SQ_2_Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

5. Відповідність форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу

5.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо оцінки здобувачами вищої освіти відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу (SQ_5) стосувалось виявлення задоволеності респондентів рівнем викладання та змістом навчальних дисциплін, співвідношенням форм роботи, доступністю критеріїв оцінювання, процедурами контролю тощо.

В опитуванні взяли участь 19 здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОП «Готельно-ресторанна справа».

Відповідаючи на питання «Наскільки особисто Вас влаштовують можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет?», 12 респондентів обрали варіант відповіді «повністю влаштовують», 5 – «скоріше влаштовують», 2 – не могли визначитися з відповіддю.

Також більшістю респонденти позитивно відповіли на питання «Чи є, на Вашу думку, знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, достатніми для Вашої майбутньої професійної діяльності?» ‑ 9 здобувачів вищої освіти з числа опитаних обрали варіант відповіді «так, достатні», 7 осіб – «скоріше достатні», 2 – «не змогли визначитися з відповіддю», лише 1 особа обрали , що «ні, не достатні». Незважаючи на позитивний для Університету розподіл відповідей, отриманий результат може також частково свідчити про недооцінку здобувачами вищої освіти вимог роботодавців та важливості принципу освіти впродовж життя.

Одностайна більшість респондентів позитивно оцінює питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?»: 13 респондентів обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 4 – «Скоріше задовольняє». Лише по одній відповіді припало на варіанти – «Не задовольняє», «Важко відповісти»

Приблизно аналогічним був і розподіл відповідей на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях?» (11 осіб обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 6 – «Скоріше задовольняє», 2 особи – «Не можу визначитися з відповіддю»). Певним підтвердженням відсутності зауважень до рівня викладання з боку опитаних здобувачів вищої освіти є те, що у відповідь на питання «Що Ви можете запропонувати для підвищення рівня викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях (щодо змісту, подачі матеріалу тощо)» було надано пропозицію –  «Робити не тільки презентації», у той же час усі інші написали, що їм «Важко відповісти, все влаштовує».

Одне з питань анкети було спрямоване на виявлення того, яким формам роботи на заняттях з точки зору ефективності засвоєння навчального матеріалу віддають перевагу здобувачі вищої освіти. Розподіл відповідей на відповідне питання наведено у табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Які форми роботи на заняттях особисто Ви вважаєте найбільш ефективними з точки зору засвоєння навчального матеріалу?», осіб[1]

Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

Однак незначна кількість респондентів обрали різні форми творчої, самостійної та групової роботи, що, ймовірно, пов’язано із суб’єктивною і об’єктивною складністю виконання даних форм роботи на заняттях. Звертає на себе увагу низька частота вибору такого варіанту відповіді як «Брати участь у розробці різного роду проектів і реалізовувати їх» (обрали по 1 особі), хоча ефективність такої форми роботи є доведеною.

Наступний блок питань стосувався оцінки респондентами комунікації викладачів зі здобувачами вищої освіти стосовно організації освітнього процесу, критеріїв оцінювання навчальних досягнень, цілей занять тощо.

Відповіді респондентів на питання «Чи інформують Вас викладачі кафедри про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети модулів, критеріїв оцінювання тощо?» демонструють досить ефективну комунікацію викладачів із здобувачами вищої освіти з цього приводу (14 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди інформують», 4 респонденти – «Так, зазвичай інформують», 1 –респондент не зміг дати відповідь).

Аналогічний висновок щодо інформації про критерії оцінювання навчальних досягнень можна зробити, виходячи з відповідей опитаних здобувачів вищої освіти на питання «Чи надають Вам викладачі вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень?» (13 респондентів обрали варіант відповіді «Так», 6 респондент – «Скоріше так»).

Подібний розподіл обраних респондентами варіантів відповіді спостерігається щодо питання «Чи зрозумілі для Вас критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами?»: більшість опитаних (12 осіб) обрали варіант відповіді «Критерії зрозумілі», 6 вказали, що – «Критерії скоріше зрозумілі» і лише один обрав відповідь – «Скоріше ні». Негативна відповідь у даному питанні може свідчити про особисту неуважність до організації навчального процесу.

Незважаючи на майже одноголосність відповідей на питання щодо відповідності критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки (табл. 5.4), даний аспект вимагає постійної уваги з боку адміністрації та викладачів.

Таблиця 5.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, щодо їх відповідності реальним вимогам до якості підготовки?», осіб

Хоча більша половина опитаних здобувачі вищої освіти обрали варіант відповіді «Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки» (10 респондентів з 19), слід враховувати вірогідну недостатність їх досвіду для достовірної оцінки предмету питання, тому воно відображає, скоріше, оцінку здобувачами вищої освіти суворості, складності вимог, які є, скоріше, адекватними (а з точки зору підготовки студентів до реальних трудових вимог і навантажень – можливо, навіть заниженими). Тобто, можна зробити висновок, що, при досить високій оцінці студентами реалістичності критерії оцінки, що застосовуються викладачами, можливим є підвищення рівня вимог до здобувачів вищої освіти в інтересах підвищення якості підготовки.

При загалом позитивних відповідях, з огляду на розподіл відповідей на попередні питання, порівняно нижчими виглядають оцінки зрозумілості цілей, що ставляться викладачем на занятті. Відповідаючи на питання «Чи завжди Вам зрозумілі ті цілі, що ставляться викладачем на занятті?», опитані здобувачі вищої освіти розділились: 8 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди зрозумілі», інші 9 – «Зазвичай зрозумілі», 1 особа вказала, що вони їй не зрозумілі, та ще 1 особа  – «Зазвичай не зрозумілі».

Також досить високою є оцінка опитаними здобувачами вищої освіти результативності занять з точки зору досягнення їх цілей (табл. 5.5).

Таблиця 5.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей?», осіб

В той же час, з огляду на наведений розподіл обраних варіантів відповідей, доцільним є більш детальний аналіз з метою виявлення чинників, що негативно впливають на досягнення цілей занять.

З огляду на значущість об’єктивної оцінки рівня академічних досягнень здобувачів вищої освіти, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на відповідне питання (табл. 5.6).

Таблиця 5.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Ваш погляд, чи забезпечують об’єктивну оцінку рівня Ваших академічних досягнень чинні процедури контролю?», осіб

Хоча переважна більшість опитаних обрали варіант відповіді «Забезпечують» на питання щодо забезпечення об’єктивної оцінки академічних досягнень чинними процедурами контролю, доцільною є проведення додаткової роботи з метою з’ясування причин існування сумнівів з цього питання у деяких респондентів (семеро з яких обрали варіант відповіді «Скоріше забезпечують», двоє – «Важко відповісти», один – «Не забезпечує») і пошуку можливостей удосконалення процедур контролю.

Як ще один елемент студентоцентрованого підходу, може розглядатись відповідність потребам навчального процесу та потребам і інтересам здобувачів вищої освіти можливостей дистанційного вивчення навчальних дисциплін (табл. 5.7).

Таблиця 5.7. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет?», осіб

Можна зробити висновок, що в цілому студенти задоволені існуючими можливостями дистанційного вивчення навчальних дисциплін. Однак наявність двох респондентів, що не відзначили задоволення в дистанційній освіті зумовлює необхідність більш детального вивчення даного аспекту при подальшому розвитку і удосконаленні використання форми дистанційного навчання.

Наступний блок з двох питань стосувався досвіду і задоволеністю здобувачів вищої освіти наявними в Університеті можливостями участі в науковій діяльності (табл. 5.8 та 5.9).

Таблиця 5.8. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи брали Ви участь в науковій діяльності за період навчання в Університеті?», осіб

Згідно з отриманими відповідями, понад 50% респондентів мають досвід участі у науковій діяльності або відповідні плани.

Причому переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю або скоріше задоволені наявними можливостями участі у науковій діяльності.

Таблиця 5.9. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті?», осіб

Отримані результати свідчать про необхідність визначення чинників, що заважають участі у науковій діяльності здобувачів вищої освіти, що навчаються старших курсах.

Одним з суттєвих аспектів студентоцентрованого навчання є також сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу. Загальна оцінка опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів за низкою критеріїв представлено у табл. 5.10.

Таблиця 5.10. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть загальне враження від навчальних ресурсів (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), які використовуються у процесі викладання дисциплін викладачами в Університеті, за наведеними критеріями», осіб

[1] Кількість відповідей може перевищувати кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Хоча за всіма критеріями відповіді респондентів переважно концентруються у позитивній частині шкали оцінок, їх розподіл відрізняється за різними критеріями. Так, виходячи з середніх балів, найвище респонденти оцінили сучасність та різноманітність навчальних ресурсів, далі йшли їх цікавість, пізнавальність, якість. У відповідь на питання «Ваші пропозиції щодо покращення освітнього процесу в Університеті» опитані здобувачі вищої освіти не надали жодних пропозицій.

5.2. Основні висновки

В цілому можна зазначити, що респонденти переважно задоволені аспектами навчального процесу, пов’язаними із принципами студентоцентрованого навчання, оскільки позитивні відповіді практично на всі питання складають переважну більшість.

Зокрема студентів цілком задовольняють:

– можливості обирати дисципліни для вивчення;

– достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності;

– рівень викладання навчального матеріалу на лекціях, семінарських і практичних заняттях;

– інформування викладачами про організацію освітнього процесу з дисципліни, щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень;

– зрозумілість критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, цілей, що ставляться викладачем на занятті;

– відповідність критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки;

– результативність занять з точки зору досягнення їх цілей;

– об’єктивність оцінки рівня академічних досягнень через чинні процедури контролю;

– можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет;

– можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті.

Є також досить позитивним сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу.

Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали як, на їхню думку найбільш ефективні, такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

5.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Здобувачі вищої освіти, що навчаються на 3 курсі дещо нижче оцінюють достатність отриманих знань, вмінь і навичок для майбутньої професійної діяльності, а також рівень викладання навчального матеріалу на лекціях.

Опитані здобувачі вищої освіти схильні розглядати як більш ефективні такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем, досить високою є зацікавленість респондентів в участі у розробці і реалізації проектів. Однак неефективними, на думку опитаних, є різні форми творчої, самостійної та групової роботи, що, ймовірно, пов’язано із суб’єктивною і об’єктивною складністю виконання даних форм роботи на заняттях.

Розбіжності у сприйнятті опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу, свідчать про необхідність більш глибокого аналізу навчальних ресурсів, що використовуються, за дисциплінами.

5.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Враховувати при плануванні і реалізації навчального процесу те, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, однак не надавати цьому чиннику перевагу порівняно із відповідністю форм роботи змісту навчальних матеріалів та загальній орієнтації на розвиток форм групової та самостійної роботи здобувачів вищої освіти.

5.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Більшість ознак, відображених у питаннях анкети та варіантах відповідей, відрізняються стосовно різних дисциплін, викладачів (можливо, й інших чинників). Це слід враховувати при аналізі та подальшій роботі, наприклад, включаючи їх до інструментів оцінювання викладачів.

Доцільно уточнити формулювання варіанту відповіді «Виконувати і перевіряти вправи» питання «Які форми роботи на заняттях особисто Ви вважаєте найбільш ефективними з точки зору засвоєння навчального матеріалу?» для посилення акценту на взаємній перевірці виконаних вправ здобувачами вищої освіти.

По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати зв’язок тривалості навчання, спеціальності та того, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, з метою можливого виявлення закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків для урахування при організації та плануванні навчального процесу.