ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ БАНКІВ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

У даний час банківський сектор зазнає труднощів внаслідок складної економічної обстановки в країні. Безліч кредитних організацій уже позбулися ліцензій. Банківська система України потребує проведення заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для її стабільного та ефективного функціонування. Тому все більшого значення в банках набуває ефективність системи внутрішнього контролю.

Проблеми внутрішнього аудиту в банках висвітлені у наукових працях таких вітчизняних вчених, як О. І. Киреєва, Н. П. Шульга, О. С. Полетаєва, Т. О. Кривцова, М. П. Кравець, Л. А. Сухарева, О. Б. Ретюнських та ін.

Згідно Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України, внутрішній аудит ‒ це незалежна, об’єктивна діяльність із надання впевненості та консультаційних послуг щодо оцінки систем і процесів банку, що має приносити користь банку та покращувати його діяльність.

Служба внутрішнього аудиту – це самостійний структурний підрозділ банку, який виконує такі функції: наглядає за поточною діяльністю банку, контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління банку, перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку, аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами банку, надає раді банку висновки та пропозиції за результатами перевірок, інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Основні проблеми внутрішнього аудиту в банках України:

• невірне розуміння суті аудиту;
• дефіцит кваліфікованих кадрів;
• нормативно-правове забезпечення знаходиться на стадії розробки, а наявне використовується банками недостатньо і поверхово;
• недостатнє наукове опрацювання;
• банки не приділяють достатньої уваги системному аналізу, діагностиці та прогнозуванню діяльності.

Глобальною проблемою організації внутрішнього аудиту є неправильне позиціонування і нерозуміння завдань внутрішнього аудиту. Причина, на погляд багатьох науковців, у неправильній історично сформованій тенденції ігнорування важливості внутрішнього аудиту. Адже, поки йшло зростання економіки країни гострої необхідності в ньому не виникало. Залишається сподіватися, що сьогоднішня економічна криза вже переконала або ще переконає керівництво багатьох компаній у необхідності змінити ставлення до внутрішнього аудиту.

Шляхи вирішення вищезазначених проблем:

• розділити зони відповідальності за забезпечення ефективного внутрішнього контролю;
• при створенні внутрішнього аудиту необхідно домовитися відразу з ключовими замовниками і прийти до єдиного розуміння його контрольної функції в організації;
• оцінку внутрішнього аудиту потрібно здійснювати не як витрати на утримання служби внутрішнього аудиту, а з точки зору його корисності;
• необхідно проводити підготовку і підвищення кваліфікації фахівців у сфері внутрішнього аудиту, за допомогою створення навчальних програм і семінарів із даної тематики і при здійсненні обміну досвідом між експертами в області аудиту і контролю;
• потрібно розробляти нові нормативні акти та вдосконалювати діючі.

До перелічених проблем можна віднести неналежно проведений аудит або моніторинг усунення вад. Внутрішній аудит і моніторинг повинні здійснюватися з метою виявлення проблем контролю і забезпечення безперервної роботи засобів контролю. У практиці діяльності банків у багатьох випадках зазначалося: неадекватність аудиторських процедур не дають можливості визначити недоліки внутрішнього контролю або ж не дивлячись на те, що аудитори виявляють проблеми, відсутність процедур, що забезпечують виправлення недоліків силами керівництва банку, негативно позначаються на їх діяльності.

Це підкреслює необхідність створення ефективної та постійно діючої служби внутрішнього аудиту, як механізму, який покликаний забезпечити необхідною інформацією щодо функціонування всіх підсистем внутрішнього контролю.