Екологічний податок ‒ це загальнодержавний обов’язковий платіж, що стягується з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є:

• суб’єкти господарювання;
• юридичні особи, які не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;
• бюджетні установи;
• громадські й інші підприємства, установи й організації;
• постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції відносно таких нерезидентів або їх засновників.

Згідно із п. 242.1 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види:

• забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
• забруднюючих речовин, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти; розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
• радіоактивних відходів, суб’єктів господарювання, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
• електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки екологічного податку визначені окремо за:

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 Кодексу);
• скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 Кодексу); розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 Кодексу);
• утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 Кодексу);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії термін (ст. 248 Кодексу).

Наразі, порядок стягнення екологічного податку в 2020 році не змінився. Статтею 250 Кодексу для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

У листі Державної податкової служби України № 442/7/99-00-04-04-01-07 від 11.01.2020 р. зазначено, що граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань із Податку вважаються за:

ІV квартал 2019 року ‒ 10 лютого 2020 р., а останнім днем сплати податку ‒ 19 лютого 2020 р.;

I квартал ц.р. ‒ 12 травня 2020 р. – 20 травня 2020 р. відповідно;

ІІ квартал ц.р. ‒ 10 серпня 2020 р. – 19 серпня 2020 р. відповідно;

ІІІ квартал ц.р. ‒ 9 листопада 2020 р. – 19 листопада 2020 р. відповідно;

ІV квартал ц.р. ‒ 9 лютого 2021 р. – 19 лютого 2021 р. відповідно.

 

Другий день програми «ЗМІЦНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ УHIВЕРСИТЕТІВ ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ», що здійснюється Програмою імені Фулбрайта в Україні за фінансової підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, розпочався семінаром «Застосування сучасних інформаційних технологій для створення інноваційного університету».

Представники ДонНУЕТ: ректор нашого університету Чернега Оксана, перший проректор Никифоров Радіон і завідувач кафедри маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування  Іванова Наталя, взяли участь у програмі ЗМІЦНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ УHIВЕРСИТЕТІВ ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ.

Проєкт здійснюється Програмою імені Фулбрайта в Україні за фінансової підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. 30-31 cічня 2020 р. у Львові розпочав роботу семінар «ФАНДРАЙЗИНГ ТА ВЗАЄМОДІЯ 3 ГРОМАДОЮ».

Семінар проходить в Українському католицькому університеті (УКУ).

30 січня 2020 року учасники семінару представили результати SWOT-аналізу, проєкти візії та місії університетів.

7_15-20

Такий вид господарської діяльності, як оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, здійснюють аптеки. Це комерційні підприємства зі складною структурою обліку та звітності, які контролюють різні аспекти такого специфічного товару як лікарські засоби.

Характерною особливістю аптек як підприємств торгівлі є те, що вони ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям – кінцевим споживачам. При оприбуткуванні товару, що надійшов, аптека одразу відображає і суму торгової націнки, яка призначена для покриття витрат та одержання прибутку, та являє собою різницю між продажною та купівельною вартістю товарів.

Бухгалтерський облік лікарських засобів ведеться на рахунку 282 «Товари в торгівлі» з дотриманням П(С)БО 9 «Запаси». При цьому для обліку купованих ліків використовується методологія бухгалтерських записів, яка застосовується в торговельних організаціях.

Аптечні заклади постійно стикаються з низкою проблем. Наприклад, розбита тара: якщо лікарські засоби доставлялися транспортом постачальника або третьої організації, то постачальнику виставляють претензію про бій тари лікарських засобів, у результаті чого лікарські засоби були зіпсовані. До складу витрат буде включено вартість тих лікарських засобів, що надійшли на підприємство в цілості. В обліку це буде відображатися так: фактичне надходження лікарських засобів Д-т 282 К-т 631, виставлено претензію постачальнику Д-т 374 К-т 631, замінено розбиті лікарські засоби при доставці Д-т 282 К-т 374, перераховано за лікарські засоби постачальнику Д-т 631 К-311.

Однією із проблем, яка може виникнути в аптечних закладах, є виявлення заводського браку. Відповідно до пп. 2.3.6. Інструкції № 436 складається дефектний акт. Цей акт є підставою для повернення лікарських засобів постачальнику. Копія акту подається до територіальної інспекції, яка після виконання додаткової перевірки, вживає заходів щодо інформування інших аптек про виявлені неякісні лікарські засоби та контролює дії постачальника щодо їх знищення, утилізації або поверненню виробнику.

Особливістю комерційної діяльності аптечних закладів є пільгова та безоплатна реалізація лікарських засобів, які здійснюють спеціалізовані аптеки. Для одержання компенсації за реалізовані на пільгових умовах або безоплатно отримані ліки необхідно суворо контролювати правильність оформлення «пільгових» рецептів. На їх підставі аптека складає зведений реєстр у двох примірниках, один з яких призначено для компенсації з відповідного бюджету або від установи здоров’я. Другий примірник реєстру з доданими до нього рецептами залишається в аптеці.

При реалізації може виникнути проблема списання неякісних лікарських засобів та засобів із вичерпним терміном придатності. Такі лікарські засоби підлягають утилізації та знищенню. Це означає, що витрати, пов’язані з утилізацією або знищенням відноситимуть до складу витрат підприємства. В обліку їх вартість на підставі відповідних документів відносять на фінансові результати поточної діяльності (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» або 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Актуальною проблемою забезпечення ефективної діяльності є недостатній розвиток єдиних систем замовлення товару із системами обліку. Одним із шляхів вирішення є створення сучасних програмних комплексів, які об’єднують системи обліку, замовлень та інформаційні системи. Скорочення операційних витрат можливе шляхом впровадження партійного обліку, полягає в наданні кожній одиниці товару власного штрих-коду, з інформацією про найменування продукції виробника, постачальника, серію та атрибути приходу.

Таким чином, наявність проблем, які зумовлені особливістю функціонування аптечних закладів та тих, що виникають при оприбуткуванні й реалізації лікарських засобів, підтверджують необхідність подальшого розвитку та удосконалення обліку аптечного господарства.