовольняє повністю»   та «Скоріше задовольняє».

Відповідей на питання «Як, на Вашу думку, можна удосконалити процедуру вибору дисциплін?», на жаль, немає.

Додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету виявили бажання 67% респондентів, а по 17% дали відповіді: «Ні» та «Важко відповісти».

Тими учасниками, які виявили бажання навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету було обрано такі запропоновані анкетою спрямування навчальних програм: з іноземної мови – 4 респонденти; з психології – 3 респонденти;  з ефективних комунікацій,  інформаційних технологій, особистісного зростання,  розвитку вміння рішення складних «нетипових» завдань, розвитку креативного мислення, розвитку критичного мислення, тайм-менеджменту та управління стресом    – по 1 респонденту (Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді).

Отже, отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є достатньо високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіант відповіді «задовольняє повністю» та аналогічні);

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють дану опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– практично усіх опитаних здобувачів вищої освіти існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору повністю задовольняє;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на власну думку та поради викладачів;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають практична спрямованість дисципліни, безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії;

– опитаних респондентів переважно задовольняє як перелік запропонованих дисциплін вільного вибору, так і кількість дисциплін;

– респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету, серед яких переважають курси з іноземної мови та психології;

– в той же час респонденти не змогли визначити дисципліни, які вони хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної та професійної підготовки.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. систематично інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету;
  2. періодично проводити заходи для інформування здобувачів вищої освіти щодо вибіркових дисциплін циклу загальної та професійної підготовки (гаранти, завідувач кафедри, викладачі);
  3. організовувати консультації здобувачів для надання додаткової інформації про можливість вибору навчальних дисциплін.

 

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на ОП «Маркетинг»

Опитування здобувачів ОП «Маркетинг» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо навчального навантаження

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Маркетинг» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_4 «Опитування здобувачів вищої освіти (фокус-груп) щодо навчального навантаження» проводилось у формі онлайн-опитування у період з 14.09.2021 р. по 24.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

В опитуванні взяли участь 21 (78%) здобувач ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Маркетинг» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

За результатами анкетування встановлено, що:

– доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу за шкалою від 1 до 5, де «1» – «повністю не задовольняє, «5» – «повністю задовольняє», 57% здобувачів ВО оцінила на 5 балів, 19% здобувачів ВО оцінили на 4 бали; 24% – 3 бали. Розподіл оцінок доступності організаційно-методичного та інформаційного забезпечення за такими критеріями як «графік організації навчального процесу», «розклад занять», «навчальний план», «індивідуальний план» наведено у табл. 1.

 

Таблиця 1 – Розподіл балів здобувачів вищої освіти ОП «Маркетинг» при оцінці доступності організаційно-методичного та інформаційного забезпечення

 

Найменування критерію Оцінка критерію Середня оцінка
1 2 3 4 5
1 Графік організації навчального процесу   2 4 8 7 4,0
2 Розклад занять   1 8 5 7 3,9
3 Навчальний план     1 8 12 4,5
4 Індивідуальний план     3 5 13 4,5

 

– оперативність реагування адміністрації Університету на запити щодо навчального навантаження 62% здобувачів ВО оцінила на 5 балів, 24% здобувачів ВО оцінили на 4 бали, 14% здобувачів ВО – на 3 бали;

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо) 62% здобувачів ВО оцінила на 5 балів, 28% здобувачів ВО оцінили на 4 бали, 10% здобувачів ВО – на 3 бали;

– рівень обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо) 57% здобувачів ВО оцінила на 5 бали, 29% здобувачів ВО оцінили на 4 бали; 14% здобувачів ВО – на 3 бали;

– 76% здобувачів обізнані щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни;

Розподіл оцінок оптимальності розподілу навчального навантаження наведено у табл. 2.

 

Таблиця 2 – Розподіл балів здобувачів вищої освіти ОП «Маркетинг» при оцінці оптимальності розподілу навчального навантаження

 

Найменування критерію Оцінка критерію Середня оцінка
1 2 3 4 5
1 Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять     3 8 10 4,3
2 Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять   1 1 10 9 4,3
3 Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять     2 9 10 4,4
4 Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін     7 6 8 4,0
5 Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін   1 3 7 10 4,2
6 Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін   1 7 4 9 4,0

 

– повністю задоволеними достатністю часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін є 43% здобувачів ВО, 57% є скоріше задоволеними та задоволеними;

– 57% респондентів оцінили свій рівень обізнаності щодо порядку та термінів здачі робіт, порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати на 5 балів, 38% здобувачів ВО оцінили на 4 бали, 5% – на 3 бали.

Таким чином, опитування здобувачів ОП «Маркетинг» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо навчального навантаження свідчить, що здобувачів ВО оцінили обсяг навчального навантаження як скоріше оптимальний, час відведений на самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань не повністю відповідає потребам здобувачів ВО, кількість аудиторного навантаження сприяє формуванню програмних результатів навчання.

 

 

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Стратегічний маркетинг»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Стратегічний маркетинг» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_4 «Опитування здобувачів вищої освіти (фокус-груп) щодо навчального навантаження» проводилось у формі онлайн-опитування у період з 14.09.2021 р. по 24.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

В опитуванні взяли участь 75% здобувач ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Стратегічний маркетинг» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

За результатами анкетування встановлено, що:

– доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу за шкалою від 1 до 5, де «1» – «повністю не задовольняє, «5» – «повністю задовольняє», 67% здобувачів ВО оцінила на 5 балів, 33% здобувачів ВО оцінили на 4 бали. Розподіл оцінок доступності організаційно-методичного та інформаційного забезпечення за такими критеріями як «графік організації навчального процесу», «розклад занять», «навчальний план», «індивідуальний план» наведено у табл. 1.

Таблиця 1 – Розподіл балів здобувачів вищої освіти при оцінці доступності організаційно-методичного та інформаційного забезпечення

 

Найменування критерію Оцінка критерію Середня оцінка
1 2 3 4 5
1 Графік організації навчального процесу       1 2 4,7
2 Розклад занять       1 2 4,7
3 Навчальний план       1 2 4,7
4 Індивідуальний план         3 5,0

 

– оперативність реагування адміністрації Університету на запити щодо навчального навантаження 67% здобувачів ВО оцінила на 5 балів, 33% здобувачів ВО – на 3 бали;

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо) 67% здобувачів ВО оцінила на 5 балів, 33% здобувачів ВО оцінили на 4 бали;

– рівень обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо) 100% здобувачів ВО оцінила на 5 бали;

– 100% здобувачів обізнані щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни;

Розподіл оцінок оптимальності розподілу навчального навантаження наведено у табл. 2.

 

Таблиця 2 – Розподіл балів здобувачів вищої освіти ОП «Стратегічний маркетинг» другого (магістерського) рівня вищої освіти при оцінці оптимальності розподілу навчального навантаження

 

Найменування критерію Оцінка критерію Середня оцінка
1 2 3 4 5
1 Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять       1 2 4,7
2 Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять       1 2 4,7
3 Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять       1 2 4,7
4 Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін       2 1 4,3
5 Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін       1 2 4,7
6 Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін       1 2 4,7

 

– повністю задоволеними достатністю часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін є 67% здобувачів ВО, 33% є скоріше задоволеними та задоволеними;

– 67% респондентів оцінили свій рівень обізнаності щодо порядку та термінів здачі робіт, порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати на 5 балів, 33% здобувачів ВО оцінили на 4 бали.

Таким чином, опитування здобувачів ОП «Стратегічний маркетинг» другого (магістерського) рівня вищої освіти щодо навчального навантаження свідчить, що здобувачів ВО оцінили обсяг навчального навантаження як скоріше оптимальний, час відведений на самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань не повністю відповідає потребам здобувачів ВО, кількість аудиторного навантаження сприяє формуванню програмних результатів навчання.