Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

/in /by

5. Відповідність форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

5.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо оцінки здобувачами вищої освіти відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу (SQ_5) стосувалось виявлення задоволеності респондентів рівнем викладання та змістом навчальних дисциплін, співвідношенням форм роботи, доступністю критеріїв оцінювання, процедурами контролю тощо.

В опитуванні взяли участь 19 здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОП «Готельно-ресторанна справа».

Відповідаючи на питання «Наскільки особисто Вас влаштовують можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет?», 12 респондентів обрали варіант відповіді «повністю влаштовують», 5 – «скоріше влаштовують», 2 – не могли визначитися з відповіддю.

Також більшістю респонденти позитивно відповіли на питання «Чи є, на Вашу думку, знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, достатніми для Вашої майбутньої професійної діяльності?» ‑ 9 здобувачів вищої освіти з числа опитаних обрали варіант відповіді «так, достатні», 7 осіб – «скоріше достатні», 2 – «не змогли визначитися з відповіддю», лише 1 особа обрали , що «ні, не достатні». Незважаючи на позитивний для Університету розподіл відповідей, отриманий результат може також частково свідчити про недооцінку здобувачами вищої освіти вимог роботодавців та важливості принципу освіти впродовж життя.

Одностайна більшість респондентів позитивно оцінює питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?»: 13 респондентів обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 4 – «Скоріше задовольняє». Лише по одній відповіді припало на варіанти – «Не задовольняє», «Важко відповісти»

Приблизно аналогічним був і розподіл відповідей на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях?» (11 осіб обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 6 – «Скоріше задовольняє», 2 особи – «Не можу визначитися з відповіддю»). Певним підтвердженням відсутності зауважень до рівня викладання з боку опитаних здобувачів вищої освіти є те, що у відповідь на питання «Що Ви можете запропонувати для підвищення рівня викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях (щодо змісту, подачі матеріалу тощо)» було надано пропозицію –  «Робити не тільки презентації», у той же час усі інші написали, що їм «Важко відповісти, все влаштовує».

Одне з питань анкети було спрямоване на виявлення того, яким формам роботи на заняттях з точки зору ефективності засвоєння навчального матеріалу віддають перевагу здобувачі вищої освіти. Розподіл відповідей на відповідне питання наведено у табл. 5.1.

 

Таблиця 5.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Які форми роботи на заняттях особисто Ви вважаєте найбільш ефективними з точки зору засвоєння навчального матеріалу?», осіб[1]

Форми роботи на заняттях Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Спілкуватися з викладачем 5
Брати участь в обговореннях 2
Слухати викладача 5
Виконувати тестові завдання 1
Слухати виступи однокурсників 1
Розв’язувати проблемні завдання, доходити самостійних висновків 1
Виконувати творчі, нестандартні завдання 1
Брати участь у групових формах роботи 2
Брати участь у розробці різного роду проектів і реалізовувати їх 1
Загалом 19

 

Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

Однак незначна кількість респондентів обрали різні форми творчої, самостійної та групової роботи, що, ймовірно, пов’язано із суб’єктивною і об’єктивною складністю виконання даних форм роботи на заняттях. Звертає на себе увагу низька частота вибору такого варіанту відповіді як «Брати участь у розробці різного роду проектів і реалізовувати їх» (обрали по 1 особі), хоча ефективність такої форми роботи є доведеною.

Наступний блок питань стосувався оцінки респондентами комунікації викладачів зі здобувачами вищої освіти стосовно організації освітнього процесу, критеріїв оцінювання навчальних досягнень, цілей занять тощо.

Відповіді респондентів на питання «Чи інформують Вас викладачі кафедри про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети модулів, критеріїв оцінювання тощо?» демонструють досить ефективну комунікацію викладачів із здобувачами вищої освіти з цього приводу (14 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди інформують», 4 респонденти – «Так, зазвичай інформують», 1 –респондент не зміг дати відповідь).

Аналогічний висновок щодо інформації про критерії оцінювання навчальних досягнень можна зробити, виходячи з відповідей опитаних здобувачів вищої освіти на питання «Чи надають Вам викладачі вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень?» (13 респондентів обрали варіант відповіді «Так», 6 респондент – «Скоріше так»).

Подібний розподіл обраних респондентами варіантів відповіді спостерігається щодо питання «Чи зрозумілі для Вас критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами?»: більшість опитаних (12 осіб) обрали варіант відповіді «Критерії зрозумілі», 6 вказали, що – «Критерії скоріше зрозумілі» і лише один обрав відповідь – «Скоріше ні». Негативна відповідь у даному питанні може свідчити про особисту неуважність до організації навчального процесу.

Незважаючи на майже одноголосність відповідей на питання щодо відповідності критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки (табл. 5.4), даний аспект вимагає постійної уваги з боку адміністрації та викладачів.

 

Таблиця 5.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, щодо їх відповідності реальним вимогам до якості підготовки?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Критерії завищені щодо реальних вимог до якості підготовки 3
Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки 10
Критерії занижені щодо реальних вимог до якості підготовки 1
Важко відповісти 5
Загалом 19

 

Хоча більша половина опитаних здобувачі вищої освіти обрали варіант відповіді «Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки» (10 респондентів з 19), слід враховувати вірогідну недостатність їх досвіду для достовірної оцінки предмету питання, тому воно відображає, скоріше, оцінку здобувачами вищої освіти суворості, складності вимог, які є, скоріше, адекватними (а з точки зору підготовки студентів до реальних трудових вимог і навантажень – можливо, навіть заниженими). Тобто, можна зробити висновок, що, при досить високій оцінці студентами реалістичності критерії оцінки, що застосовуються викладачами, можливим є підвищення рівня вимог до здобувачів вищої освіти в інтересах підвищення якості підготовки.

При загалом позитивних відповідях, з огляду на розподіл відповідей на попередні питання, порівняно нижчими виглядають оцінки зрозумілості цілей, що ставляться викладачем на занятті. Відповідаючи на питання «Чи завжди Вам зрозумілі ті цілі, що ставляться викладачем на занятті?», опитані здобувачі вищої освіти розділились: 8 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди зрозумілі», інші 9 – «Зазвичай зрозумілі», 1 особа вказала, що вони їй не зрозумілі, та ще 1 особа  – «Зазвичай не зрозумілі».

Також досить високою є оцінка опитаними здобувачами вищої освіти результативності занять з точки зору досягнення їх цілей (табл. 5.5).

 

Таблиця 5.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Результативність занять висока 9
Результативність занять скоріше висока 9
Результативність занять низька 1
Загалом 19

 

В той же час, з огляду на наведений розподіл обраних варіантів відповідей, доцільним є більш детальний аналіз з метою виявлення чинників, що негативно впливають на досягнення цілей занять.

З огляду на значущість об’єктивної оцінки рівня академічних досягнень здобувачів вищої освіти, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на відповідне питання (табл. 5.6).

 

Таблиця 5.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Ваш погляд, чи забезпечують об’єктивну оцінку рівня Ваших академічних досягнень чинні процедури контролю?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Забезпечують 9
Скоріше забезпечують 7
Не забезпечують 1
Важко відповісти 2
Загалом 19

 

Хоча переважна більшість опитаних обрали варіант відповіді «Забезпечують» на питання щодо забезпечення об’єктивної оцінки академічних досягнень чинними процедурами контролю, доцільною є проведення додаткової роботи з метою з’ясування причин існування сумнівів з цього питання у деяких респондентів (семеро з яких обрали варіант відповіді «Скоріше забезпечують», двоє – «Важко відповісти», один – «Не забезпечує») і пошуку можливостей удосконалення процедур контролю.

Як ще один елемент студентоцентрованого підходу, може розглядатись відповідність потребам навчального процесу та потребам і інтересам здобувачів вищої освіти можливостей дистанційного вивчення навчальних дисциплін (табл. 5.7).

 

Таблиця 5.7. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють 9
Скоріше задовольняють 8
Скоріше не задовольняють 2
Загалом 19

 

Можна зробити висновок, що в цілому студенти задоволені існуючими можливостями дистанційного вивчення навчальних дисциплін. Однак наявність двох респондентів, що не відзначили задоволення в дистанційній освіті зумовлює необхідність більш детального вивчення даного аспекту при подальшому розвитку і удосконаленні використання форми дистанційного навчання.

Наступний блок з двох питань стосувався досвіду і задоволеністю здобувачів вищої освіти наявними в Університеті можливостями участі в науковій діяльності (табл. 5.8 та 5.9).

 

Таблиця 5.8. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи брали Ви участь в науковій діяльності за період навчання в Університеті?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так, брав (брала) участь раніше або беру участь зараз 6
Так, брав (брала) участь раніше, але припинив (припинила) 3
Ні, не брав (не брала) участь раніше і не беру участі зараз 5
Ні, не брав (не брала) участь раніше, але планую у майбутньому 5
Загалом 19

 

Згідно з отриманими відповідями, понад 50% респондентів мають досвід участі у науковій діяльності або відповідні плани.

Причому переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю або скоріше задоволені наявними можливостями участі у науковій діяльності.

 

Таблиця 5.9. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють 11
Скоріше задовольняють 5
Важко відповісти 3
Загалом 19

 

Отримані результати свідчать про необхідність визначення чинників, що заважають участі у науковій діяльності здобувачів вищої освіти, що навчаються старших курсах.

Одним з суттєвих аспектів студентоцентрованого навчання є також сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу. Загальна оцінка опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів за низкою критеріїв представлено у табл. 5.10.

Таблиця 5.10. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть загальне враження від навчальних ресурсів (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), які використовуються у процесі викладання дисциплін викладачами в Університеті, за наведеними критеріями», осіб

[1] Кількість відповідей може перевищувати кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Хоча за всіма критеріями відповіді респондентів переважно концентруються у позитивній частині шкали оцінок, їх розподіл відрізняється за різними критеріями. Так, виходячи з середніх балів, найвище респонденти оцінили сучасність та різноманітність навчальних ресурсів, далі йшли їх цікавість, пізнавальність, якість. У відповідь на питання «Ваші пропозиції щодо покращення освітнього процесу в Університеті» опитані здобувачі вищої освіти не надали жодних пропозицій.

5.2. Основні висновки

В цілому можна зазначити, що респонденти переважно задоволені аспектами навчального процесу, пов’язаними із принципами студентоцентрованого навчання, оскільки позитивні відповіді практично на всі питання складають переважну більшість.

Зокрема студентів цілком задовольняють:

– можливості обирати дисципліни для вивчення;

– достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності;

– рівень викладання навчального матеріалу на лекціях, семінарських і практичних заняттях;

– інформування викладачами про організацію освітнього процесу з дисципліни, щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень;

– зрозумілість критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, цілей, що ставляться викладачем на занятті;

– відповідність критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки;

– результативність занять з точки зору досягнення їх цілей;

– об’єктивність оцінки рівня академічних досягнень через чинні процедури контролю;

– можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет;

– можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті.

Є також досить позитивним сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу.

Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали як, на їхню думку найбільш ефективні, такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

5.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Здобувачі вищої освіти, що навчаються на 3 курсі дещо нижче оцінюють достатність отриманих знань, вмінь і навичок для майбутньої професійної діяльності, а також рівень викладання навчального матеріалу на лекціях.

Опитані здобувачі вищої освіти схильні розглядати як більш ефективні такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем, досить високою є зацікавленість респондентів в участі у розробці і реалізації проектів. Однак неефективними, на думку опитаних, є різні форми творчої, самостійної та групової роботи, що, ймовірно, пов’язано із суб’єктивною і об’єктивною складністю виконання даних форм роботи на заняттях.

Розбіжності у сприйнятті опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу, свідчать про необхідність більш глибокого аналізу навчальних ресурсів, що використовуються, за дисциплінами.

5.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Враховувати при плануванні і реалізації навчального процесу те, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, однак не надавати цьому чиннику перевагу порівняно із відповідністю форм роботи змісту навчальних матеріалів та загальній орієнтації на розвиток форм групової та самостійної роботи здобувачів вищої освіти.

5.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Більшість ознак, відображених у питаннях анкети та варіантах відповідей, відрізняються стосовно різних дисциплін, викладачів (можливо, й інших чинників). Це слід враховувати при аналізі та подальшій роботі, наприклад, включаючи їх до інструментів оцінювання викладачів.

Доцільно уточнити формулювання варіанту відповіді «Виконувати і перевіряти вправи» питання «Які форми роботи на заняттях особисто Ви вважаєте найбільш ефективними з точки зору засвоєння навчального матеріалу?» для посилення акценту на взаємній перевірці виконаних вправ здобувачами вищої освіти.

По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати зв’язок тривалості навчання, спеціальності та того, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, з метою можливого виявлення закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків для урахування при організації та плануванні навчального процесу.

Частина 5 доступна за посиланням ТУТ

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

/in /by

4. Навчальне навантаження

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

4.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо оцінки здобувачами вищої освіти навчального навантаження (SQ_4) стосувалось виявлення рівня задоволеності респондентів доступністю організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу, інформованості щодо різних аспектів навчального навантаження, обсягом навчального навантаження, термінами виконання різних видів робіт тощо.

З огляду на порівняно вузьку тему опитування і подібність оцінюваних показників, анкета мала вигляд переліку критеріїв, які респонденти мали оцінити за 5-бальною шкалою (від «1» – «повністю не задовольняє» до «5» – «повністю задовольняє»). Зведена таблиця із розподілом відповідей 20 опитаних здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа» представлена нижче (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, навчальне навантаження за запропонованими критеріями…»

№ Найменування критерію Оцінка критерію Середня оцінка
1 2 3 4 5
1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу:  
1.1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу   1 5 4 10 4,15
1.2. графік організації навчального процесу   1 1 4 14 4,55
1.3. розклад занять 3   3 1 13 4,05
1.4. навчальний план 1   3 4 12 4,3
1.5. індивідуальний план   1 2 8 9 4,25
2. Оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження     2 4 14 4,6
3. Актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо)     1 6 13 4,6
4. Рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо)     2 6 12 4,5
5. Рівень Вашої обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати   1 3 5 11 4,3
6. Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять 1   2 8 9 4,2
7. Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять   1 3 6 10 4,25
8. Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять   2 3 3 12 4,25
9. Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін 1     10 9 4,3
10. Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін     4 6 10 4,3
11. Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін     2 6 12 4,5
12. Достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін     2 7 11 4,45
13. Оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проектів) 1     7 12 4,45
14. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати       8 12 4,6
15. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати     1 6 13 4,6

 

Виходячи з середніх оцінок, найвище опитані здобувачі вищої освіти оцінили власну задоволеність такими аспектами навчального навантаження:

– рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (4,6);

– оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження (4,6);

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (4,6);

– оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,5);

– графік організації навчального процесу (4,55);

– достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,45);

– оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (4,45)

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати (4,6);

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати (4,6).

Найнижчі середні оцінки отримали такі аспекти навчального навантаження:

– розклад занять (4,05).

Задоволеністю організацією навчального процесу здобувачами вищої освіти демонструють і дані відповідей на питання «Ваші пропозиції щодо покращення навчального навантаження студентів Університету». Більшість респондентів, 4 особи – не мають зауважень, варіант «усе влаштовує» обрала одна особа, також одна особа відзначила бажання додати фізкультуру, ще одна – нові технології.

4.2. Основні висновки

В цілому можна зробити висновок, що опитані здобувачі вищої освіти загалом задоволені аспектами навчання, пов’язаними з навчальним навантаженням, оскільки серед поставлених оцінок задоволеності різними аспектами переважають оцінки «5» та «4».

Найвище опитані здобувачі вищої освіти оцінили власну задоволеність такими аспектами навчального навантаження:

– рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (4,6);

– оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження (4,6);

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (4,6);

– оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,5);

– графік організації навчального процесу (4,55);

– достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,45);

– оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (4,45)

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати (4,6);

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати (4,6).

Найнижчі середні оцінки отримали такі аспекти навчального навантаження:

– розклад занять (4,05).

4.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Найбільше порівняно низьких оцінок задоволеності («3») отримали аспекти навчального навантаження, пов’язані із самостійною та індивідуальною роботою та доступністю організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу.

Задоволеність аспектом «оптимальність частки самостійної роботи», «оптимальність загального навчального навантаження», «індивідуальний план» виявилися найбільш «полярно» оціненими. Кількість відміток «5» в даних питаннях була найменшою.

Задоволеність аспектом «Оперативність реагування», «Актуальність розміщеної інформації» – мав найвищі показники. Усі відповіді на дані питання поляризувалися через домінування кількості «4» над «5». Саме через це у підсумку сформувалися одні з самих високих балів.

4.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Необхідно вжити заходів із додаткового інформування здобувачів вищої освіти щодо можливостей звертатись до представників адміністрації з питань, пов’язаних з навчальним навантаженням (до кого звертатись, з яких питань тощо).

Доцільно приділити увагу розвитку в опитаних здобувачів вищої освіти навичок самостійної роботи та організації власної діяльності, виявлення можливих труднощів при реалізації вказаних форм навчання.

4.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Додати питання щодо досвіду звернення до адміністрації Університету з питань, пов’язаних із навчальним навантаженням, для визначення обґрунтованості відповідей на інші питання (зокрема щодо оперативності реагування адміністрації на звернення).

За аспектами, рівень задоволеності респондентів оптимальністю яких викликає необхідність підвищеної уваги, доцільно додатково визначити, що саме не влаштовує опитаних здобувачів вищої освіти: якого роду неоптимальність вони вбачають, можливі причини та шляхи вирішення проблеми тощо.

Також необхідною є розробка інструментів виявлення того, чи пов’язаний рівень задоволеності респондентів навчальним навантаженням з окремими дисциплінами чи однаково поширюється на всі дисципліни.

Доцільним у зв’язку з цим є впровадження регулярних опитувань здобувачів вищої освіти для оцінювання окремих дисциплін (та викладання за ними) з подальшим формуванням інтегральних показників за необхідними критеріями.

Частина 4 доступна за посиланням ТУТ

 

Університет Туган-Барановського інформує: захист кваліфікаційних робіт

/in /by

Навчально-науковий інститут економіки, управління та адміністрування Університету Туган-Барановського вітає здобувачів вищої освіти 2 курсу освітнього ступеню «магістр» заочної форми здобуття вищої освіти освітньої програми «Фінанси, банківська справа та страхування» з успішним захистом кваліфікаційних робіт! Захист відбувся 11.12.2021 р.

Перед початком заходу випускників привітав голова екзаменаційної комісії, начальник управління економіки Криворізької міської ради Гришечко А.В., який побажав вдалого захисту магістерських робіт й упровадження напрацьованих доробок майбутній професійній діяльності.

Кожна доповідь супроводжувалась дискусією щодо представленої в ній проблематики, запитаннями та актуальними коментарями. Здобувачі продемонстрували високий рівень теоретичної та практичної підготовки, володіння матеріалом та арсеналом сучасних методів наукових досліджень.

Атестаційна комісія дійшла висновку, що магістерські роботи виконані на високому науково-методичному рівні, що є результатом злагодженої роботи, наполегливості та відповідальності здобувачів та їх наукових керівників.

Бажаємо вам творчої наснаги, удачі в рішенні задач будь-якої складності, успіхів у реалізації найсміливіших рішень.

Сподіваємося на наше подальше плідне співробітництво і можливість привітати вас ще з безліччю прийдешніх перемог!

123

Результати анкетного опитування за формою SQ_7«Опитування здобувачів вищої освітипро якість та вчасність інформування щодо цілей, змісту та очікуваних результатів навчання, порядку та критеріїв оцінювання»

/in /by

Результати анкетного опитування за формою SQ_7«Опитування здобувачів вищої освітипро якість та вчасність інформування щодо цілей, змісту та очікуваних результатів навчання, порядку та критеріїв оцінювання»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології»,про якість та вчасність інформування щодо цілей, змісту та очікуваних результатів навчання, порядку та критеріїв оцінювання, проводилось за затвердженою формою анкети SQ_7 в онлайн-формі з використанням сервісу Microsoft Forms.

За результатами анкетного опитування 56% його учасників відповіли, що зазвичай дізнаються про цілі, зміст та очікувані результати навчання під час навчання, інші 44%, з їх слів, отримують таку інформацію перед вивченням дисципліни.

Про порядок та критерії оцінювання 33% респондентів  дізнаються під час навчання, а інші 67% – перед вивченням дисципліни.

Основним джерелом інформації про цілі, зміст та очікувані результати навчання, порядок та критерії оцінювання для більшості респондентів виступають

викладач (89%) або робоча програма чи силабус дисципліни (11%).

На питання «Чи бувало так, що будь-який елемент (цілі, зміст та очікувані результати навчання, порядок та критерії оцінювання) змінювався під час вивчення дисципліни?» 56% учасників анкетного опитування відповіли «Скоріше ні», 22% відповіли підтвердили можливість таких фактів вибором відповіді «Скоріше так», 22% обрали відповідь «Так».

56% опитаних здобувачів вищої освітизнають про види робіт, які необхідно буде виконувати в рамках навчальної дисципліни. Інші 33% повідомили, що вони скоріше володіють такою інформацією перед вивченням навчальної дисципліни. І лише 11% відповіли, що скоріше не володіють такою інформацією.

На питання «Чи знаєте Ви заздалегідь про кількість балів, у які оцінюються всі види роботи, передбачені із дисципліни?» від респондентів було отримано 22% відповідей «Скоріше ні», 78% відповіли, що знають або скоріше знають таку інформацію заздалегідь.

За результатами анкетного опитування основним джерелом інформації про «політику навчальної дисципліни» (невчасно виконані завдання, пропущені заняття (лікарняні, мобільність); плагіат, академічна доброчесність, поведінка в аудиторії тощо) в Університеті виступають викладач (за думкою 78% респондентів), адміністрація ННІ або Університету (за думкою 11% респондентів), 11% дізнається дану інформацію з силабусу або робочої програми.

56% респондентів своїми відповідями засвідчили, що «політика навчальної дисципліни» не змінюється або скоріше не змінюється під час вивчення навчальної дисципліни, проте 33%  відповіли, що такі зміни були та скоріш можливі та 11% опитаних  було важко відповісти на це питання.

На жаль, конкретних пропозицій щодо покращення освітнього процесу в Університеті стосовно інформування щодо цілей, змісту та очікуваних результатів навчання, порядку та критеріїв оцінювання від учасників даного анкетного опитування не надходило.

Таким чином, за результатами анкетного опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти освітньої програми «Ресторанні технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології»,  група забезпечення дійшла висновку, що якість та вчасність інформування щодо цілей, змісту та очікуваних результатів навчання, порядку та критеріїв оцінювання в Університеті за відповідною освітньою програмою знаходяться на високому рівні та задовольняє переважну більшість студентів. Але при цьому треба звернути увагу на наступне:

  1. максимально висвітлювати цілі, задачі, зміст навчання, критерії оцінювання саме перед вивченням дисципліни;
  2. намагатися викладачам не змінювати цілі, зміст та очікувані результати навчання, порядок та критерії оцінювання під час вивчення дисципліни;
  3. доводити до всіх студентів без винятку інформацію про кількість балів, у які оцінюються всі види роботи, передбачені із дисципліни.

 

Студент Університету Туган-Барановського став Лауреатом відзнаки міського голови

/in /by

Студент Університету Туган-Барановського Олександр Богун став Лауреатом відзнаки міського голови для обдарованих дітей і молоді за розвиток студентського самоврядування та молодіжного руху.

10 грудня в залі урочистих засідань виконкому Криворізької міської ради пройшов прийом, де нагородили талановитих дітей і молодь міста. Виконуючий обов’язків міського голови Юрій Вілкул вручив заохочення у п’яти номінаціях: спортивні, творчі, інтелектуальні, наукові досягнення, розвиток студентського самоврядування та молодіжного руху. Лауреати отримали дипломи та грошові винагороди.

Серед нагороджених був Олександр Богун – студент ДонНУЕТ, групи МН-18. Олександр поділився своїми враженнями про нагородження: «Молоді важливо відчувати підтримку їх добрих намірів, бо це надихає на нові звершення. Приємно, що мої зусилля, активізм та громадська діяльність в реалізації молодіжної політики – були відзначені містом. Вдячний всім партнерам і активній молоді за нашу співпрацю у розбудові молодіжного руху в Кривому Розі. Щиро вірю, що разом ми можемо змінити місто на краще. Місто, в якому молоді хочеться лишатись!»

Богун Олександр виконує обов’язки Голови консультативно-дорадчого органу Молодіжний виконком при виконкомі Металургійної районної у місті раді, що є яскравим підтвердженням його активної громадської позиції у розбудові громадянського суспільства, підвищення громадянської відповідальності та залученості до побудови демократичної держави.

Богун Олександр бере участь в молодіжних освітніх програмах та проектах, оскільки усвідомлює необхідність отримання сучасних знань для формування компетенцій менеджерів нової генерації. Саме тому він намагається отримувати знання не тільки в університеті, а й долучається до освітніх програм з розвитку лідерства.

Богун Олександр має організаторські здібності, які допомагають йому провадити організаційну роботу не тільки рівні університету, а й в межах країни. Це підтверджується його участю в складі організаційних комітетів 25 соціальних проєктів на різних рівнях, що дало змогу залучати молодь до громадської діяльності.

Громадська діяльність Богуна Олександра також реалізується через активну участь в якості волонтера від місцевого до міжнародного. Про що свідчить нещодавня участь Олександра у проєкті «INTERCULTURE 5S: Міжнародна волонтерська діяльність для солідарності в сфері розвитку міст» по підготовці та проведенню X Конгресу транскордонної співпраці в місті Люблін, від найбільшої європейської програми волонтерства – Європейського корпусу солідарності, членом якої він є.

Богун Олександр приділяє значну увагу розвитку менторського руху у якості ментора шкільного самоврядування в школах Кривого Рогу, активно поширює власний досвід у якості спікера на форумах , панельних дискусіях та самітах.

В цілому Богун Олександр має високий авторитет серед студентської молоді та школярів, має широке коло спілкування серед громади м. Кривий Ріг, успішно налагоджує діалог між поколіннями.

За активну громадську діяльність Богуна Олександра було відзначено Премією Дніпропетровської обласної ради «За внесок у розвиток місцевого самоврядування та місцевої самоорганізації населення, громадського руху» у 2019 році та Дипломом Лауреата конкурсу «Студент року Дніпропетровщини – 2019» від Дніпропетровської обласної державної адміністрації у номінації «Громадський діяч року».

Місто завжди підтримує та заохочує обдаровану молодь. У місті реалізується муніципальна програма «Нова генерація Кривого Рогу». Щороку 60 студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти та 8 учнів професійно-технічних навчальних закладів отримують муніципальні стипендії імені Г. Гутовського та О. Поля. 10 молодих науковців і 10 студентів вищих навчальних закладів металургійного спрямування отримують стипендії імені В. Бизова та В. Гурова.

Університет Туган-Барановського інформує: захист кваліфікаційних робіт

/in /by

Навчально-науковий інститут економіки, управління та адміністрування Університету Туган-Барановського вітає здобувачів вищої освіти 2 курсу освітнього ступеню «магістр» заочної форми здобуття вищої освіти освітньої програми «Облік і оподаткування» з успішним захистом кваліфікаційних робіт! Захист відбувся 11.12.2021 р. Велика пошукова робота магістрантів, аналіз значної кількості сучасних наукових джерел, ґрунтовне вивчення обраної проблеми та впевнене представлення одержаних результатів атестаційній комісії, засвідчили їх високий рівень професійної компетентності, глибоке розуміння обраної проблеми, що ще раз підтвердило тезу про те, що тільки цілеспрямований пошук і правильний вибір допоможуть отримати бажаний результат.

Бажаємо вам творчої наснаги, удачі в рішенні задач будь-якої складності, успіхів у реалізації найсміливіших рішень.

Сподіваємося на наше подальше плідне співробітництво і можливість привітати вас ще з безліччю прийдешніх перемог!

Вітаємо студента Університету Туган-Барановського з присудженням стипендії Кабміну України

/in /by

Вітаємо студента Університету Туган-Барановського з присудженням стипендії Кабінету Міністрів України.

Дирекція, студентство та науково-педагогічні працівники навчально-наукового інституту економіки, управління та адміністрування щиро вітають Григорцова Андрія Євгеновича, студента 2 курсу освітнього ступеню «магістр» спеціальності «Маркетинг» з присудженням стипендії Кабінету Міністрів України!

Ми пишаємось досягненнями наших студентів!! Бажаємо і надалі високо тримати рівень навчання в Університеті Туган-Барановського, подальших творчих успіхів, наукових досягнень!!

Університет Туган-Барановського інформує: профорієнтація

/in /by

09.12.2021 р. Центрально-Міською гімназією м. Кривий Ріг був проведений профорієнтаційний марафон, на який було запрошено Університет Туган-Барановського.

У марафоні взяли участь директор ННІ економіки, управління та адміністрування Нєізвєстна О.В., відповідальний секретар приймальної комісії Коренець Ю.М., асистент кафедри маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування Шаповалова І.В., які представили Університет Туган-Барановського, акцентували увагу на переваги навчання саме в цьому закладі вищої освіти, звернули увагу на особливості вступної кампанії 2022 р.

Кожен випускник може отримати якісну освіту в Університеті Туган-Барановського – закладі з понад 100-річним успішним досвідом на ринку освітніх послуг. Тож запрошуємо на навчання!

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

/in /by

3. Якість практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

3.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо якості практичної підготовки (SQ_3) було спрямовано на виявлення ставлення здобувачів вищої освіти до основних аспектів практики, яку вони проходили, виникаючих труднощів, її результатів та думок щодо напрямів удосконалення практики студентів. Здобувачі вищої освіти, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа» першого року навчання, які ще не проходили практику, відповідно до навчального плану, не брали участі у опитуванні за цією анкетою. Тому число респондентів на даному етапі дослідження склало 12 осіб.

З опитаних 3 здобувачі вищої освіти проходили навчальну практику в Італії за програмою співробітництва ЗВО та Республіки Італія, 2 – на підприємствах (Готель Спартак), по 1 – на підприємстві «Прага», «Азов», «’da Celestina», 4 не вказали місце проходження практики.

Перший блок питань було спрямовано на оцінку опитаними здобувачами вищої освіти ступеня, у якому було досягнуто основні цілі практики (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті», осіб

Загалом респонденти оцінюють рівень формування професійних умінь як високий (опитаними обрано варіанти відповіді «досягнуто повністю» та «скоріше досягнуто» за всіма цілями, що оцінювались). Усі опитані дали позитивну відповідь. 8 респондентів зазначило, що цілі «Досягнуто повністю», 4 – «Скоріше досягнуто».

Кількість по полю «Наскільки, на Вашу думку, було досягнуто такі цілі практики, яку Ви проходили?»: «Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті» також усі студенти дали позитивні відповіді: 7 респондентів зазначило, що цілі «Досягнуто повністю», 5 – «Скоріше досягнуто».

Про досягнення цілей практики свідчить і питання щодо сформованості «Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності» (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності», осіб

Серед запропонованих варіантів відповідей  100 % респондентів погодилися з тим, що проходження практики стимулює до системного поновлення своїх знань та застосування їх на практиці. Жодної негативної оцінки не було надано.

Даному результату багато в чому посприяло гарне ставлення до практикантів на місцях практики. Про це свідчать результати опитування наведені на рисунку 3.3.

Рис. 3.3. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Недостатність отриманих в ході навчання в Університеті знань», осіб

 

Більшість здобувачів вищої освіти відзначили, що їм не доводилося зтикатися з такими складнощами – 8 осіб, 2 респонденти відзначили, що все ж таки дані випадки були. Ще 2 особи – не змогли визначитися з відповіддю.

Недоліки в організації практики були відзначені 5 особами, в той же час 7 відмітили відсутність будь-яких зауважень та гарну організацію. Стосовно відношення до практикантів на підприємствах то лише 2 особи зазначили, що їм довелося зіткнутися з певними труднощами у відношенні до них. Усі інші респонденти позитивно оцінили взаємини на місці проходження виробничої практики. Аналогічні показники ми бачимо і в оцінці студентами питання щодо «Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення», які візуалізовані на рис. 3.4. Дані результати позитивно характеризують місця проходження практики та відносини, що сформувалися там між практикантами та працівниками й керівництвом.

Рис. 3.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення», осіб

 

Певні складнощі у студентів викликала підготовка звітів щодо проходження практики. На питання «Труднощі у підготовці звітної документації» троє з 12 опитаних зазначили, що мали певні складнощі. При цьому причин даної ситуації зазначено не було. На питання «Відсутність допомоги керівника від бази практики» негативних оцінок не було. Як видно з рисунку 3.5. більшість респондентів позитивно оцінили допомогу керівника бази практики.

Рис. 3.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Відсутність допомоги керівника від бази практики», осіб

 

Не фігурувало серед проблем і питання «Обмеження у доступі до методичного забезпечення практичної підготовки». З усіх опитаних студентів лише одна особа не зазначила, що їй доводилося стикатися з даною проблемою, в той час, як усі інші зазначили, що не стикалися з нею.

Більш деталізована оцінка взаємодії студентів з керівниками практики від університету та підприємства показала позитиву оцінку. На питання «Як Ви в цілому оцінюєте свою взаємодію з керівником практики від Університету? Дайте оцінку за шкалою від 1 до 10, де «1» – «повністю не задоволена(ний), «10» – «повністю задоволена(ний)» студенти надали оцінки «10 балів» – шість осіб, «9 балів» – дві особи, «8 балів» – дві особи, «6 балів» – одна особа, «3 бали» – одна особа. Загальна кількість балів 103, середній бал 8,6. У той же час на питання «Як Ви в цілому оцінюєте свою взаємодію з керівником практики від підприємства? Дайте оцінку за шкалою від 1 до 10, де «1» – «повністю не задоволена(ний), «10» – «повністю задоволена(ний)», студенти дали «10 балів » – шість осіб, «9 балів» – дві особи, «8 балів» – дві особи, «2 бали» – одна особа, «1 бал» – одна особа. Загальна кількість балів 44, середній бал 8.

Оцінка тривалості практики була позитивною за даними анкет студентів. На запитання «Як Ви вважаєте, чи достатньою є тривалість практики для досягнення її цілей та завдань?» дев’ять опитаних визначили, що її тривалість достатня, три особи висловилась за збільшення її тривалості.

Місця проходження практики позитивно сприймались студентами, про що свідчать відповіді на питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?». П’ять осіб висловилась – «Так», четверо респондентів обрали – «Скоріше так», двоє дали відповідь «Важко відповісти», одна особа зазначила, що не хотіла б проходити там практику (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?», осіб

Важливість практики, не лише як форми отримання навичок у майбутній професії, але й утвердження переконання правильності вибору її засвідчують і відповіді на питання «З якими твердженнями щодо практики, яку Ви проходили, Ви згодні? (позначте всі варіанти відповіді, що підходять)». Двоє студентів обрали відповідь – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії», дві особи  – «Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом.»; одна особа – «Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань»; одна особа – «Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці.; Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці у мене з’явились сумніви щодо правильності вибору професії.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом».

3.2. Основні висновки

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами проходження практики є високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіанти відповіді «задовольняє повністю» і «скоріше задовольняє» та аналогічні за сенсом);

– рівень досягнення основних цілей практики респонденти оцінили як досить високий;

– більшість з типових труднощів при проходженні практики опитані здобувачі вищої освіти позначили як такі, з якими вони не зіткались;

– респонденти продемонстрували високий рівень задоволеності взаємодією з керівниками практики (як від Університету, так і від підприємства);

– серед запропонованих тверджень для опису результатів практики всі респонденти обрали «позитивні» твердження із запропонованих пар;

– респонденти в питаннях стосовно бажання пройти практику на тому ж підприємстві (організації) ще раз, були схильні до цього, проте вагалися через бажання розширити свої уявлення в галузі шляхом проходження практик якомога на більшій кількості різних підприємств для формування ширшого уявлення.

3.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Звертають на себе увагу показники оцінки «Труднощі у підготовці звітної документації». Хоч лише одна особа відзначили, що мала дані труднощі все ж таки це має бути прийнято до уваги. Стосовно виявлених здібностей слід звернути увагу на той факт, що респонденти найменше обирали твердження «Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці». Такі результати можуть свідчити як про те, що респонденти не хотіли демонструвати негативні факти, так і про те, що вони не мали змоги повноцінно відчути реальні вимоги практичної діяльності та відповідність ним отриманих компетенцій. Крім того, даний результат дещо суперечить відповідям респондентів на питання щодо труднощів під час проходження практики.

3.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Доцільно перед та після проходження практики акцентувати увагу здобувачів вищої освіти на завданні виявлення сильних та слабких сторін стосовно наявних компетенцій з точки зору вимог реальних робочих завдань, а також проводити аналіз чинників, що сприяють та перешкоджають цьому.

При взаємодії з керівниками практики від підприємства звертати увагу на необхідність створення умов для повноцінного засвоєння здобувачами вищої освіти вимог практично діяльності.

3.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Для більш точного визначення ставлення здобувачів вищої освіти до результатів проходження практики зробити шкалу оцінки згоди респондентів із твердженнями, наведеними у питанні «З якими твердженнями щодо практики, яку Ви проходили, Ви згодні?» більш деталізованою («Повністю згоден/згодна», «Скоріше згоден/згодна», «Скоріше не згоден/не згодна», «Повністю не згоден/не згодна», «Важко відповісти»).

У питаннях щодо оцінки взаємодії із керівниками практики від Університету та бази практики доцільно додати респондентам можливість обґрунтувати поставлену оцінку.

Доцільно замінити питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?» на питання щодо того, чи рекомендували б опитані здобувачі вищої освіти певну базу практики для подальшого проходження практики студентами Університету.

Додати питання щодо причин для тих респондентів, хто відповів, що не хотів би проходити практику на певній базі практики ще раз.

Частина 3 доступна за посиланням ТУТ

 

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

/in /by

SQ_2_Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

1. Опис дослідження

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

 

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

2.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін (SQ_2) стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

11 з 12 респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін. На питання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» відповідь «В період від з 01 лютого до 01 квітня (для наступного н. р.)» обрало 2 респонденти, «На початку кожного навчального року» – 3 особа, «На початку кожного семестру» – 3 особи, «Важко відповісти» – 4 осіб. Значний різнобій обраних даних можна пояснити неуважністю респондентів. Це підтверджують дані опитування наступного питання. Так на питання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?». 7 з 12 опитаних здобувачів вищої освіти зазначили, що «На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі». 5 обрали відповідь – «Важко відповісти».

Торкаючись питання консультацій з вибору дисциплін «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?» більшість опитаних відзначили консультування з директором Навчально-наукового інституту – 6 осіб. «Орієнтується лише на власну думку» – 2 особи. 1 голос було віддано за позиції – «Керівник освітньої програми», 3 респондентів не змогли відповісти на дане питання (табл. 2.1, табл. 2.2).

 

Таблиця 2.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?», осіб

За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались? Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Важко відповісти 3
Директор Інституту 6
Керівник освітньої програми 1
Орієнтуюсь лише на власну думку 2
Всього 12

 

Отримані дані майже повністю збігаються з результатами відповіді на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?». Позитивно оцінили рекомендації директора інституту – 8 осіб. 2 з 12 знову обрали варіант «Орієнтуюся лише на власну думку». Схвально відгукнулась про консультацію викладача – 1 особа. Також 1 особа не змогла дати відповідь.

При цьому доцільно посилювати контакти з цього питання між викладачами та здобувачами вищої освіти, оскільки на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?» – за порадами директора інституту звернулося б – 6 респондентів, до завідувача кафедри – 1 респондент, до викладача – 2 особи, не змогли визначитися з відповіддю – 1 респонденти, 2 – продовжували наголошувати на власну думку.

На питання «Чиї поради Ви враховуюєте при виборі навчальних дисциплін?» більшість відповіла «Нічиї, враховую тільки власну думку» – 3 особи; по 1 особі обрали відповіді – «Нічиї, враховую тільки власну думку; Викладачів», «Викладачів; Одногрупників», «Важко відповісти», «Одногрупників; Нічиї, враховую тільки власну думку», «Нічиї, враховую тільки власну думку; Викладачів; Батьків», «Батьків, викладачів», «Викладачів». «Особи не змогли відповісти на поставлене питання.

Відповідаючи на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 6 осіб зазначили, що ця можливість є для них важливою, ще 4 особи – скоріше важливою, 1 респонденти зазначили – скоріше ні, ще 1 особа – важко відповісти.

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу на практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,5), безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,5) та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (середня оцінка 4,3), (табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

 Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни 3 4 5 4,2
2. Викладач, який буде вести дисципліну 1 3 2 6 4,1
3. Практична спрямованість дисципліни 6 6 4,5
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією 1 2 9 4,5
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії 2 4 6 4,3
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею 4 2 6 4,2

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни (4,2) її «легкість» (4,2) та особистість викладача, що буде читати (4,1). Зниження оцінки значущості викладача варто пояснювати карантинними заходами, що були запроваджені в навчальному процесі через пандемію COVID-19. Перехід на дистанційну форму навчання негативно позначився на аспектах прямої взаємодії викладач-студент.

Окремий блок питань стосувався змісту та обсягу переліку дисциплін запропонованих вільного вибору.

Відповіді опитаних здобувачів вищої освіти свідчать про їх переважну задоволеність переліком запропонованих дисциплін вільного вибору: 6 респондентів обрали варіант відповіді «повністю задовольняє», 3 респондентів – «скоріше задовольняє», 3 – «важко відповісти».

Усіх опитаних здобувачів вищої освіти влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру.

На питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» 5 опитаних зазначили, що процедура задовольняє повністю, 4 – обрали варіант скоріше задовольняє, 3 – не змогли відповісти на питання.

Респонденти продемонстрували невисокий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету?

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так 10
Важко відповісти 2
Загалом 12

 

Щодо сертифікованих навчальних курсів Університету бажання опитаних здобувачів вищої освіти суттєво різняться (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «За якими саме сертифікованими навчальними курсами Університету Ви хотіли б додатково навчатися?» [1]

Запропоновані сертифіковані навчальні курси Університету Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
З іноземної мови 5
З розвитку креативного мислення 1
З психології 2
З розвитку вмінь та навичок ділового спілкування 3
З маркетингу 1
Всього 12

 

Відносними лідерами серед сертифікованих курсів, яким надають перевагу респонденти, є іноземна мова (5 виборів), розвиток вмінь та навичок ділового спілкування та етикет (3 вибори), психологія (2 вибори).

2.2. Основні висновки

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є переважно високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіант відповіді «задовольняє повністю» та аналогічні;

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на власну думку, поради співробітників інституту;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією, практична спрямованість дисципліни; найменше ‑ назва дисципліни та її «легкість»;

– опитаних здобувачів вищої освіти переважно задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору як щодо складу, так і щодо кількості дисциплін;

– респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету;

– як щодо вибіркових дисциплін, так і щодо сертифікованих курсів Університету, респонденти продемонстрували потребу у додатковому вивченні іноземної мови, ділових комунікаціях, психології;

2.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

– близько третини респондентів враховують лише власну думку при виборі дисциплін вільного вибору, однак для більшості важливими є поради викладачів та батьків;

– висуваючи вимоги до вибіркових дисциплін, найбільше значення респонденти надають безпосередньому зв’язку дисципліни з майбутньою професією; особі викладача менше, що вимагає посилення контакту викладач-студент не дивлячись на карантинні умови;

– респонденти продемонстрували високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету, зокрема у вивченні іноземної мови, діловому спілкуванні, психології.

2.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

– розглянути можливість зміни процедури вибору дисциплін вільного вибору ‑ здійснювати вибір дисциплін у електронному вигляді;

– додатково інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету, їх перелік, переваги, зв’язок із сучасними вимогами ринку праці тощо;

– забезпечувати наявність серед дисциплін вільного вибору та сертифікованих курсів Університету курсів з іноземної мови, комунікації та ділового спілкування.

2.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Додати питання щодо статі респондента, оскільки розподіли обраних респондентами відповідей на питання можуть відображати гендерні особливості, які буде доцільно враховувати при удосконаленні навчального процесу.

Додати до переліку критеріїв, якими керуються здобувачі вищої освіти при виборі дисциплін вільного вибору, критерій «Зміст дисципліни» для відокремлення від критерію «Назва дисципліни».

[1] Кількість відповідей може перевищувати кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Частина 2 доступна за посиланням ТУТ