МУЗЕЇ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА І СТУДЕНТСТВА
Щороку 18 травня в Україні відзначається Міжнародний день музеїв. Девіз свята був запропонований ще у 1977 році: «Музеї – важливий засію культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами». Свято набуло міжнародного визнання й сьогодні переживає високе розширення у майже 50 000 музеях у більш ніж в 200 країнах.
Студенти спеціальності «Туризм» Університету Туган-Барановського разом із викладачами кафедри туризму та країнознавства завжди з радістю відвідують музеї міста й України. Враження і знання, які вони отримують стають в нагоді при вивченні дисциплін «Основи музеєзнавства», «Організація екскурсійної діяльності», «Організація ділового туризму та виставкової діяльності» та ін., впливають на формування особистісних і професійних якостей фахівців з туризму.
Протягом всієї історії людина через збирання створювала колекції з предметів, що її повсякчас оточували. Від ковчега Ноя, через тезауруси при грецьких храмах і пінакотеки (зібрання картин у Древній Греції), релікварії середньовічної церкви, кунсткамери при дворах вельмож до перших публічних музеїв кінця XVII і початку XVIII ст., що розвинулись у сучасні музеї.
Сьогодні в музеях активно впроваджуються креативні форми музейної комунікації, інтерактивні технології, які змінюють виклад музейного матеріалу, який стає більш ігровим, інтерактивним. Серед інноваційних форм, які вітчизняні художні музеї пропонують своїм відвідувачам, виділяються театралізовані екскурсії, «хепенінги», нічні екскурсії, в яких глядачі не лише беруть безпосередню участь, але й виявляють особисту активність – формують хід дійства, імпровізують. Сприйняття музейної інформації під час цих дійств проходить у формах споглядання, осмислення, гри.
Значно збагатило комунікаційні можливості музею прийняття інноваційних рішень, застосування 3D-технологій, інтерактивних проекцій, 3D-зображень, 3D-сканувань. Інтерактивна проекція 3D-зображення людини в натуральну величину також стає популярною в музейному просторі (наприклад, в історичному музеї Дніпропетровська діє експериментальна програма – електронний гід: голограма дівчини, яка 2,5 хвилини розповідає відвідувачам загальні відомості про експозицію, зали і персоналії).
Для музеїв ХХІ ст. притаманна тенденція активного використання можливостей соціальних мереж (Facebook, Youtube, Twitter), де розміщується інформація для користувачів Інтернету про проведення планових культурно- освітніх заходів. Система Pinterest, дозволяє демонструвати свої колекції і налагоджувати музейну комунікацію через зображення, а платформа Instagram розглядається музеями як засіб залучення користувачів цієї мережі до співробітництва і участі у музейних виставках.
Характерним явищем на сьогоднішній день є поява нових типів музеїв, в яких відсутні традиційні типи організації експозиції. Мова йде про інтерактивні музеї, музеї одного експоната, екомузеї, музеї під відкритим небом та ін. В першу чергу, у цих інноваційних формах музеїв змінюється простір, який стає інтерактивним, театралізованим. Він наповнюється новими формами взаємодії: віртуальним оглядом експозиції в режимі онлайн, купівлею квитків до музею через сайти, обговоренні питань на музейних форумах, використанням аудіовізуальних засобів і форм (слайд-шоу, фільмів, альбомів та відео презентацій, розроблених у програмі Microsoft Power Point).
Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись.
