Свято української писемності та мови у Маріуполі

І знову бібліотека Навчально-наукового інституту бізнесу та гостинності (м. Маріуполь) Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського широко розкриває свої двері для тих, хто прагне культурно та духовно збагатіти себе.

Чи може Україна вважати слов’янську писемність, що принесли на наші землі просвітителі, брати Кирило та Мефодій, болгари за походженням, у далекому IХ столітті тільки своєю? Напевно, ні, бо користуються кирилицею, тобто літерами створеними братами, усі східно-слов’янські народи. Але без цього відкриття не було б самовизначення, духовного зросту української нації, як і можливості передавати досвід і знання від покоління в покоління.

Цей полемічний аспект було розглянуто на літературній зустрічі: «Слово ‒ втілення думки і вірша», що відбулась у бібліотеці Навчально-наукового інституту бізнесу та гостинності (м. Маріуполь) Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 11 листопаду 2019 року.

Ведучі цього інформаційно-культурного заходу розглянули історичну суть просвітницького подвигу братів Кирила та Мефодія, бо кожна епоха дарує людству свої винаходи та відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. І ось скориставшись візантійським алфавітом Кирило і Мефодій створили два письма ‒ глаголицю і кирилицю. Перша була дуже складною у написанні, а кирилиця була простіша, її літери – зручні та писалися швидко. Але мала вона спочатку 43 літери. За тисячоліття кожен народ переробив цей алфавіт до своєї потреби, адаптував до свого слова.

Кирилицею були написані перші книги Київської Русі, історичні літописи. І найвідоміший з них – це твір монаха Києво-Печерського монастиря Нестора Літописця «Повість минулих літ». І саме його пам’ять ми вшановуємо 9 листопада кожного року, коли святкуємо День Української писемності та мови. Нестор Літописець гідно стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про рідні землі та й взагалі про все, що відбувалося у той час у світі й залишив нащадкам цей дуже інформативний за обсягом знань і роздумів твір. Нестора Літописця вважають «батьком української історії та словесності». Він називав книги «ріками, які наповнюють усесвіт мудрістю».

Саме тому у День Української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам’ятників Нестору Літописцю, Тарасові Шевченку, та інших видатних діячів української культури та літератури, відзначають видавництва, що друкують видання рідною мовою. І країна пише диктант Української Єдності. Бо рідна мова – це перше, що засвоюється дитиною і залишається на все життя. Рідною вважають мову предків, мову нації, мову рідної землі. Без мови немає народу, як сонця без сяйва і тепла.

І на літературній зустрічі лунали чарівні народні пісні на вірші відомих авторів, поетичні строки, повні любові та пошани до рідної землі, її славетних людей і мови. Присутні пригадали фонетичні загадки, фразеологізми, а також прислів’я і приказки. Книжкова виставка: «Мова наша солов’їна» відображає скарби літературної та писемної творчості, бо «мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе митцем і творцем».

Підручники української мови (за професійним спрямуванням) допоможуть нашим студентам вдосконалювати свої знання у різних сферах володіння рідною мовою, красиво і грамотно висловлювати свої думки, разом з усією країною та українською культурою святкуючи цей День її народження.

Зустріч студентів зі сторінками стародавньої історії нашої країни пройшла у теплій атмосфері, всім було дуже цікаво. Ми дякуємо нашим бібліотекарям ‒ Делембовській Галині Іванівні та Подтинній Лідії Олексіївні за таку цікаву подорож у минуле. Як колись казав хтось із великих: «Хто не знає своєї історії, той не має свого майбутнього». Ми повністю розділяємо цю думку.

Живить цікаво! Зростайте інтелектуально та духовно! Пам’ятайте і поважайте свою історію, свою мову! Із теплим маріупольським привітом!

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

379 разів прочитано