8 березня відзначається Міжнародний день боротьби за права жінок.
У цей день відзначають здобутки, які вже вибороли жінки в минулому. Також цей день покликаний привернути увагу до важливих соціальних та гендерних проблем, стереотипів, пов’язаних із жінками, з якими вони стикаються і сьогодні.
Починаючи з XIX століття у світі проходили мітинги і страйки, на які виходили жінки-робітниці. Вони хотіли зарплатні на рівні з чоловіками, а також зменшення годин робочого дня. Демонстрації також привертали увагу до відсутності права жінок голосувати на виборах, питання отримання жінками освіти. Відтоді почали з’являтися жіночі профспілки.
Суть 8 березня спотворила совєтська пропаганда, затираючи справжню суть цього дня, насаджуючи суспільству “свято весни і краси”. Політика радянського союзу була спрямована на зміну фокусу з жінки-робітниці, які складали більшу частину працівників на заводах після Другої світової, на жінку-берегиню. Свідомими людьми не зручно управляти. З листівок зникали войовничі образи жінок, ударниць праці. На зміну образу сильної жінки прийшли букети з квітами, жінка-мати, яку треба опікувати і дарувати тепло.
Сьогодні Україна потроху очищується і декомунізовується, повертаючи істинний сенс цього свята. Жінки мають голос, воюють на фронті. Але жіночу форму в армії розробили всього лише рік тому, через розголос цієї проблеми. Жінки відстоюють своє право на гідні умови праці, без сексизму і харасменту, долають дискримінацію і доводять, що жінка – це людина.
Слава Героям і Героїням!
