Запрошуємо магістрів до участі в програмі «ДВА ДИПЛОМИ»

Запрошуємо магістрів до участі в програмі «ДВА ДИПЛОМИ»

Запрошуємо магістрів взяти участь у програмі «ДВА ДИПЛОМИ» ДонНУЕТ і Вищої школи управління охороною праці (ВШУОП), м. Катовіце, Польща за напрямом «Управління» спеціалізація «Управління проектами», «Стратегічне управління підприємством», «Логістика в управлінні».

 

ДЛЯ ЧОГО ВАРТО ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ «ДВА ДИПЛОМИ»:

  • отримуєш два дипломи про вищу освіту: український і європейський (Дипломи польського ЗВО визнаються без нострифікації в усіх країнах Європейського союзу, а також у США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії);
  • не перериваєш навчання в ДонНУЕТ (не потрібно брати академвідпустку, переходити на індивідуальну форму навчання, «кидати» навчання в Україні; учасник програми 2Д продовжує мати статус студента денної форми навчання до повного закінчення навчання за Програмою. Усі необхідні довідки для пред’явлення у різні інстанції ВШУОП надаються);
  • не мусиш суттєво коригувати інші свої справи (Програмою передбачено лише 2 навчальні сесії по 1 місяцю);
  • маєш можливість отримання додаткової спеціальності (наприклад, у ДонНУЕТ навчаєшся за спеціальністю «Економіка», а у ВШУОП ‒ за спеціальністю «Логістика в управлінні»);
  • отримуєш можливість розширити свій кругозір та світогляд, можливість поглянути на звичні речі під іншим кутом зору (маєш змогу побачити, як живуть люди в іншій країні, навчаються, працюють; отримаєш додатковий досвід; вдосконалюватимеш свої уміння, познайомишся з іншою методикою вирішення знайомої тобі проблеми);
  • вивчені в ДонНУЕТ дисципліни перезараховуються у ВШУОП;
  • програма занять у ВШУОП пристосована для групи 2Д, заняття мають практичний характер (у ВШУОП вивчаються лише дисципліни зі спеціальності, заняття проводять практикуючі спеціалісти, передбачені виїздні заняття на діючих підприємствах);
  • дипломна робота захищена в Україні перезараховується у ВШУОП (дипломна робота пишеться один раз, українською мовою, захищається в ДонНУЕТ (в Україні), роботу не потрібно перекладати на польську мову, у ВШУОП потрібно лише пред’явити довідку про захист);
  • підсумковий екзамен у ВШУОП можна складати польською, російською чи англійською мовами;
  • вартість навчання у Програмі 2Д є значно нижчою від навчання за звичайною програмою;
  • навчальні сесії у ВШУОП є короткотерміновими, що не потребують великих витрат на проживання (два рази по одному місяцю);
  • немає необхідності відкривати візу (для участі у навчальних сесіях студент може скористатися біометричним паспортом і приїжджати до Польщі в рамках безвізового режиму. У разі бажання студента, ВШУОП допомагає студенту у відкритті довготермінової візи – надає необхідні запрошення, консультації щодо процедури подання документів на візу чи карту часового побиту);
  • отримуєш можливість навчання і стажування за кордоном у рамках програми Еразмус+ (студенти 2Д проходили стажування у Лондоні, навчалися у Римі);
  • отримуєш доступ до ринку праці у Польщі у період навчання (студенти стаціонарної форми навчання, а саме такий статус мають студенти 2Д, мають право працювати у Польщі без додаткових дозволів);
  • по закінченню навчання будеш мати можливість продовжити карту побиту ще на рік (випускники-іноземці польського навчального закладу мають право отримати карту побиту з метою пошуку роботи і легально перебувати у Польщі ще рік);
  • отримання сертифікату про знання польської мови без екзамену (сертифікат видається на підставі пред’явленого диплому з додатком).

Презентація 2D wiosna 2020 (6.75 MB)

За більш детальною інформацією просимо звертатися до відділу міжнародного співробітництва ДонНУЕТ або за телефоном (067) 189-72-45

Привітання вихованців загальноосвітньої школи-інтернату № 1 із новорічними святами

Студенти Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського взяли участь в акції «Студенти ‒ дітям».

Сьогодні, 18 грудня 2019 року, голова профспілкової організації к.і.н., доцент кафедри туризму та країнознавства Роминуха Анатолій Миколайович разом зі студентами нашого університету привітали вихованців загальноосвітньої школи-інтернату № 1, де пройшла районна святкова програма «Разом із Миколаєм дітей вітаєм» (привітання вихованців із новорічними святами).

Майстер-клас із виготовлення новорічних прикрас

12 грудня 2019 року в бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського пройшов майстер-клас із виготовлення новорічних прикрас, який провела к.ф.н., доцент кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін Ніколенко Ксенія Вікторівна.

У майстер-класі взяли участь студенти 1-го курсу нашого університету. Учасники майстер-класу із зацікавленням та захоплення слухали, дивилися та повторювали, що показувала майстриня.

Дивіться, які НОВОРІЧНІ ПРИКРАСИ ХЕНД-МЕЙД у нас вийшли!

Ксеніє Вікторівно, дякуємо за нові знання і вміння! До нових зустрічей!

ІІІ місце у ХХ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика

14 грудня 2019 року на базі Комунального закладу вищої освіти «ДНІПРОВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ» Дніпропетровської обласної ради пройшов ІІІ тур ХХ Міжнародного конкурсу з

української мови імені Петра Яцика, в якому взяли участь і студенти Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

Вітаємо Митрофанову Юлію, гр. ТУР-19, яка посіла ІІІ місце у Конкурсі!

Юліє, бажаємо Вам натхнення та творчих успіхів!!!

Захист магістерських робіт на кафедрі фінансів та банківської справи

9-12 грудня 2019 року на кафедрі фінансів та банківської справи пройшли захисти магістерських робіт студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Із гордістю повідомляємо, що 10 студентів групи Фін-18М та 18 студентів групи зФін-18М успішно захистили свої магістерські роботи.

Тематика магістерських робіт охоплювала сучасні питання фінансів (моделювання інформаційно-аналітичної стратегії фінансової безпеки підприємств тощо), банківської системи (управління кредитним портфелем банку), фондової біржі та ринку страхових послуг. Усі роботи отримали схвальні відгуки від зовнішніх рецензентів.

Бажаємо нашим випускникам професійних успіхів і досягнень у подальшому житті!!!

Міжнародний День прав людини

10 грудня 1948 року Генеральна асамблея ООН на засіданні, що проходило в Парижі, прийняла Загальну Декларацію прав людини. І саме до цієї дати бібліотека Навчально-наукового інституту бізнесу та гостинності (м. Маріуполь) Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (м. Кривий Ріг) запропонувала книжкову виставку: «Людина має право знати!» із грою-тестуванням «Конфлікт чи порушення прав?»

Так що ж таке права людини, особливо у наш непростий час? Права людини – це гарантована і захищена державою та законом можливості щось робити і здійснювати. Поняття «права людини» не залишалося незмінним протягом усього розвитку людського суспільства. У стародавні часи права людини були дуже обмеженими, а їх обсяг суттєво залежав від того, до якого прошарку суспільства належала людина. Раб не мав права розпоряджатися власним життям, він, без його згоди, міг бути подарованим, проданим, обміняним. Водночас, навіть найбагатший рабовласник Єгипт,у за примхи фараона міг потрапити до в’язниці, а то і позбутися життя. Пізніше люди також не були рівними. Їхні права відрізнялися залежно від стану або класу, до якого вони належали, релігії, яку сповідували тощо.

Лише у часи Великої Французької революції вперше було проголошено принципи рівності й свободи всіх громадян, незалежно від будь-яких обставин, їхнього походження та майнового стану. Але проголосивши це, революція сама порушувала головне право людей, – право на життя. Майже століття знадобилося Франції для того, щоб у країні встановили справжню демократію та були гарантовані основні права людини. Визнання прав людини проголосила й велика держава Нового Світу – Сполучені Штати Америки. Серед перших документів новоствореної держави, що діють до нашого часу, ‒ «Білль про права», який є складовою частиною Конституції. Це право, як й інші, порушувалось під час війн, заколотів, територіальних конфліктів упродовж історії розвитку людства.

І лише після Другої світової війни світ прийшов до визнання прав людини найвищою цінністю людства, яку має забезпечити кожна демократична держава і світове співтовариство в цілому.

Як ми вже відзначили, 10 грудня 1948 року Генеральна асамблея ООН на засіданні, що проходило у Парижі, прийняла Загальну Декларацію прав людини. Як будь-яка декларація, цей документ має певні обмеження. Вона лише декларує права людини, але не визначає шляхи і механізми їх забезпечення. Саме тому виникла потреба у світової спільноти доповнити цей документ іншими міжнародно-правовими актами. У 1966 році було підписано Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права та Міжнародний пакт про громадські й політичні права.

Та повернемось у нашу бібліотеку. На заході відвідувачі впевнилися, що мають знати свої права і обов’язки, дотримуватися їх, виховувати в собі почуття людської гідності, а також уміти захистити себе в скрутному становищі, щоб не порушувати законів країни, не вчиняти правопорушні дії та не припускатися невиправних помилок, щоб уникнути кримінальних ситуацій.

Студенти нашого університету вправно відповідали на ситуаційні запитання, вирішували, які саме права були порушені та чи є вихід із конфлікту, що не принижує честь і гідність опонента.

А як ви поводитеся у конфліктних ситуаціях, чи не порушуєте ви права оточуючих? Поважайте всіх навколо себе і тоді будуть поважати й вас!

40-ГОДИННИЙ РОБОЧИЙ ГРАФІК – НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ РОЗКІШ?

У 2019 році на черговому засіданні Всесвітнього економічного форуму, який займається поліпшенням стану світу шляхом залучення бізнесу, політичних, академічних та інших лідерів суспільства у формуванні глобальних проблем, було піднято актуальне питання – підвищення робочої ефектвності. Так, авторитетними експертами було запропоновано експеримент в рамках скорочення робочого тижня за прикладом розвинених країн світу. На їх думку, зниження кількості робочих днів посприяє ефективній роботі не тільки працівників, але і компаній, що несе за собою економічне благополуччя держави.

Психолог Уортонскої школи бізнесу при Пенсільванському університеті Адам Грант вважає, що: «…у нас є хороші приклади, які демонструють, що при зниженні тривалості робочого часу люди можуть ефективніше зосередити увагу. При цьому їх продуктивність залишається такою ж, а якість і креативність здебільшого зростають. Вони більш лояльні до організаційної роботи, готові проявити гнучкість у житті поза роботою».

Із даним твердженням згоден відомий економіст та історик Рутгер Брегман, який згадує аналогічний експеримент, що був проведений підприємцями-капіталістами ще в 20-ті й 30-ті роки, в ході якого було виявлено, що перехід із 60-годинного на 40-годинний графік зробив виконання робочого процесу більш продуктивним, а працівників ‒ щасливішими. Так, старий графік роботи працівників повʼязували з фізичною втому та монотонністю праці. Тому, відтоді 40-годинний робочий тиждень став стандартом у багатьох країнах світу.

Між тим, на форумі йшла мова про наукові дослідження ефекту від 40-годинного тижневого графіка. Експерти згадували данні Організації економічної співпраці та розвитку, за якими: чим більше часу відводиться роботі, тим нижча продуктивність праці та рівня ВВП за кожну годину роботи. Головними прикладами, які наводилися на заході були Пд. Корея та Мексика, які є лідерами за кількістю відпрацьованих годин із 36 найбільш розвинених країн світу. Як виявилось, перепрацювання в цих країнах не підвищує продуктивність праці, а навпаки, доводить людей до нервових станів та інфарктів. При цьому рівень продуктивності знаходиться на мінімальному рівні, яка притаманна даній групі країн.

Варто згадати успіх німецької компанії Microsoft, у якій було запроваджено 25-годинний робочий тиждень із жорсткими правилами. Але японський підрозділ Microsoft у рамках експерименту зробили пʼятницю вихідним днем і за 3 місяці продуктивність компанії виросла на 40 %. На цьому компанія не зупинилась і в рамках експерименту зробили п’ятницю вихідним днем на постійній основі. У результаті чого виявилось, що 92 % співробітників стали щасливіщими. В той же час виявилося, що ефектиність роботи виросла на 40 %⠀за рахунок економії офісного паперу (на 58 %) та електроенергії (на 23 %).

Таким чином, скорочення робочого часу веде до підвищення концентрації, зменшення стресу та ризику професійного вигорання, крім того, є економічно доцільним, а отже, є необхідністю для економіки країни.

Захист магістерських дипломних робіт на кафедрі маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування

12-14 грудня 2019 року у ДонНУЕТ відбувся захист магістерських дипломних робіт освітніх програм 281 «Публічне управління та адміністрування» та 073 «Менеджмент».

До захисту були представлені кваліфікаційні роботи, виконані під керівництвом доцентів та професорів кафедри маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування. Тематика дипломних робіт охоплювала сучасні питання публічного управління (економічна безпека регіонів, мотивація праці держслужбовців, реформування соціального захисту тощо) та менеджменту (інноваційна політика, соціальна відповідальність бізнесу, конкурентоспроможність підприємств на внутрішніх та зовнішніх ринках, закупівельна діяльність тощо). Всі роботи отримали схвальні відгуки від зовнішніх рецензентів.

Кафедра маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування вітає  всіх здобувачів вищої освіти із успішним захистом магістерських дипломних робіт!!!

ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЄКТІВ НА КАФЕДРІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ГОТЕЛЬНОЇ І РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

12-13 грудня 2019 року на кафедрі технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи пройшов захист дипломних проєктів магістрів спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа». Дипломний проєкт – це останній і найважливіший проєкт, який у повній мірі відображає всі результати, досягнуті студентами за час навчання.

Захист пройшов дуже продуктивно, адже студенти продемонстрували високий рівень підготовки. Працюючи над темою диплому та презентуючи його перед членами комісії, студенти реалізували свої знання, уміння та навички, отримані на попередніх етапах навчання.

Це знайшло відображення також і у практичній презентації новітніх технологій виробів із подальшою їх дегустацією. Були представлені такі вироби, як: безглютенові хлібобулочні вироби для хворих на целіакію на основі кукурудзяного, рисового та гречаного борошна; хліб соєво-морквяний та гарбузовий із підвищеним вмістом каротиноїдів; м’ясні січені вироби з рослинними добавками функціонального призначення; рибні січені вироби пребіотичної дії; хлібобулочні вироби прискореної технології виробництва з використанням сухої картопляної добавки.

Теми дипломних робіт були різноманітні, зокрема можна зазначити такі: «Проєкт кафе-пекарні в м. Кривий Ріг із впровадженням технології безглютенових хлібобулочних виробів», «Проєкт готелю 3* у м. Трускавець Львівської області з впровадженням еко-послуг в діяльності підприємства», «Проєкт стилізованого кафе «Лакшері» із сорбет-баром із впровадженням технологій страв на основі дикорослої сировини у м. Кривий Ріг» тощо.

За результатами захисту комісія, до складу якої увійшли: голови ЕК: Лавська Оксана Євгенівна – менеджер проєкту ТОВ «Рейкарц менеджмент» та Сабіров Олександр Володимирович – головний технолог ТОВ «С&C», члени ЕК: к.т.н., доценти: Сімакова Ольга Олександрівна, Попова Світлана Юріївна, Назаренко Ірина Анатоліївна, Слащева Аліна Вячеславівна, позитивно оцінила напрацювання студентів.

По завершенню захисту дипломних проєктів комісія відзначила гідний рівень підготовки студентів, їхню цілеспрямованість, наполегливість та бажання стати справжніми професіоналами.

Вітаємо студентів з успішним захистом дипломних робіт та бажаємо плідної діяльності й успіхів на професійному шляху!

15 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧАЮ

Свято на честь одного з найулюбленіших напоїв світу вперше відзначили у 2005 році. Первісна його мета полягала в залученні уваги світової громадсь-кості до проблем чайної індустрії. Ідея свята прижилася, і сьогодні Міжнарод-ний день чаю із задоволенням відзначають у багатьох країнах. Основні урочис-тості проходять в Індії і Шрі-Ланці – країнах, що займають лідируючі позиції на світовому ринку чаю. Пізніше до них приєдналися Індонезія, Кенія, Уганда та інші держави, які теж вносять істотний внесок в розвиток чайної індустрії. Скромні бюджети не дозволяють їм розорятися на масштабні урочистості, тому вони проходять без помпи, але душевно і зі смаком. У цей день влаштовуються колективні чаювання, костюмовані гуляння з піснями і танцями, а також народ-ні ярмарки з дегустацією різних сортів чаю. Втім, шанувальники напою з інших країн теж осторонь не залишаються.

Сама поява чаю овіяна легендами. Найчастіше посилаються на ту, згідно якої першими стали вживати настій листя пастухи на півдні Китаю, звернувши увагу на тварин, які щиплють листочки з кущів і робляться бадьорішими.

Звідки виникло слово «чай» і що воно означає для нас? У Китаї чай має сотні назв залежно від району зростання, типу або сорту («шуйсен», «юнь-нань», «тунчи», «байча», «чича», «хуача»). Але саме споживане найменування – це «ча», що означає «молодий листочок». У різних провінціях по-різному вимовляється це слово: «ч’ха», «цха». Всі інші народи світу запозичували свої найменування чаю у китайців.

Для багатьох будь-який чай добрий, лише б настій був потемніший. Але, виявляється, між чаєм є різниця, і дуже велика.

Чорний чай виходить в результаті проходження сировиною всіх стадій обробки – зав’ялення, скручування, ферментації, сушки і сортування. Для отри-мання зеленого чаю з названих стадій лист проходить скручування, сушку і сортування. Червоний і жовтий (білий) чай піддається всім стадіям обробки, але не повною мірою. Червоний чай по характеру виробництва ближче до чорного, а жовтий – до зеленого, оскільки ступінь ферментації червоного вище, ніж жов-того.

Чай містить розчинні і нерозчинні у воді речовини: фенольні сполуки, ка-техіни, цукри, пектинові речовини, спирти, кислоти (янтарна, лимонна, молоч-на), амінокислоти, похідні пурину (кофеїн, гуанін, аденін, теофелін, теобромін), пігменти, вітаміни, ферменти, мінеральні і ароматичні речовини, білки, целю-лозу, крохмаль, водорозчинні вітаміни (C, B1, B2, PP, B15, K).

Справжній любитель чаю цікавиться його приготуванням не тільки по-ширеним способом, а і по-іншому, з використанням національних особливос-тей. Не всі національні способи заварки є правильними з погляду сучасних нау-кових уявлень, але проте багато з них є вельми популярними. Вони тісно пов’я-зані з географічними, кліматичними, соціальними і іншими умовами окремих країн, їх не можна механічно застосовувати в інших умовах. У більшості країн світу чай вживають у вигляді звичного для нас напою, який представляє собою водний екстракт чаю. Проте, існують екзотичні чайні напої, дуже відомі і до сих пір вживані – це тибетський та монгольський. Приготовані такими спосо-

бами чайні напої можуть бути взагалі незрозумілими та відштовхуючими за ви-дом та смаком у нашій помірній кліматичній зоні, але в умовах степів Монголії та Калмикії або високогір’я Тибету саме ці напої допомагають відновити сили та вгамувати спрагу.

Тибетський спосіб

У Тибеті чай вживають в їжу як у звичайному для всіх народів рідкому вигляді, так і в сухому.

Чайний напій в Тибеті називається часуйма і є міцним цегляним чаєм (приблизно 50-75 г сухого чаю на 1 л води), в який додані вершкове (обов’язко-во топлене) масло яка (100-250 г на 1 л) і сіль за смаком. Всю цю суміш (гаря-чу!) збивають в спеціальному довгастому бочонку, доти поки не вийде од-норідний за консистенцією густий напій – дуже калорійний і тонізуючий, а то-му здатний майже миттєво відновлювати сили знесиленої в гірських умовах людини.

Сухий чай в Тибеті вживають для приготування національного смаколика «цзамбу» (підсмажене ячмінне борошно змішується і ретельно перетирається із маслом яка, сухим цегляним чаєм і сіллю). Таким чаєм завжди можна відновити сили у мандрівках в умовах високогір’я.

Монгольський спосіб

Монгольський спосіб вживання чаю схожий у принципі з калмицьким і частково з киргизьким. Це один з якнайдавніших способів, широко поширений від пустелі Гобі до межиріччя Волги і Дону.

Основними компонентами є зелений цегляний чай, молоко, масло, боро-шно і сіль. Залежно від національного району, де уживається чай по-монгольски, всі його елементи, окрім цегляного чаю, можуть варіювати. Так, молоко може бути коров’ячим, верблюжим, а масло може бути іноді зовсім від-сутнім або замінюватися і доповнюватися топленим салом (яловичим, бара-нячим); борошно може бути пшеничним, ячмінним, житнім і доповнюватися рисом, пшоном (гаоляном). Іноді разом з сіллю кладеться чорний перець го-рошком з розрахунку – одне зернятко на стакан, а у калмиків – лаврове листя, рідше – мускатний горіх.

А чи доводилося вам куштувати екзотичні види чайних напоїв? Яке ваше враження?