27 листопада 2019 року відбулася V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ». Як і завжди, організаторами цієї конференції стали Національна академія педагогічних наук України, Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти, Університет менеджменту освіти та Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти. Директор Навчально-наукового інституті бізнесу та гостинності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Хаврова Катерина Сергіївна та директор Маріупольського коледжу Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Шерстюкова Карина Юріївна, були серед учасників цього заходу. Поринемо в історію головного питання конференції.

Ідею про неперервність освіти деякі дослідники знаходять ще в далекій античності. Бо вже у ті далекі від нас часи існували різноманітні релігійно-філософські уявлення та вчення про постійне духовне вдосконалення людини. Попередником сучасних поглядів на неперервну освіту вважається Ян Амос Коменський ‒ чеський педагог-гуманіст, письменник, єпіскоп Чеськобратської церкви, засновник наукової педагогіки, систематизатор и популяризатор класно-урочної системи. Він зазначав, що кожний вік підходить для навчання і у людини в житті взагалі немає іншої мети, окрім навчання. З часами промислової революції XIX століття пов’язаний розвиток освіти для дорослих, який є наслідком динамічних змін у науці, техніці, соціально-економічних відносинах.

Метою неперервної освіти є становлення й розвиток особистості як у періоди її фізичного і соціально-психологічного дозрівання, розквіту й стабілізації життєвих сил і здібностей, так і в періоди старіння організму, коли на перший план висувається завдання компенсації сил і можливостей, що втрачаються.

Неперервна освіта ‒ це сукупність засобів, способів і форм здобуття, поглиблення й розширення загальної освіти, професійної компетентності, культури, виховання, громадянської та моральної зрілості. Для кожної людини неперервна освіта є процесом формування й задоволення її пізнавальних запитів та духовних потреб, розвитку задатків та здібностей у мережі державно-суспільних навчальних закладів і шляхом самоосвіти.

Для держави неперервна освіта є провідною сферою соціальної політики із забезпечення сприятливих умов загального й професійного розвитку кожної особистості. Для суспільства в цілому неперервна освіта є механізмом розширеного відтворення його професійного та культурного потенціалу, умовою розвитку суспільного виробництва, прискорення соціально-економічного прогресу країни.

Неперервна освіта має забезпечити гармонійний розвиток кожної особистості, виховувати у кожній людині свідому потребу в підвищенні рівня знань.

Маріуполь та, насамперед, Навчально-науковий інституті бізнесу та гостинності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, не може знаходитись осторонь такого соціально важливого питання, як неперервна освіта. Бо у нашому місті, внаслідок неперервного скорочення робочих місць на великих металургійних комбінатах, а також появи великої кількості звільнених у запас військовослужбовців існує великий попит на освоєння нових, більш необхідних суспільству, спеціальностей. І наш університет сприяє усім бажаючим змінити на краще своє життя.

Вступайте до лав наших студентів! Отримуйте сучасну професійну вищу освіту! З маріупольським привітом!

26 листопада 2019 року кафедра загальноінженерних дисциплін та обладнання запрошує до участі у науковому семінарі «Інтенсифікація робочих процесів виробництва харчових продуктів у полі ультразвукових коливань» (керівник семінару д.т.н., професор Хорольський В.П.). Семінар відбудеться о 10.30 в 101 аудиторії.

Запрошуються усі бажаючі!

21 листопада 2019 року біля пам’ятника на честь бійців, які загинули під час виконання військового обов’язку в зоні проведення антитерористичної операції на сході України (меморіальний комплекс) відбулася церемонія покладання квітів із нагоди Дня Гідності й Свободи.

Адміністрація, науково-педагогічний колектив та студенти Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського також вшанували памʼять загиблих.

Сьогодні спостерігається така тенденція, як інтегрування всіх видів обліку і бюджетування, контролю й аналізу в процесі управління виробництвом. Вона прослідковується в розробках і освоєнні нової продукції, забезпеченні виробництва матеріально-виробничими ресурсами; організації, у виборі методів і каналів збуту; визначенні організаційної структури управління, тобто наявні компоненти вимагають створити нову інтегровану систему, підпорядковану принципам централізації та децентралізації в управлінні й організації обліку, їх поєднанню, орієнтації на довгострокові цілі розвитку підприємства та широку участь його працівників в управлінні.

Інтегрована система обліку – це об’єднання (кооперація) діючих елементів господарювання для досягнення спільних цілей. Його також називають складовою частиною управлінської системи підприємства.

Інтегрована облікова система є одним із перспективних напрямів інформаційного забезпечення системи управління організацією, тому що інформація об’єднує процеси, технології, персонал і ресурси, результатом взаємодії яких виникає інтегрований економічний ефект.

Необхідність формування інтегрованої облікової системи обумовлено різнобічними інформаційними потребами системи управління організацією, що відображають стратегію її розвитку, яка, у свою чергу, являє собою систему оціночних показників, які враховують найважливіші параметри фінансово-господарської діяльності організації, включаючи показники ефективності. Зокрема, фінансова облікова система формує показники, що характеризують результативність діяльності, фінансовий стан і фінансову стійкість організації.

Інтегрований облік у системі управління дозволяє визначити стратегію розвитку організації, діагностувати її поточну діяльність, застосовувати коригуючі дії у разі відхилень від заданих параметрів, шляхом інформаційного забезпечення управлінських процесів, що значно підвищує якість і ефективність прийнятих управлінських рішень. У цьому зв’язку цінність облікової інформації для цілей управління та якість управлінських рішень, прийнятих на її основі, безпосередньо залежить від рівня кваліфікації та професіоналізму як працівників підсистем інтегрованого обліку, так і користувачів інформації в особі керівників різних рівнів і фахівців відповідних профілів, покликаних постійно вдосконалювати свої навички через систему освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

Отже, інтегрований облік по-перше, це не тільки всебічний та достовірний облік усього майна підприємства, витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, що застосовуються в нашій господарській практиці, а й аналіз у співставленні з планом та контроль операцій для прийняття ефективних управлінських рішень; по-друге, під інтегрованим обліком розуміється не тільки процес відображення показників бюджету і факт їх здійснення, але й обробка всіх облікових і планових даних, їх аналіз та контроль.