Вже другий рік поспіль кафедра технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи співпрацює з ПрАТ «Криворіжхліб». Студенти спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа» були на екскурсії на хлібокомбінаті, проходили практику на підприємстві, прикрашали паски, пакували готову продукцію.

Ось і в цьому навчальному році студенти-першокурсники груп ХТ-19 та ГРС-19 разом з викладачами кафедри к.т.н., доцентом Горяйновою Ю.А. та асистентом Боднарук О.А. з задоволенням відвідали ПрАТ «Криворіжхліб».

Екскурсію проводила начальник лабораторії Вініченко С.І. На початку зустрічі вона розповіла, що таке взагалі хліб, які види замісу тіста існують, який асортимент продукції випускає підприємство, скільки технологічних ліній працює тощо.

Потім ми відправилися в цехову лабораторію. Там студенти дізналися про методи дослідження основних показників якості готової продукції – вологи,  кислотності, лужності.

Після ми потрапили безпосередньо в виробничий цех. Вініченко С.І. ознайомила студентів з повним технологічним циклом виготовлення хліба – від надходження сировини до виходу готової продукції. На власні очі ми побачили, як «народжується» хліб.

Також ми ознайомилися зі складськими приміщеннями, де зберігається готова продукція; побачили, як вона відправляється споживачам; як надходить борошно до цеху.

Далі ми прямували до виробничої лабораторії, де проводять аналіз борошна та усіх готових виробів. Студентам розповіли про обладнання, про методи дослідження вологості, числа падіння, кількості та якості клейковини, білості борошна, ступені помела.

Студенти з зацікавленістю слухали Вініченко С.І., задавали питання.

Наприкінці екскурсії нам запропонували провести дегустацію хлібобулочних виробів ПрАТ «Криворіжхліб». А це: хліб «Козацький», булочки «Іриска», «Яблучна насолода», «Макова насолода», «Ласунка», «Харківська», здоба «Криворізька» та інші. Уся продукція нам прийшлася до смаку!

Впевнені, що знання, які отримали студенти під час екскурсії, знадобляться їм на лабораторно-практичних заняттях з харчових технологій, теоретичних основ харчових технологій, харчової хімії, методів контролю в галузі.

Студенти та викладачі дуже вдячні керівництву ПрАТ «Криворіжхліб» за можливість відвідати підприємство.

У світі 21 лютого традиційно відзначається Всесвітній день екскурсовода. Саме ця людина завжди поряд із подорожуючими, допомагає пізнавати культурні особливості тієї чи іншої країни, розробляє тематику екскурсій, маршрути, готує зміст матеріалу, складає тексти, використовує історико-архівні джерела, наукові дані, новітні повідомлення, оновлює методичні розробки, готує інформацію спеціального характеру до доступної форми представлення екскурсантам.

Професія екскурсовода висуває дуже високі вимоги до якостей людини. Необхідний високий рівень розвитку загальних здібностей ‒ великий інтелект, значний обсяг оперативної та довгострокової памʼяті, гарні показники уваги (стійкість, концентрація, розподіл, переключення), витривалість, працездатність, врівноваженість, розвиті комунікативні уміння і навички. Для успішної роботи екскурсовод повинен мати гарну дикцію й артикуляцію, культурну мову, глибокі знання в області предмета екскурсії, широкий кругозір.

У цьому році святкування Всесвітнього дня екскурсовода організовано комунальним підприємством «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради із запрошенням президента ГС «Національна туристична організація України» Івана Лептуги, а також представників туристичної індустрії Кривого Рогу.

Представник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, доцент кафедри туризму та країнознавства Галина Богатирьова також прийняла участь у заходах, присвячених Всесвітньому дню екскурсовода.

21 лютого 2020 р. відбулася Туристична майстерня індустріального Кривого Рогу, яка включала розгляд питань про пріоритети розвитку туристичного продукту, основи та принципи планування розвитку туристичної продукції.

Цікавинкою майстерні став тренінг «Розробка туристичного продукту міста». В процесі тренінгу відбулося обговорення проблемних питань туристичної галузі, а саме: виявлення неочевидних, потенційних конкурентних переваг турпродукту; створення власного туристичного продукту та інші. Учасники ще раз упевнилися в тому, що професія екскурсовода належить до творчих видів праці, вимагає тривалої різнобічної підготовки і постійного самовдосконалення професіонала в процесі роботи.

Центральні банки досліджують цифрові валюти, але яким може бути практичне застосування такого інноваційного інструменту? Про це 21.02.2020 р. спілкувались учасники українського платіжного ринку під час панельної дискусії у межах конференції «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів» #CBDCinUA2020. Директор Навчально-наукового інституту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Нєізвєстна Олена Володимирівна взяла участь у роботі конференції. Представники НБУ, банків, мобільних операторів, платіжних компаній та компаній-розробників і науковці поміркували про можливе майбутнє цифрової валюти в Україні та про різні можливості її використання.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Голова Національного банку України Яков Смолій. «Насправді у 2020 році вже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це – вже даність. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати», – наголосив він, відкриваючи конференцію.

Власним досвідом розробки і впровадження цифрової валюти центральних банків поділилися представники Центральних банків Швеції, Канади, Фінляндії, Нідерландів, Японії, Уругваю, ЮАР. Про ризики, які супроводжують процес впровадження е-валют у грошовий обіг, доповідали представники Світового банку та МВФ.

Український проєкт е-гривні презентував Роман Гартингер, начальник відділу департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.

Український центробанк почав вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні – з 2016 року. Бачення НБУ полягає в тому, що е-гривня – це звичайна (фіатна) валюта в електронному вигляді, що має обмінюватись на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1.

Тож у 2018 році був реалізований «пілотний» проєкт, що включав і практичну частину. Тобто відбулося тестування інноваційного платіжного рішення, створеного командою фахівців Національного банку України та волонтерів із ІТ-сфери, що базувалося на технології розподілених регістрів (блокчейн) та платіжній інфраструктурі НПС «ПРОСТІР».

В обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні – трохи більше 5 тисяч гривень. Вся емісія е-гривні увійшла до грошового агрегату М0, тобто до готівки в обігу поза банками.

Робочі групи тестували різні операції з е-гривнею, наприклад, були доступні такі можливості:

• створення електронного гаманця у веб-браузері;
• встановлення мобільного додатка для Android або iOS;
• поповнення електронного гаманця е-гривнею за допомогою картки НПС «Простір»;
• переказ е-гривні на інший електронний гаманець (P2P);
• поповнення балансу мобільного телефону;
• благодійний внесок е-гривнею;
• погашення е-гривні на безготівкову картку PROSTIR.

За час «пілоту» Національний банк вивчав також різні аспекти запуску та роботи цифрової валюти центробанку:

• тестувалася технологія для випуску й обігу е-гривні, зокрема ефективність роботи розподілених реєстрів як бази для її випуску та обігу ;
• була створена тимчасова методологічна база для е-гривні, яка включала тимчасові правила і тимчасовий регламент;
• розробили тимчасову бухгалтерську модель функціонування цифрової валюти;
• досліджувалися і правові аспекти випуску та обігу е-гривні, і можливий вплив її на макроекономічну стабільність.

Учасникам конференції була надана можливість самим стати власниками е-гривні, заробити її для свого гаманця, витратити на придбання ювілейної банкноти у 100 грн до 100-річчя подій української революції. До речі, ця ювілейна банкнота містить і ескіз банкноти 100-річної давнини, розроблений батьком українських грошей ‒ Георгіем Нарбутом (про нього, до речі, ви вже читали на нашому сайті).

«На нашу думку, е-гривня може бути цікавою, у першу чергу, звичайному користувачу, адже по суті вона є цифровим аналогом готівки, ‒ зауважила Ольга Василєва, заступник директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. ‒ Якщо у майбутньому клієнт відчує переваги цифрової валюти, а це, в першу чергу, швидкість та низька вартість платежу, він і надалі користуватиметься саме таким інструментом. Водночас попит на цифрову валюту буде стимулювати поширення операцій із нею, а учасників ринку ‒ розвивати інфраструктуру».

Сергій Холод, заступник Голови НБУ, додав, що конференція #CBDCinUA2020 стала майданчиком для дійсно високопрофесійної та фахової дискусії, яка розкрила широкий спектр потенційних можливостей для платежів завдяки використанню цифрової валюти центральних банків. «Центробанки, які є першопрохідцями у дослідженні, пілотуванні та запуску цифрових валют центральних банків, разом із представниками фінансової та IT-сфери жваво дискутували про майбутнє ринку платежів», – підкреслив Сергій Холод.

18-21 лютого 2020 року на базі Науково-педагогічної бібліотеки імені Б. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського (м. Київ) за підтримки ВГО Українська бібліотечна асоціація, Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського та Наукової бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка пройшов тренінг для представників переміщених університетів «УНІВЕРСИТЕТСЬКА БІБЛІОТЕКА В СИСТЕМІ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ».

Доценти кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Ніколенко Ксенія та Зінченко Вікторія взяли безпосередню участь у тренінгу.

18 лютого 2020 р. учасників тренінгу привітали:

Бруй Оксана, директор Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Президент ВГО Українська бібліотечна асоціація;

Сербін Олег, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, голова Секції університетських бібліотек;

Сошинська Ярослава, доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація;

Кулик Євгенія, керівник Центру підтримки освіти та досліджень Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;

Назаровець Марина, головна бібліотекарка Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Бруй Оксана прочитала лекції на теми «Тренди в освіті й науці» й «Відкритий доступ та відкрита наука».

Сошинська Ярослава також прочитала лекцію на тему «Наукова комунікація. Бібліотека в освітньому та науковому процесах університету» та провела семінар «Бібліотека і культура академічної доброчесності».

19 лютого 2020 р.

З тренером Кулик Євгенією ми обговорили такі важливі теми як «Життєвий цикл дослідження. Організація системи інформаційної підтримки освіти та досліджень» й «Інформаційні ресурси для навчання та досліджень».

20 лютого 2020 р.

Бруй Оксана та учасники тренінгу розглянули вкрай важливу тему для університетів і науково-педагогічних працівників «Розвиток інституційного репозитарію».

З Кулик Євгенією була опрацьована не менш важлива тема для університетів «Підтримка наукового видавництва університету».

21 лютого 2020 р.

Із Назаровець Мариною пройшла плідна робота на теми «Публікаційна активність та відповідальність дослідника» і «Наукометрія та бібліометрія».

Дякуємо вищевказаним науковцям за цікавий та корисний для бібліотекарів і науково-педагогічних працівників тренінг.