ЗМІЦНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ УHIВЕРСИТЕТІВ ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Другий день роботи.

Другий день програми «ЗМІЦНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ УHIВЕРСИТЕТІВ ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ», що здійснюється Програмою імені Фулбрайта в Україні за фінансової підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, розпочався семінаром «Застосування сучасних інформаційних технологій для створення інноваційного університету».

Цифрова грамотність

Сучасний етап розвитку людства, який характеризується діджиталізацією, висуває нові вимоги до компетенцій, які забезпечують конкурентоспроможність фахівців як на українському, так і на міжнародному ринку праці. Сьогодні одне із найважливіших місць у портфелі компетенцій конкурентоспроможного фахівця займають цифрові компетенції, до яких належать: уміння працювати з електронними пристроями, використовувати можливості Інтернет і соціальних мереж, забезпечувати цифрову безпеку тощо.

Розуміння значущості цифрових компетенцій не тільки для окремих фахівців, але й економіки в цілому, призводить до закономірного та логічного прагнення багатьох країн оцінити рівень цифрової компетентності своїх громадян. Однією із найбільш досконалих систем оцінки цифрових компетенцій є система, яка діє в країнах ЄС. Система оцінки цифрових компетенцій ЄС включає цілу низку інституцій, індикаторів та програм: ECDL / ICDL (європейські комп’ютерні права), DigComp (рамка цифрової компетентності для громадян), eCF (рамка електронної компетенції), DESI (показник цифрової економіки та суспільства) та ін.

Євроінтеграційні прагнення України, глобальний контекст її розвитку та стратегічні завдання закономірно привертають увагу української наукової спільноти, бізнесу й уряду до проблеми оцінки цифрових компетенцій та їх розвитку. Наслідком цифрової саморефлексії українського суспільства та прагнення сприяти поширенню і розвитку цифрових навичок став запуск проєкту «Цифрова освіта» (https://osvita.diia.gov.ua/about) та створення Національної онлайн-платформи із цифрової грамотності.

Відповідно до результатів «глобального тестування» (https://osvita.diia.gov.ua/testing), що проводиться на зазначеній онлайн-платформі, науково-педагогічні працівники кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського мають високий рівень цифрової грамотності.

А який рівень цифрової грамотності у Вас?

ЗМІЦНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ УHIВЕРСИТЕТІВ ЗА ПРОГРАМОЮ ІМЕНІ ФУЛБРАЙТА

Представники ДонНУЕТ: ректор нашого університету Чернега Оксана, перший проректор Никифоров Радіон і завідувач кафедри маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування  Іванова Наталя, взяли участь у програмі ЗМІЦНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ УHIВЕРСИТЕТІВ ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ.

Проєкт здійснюється Програмою імені Фулбрайта в Україні за фінансової підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. 30-31 cічня 2020 р. у Львові розпочав роботу семінар «ФАНДРАЙЗИНГ ТА ВЗАЄМОДІЯ 3 ГРОМАДОЮ».

Семінар проходить в Українському католицькому університеті (УКУ).

30 січня 2020 року учасники семінару представили результати SWOT-аналізу, проєкти візії та місії університетів.

«НЕТАКСАМО». А як?

Молодь Маріуполя намагалася знайти шляхи до вирішення своїх проблем.

25 січня 2020 року директор Навчально-наукового інституту бізнесу та гостинності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Хаврова Катерина Сергіївна разом зі своїми студентами денного відділення брали участь у форумі для молоді «НЕТАКСАМО». Цей форум проходив як один із заходів програми «Маріуполь відкритий для молоді». Суспільна організація «Маріупольська спілка молоді» та International Alert Україна проводили форум «НЕТАКСАМО» разом. «Маріупольська спілка молоді» дуже добре відома нашим активним та небайдужим студентам завдяки своїми різноманітними заходами на культурному та суспільному просторі нашого міста. Неурядова громадська організація International Alert Україна також відома маріупольцям, бо вона вже понад тридцяти років займається проблемами створення миру на тих територіях, де проходять активні бойові дії. Тобто її присутність у нас має всі підстави.

Та що турбує молодь Маріуполя? Чому більшість молодих спеціалістів після отримання освіти залишають наше місто у пошуках кращої долі? Як молодь може впливати на рішення міської влади? Як працевлаштуватися молоді у нашому місті? Ми маємо свій погляд на ці питання. Те, що молодь виїжджає з нашого міста – це показник не тільки відсутності умов та можливостей для молодих людей. Це ще й показник небайдужості молоді до свого життя, показник її активної життєвої позиції – шукати для себе кращої долі, відчуваючи за собою силу, навички, гарну освіту. І немає вини молоді у тому, що їй дуже важко реалізувати себе у рідному місті. Наші можновладці все це прекрасно розуміють, тому й намагаються вплинути на цю ситуацію. Міська мерія дбайливо підтримує «Маріупольську спілку молоді» та її заходи. Чиновники таким чином намагаються створити актив молоді, який буде «локомотивом» у проведенні молодіжної політики в нашому місті. Нам дуже приємно, що велика кількість студентів Навчально-наукового інституту бізнесу та гостинності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського взяла активну участь у «НЕТАКСАМО». Бо їм справді НЕТАКСАМО. Нехай нам, услід за нашою молоддю, буде теж НЕТАКСАМО. Може тоді нам вдасться побудувати нове, більш розвинене та краще суспільство.

Із маріупольським привітом! Будьте небайдужими! Будуйте краще життя разом із нами!

Регіональний семінар для експертів освітніх програм і членів галузевих експертних рад

24 січня 2020 року в м. Дніпро на базі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» відбувся регіональний семінар для сертифікованих експертів освітніх програм і членів галузевих експертних рад.

Організатором виступило Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. В роботі семінару прийняло участь понад 130 експертів, серед яких були і представники ДонНУЕТ на чолі з першим проректором Никифоровим Р. П. До потужної команди нашого вишу увійшли завідувач кафедри економіки та міжнародних економічних відносин д.е.н, доцент Бочарова Ю. Г., завідувач кафедри туризму та країнознавства д.е.н., доцент Горіна Г. А., завідувач кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін к.філ.н, доцент Остапенко С. А., к.т.н., доцент кафедри технологій в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи Горяйнова Ю. А., к.п.н., доцент кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін Удовіченко Г. М.

На семінарі було розглянуто такі питання: про права та обов’язки учасників акредитаційного процесу; представлення результатів анкетування членів ГЕР, експертів, гарантів ОП; особливості оцінювання критеріїв; відомості самооцінювання – кореляція оцінок у звітах експертних груп та у висновках ГЕР; акредитація PhD програм. Із доповідями на вищезазначені питання виступили представники Національного агентства –Винницький М., Назаров І. та інші.

Робота виявилася плідною, корисною та цікавою. Впевнені, що отримані знання знадобляться нам, сертифікованим експертам, у наступних процесах акредитації освітніх програм.

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТОВАРІВ У АПТЕЧНОМУ БІЗНЕСІ

Такий вид господарської діяльності, як оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, здійснюють аптеки. Це комерційні підприємства зі складною структурою обліку та звітності, які контролюють різні аспекти такого специфічного товару як лікарські засоби.

Характерною особливістю аптек як підприємств торгівлі є те, що вони ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям – кінцевим споживачам. При оприбуткуванні товару, що надійшов, аптека одразу відображає і суму торгової націнки, яка призначена для покриття витрат та одержання прибутку, та являє собою різницю між продажною та купівельною вартістю товарів.

Бухгалтерський облік лікарських засобів ведеться на рахунку 282 «Товари в торгівлі» з дотриманням П(С)БО 9 «Запаси». При цьому для обліку купованих ліків використовується методологія бухгалтерських записів, яка застосовується в торговельних організаціях.

Аптечні заклади постійно стикаються з низкою проблем. Наприклад, розбита тара: якщо лікарські засоби доставлялися транспортом постачальника або третьої організації, то постачальнику виставляють претензію про бій тари лікарських засобів, у результаті чого лікарські засоби були зіпсовані. До складу витрат буде включено вартість тих лікарських засобів, що надійшли на підприємство в цілості. В обліку це буде відображатися так: фактичне надходження лікарських засобів Д-т 282 К-т 631, виставлено претензію постачальнику Д-т 374 К-т 631, замінено розбиті лікарські засоби при доставці Д-т 282 К-т 374, перераховано за лікарські засоби постачальнику Д-т 631 К-311.

Однією із проблем, яка може виникнути в аптечних закладах, є виявлення заводського браку. Відповідно до пп. 2.3.6. Інструкції № 436 складається дефектний акт. Цей акт є підставою для повернення лікарських засобів постачальнику. Копія акту подається до територіальної інспекції, яка після виконання додаткової перевірки, вживає заходів щодо інформування інших аптек про виявлені неякісні лікарські засоби та контролює дії постачальника щодо їх знищення, утилізації або поверненню виробнику.

Особливістю комерційної діяльності аптечних закладів є пільгова та безоплатна реалізація лікарських засобів, які здійснюють спеціалізовані аптеки. Для одержання компенсації за реалізовані на пільгових умовах або безоплатно отримані ліки необхідно суворо контролювати правильність оформлення «пільгових» рецептів. На їх підставі аптека складає зведений реєстр у двох примірниках, один з яких призначено для компенсації з відповідного бюджету або від установи здоров’я. Другий примірник реєстру з доданими до нього рецептами залишається в аптеці.

При реалізації може виникнути проблема списання неякісних лікарських засобів та засобів із вичерпним терміном придатності. Такі лікарські засоби підлягають утилізації та знищенню. Це означає, що витрати, пов’язані з утилізацією або знищенням відноситимуть до складу витрат підприємства. В обліку їх вартість на підставі відповідних документів відносять на фінансові результати поточної діяльності (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» або 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Актуальною проблемою забезпечення ефективної діяльності є недостатній розвиток єдиних систем замовлення товару із системами обліку. Одним із шляхів вирішення є створення сучасних програмних комплексів, які об’єднують системи обліку, замовлень та інформаційні системи. Скорочення операційних витрат можливе шляхом впровадження партійного обліку, полягає в наданні кожній одиниці товару власного штрих-коду, з інформацією про найменування продукції виробника, постачальника, серію та атрибути приходу.

Таким чином, наявність проблем, які зумовлені особливістю функціонування аптечних закладів та тих, що виникають при оприбуткуванні й реалізації лікарських засобів, підтверджують необхідність подальшого розвитку та удосконалення обліку аптечного господарства.

XV міський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт «Юний філолог – 2020»

22 січня 2020 року на базі Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 118 та за підтримки Комунального закладу «Інноваційно-методичний центр» Криворізької міської ради пройшов XV міський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт «Юний філолог» (І (міський) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, відділень мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства та фольклористики) в рамках міського фестивалю «Інтелектуали Криворіжжя – 2020».

Мета конкурсу:

  • виявлення, розвиток та підтримка інтелектуально обдарованої учнівської молоді;
  • залучення лінгвістично обдарованих учнів до процесу інтелектуальної і творчої праці;
  • удосконалення навичок пошукової, пізнавальної та науково-дослідницької діяльності;
  • сприяння розвитку комунікативних, когнітивних та інтелектуальних здібностей старшокласників шляхом обміну досвідом;
  • розвиток гуманітарних здібностей учнів, задоволення їхніх потреб у професійному самовизначенні.

У складі поважного журі були і викладачі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського: канд.філ.наук, доцент кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін Світлана Ревуцька та канд.пед.наук, доцент кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін Вікторія Зінченко.

Вітаємо всіх учасників та наукових керівників із закінченням І етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, а переможцям бажаємо успіхів на ІІ етапі, який проходитиме в м. Дніпро.

Маємо надію і на подальшу спільну співпрацю з Комунальним закладом «Інноваційно-методичний центр» Криворізької міської ради та закладами загальної середньої освіти нашого міста.

Достатність капіталу банківських установ України: сучасний стан та міжнародний досвід

Фінансова стійкість та надійність банківської установи, її розвиток в умовах глобалізації економіки багато в чому залежить від належного обсягу банківського капіталу. Досвід світових фінансових криз показує, що банкам необхідно продовжувати вдосконалювати стратегію по управлінню капіталом, встановлюючи якісні та кількісні критерії до нього з метою покриття непередбачених втрат. Достатній рівень капіталу відкриває перспективи розвитку для банку й, навпаки, недостатній його рівень значно дестимулює поточну банківську діяльність та унеможливлює досягнення банком фінансової стійкості на довгострокову перспективу. Тому питання достатності рівня банківського капіталу та його регулювання є вкрай актуальним як для світової банківської системи, так і для банків України зокрема.

У роботах авторів зарубіжної наукової школи сутність банківського капіталу зводиться до його загальноприйнятого визначення математичним шляхом, як різниці між наявними в банку активами та зобов’язаннями. Зарубіжні науковці розглядають капітал як певне багатство, яке належить особі або організації та складається з певних коштів, має за свою мету вкладання інвестицій або створення банку чи компанії (Oxford Dictionaries). Інший західний інформаційний ресурс «Investopedia» розглядає капітал банківських установ як певну мережу, яка дає кредиторам покрити свої позови для банку, коли він ліквідує свої активи.

Розглядаючи судження вітчизняних науковців, варто відзначити, що під банківським капіталом розуміють певний фонд, до якого входять власні, позичені та залучені кошти, якими розпоряджається банк для формування фінансових, матеріальних та інших видів активів для ведення своєї діяльності, забезпечення фінансової стабільності та отримання прибутку в довгостроковому періоді.

Якщо розглядати міжнародний досвід щодо регулювання капіталу банківських установ, то варто, в першу чергу, виділити міжнародні стандарти, які були розроблені Базельським комітетом із банківського нагляду в складі комплексного пакету з проведення реформ міжнародної системи банківського регулювання і нагляду. Базельські стандарти були розроблені для підвищення рівня фінансової стійкості банків і захисту прав клієнтів фінансових послуг. Угода «Базель-ІІІ» була затверджена у 2010 році й повинна була бути повністю реалізована у 2019 році.

Головною метою цієї угоди є збільшення якості та прозорості банківського капіталу, запровадження механізму покриття ризиків за рахунок капіталу, а також стимулювання кроків щодо збільшення резервів капіталу банківських установ. Тепер основний капітал банків повинен переважно складатися із нерозподіленого прибутку та простих акцій. «Базель-ІІІ» запроваджує нові стандарти відносно капіталу та ліквідності.

Якщо порівнювати «Базель-ІІІ» з минулим документом «Базелем-ІІ», то можна виділити наступні основні зміни:

  1. Затвердження нових вимог до якості капіталу (введення нових нормативів до мінімального розміру капіталу 1-го рівня та базового капіталу 1-го рівня, а також подальше їх збільшення).
  2. Підвищення вимог до достатності капіталу (акціонерний капітал зростає з 2 % до 4,5 %; капітал першого рівня збільшується з 4 % до 6 %; сукупний капітал залишається на рівні 8%).
  3. Велике розширення норм покриття ризиків у формулі достатності капіталу та збільшення вимог щодо позабіржових операцій, а також щодо перерахунку рівня кредитного ризику із врахуванням впливу можливого фінансового стресу.
  4. Запровадження коефіцієнту левериджу (відношення капіталу до активів, тобто без зважування).
  5. Зміна нормативів коефіцієнтів ліквідності, а саме коефіцієнту ліквідного покриття та коефіцієнту чистого стабільного фінансування (ліквідних активів тепер повинно вистачити на 30 днів, якщо відбувається відплив коштів).
  6. Також посилюється нагляд за корпоративним управлінням, впровадженням стрес-тестів, агрегуванням ризиків, підвищується прозорість за веденням складних фінансових операцій.
  7. Запроваджується додатково новий буфер консервації капіталу (повинен покривати втрати у період фінансової та економічної нестабільності, формується тільки за рахунок базового капіталу (2,5 %) та контрциклічного буфера капіталу (вводиться на додаток до буфера консервації капіталу та формується за рахунок базового або іншого виду капіталу).

НБУ також, як і багато інших світових центральних банків, поступово вводить аспекти цієї угоди, так уже були підвищені вимоги до мінімального рівня регулятивного капіталу банку, встановлені строки по формуванню буфера консервації капіталу та контрциклічного буфера капіталу (з 2020 року), з 2018 року почався розрахунок коефіцієнту покриття ліквідністю (LCR). Також НБУ веде роботу з реалізації планів імплементації чотирьох фундаментальних актів для європейського банківського сектору: директиви ЄС 2013/36 та Регламенту ЄС №575/2013 (пакет CRD/CRR IV), який встановлює правила доступу до діяльності кредитних організацій, визначає інструменти пруденційного нагляду та наглядові повноваження; директиви 2009/110/ЄС (визначає правила здійснення пруденційного нагляду за діяльністю установ, що працюють з електронними грошима); директиви 2002/87/ЄС щодо додаткового нагляду за банківськими групами.

Виділяють такі позитивні та негативні наслідки на перших етапах для банківських установ України при запровадженні «Базеля-ІІІ»:

  1. Позитивні: підвищиться рівень конкурентоспроможності банківського сектору України; гармонізується структура активів банківських установ та їх обсяги; з’являться нові фінансові та банківські послуги; сформується певна загальнодіюча на рівні країни антикризова система по управлінню банківськими установами в момент прояву різних ризиків; збільшиться рівень фінансової стійкості та платоспроможності багатьох банків; зменшення впливу ризиків на загальну банківську систему країни тощо.
  2. Негативні: банки, що не в змозі відповідати новим вимогам щодо достатності регулятивного капіталу та ліквідності ‒ будуть ліквідовані (вже відбувається така тенденція у банківському секторі України, але з іншої сторони ‒ це може бути і позитивним наслідком, оскільки банківська система країни від цього стане більш стабільною та буде в змозі реагувати на вплив багатьох ризиків); на перших етапах буде відбуватися зниження попиту інвесторів до акцій у банківському секторі, оскільки банки будуть знижувати розмір дивідендів, через переформатування капіталу та пристосування його до нових нормативів; у короткостроковій перспективі відбуватиметься зниження обсягу кредитування клієнтів, через встановлення нових вимог до капіталу та ліквідності банків.

Для підвищення достатності капіталу банківським установам України експерти-фінансисти та науковці рекомендують зробити наступні кроки:

– залучати субординований борг;

– залучення капіталу іноземних інвесторів у банківський сектор;

– зменшити частку активів, яким притаманний високий ризик;

– здійснити реформування у корпоративній стратегії, особливо у частині надання банківських послуг для отримання більшого прибутку;

– збільшувати свій капітал за рахунок додаткових коштів власників банку та проведення емісії;

– через механізм реструктуризації сприяти об’єднанню слабких банків із провідними банками, що діють на території України (шляхом злиття або поглинання, це дозволить поліпшити репутацію банківського сектору в цілому, збільшить кількість наданих послуг та їх собівартість тощо);

– продовжувати впроваджувати усі аспекти угоди «Базель-ІІІ» з урахуванням досвіду інших провідних країн світу.

Таким чином, повна імплементація угоди «Базель-ІІІ» дозволить покращити фінансову стабільність та стійкість вітчизняних банків, поверне довіру з боку клієнтів, зменшить вплив ризиків на їх діяльність і відкриє перспективи для розвитку вітчизняного банківського сектору та економіки країни в цілому.