16 днів проти насильства або як виправити гендерну нерівність

 

Щороку з 25 листопада по 10 грудня в багатьох країнах світу проходить акція «16 днів проти насильства», ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. В Україні, згідно з результатами опитування, 22% жінок у віці 15-49 років зазнали фізичного чи сексуального насильства хоча б раз у своєму житті. 90% випадків гендерного насильства вчиняється щодо жінок, і лише про 30% випадків насильства повідомляється.

Найвищою цінністю будь-якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека. Реалізація соціальних ініціатив Президента України вимагає чіткої, цілеспрямованої та злагодженої роботи задля соціального забезпечення та підтримки осіб, що опинилися у складних життєвих ситуаціях.

Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини,

Акція охоплює наступні дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

У матеріалі Радіо Свобода йдеться про те, що українки досі зазнають дискримінацій за ознакою статі, і наводяться найбільш поширені порушення прав жінок в Україні:

  1. Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.
  2. Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.
  3. Мають меншість у владі. Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.
  4. Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти.
  5. Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.

Президентка громадської організації «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко не вважає, що проблему домашнього насильства нині замовчують. Про замовчування цієї проблеми в України можна було б говорити років десять тому. Тепер же, вважає правозахисниця, про домашнє насильство говорять частіше і більш конкретно. Проте, каже далі Левченко, люди не вміють розпізнати, де починається власне домашнє насильство. Тут, як зауважують експерти, на заваді стоять стереотипи про «норми української родини», позицію – «жінка сама винна», прагнення «не виносити сміття з хати». Експерти закликають Верховну Раду якнайшвидше ратифікувати Стамбульську конвенцію. Цей документ зобов’язує державу боротися з домашнім насильством, а також чітко визначає як кримінальний злочин сексуальне домагання та психологічне насильство.

Утім, у звіті про діяльність Національної поліції України за 2017 рік твердиться, що визначальним  у  2017  році  є  зменшення  кількості  учинених  убивств  та тяжких  тілесних  ушкоджень  зі  смертельними  наслідками,  кількість  яких  є найменшої за роки незалежності, та збільшення кількості розкритих поліцією злочинів з числа зареєстрованих. Так,  у  2017  році  кількість  кримінальних  правопорушень,  учинених стосовно  неповнолітніх,  зменшилася  на  14%  (з  5406  до  4639),  а  кількість постраждалих  від  них  дітей  –  з  5773  до  5087.  Також  з  59  до  29  зменшився залишок нерозшуканих неповнолітніх, зниклих безвісті, з числа оголошених у звітному періоді.

Пропонуємо переглянути корисний відеоматеріал від телеканала Рудана про запобігання насильству:

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

522 разів прочитано