Записи

Університет Туган-Барановського інформує: захист кваліфікаційних робіт

/in /by
Університет Туган-Барановського вітає магістрів заочної форми навчання ОП «Ресторанні технології» спеціальності 181 «Харчові технології» з успішним захистом кваліфікаційних робіт!
З 8 по 9 грудня 2021 року в Університеті Туган-Барановського проходили захисти випускових кваліфікаційних робіт на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології» заочної форми здобуття вищої освіти.
Студентами були представлені результати наполегливої праці протягом усього періоду навчання під пильним керівництвом досвідчених науковців. Тематика кваліфікаційних робіт була достатньо різноманітною та відображала сучасні напрямки й інновації у ресторанному бізнесі. Здобувачі показали високий рівень теоретичної та практичної підготовки, застосували сучасні наукові підходи і на високому рівні представили результати самостійно отриманих результатів.
Голови та члени Екзаменаційних комісій відзначають високий рівень виконання кваліфікаційних робіт та підготовки усіх здобувачів освіти. Бажаємо магістрам вдалого працевлаштування та стрімкого кар’єрного зростання!

Результати опитування здобувачів вищої освіти освітньої програми «Харчові технології»

/in /by

Результати анкетного опитування за формою SQ_5 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу»

У опитуванні щодо відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу за анкетою форми SQ_5, що проводилось перед початком семестрового контролю, взяли участь здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Харчові технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології».

За результатами опитування було виявлено, що можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет, влаштовують 87,5% учасників анкетування, а 12,5% скоріше влаштовує.

75% респондентів відповіли, що знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, є достатніми для майбутньої професійної діяльності в своїй спеціальності. 25% дали відповідь «Скоріше достатні».

Рівень викладання навчального матеріалу на лекціях повністю задовольняє 100% здобувачів, а на практичних, семінарських та лабораторних заняттях – лише 87,5%.

Найбільш ефективними формами роботи на заняттях, з точки зору засвоєння навчального матеріалу, респонденти вважають уважне сприйняття матеріалу від викладача та спілкування з ним; участь  в обговореннях та прослуховування відповідей (доповідей) однокурсників; виконання тестових, творчих, проблемних завдань  з формулюванням самостійних висновків, а також участь у розробці різного роду проектів.

100% опитаних відповіли, що всі викладачі обов’язково інформують їх про питання організації освітнього процесу зі своїх дисциплін та надають їм відомості щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети вивчення модулів, зрозумілих критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей 87,5% опитаних оцінили як високу, а решта – як скоріш високу. Також 100% здобувачів вважають, що чинні процедури контролю забезпечують об’єктивну оцінку рівня їх академічних досягнень.

Можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, що надає Університет, задовольняють 87,5% респондентів, 12,5% обрали відповідь «Скоріше задовольняють».

50% учасників анкетного опитування відповіли, що вони брали участь у науковій діяльності Університету впродовж навчання і вони на 100% задоволені можливостями наукової діяльності в Університеті.

75% респондентів дали відповідь, що викладачі часто використовують під час викладання навчальних дисциплін ігрові та альтернативні методи навчання (ділові ігри, кейси тощо) та застосовують в навчальному процесі методи дискусії. 25% відповіли, що використовують час від часу.

Загальне враження від навчальних ресурсів, що використовуються в Університеті викладачами у процесі викладання дисциплін (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), описується наступними критеріями та оцінками респондентів: середня оцінка за 10-бальною шкалою (від 1 до 10) за критерієм «Сучасні – Застарілі» становить 8,0 балів, «Цікаві – Нудні» – 6,5 бали, «Різноманітні – Одноманітні» – 6,1 бали, «Якісні – Неякісні» та «Пізнавальні – Малоінформативні» – по 8, 2 бали.

Отже, загальне враження від навчального контенту за результатами оцінювання рівня задоволеності респондентів за критеріями сучасності, інформативності  та якості виконання навчальних ресурсів складає від 80 до 82%, що можна вважати дуже добрим показником. За критеріями цікавості та різноманітності рівень задоволеності складає від 61 до 65%, що є задовільним, та потребує уваги для його подальшого підвищення.

На запитання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін групові проєкти?» отримано відповіді: використовують часто – 12,5%, використовують час від часу – 87,5%.

На питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін технологію Flipped Classroom?» позитивно відповіли 87,5% респондентів, при цьому 75% обрали варіант відповіді про періодичне використання даної технології та 12,5% – про часте використання. 12,5% учасників анкетування обрали відповідь «Не використовують».

На питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін технологію Peer Learning?» респонденти дали відповіді подібні відповідям на попереднє питання.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

1.Проводити періодичний моніторинг навчальних ресурсів, що використовуються в Університеті, в розрізі за навчальними дисциплінами.

  1. Звернути увагу на збільшення відсотка залучення здобувачів вищої освіти освітнього ступеня бакалавр до наукової діяльності.
  2. При плануванні та реалізації навчального процесу віддавати перевагу тим формам роботи на заняттях, яким віддають перевагу здобувачі вищої освіти.
  3. Передбачити групове проєктування, як обов’язковий елемент навчального процесу, що сприятиме розвитку комунікативних властивостей, лідерських якостей, вміння командної роботи та вирішення масштабних завдань.
  4. Більше залучати технології Flipped Classroom та Peer Learning до використання та реалізації їх в освітньому процесі.

Результати анкетного опитування за формою SQ_6 «Опитування здобувачів вищої освіти та НПП щодо відповідності методів навчання і викладання принципам академічної свободи»

/in /by

Результати анкетного опитування за формою SQ_6 «Опитування здобувачів вищої освіти та НПП щодо відповідності методів навчання і викладання принципам академічної свободи»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на першому (бакалаврському) рівнівищої освіти освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології», щодо відповідності методів навчання і викладання принципам академічної свободи, проводилось за затвердженою формою анкети SQ_6 перед початком семестрового контролю в онлайн-формі з використанням сервісу Microsoft Forms. В опитуванні взяли участь 23 здобувачі вищої освіти.

За результатами опитування SQ_6, щодо відповідності методів навчання і викладання принципам академічної свободи,було виявлено, що 83 %респондентів обізнані з цього питання і обрали всі варіанти відповідей, що відповідають таким принципам, яксамостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на засадах свободи слова і творчості, безперешкодного поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень, а також використання відповідних результатів. Проте ще 17відсоткамопитаних було важко відповісти, що означає академічна свобода.

96% респондентів дали однозначну відповідь «так» та «скоріше так» на питання «Чи використовують Ваші викладачі під час викладання навчальної дисципліни методи дискусії?».

91% опитаних здобувачів ВО відповіли, що вони мають змогу під час вивчення навчальних дисциплін обговорювати теми, які відповідають цільовим завданням навчальних дисциплін, але є соціально, політично або етично контраверсійними (суперечливими).

Щодо питання «Чи заважають викладачі Вам та іншим студентам висловлювати власні думки під час обговорення контраверсійних тем?» думки респондентів розділилися таким чином: 5 здобувачів ВО (22% опитаних) дали відповідь «Скоріше ні», 7 людей (30%)– відповідь «Ні»,  1 особа(4%) завагалася з відповіддю, ще 5 ЗВО (22% опитаних) дали відповідь «Скоріше так», також 5 ЗВО (22% опитаних) дали відповідь «Так». Такий розподіл думок свідчить про те, що в Університеті дотримуються принципів академічної свободи під час викладання дисциплін, але вирішення питання щодо повного розуміння та сприйняття принципів академічної свободи усіма здобувачами вищої освіти ще потребує уваги та участі адміністративного персоналу й НПП закладу освіти.

90% респондентів, які взяли участь в даному анкетному опитуванні, відповіли, що викладачі під час вивчення навчальних дисциплін спонукаютьздобувачів вищої освіти до дослідницької діяльності.

На питання «Чи надають Ваші викладачі Вам та іншим студентам право вільно обирати теми для досліджень, виконання індивідуальних завдань тощо?» 83% учасників анкетування обрали відповідь «Скоріше так», але інші 13% обрали відповідь «Скоріше ні», 4% респондентів обрали відповідь «Ні». Можна передбачити, що такий розподіл відповідей спричинено принципом вибору змісту індивідуальних завдань за запропонованими варіантами, який продовжують використовувати викладачі. Проте відзначається тенденція, що все більше викладачів практикують вільний вибір тем для досліджень, особливо в межах науково-дослідної діяльності здобувачів ВО, виконання курсових та кваліфікаційних робіт.

На питання «Чи надає Університет студентам можливість оприлюднення результатів власної дослідницької діяльності?» 70% респондентів дали позитивні відповіді, що відповідає дійсності завдяки, у першу чергу, наявності власного репозитарію, де розміщуються всі кваліфікаційні роботи, та, по-друге, наявністю в Університеті наукових видань різного спрямування та вільною можливістю публікації студентських робіт у виданнях за межами Університету.

96% позитивних відповідей було отримано і на питання «Чи надає Університет  студентам інформацію щодо можливості участі у проєктних та грантових програмах?». Це пояснюється наявністю відповідної інформаційної сторінки на сайті Університету, де регулярно розміщується та оновлюється відповідна інформація, та залученням до проєктної та грантової діяльності усього викладацького складу під загальним керівництвом ректорату.

На питання «Чи сприяєУніверситет участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конкурсах?» отримано 91% відповідей «Так» та «Скоріше так».

На питання «Чи сприяє Університет участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях?» отримано 83% відповідей «Так» та «Скоріше так».

Таким чином, за результатами опитування група забезпечення вирішила:

  1. методи навчання та викладання в Університеті відповідають сучасним принципам академічної свободи;
  2. посилити сприяння Університету участі студентів у конкурсах та конференціях різного рівня;
  3. надати більше прав студентам при виборі теми для досліджень, виконання індивідуальних завдань тощо.

 

 

Опитування студентів ОП «Харчові технології» щодо навчального навантаження

/in /by

Результати анкетного опитування за формою SQ_4 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо навчального навантаження»

У опитуванні за анкетою форми SQ_4, що проводилось перед початком семестрового контролю, взяли участь фокус-група – 8 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Харчові технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології».

За цією формою здобувачам вищої освіти – учасникам анкетного опитування пропонувалось за кожним критерієм навчального навантаження в Університеті виставити  оцінки за 5-бальної шкалою, де «1» – «повністю не задовольняє», «5» – «повністю задовольняє». У таблиці 1 представлено середні значення отриманих від респондентів оцінок.

 

№ Найменування критерію Середня оцінка за критерієм
1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу:  
1.1 графік організації навчального процесу 4,1
1.2 розклад занять 3,0
1.3 навчальний план 3,9
1.4 індивідуальний план 3,9
2. Оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження 4,4
3. Актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо) 3,9
4. Рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо) 4,0
5. Рівень Вашої обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни 4,5
6. Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять 3,5
7. Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять 3,4
8. Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять 3,8
9. Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін 3,6
10. Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін 4,0
11. Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін 4,1
12. Достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін 4,1
13. Оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проєктів) 4,1
14. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати 4,1
15. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати 4,4

 

Виходячи з середніх оцінок, здобувачі вищої освіти, що приймали участь в анкетуванні, найвище оцінили власну задоволеність такими аспектами навчального навантаження:

  1. Рівень обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни – 4,5.
  2. Оперативність реагування адміністрації Університету на запити щодо навчального навантаження – 4,4.
  3. Рівень обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати – 4,4.

Найнижчу кількість балів отримав критерій «Розклад занять» – 3 бали.

П’ять критеріїв набрали однакову середню кількість балів – 4,1. Це наступні: графік організації навчального процесу, оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін, достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін, оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проєктів), рівень обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати.

Два критерії здобувачі оцінили в середньому на 4 бали. Серед них «Рівень обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо)» та «Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін».

Інші сім критеріїв респонденти оцінили в середньому від 3,4 до 3,9 балів, а саме: навчальний план – 3,9; індивідуальний план – 3,9; актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо) – 3,9; оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять – 3,8; оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін – 3,6; оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять – 3,5; оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять – 3,4.

Додаткових пропозицій щодо покращення навчального навантаження студентів Університету від учасників анкетного опитування не надійшло.

Отже, за результатами анкетування, можна зробити висновок, що 10 з вісімнадцяті критеріїв респонденти оцінили як добрі, решту – як задовільні. На жаль, здобувачів не влаштовує розклад, загальна кількість пар лекційних занять, загальна кількість навчальних пар. В той же час респонденти добре обізнані щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни, а також порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати.

Групою забезпечення ОП «Харчові технології» запропоновано:

  1. провести моніторинг навчальних ресурсів, що використовуються, з метою визначення оптимальності термінів та обсягів виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних;
  2. звернутися до керівника навчальної частини ДонНУЕТ шодо розгляду питання оптимізації розкладу навчальних занять, загального навчального та лекційного навантаження в день.

 

 

 

 

 

Опитування здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Харчові технології»

/in /by

Результати анкетного опитування за формою

SQ_2 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Харчові технології» першого (бакалаврського)  рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін проводилось у формі онлайн-опитування методом анкетування (анкета SQ_2) із використанням сервісу Microsoft Forms.

87% респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін. Така ж кількість респондентів-першокурсників хотіла б отримати додаткову інформацію про можливість вибору навчальних дисциплін, але яку саме – не пояснили.

На запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» отримано результати –  50% респондентів відповіли, що процендура відбувається на початку кожного семестру, іншим 50% було важко відповісти.

Розподіл відповідей на запитання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?» становить:

  1. На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі – 50%;
  2. Вибір вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі здійснюється онлайн (через Moodle) – 17%;
  3. Важко відповісти – 33%.

Відповіді респондентів на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?» розподілилися наступним чином (табл. 1): 50% серед опитуваних обрали «Інформація міститься на сайті Університету»;  також 50% – «Від директора ННІ»; по 33,3% – «Інформація міститься на сайті кафедри» та «Через систему електронного забезпечення навчання Moodle». Лише біля 17% студентів обрали відповідь «Важко відповісти». Більшість респондентів (67%) обрали одночасно декілька джерел інформації  (Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді).

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?», осіб

Джерело інформації Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Інформація міститься на сайті Університету 16,7
Від директора ННІ;

Через систему електронного забезпечення навчання Moodle;

Інформація міститься на сайті кафедри

 16,7
Інформація міститься на сайті Університету; Від директора ННІ; 16,7
Інформація міститься на сайті Університету; Інформація міститься на сайті кафедри; 16,7
Від директора ННІ;

Через систему електронного забезпечення навчання Moodle;

 16,7
Важко відповісти; 16,7
Загалом 100

 

Респонденти зазначили, що здійснюючи вибір навчальних дисциплін, зверталися за консультаціями до керівника освітньої програми (33%), до завідувача кафедри (17%), до директора інституту (17%), орієнтувалися на власну думку та важко було відповісти – теж по 17%.

Відповідаючи на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними? перевагу респонденти віддали керівнику освітньої програми та директору інституту (по 33 %), 17% опитуваних обрали завідувача кафедри, решті (17%) було важко визначитися.

Відповіді на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?» розподілилися наступним чином: по 33% респондентів обрали відповідь «Викладачі» та «Завідувач кафедри», по 17% – «Керівник освітньої програми» та «Важко відповісти».

При виборі навчальних дисциплін враховують поради лише викладачів, або  викладачів та батьків разом,  або одногрупників, або власну думку та поради викладачів – по 16,7% респондентів, а тільки власну думку – 33%.

Відповіді на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?» розподілилися порівну – по 50% обрали відповідь «Так» та «Скоріше так».

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,17), безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,17) та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (4,0) (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

 Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни   2   1 3 3,83
2. Викладач, який буде вести дисципліну   2   1 3 3,83
3. Практична спрямованість дисципліни   1   2 3 4,17
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією   1   2 3 4,17
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії   1 1 1 3 4,0
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею   1 2 1 2 3,67

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни та викладач, який буде вести дисципліну (однакові середні оцінки – 3,83), а також легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею (3,67).

50% здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» відповіли «Скоріше задовільняє», 33% – «Повністю задовільняє», і 17% було важко відповісти.

83% респондентів влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру. Вони вважають, що їх стільки, скільки потрібно. І лише 17% не визначилися з відповіддю.

         На питання «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної підготовки?» та «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу професійної підготовки?» респонденти не дали, на жаль, жодної відповіді.

Відповіді здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» розподілилися порівну між «Задовольняє повністю»   та «Скоріше задовольняє».

Відповідей на питання «Як, на Вашу думку, можна удосконалити процедуру вибору дисциплін?», на жаль, немає.

Додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету виявили бажання 67% респондентів, а по 17% дали відповіді: «Ні» та «Важко відповісти».

Тими учасниками, які виявили бажання навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету було обрано такі запропоновані анкетою спрямування навчальних програм: з іноземної мови – 4 респонденти; з психології – 3 респонденти;  з ефективних комунікацій,  інформаційних технологій, особистісного зростання,  розвитку вміння рішення складних «нетипових» завдань, розвитку креативного мислення, розвитку критичного мислення, тайм-менеджменту та управління стресом    – по 1 респонденту (Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді).

Отже, отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є достатньо високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіант відповіді «задовольняє повністю» та аналогічні);

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють дану опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– практично усіх опитаних здобувачів вищої освіти існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору повністю задовольняє;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на власну думку та поради викладачів;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають практична спрямованість дисципліни, безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії;

– опитаних респондентів переважно задовольняє як перелік запропонованих дисциплін вільного вибору, так і кількість дисциплін;

– респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету, серед яких переважають курси з іноземної мови та психології;

– в той же час респонденти не змогли визначити дисципліни, які вони хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної та професійної підготовки.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. систематично інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету;
  2. періодично проводити заходи для інформування здобувачів вищої освіти щодо вибіркових дисциплін циклу загальної та професійної підготовки (гаранти, завідувач кафедри, викладачі);
  3. організовувати консультації здобувачів для надання додаткової інформації про можливість вибору навчальних дисциплін.

 

Готуємо з Університетом Туган-Барановського

/in /by

ПОВІТРЯНІ МЕРЕНГИ від студентів спеціальностей «Харчові технології» та «Готельно-ресторанна справа»

Лабораторні заняття у студентів груп: ХТ-20, ХТ-19, ХТ-18, ГРС-20, ГРС-19 з приготування меренги в рамках  дисципліни «Основи кондитерського та пекарського мистецтва».

Існує три види меренги: Meringue ordinaire (і її професійна версія meringue suisse), meringue italienne та meringue cuite або sur le feu. Перший вид роблять із збитих яєчних білків та цукру. Використовують у десертах «Пливучі острови» і «Печена Аляска» або у якості глазурі для багатьох інших десертів. Якщо цей вид запікати в духовці, виходять так звані меренгові льодяники, яким потім надається колір, смак та різна начинка, або, залежно від вихідної мети, спеціальні коржі для торту «Вашерін». Іноді додають мигдаль або фундук. Другий вид – по-італійськи. Гарячий цукровий сироп виливають на збиті білки яєчні. У чистому вигляді рідко вживається, в основному ж, італійську меренгу використовують як глазурі для тортів, фланів (тістечок з густим заварним кремом) та ін. десертів, для польської бріоші, або цей вид меренги домішують до сорбе.  Третій вид. Суміш збитих білків та цукру підігрівають на повільному вогні та випікають. Використовують для створення меренгових коржів та птіфур, для прикраси десертів та кексів.

На дегустацію  студентами були представлені вироби:

  • меренговий рулет с банановою начинкою ;
  • різноманітні види французького та швейцарського безе:
  • класичне,
  • горіхове,
  • шоколадне;
  • лимонна меренга;
  • меренга з джемом.
1234567891011121314151617

 

 

Готуємо з Університетом Туган-Барановського

/in /by

ПОВІТРЯНІ МЕРЕНГИ від студентів спеціальностей «Харчові технології» та «Готельно-ресторанна справа»

На дворі вирує Соvid-19, у розпалі карантинні обмеження, але це не впливає на оволодіння премудростями кондитерського та пекарського мистецтва студентами спеціальностей «Харчові технології» та «Готельно-ресторанна справа». На власних кухнях, під чуйним керівництвом викладачів кафедри технологій в ресторанному господарстві, готельно-ресторанної справи та підприємництва Сімакової Ольги Олександрівни та Пусікової Олени Анатоліївни в режимі «он-лайн», хлопці та дівчата продовжують відшліфовувати свою майстерність.

Лабораторні заняття у студентів груп: ХТ-20, ХТ-19, ХТ-18, ГРС-20, ГРС-19 з приготування меренги в рамках  дисципліни «Основи кондитерського та пекарського мистецтва».

Меренга (безе) – збиті з цукром яєчні білки, запечені в духовці; французький десерт, існує також в італійській та швейцарській варіаціях. Меренга – це не тільки висушені в духовці безе, але й повітряний прошарок для торта, основа для бісквітних коржів, суфле, мусу та легкого крему, чудовий декор для маффінів, капкейків та інших десертів. Тому збивати білки із цукром правильно потрібно вміти всім. Знаючи всі правила і тонкощі технології, можна легко впоратися не тільки з безе, але й освоїти приготування французьких макаронс, «Київського» торта та десерту «Павлова», навчитися пекти хрумкі коржі, готувати повітряні прошарки та всілякі декоративні трояндочки.

Бажаємо студентам завжди бути в пошуку нових задумів і ідей, ніколи не розлучатися з натхненням, з кожним днем наповнюючи цей світ своїми чудовими шедеврами і приголомшливими роботами!

123456789101112131415161718192021

Результати анкетного опитування за формою SQ_4«Опитування здобувачів вищої освіти щодо навчального навантаження»

/in /by

Результати анкетного опитування за формою SQ_4«Опитування здобувачів вищої освіти щодо навчального навантаження»

У опитуванні за анкетою форми SQ_4, що проводилось перед початком семестрового контролю, взяли участь здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології».

За цією формою здобувачам вищої освіти – учасникам анкетного опитування пропонувалось за кожним критерієм навчального навантаження в Університеті виставити  оцінки за 5-бальної шкалою, де «1» – «повністю не задовольняє», «5» – «повністю задовольняє». У таблиці 1 представлено середні значення отриманих від респондентів оцінок.

 

№ Найменування критерію Середня оцінка за критерієм
1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу:  
1.1 графік організації навчального процесу 4,1
1.2 розклад занять 3,0
1.3 навчальний план 3,9
1.4 індивідуальний план 3,9
2. Оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження 4,4
3. Актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо) 3,9
4. Рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо) 4,0
5. Рівень Вашої обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни 4,5
6. Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять 3,5
7. Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять 3,4
8. Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять 3,8
9. Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін 3,6
10. Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін 4,0
11. Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін 4,1
12. Достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін 4,1
13. Оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проєктів) 4,1
14. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати 4,1
15. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати 4,4

 

Виходячи з середніхоцінок, здобувачівищоїосвіти, щоприймали участь в анкетуванні,найвищеоціниливласнузадоволеність такими аспектами навчальногонавантаження:

  1. Рівень обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни – 4,5.
  2. Оперативність реагування адміністрації Університету на запити щодо навчального навантаження – 4,4.
  3. Рівень обізнаностіщодо порядку та критеріївоцінюваннявидівробіт, якіпотрібновиконати – 4,4.

Найнижчукількістьбалівотримавкритерій «Розклад занять» – 3 бали.

П’ять критеріїв набрали однакову середню кількість балів – 4,1. Це наступні: графік організації навчального процесу, оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін, достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін, оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проєктів), рівень обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати.

Два критерії здобувачі оцінили в середньому на 4 бали. Серед них «Рівень обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо)» та «Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін».

Інші сім критеріїв респонденти оцінили в середньому від 3,4 до 3,9 балів, а саме: навчальний план – 3,9; індивідуальний план – 3,9; актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо) – 3,9; оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять – 3,8; оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін – 3,6; оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять – 3,5; оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять – 3,4.

Додаткових пропозицій щодо покращення навчального навантаження студентів Університету від учасників анкетного опитування не надійшло.

Отже, за результатами анкетування, можна зробити висновок, що 10 з вісімнадцяті критеріїв респонденти оцінили як добрі, решту – як задовільні. На жаль, здобувачів не влаштовує розклад, загальна кількість пар лекційних занять, загальна кількість навчальних пар. В той же час респонденти добре обізнані щодо видів робіт, які потрібно виконати при вивченні кожної навчальної дисципліни, а також порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати.

Групою забезпечення ОП «Ресторанні технології» запропоновано:

  1. провести моніторинг навчальних ресурсів, що використовуються, з метою визначення оптимальності термінів та обсягів виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних;
  2. звернутися до керівника навчальної частини ДонНУЕТшодо розгляду питання оптимізації розкладу навчальних занять, загального навчального та лекційного навантаження в день.

 

 

 

 

 

Результати анкетного опитування за формою SQ_3«Опитування здобувачів вищої освіти щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей»

/in /by

Результати анкетного опитування за формою SQ_3«Опитування здобувачів вищої освіти щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей»

У опитуванні щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей за анкетою форми SQ_3, що проводилось з 14 по 23 вересня, взяли участь  здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології».

На думку здобувачів вищої освіти – учасників анкетування, було досягнуто цілі практики, представлені утаблиці 1 (результати позначено в % за кожним рядком).

 

Таблиця 1

Досягнуто повністю Скоріше досягнуто Скоріше не досягнуто Повністю не досягнуто Важко відповісти
Оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії 100 – – – –
Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті 67 33 – – –
Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності 33 67 – –

 

На питання«Чи доводилось Вам зіткатися при проходженні практики з труднощами?»було отримано відповіді, узагальнені до таблиці 2.

 

 

Таблиця 2

Так, доводилось, % Ні, не доводилось, % Важко відповісти, %
3.1. Недостатність отриманих в ході навчання в Університеті знань – 100 –
3.2. Недоліки в організації практики – 100 –
3.3. Погане ставлення представників бази практики – 100 –
3.4. Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення – 100 –
3.5. Труднощі у підготовці звітної документації 33 67 –
3.6. Відсутність допомоги керівника від бази практики – 100 –
3.7. Обмеження у доступі до методичного забезпечення практичної підготовки – 100 –
3.8. Інше (вкажіть, що саме) – – –

 

За результатами анкетного опитування  респонденти оцінили свою взаємодію з керівником практики від Університетуна середню оцінку 8,33 за 10-бальною шкалою,  де оцінка «1» означає  – «повністю не задоволена(ний), «10» – «повністю задоволена(ний)».

Щодо подібної взаємодії з керівником практики від підприємства, то результатами анкетування було визначено середню оцінку – 7,67.

100% респондентіввважають тривалість практики достатньою для досягнення її цілей та завдань.

Серед тверджень щодо практики учасники анкетного опитування позначили варіанти відповідей, з якими вони згодні, зведені до таблиці 3.

 

Таблиця 3

Твердження щодо пройденої практики Кількість позитивних відгуків
На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії 1
На практиці у мене з’явились сумніви щодо правильності вибору професії 1
Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці –
Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань 3
Практика була формальною, не дозволила відчути професійні вимоги –

 

Продовження таблиці 3

Твердження щодо пройденої практики Кількість позитивних відгуків
Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом 2
Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом 1
Завдяки практиці я отримав (отримала) лише інформацію, необхідну для написання звіту –

 

На питання«Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?» усі респонденти відповіли «Скоріше так».

На питання «Чи хотіли б Ви працювати в організації (на підприємстві), в якій проходили практику?» було отримано абсолютно аналогічні відповіді, як і в попередньому питанні.

Відповідаючи на останнє питання анкети «Ваші пропозиції щодо покращення практичної підготовки», 67% респондентів зазначили, що їх все влаштовує. Інші 33% висловили побажання – більше організованості з боку підприємства.

Таким чином, група забезпечення дійшла висновку, що практична підготовка здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології» проводиться на доброму рівні, задовольняє вимоги та очікування більшості здобувачів вищої освіти. Напрямами удосконалення практичної підготовки здобувачів за даною освітньою програмою визначено перегляд кількості часу, що відводиться для проходження виробничої практики, та регулярне узгодження програм практичної підготовки з представниками від баз практики та її керівниками з боку підприємств та організації.

 

 

Готуємо з Університетом Туган-Барановського (Ч.ІІ)

/in /by

Десерти із заварного тіста студентів спеціальностей «Харчові технології» та «Готельно-ресторанна справа»

2 листопада відбулися чергові лабораторні заняття у студентів груп: ХТ-20, ХТ-19, ХТ-18, ГРС-20, ГРС-19, присвячені приготуванню кондитерських виробів із заварного тіста (еклерів, профітролів, тортів  тощо) з дисципліни «Основи кондитерського та пекарського мистецтва».

Цього разу заняття проводилися в незвичному для лабораторних робіт форматі «он-лайн» вдома на власних кухнях.

Під керівництвом викладачів кафедри технології в ресторанному господарстві, готельно-ресторанної справи та підприємництва Сімакової Ольги Олександрівни та Пусікової Олени Анатоліївни студенти відпрацювали технологію виготовлення виробів із заварного тіста та оздоблювальних напівфабрикатів, вимоги до  їх оформлення і подавання.

Тістечка із заварного тіста – це витончена випічка з внутрішньою порожниною, в яку може закладатися солодка та несолодка начинка. Рецепт заварного тіста придумав якийсь маестро Пантереллі. Він навіть намагався назвати приготований їм продукт своїм ім’ям. Так і говорив: тісто «Пантереллі». Але в наших краях прижилася назва «заварне». Французи ж з італійцями називають його «pâte à choux» (пат-а-шу).

В процесі приготування в духовці у виробі утворюється порожнина, в яку можна й потрібно додати начинку. Тонка та витончена оболонка, що утворюється навколо цієї порожнини називається «пат-а-шу». Сьогодні широко відомі такі вироби з нього, як профітролі, заварні тістечка та еклери.

Побажаємо хлопцям та дівчатам нового досвіду і нових дивовижних відкриттів, легкого і безперешкодного руху вперед – до нових успіхів!

12345678910111213141516171819