«ДонНУЕТ в обличчях»: я звикла до цього, хоча до війни не варто звикати
Сьогодні героїнею нашої бесіди стала Митрофанова Юлія, студентка денної форми навчання, яка вступила до Університету у 2019 році на спеціальність 242 «Туризм».
- Як Ви зустріли 24 лютого 2022 року? Чи змінилося Ваше життя після повномасштабного вторгнення?
Я зустріла ці події вдома, мені о п’ятій ранку подзвонили друзі і сказали, що почалася війна. Я поводила себе більш-менш спокійно, хоча зсередини розривав біль, злість та нерозуміння ситуації. Моє життя не сильно змінилося після 24-го лютого, тому що, можна сказати, я звикла до цього, хоча до війни не варто звикати.
- Як ви справляєтесь з тривогою?
Тривоги як такої не було. Замість неї була злість, а згодом і апатія, яку я намагаюся долати за допомогою думок про нашу перемогу та що все у нас буде добре. Мені допомагає музика, спілкування з друзями та іноді хобі.
- Якщо ви займаєтесь/ займалися волонтерською справою, розкажіть про це.
Нажаль я не займаюся волонтерством, але відправляю донати на ЗСУ, коли є зайві гроші.
