МАЙСТЕР-КЛАС «НАЦІОНАЛЬНІ ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ТІСТА З НАЧИНКАМИ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДОННУЕТ ВІД СВІТЛАНИ ШЕПТУХИ

5 жовтня 2019 року в ДонНУЕТ відомий в Україні шеф-кухар, переможниця 1-го сезону кулінарного шоу «МайстерШеф» Світлана Шептуха провела серію майстер-класів для студентів спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа» в рамках вивчення дисциплін «Технології продукції в ресторанному господарстві», «Кулінарне мистецтво країн світу» та «Національні кухні країн світу». Модератором заходу виступила доцент кафедри технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи Слащева Аліна Вячеславівна.

Мʼясо і тісто – одне з найпопулярніших поєднань у гастрономії. Аналоги пельменів та вареників представлені в багатьох кулінарних культурах, де їм відводяться різні ролі:

‒ роль ситної страви на кожен день (парові середньоазіатські манти, пряні грузинські хінкалі, китайські баозци, смажені китайські вонтони, армянські бораки, гострі корейські кимчи манду, в’єтнамські бан бот лок у кисло-солодкому соусі, шведські пальти, монгольсько-бурятські буузи, бози або пози тощо);

‒ роль закуски (італійські равіолі, тайванські ба-ван, китайські дим-сам та сяо лонг бао, хрусткі японські гьодза);

‒ роль гарніру до прозорих або пюреподібних супів (пельмені, єврейські креплах, італійські тортеліні, відварені китайські понтони, польські вареники із м’ясною відвареною начинкою – вушка);

‒ роль десерту (індійські модак, українські вареники із солодкими соусами та начинками).

Право називатися батьківщиною пельменів оскаржують Китай і народи Середньої Азії, але більшість істориків приписують першість Піднебесній. Китайським цзяоцзи (вони ж китайські пельмені) надається символічне значення: їх готують за кілька годин до Нового року, коли за столом збираються всі члени родини. Більш того, в путунхуа, сучасній розмовній мові КНР, «цзяоцзи» вимовляється так само, як «зміна знаків», тобто пельмені символізують зустріч двох ієрогліфів – років: що минає і, що настає.

Попередниками, прабатьками пельменів були вареники, які в Україні завжди вважалися улюбленими ласощами. Перші згадки про вареники зустрічаємо в малоросійських літописах ще 15 століття! Тоді це була страва для урочистих випадків: весіль, хрестин, традиційно саме варениками пригощали найдорожчих гостей. Ця страва символізувала достаток та багатство. Коли ними ласувала дівчина, примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник». До речі, мало хто відрізняє відмінність між варениками з м’сом та пельменями, проте, вона існує: для пельменів м’ясний фарш завжди беруть сирий, а для вареників фарш має бути доведений до кулінарної готовності (відварений або підсмажений).

На проведеному майстер-класі студенти навчилися готувати різні види прісного тіста на основі як традиційного для України пшеничного хлібопекарного борошна, так і рисового борошна та семоли (борошна із дурум – пшениці твердих сортів). Кожен студент отримав незабутній досвід виготовлення національних страв, власноруч формуючи борошняні вироби різних форм і видів:

‒ тбіліські хінкалі зі справжньою абхазькою аджикою;

‒ кримські манти із свининою та гарбузом з маринованою цибулею;

‒ японські гьодза з білою рибою та соусом в азійському стилі;

‒ італійські равіолі з крем-сиром та жовтком із сирним соусом;

‒ італійські тортеліні з рікотою та шпинатом.

Такі майстер-класи є дуже корисними для кращого засвоєння студентами навчального матеріалу та вдосконалення практичних навичок майбутньої професії.