Записи

Університет Туган-Барановського інформує: Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду

Університет Туган-Барановського інформує: 9 грудня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду та вшанування їхньої гідності.

Світовою громадськістю геноцид (репресії, етнічні чистки, примусові переселення народів) визнано найнебезпечнішою формою порушення прав і свобод людини та найтяжчим злочином проти людства. Ознаки геноциду мають дії урядів різних країн, зокрема стосовно кримських татар, євреїв, ромів, поляків, вірмен.

Українська нація також пережила геноцид – у 1932–1933 роках комуністичним тоталітарним режимом було вчинено Голодомор на території УСРР та етнічних землях українців.

7 грудня 2016 року депутати Верховної Ради ухвалили постанову про звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду проти українського народу.

На сьогодні Голодомор визнали геноцидом української нації на офіційному рівні 15 держав.

Джерело: Музей Голодомору

Університет Туган-Барановського інформує: ті, хто пережив Голодомор

Університет Туган-Барановського інформує: сьогодні, у День пам’яті жертв Голодомору, пропонуємо вашій увазі мапу спогадів тих, хто пережив Голодомор.

Ті, хто вижив

Університет Туган-Барановського інформує: День пам’яті жертв Голодоморів

Університет Туган-Барановського інформує: 26 листопада відзначається День пам’яті жертв Голодоморів.

Сьогодні, 26 листопада, увесь цивілізований світ відзначає 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років та вшановує пам’ять мільйонів українців, які загинули від голоду, організованого і вчиненого комуністичним тоталітарним режимом.

Цьогоріч цей день набув нових сенсів і символів, адже незасуджений злочин геноциду знайшов своє продовження в сучасній війні росії проти України. Незважаючи на зміну назви держави та її очільників, злочинні наміри москви щодо України не змінилися: 90 років тому комуністичний режим, аби упокорити й колонізувати українську державу, вдався до найстрашнішого злочину проти людяності – геноциду, політику якого світ спостерігає в сучасній війні.

У своєму зверненні до нації Володимир Зеленський наголосив на тому, що ніколи більше голод не має використовуватися як зброя: «Українці пройшли через геноцид. І сьогодні ми робимо все можливе й неможливе, щоб зупинити нову геноцидну політику Росії. Нову, але таку схожу на ту, яка вбила мільйони людей у ХХ столітті. І ми не просто відбиваємося від агресії. Ми крок за кроком створюємо систему, яка зупинить агресію, демонтує її наслідки й гарантуватиме довготривалу безпеку – безпеку Україні, усій Європі та світу». 

Він додав, що «сьогодні вдень ворог завдав ракетного удару по Дніпропетровщині – по приватному сектору, по звичайних будинках. Є поранені. Обстрілювали Донеччину, південь, інші регіони».

Університет Туган-Барановського нагадує про акцію “Запали свічку”, сьогодні, о 16:00.

Тема Голодомору у мистецтві – https://holodomormuseum.org.ua/hololomor/tema-holodomoru-v-mystetstvi/ 

Джерело: Музей Голодомору 

Університет Туган-Барановського пропонує до перегляду документальну стрічку Суспільного «Діти великого голоду».

Бібліотека Університету Туган-Барановського інформує: твори про Голодомор

Університет Туган-Барановського інформує: 27 листопада в Україні вшановується День пам’яті жертв голодоморів. До цієї скорботної дати, бібліотека Університету Туган-Барановського пропонує тематичну літературу.

  • Повість “Голодомор” (1990) українського письменника Євгена Гуцало (1937-1995) розповідає про ті трагічні сторінки історії Українського Народу, які в радянські часи приховували навмисно. В пам’яті українських селян назавжди викарбувалися страшні картини голодомору 1933 року, людське життя в ті часи перетворилося на пекло. Досі в селянські сни приходять похмурі тіні померлих, досі болить душа, що звідала нелюдське горе. А в той час, коли вимирало українське село, більшовики заявляли про розквіт соціалістичного будівництва. Саме тоді Сталін проголосив знамените своїм лицемірством гасло: “Жити стало краще, жити стало веселіше!” Під цей бравурний акомпанемент померлих від голодомору закопували у великих могилах, а траплялося й так, що закопувати було вже нікому. Ми зобов’язані знати правдиву історію своєї землі – саме про таку історію розповідає повість Євгена Гуцала “Голодомор”.

 

  • Повість “Марія” — про воістину страшні метаморфози людського буття в умовах більшовицького геноциду, серед сили-силенної гріхів якого був і чи не найбільший — голодомор. Жах цієї трагедії подається крізь призму образу Марії, яка на сімдесятому році життя зазнає разом із рештою українців страшного голоду. З огляду на похилий вік головної героїні, ця трагедія, може, і не виглядала б такою вражаючою, якби читач із кожною сторінкою твору все чіткіше не усвідомлював, що у цій старій жінці уособлена сама Україна. Несхитна в моральних своїх навичках та переконаннях, але беззахисна перед злом.

 

 

 

  • Наталка Доляк “Чорна дошка”. Страшні видіння приходять до Сашка у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти зазирають йому в обличчя скляними очима, німотно благають про допомогу, простягають до нього руки… Лесь Терновий, прадід Сашка, має що розповісти онуку про цих людей. Бо він — один із них. Один з тих, хто вижив, пройшовши через пекло Голодомору 30-х років.

 

 

 

 

  • Книжка “Голодомор: спогади однієї родини” Івана Коломийця присвячена пам`яті всіх безневинних жертв найбільшої трагедії українського народу – штучного голодомору 1932-1933 рр., організованого московсько-більшовицькими окупантами України. Перед читачами розгортаються картини трагічних подій в селах на Полтавщині: жахливі, нелюдські умови життя знесилених голодом людей, голодне божевілля, голодна смерть, безпідставні арешти й висилки. Вихід книжки у світ – болісна згадка автора про ні в чому не винних, замордованих голодомором співвітчизників.

Університет Туган-Барановського пам’ятає: День пам’яті жертв голодоморів 

Сьогодні, 27 листопада, ми вшановуємо пам’ять жертв голодоморів. Голод 1932-1933 років – це геноцид українського народу.

Читайте також: Бібліотека Університету Туган-Барановського інформує: твори про Голодомор

Цей голод – акт геноциду українського народу, здійснений радянським та партійним керівництвом через організацію штучного масового голоду. Його жертвами стали мільйони українців на території Української СРР та Кубані. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, очільники ВКП(б) та уряду СРСР запровадили «насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення».

Університет Туган-Барановського закликає долучитися до Всеукраїнської акції «Запали свічку» о 16.00.🕯

Університет Туган-Барановського інформує: День пам’яті жертв голодоморів

Університет Туган-Барановського інформує: у четверту суботу листопада, 27.11. відзначається День пам’яті жертв голодоморів.

У цей день вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі. Наймасштабнішим за кількістю людських жертв був голодомор 1932-1933 років. Саме його нині називають геноцидом українського народу. Його жертвами в Україні стали, за різними даними, від 3,9 до 7 мільйонів людей.
В суботу, 27 листопада 2021 року, Університет Туган-Барановського закликає долучитися до Всеукраїнської акції «Запали свічку». О 16.00 долучайтесь до загальнонаціональної хвилини мовчання, запаливши у вікні своєї домівки свічку як символ пам’яті. У Кривому розі також відбудеться урочисте покладання квітів з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів, о 10:00 біля Пам’ятного знаку жертвам голодомору.
Цьогорічна інформаційна кампанія до 88-х роковин Голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих.  
В Українському домі (Ukraine House) у Вашингтоні відкрилась унікальна виставка «Голодомор: очима українських художників. 1932−1933 рр.». Захід відбувся в рамках місячної програми заходів Посольства України в США, присвяченої вшануванню жертв Голодомору-геноциду. Світова спільнота продовжує ознайомлюватись з історією України та злочинами проти неї з боку Росії, зокрема через витвори мистецтва.

Бібліотека Університету Туган-Барановського інформує: твори про Голодомор

Університет Туган-Барановського інформує: 27 листопада в Україні вшановується День пам’яті жертв голодоморів. Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. До цієї дати, бібліотека Університету Туган-Барановського пропонує тематичні твори української літератури.

  • Перед читачем – перший повний український переклад відомого на Заході дослідження одного з найтрагічніших періодів нашої історії. Спираючись на документальні джерела, автор розкриває жахливі картини колективізації та голодомору 1929-1933 pp., залишаючи за собою право на особистий погляд на висвітлюванні події. Для широкого кола читачів.

 

 

 

 

  • На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори». Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці.

 

 

 

  • Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору. Подані документи Політбюро ЦК ВКП(б) і Політбюро ЦК КП(б)У, РНК СРСР і РНК УРСР, місцевих партійних та радянських органів, установ ДПУ, суду, прокуратури, міліції; листування Й. Сталіна, Л. Кагановича, В. Молотова, С. Косіора, В. Чубаря та інших; численні звернення селян – листи, заяви, скарги, прохання. Публікуються унікальні щоденникові записи очевидців голоду. Вміщені також матеріали зарубіжних дипломатичних представ ництв, організацій української еміграції, міжнародної громадськості.