«Вміти не тільки приймати рішення, але й розуміти усю відповідальність за прийняте рішення», – Яковенко Юрій В’ячеславович

До 100-річного ювілею Університету Туган-Барановського, ми хочемо разом поговорити та згадати найкращі моменти зі студентського життя, поговорити про «тут і зараз» та поділитися власною незабутньою історією.

Героєм сьогоднішнього випуску став Яковенко Юрій В’ячеславович. Він закінчив Університет у 2018 році, здобув професійну кваліфікацію «Магістр з обліку і оподаткування». Чому Юрій Яковенко вирішив пов’язати своє життя з науковою діяльністю саме у ДонНУЕТ – читайте у матеріалі!

  • Чому вирішили пов’язати своє життя з науковою діяльністю саме в Університеті Туган-Барановського? Яку посаду обіймаєте?

Я обрав свою професійну діяльність саме у ДонНУЕТ через те, що побачив, що студенти і викладачі Університету – це дійсно одна сім’я, яка разом проходить усі перешкоди. Наразі я став «трохи старшим» у сім’ї Університету, і працюю асистентом кафедри економіки та міжнародних економічних відносин, і провідним фахівцем відділу доуніверситетської підготовки за сумісництвом.

  • Як змінилося Ваше життя після цього?

Завдяки дружньому колективу, який завжди готовий підставити міцне плече підтримки, робити перші професійні кроки мені було доволі легко, хоча спочатку й незвично. Робота в Університеті зробила мене впевненішим, навчила мене оперативно прилаштовуватися до нових умов та вміти не тільки приймати рішення, але й розуміти усю відповідальність за прийняте рішення.

  • Чи стали Вам у нагоді на робочому місці знання, отримані в Університеті?

Безперечно! Вміння працювати з великим інформаційним масивом, нормативно-правовими актами та розуміння основ бухгалтерського обліку стали мені у нагоді саме під час роботи у відділі доуніверситетської підготовки. А вивчення загальноекономічних дисциплін, а саме макроекономіки, міжнародної економіки, аудиту та організації обліку за міжнародними стандартами, сформували потужну інформаційну базу для викладання мною економічних дисциплін уже в ролі асистента.

  • Чим Ви любите займатися у вільний час? Розкажіть про Ваше хобі чи улюблену справу. Як Ви до цього прийшли? :-)

Робота викладача є досить творчою, це є і покликання, і хобі)) Тому багато вільного часу витрачається на якісну підготовку до практичних занять. Також багато часу витрачається на підготовку моєї дисертації.

  • Чи змінилося Ваше коло інтересів з часів студентської лави? Наскільки кардинально?

Звісно! Воно значно розширилося. Зокрема, я почав більше цікавитися тематикою своїх викладацьких дисциплін, почав знаходити економічне пояснення багатьом проблемам, які наявні в Україні. Тому можна сказати, що я почав дивитися на світ «очима економіста».

  • Пам’ятаєте часи, коли Ви були студентом? Чи відрізняється Ваше студентське життя від життя сучасного студента?

Звісно пам’ятаю. Суттєво відрізнявся формат складання сесії. Я пам’ятаю, як колись усією групою за декілька днів до складання іспиту не спали ночами і вчили все те, що не дуже хотілося вчити впродовж семестру). І декілька днів після нервувалися, очікуючи результат. Зараз все набагато простіше і швидше. Написав іспит і одразу після його закінчення отримав результат.

  • Поділіться з нами Вашою незабутньою історією з часів студентства :-) Можливо курйоз на парі, емоції під час першого іспиту чи захист дисертації? ;-)

Історій було дуже багато, але мені найбільше запам’яталася одна. Це була субота, ми з групою навчалися на третьому курсі і мали відпрацювати пари. Але звісно, що ми цього не хотіли, це все ж таки субота, законний вихідний)) Тому ми почали шукати «жертву», яка буде дзвонити викладачу і пояснювати, чому ми не пішли на заняття. Коли «жертву» було обрано і ми дзвонили викладачу, на його питання, чому ж ми не прийдемо, ми нічого кращого не вигадали, як сказати, що ми усі проходимо медогляд у лікарні))

  • Якщо Ваше життя склалося інакше, Ви уявляєте себе в іншій сфері? Чи уявляєте Ви своє життя без викладацької діяльності?

Життя – це досить цікава річ і бути впевненим у чомусь дуже складно. І постає багато питань: «Чи подобається мені працювати у ДонНУЕТ викладачем?» – Так. «Чи уявляю я себе без викладацької діяльності і в іншій сфері» – Наразі ні, але в майбутньому так, оскільки потрібно бути відкритим до нового.

  • Оскільки Ви пройшли всі кола студентського життя в Університеті, ми б хотіли, (з огляду на Ваш досвід), аби Ви поділилися лайфхаком чи корисною порадою для студентів нашого Університету :-)

Порада в мене проста й життєва – не намагайтеся вивчити все за одну ніч!

  • Можливо Ви привітаєте рідний ДонНУЕТ з Днем Народження? Зробіть це просто тут! :-)

Так, я хочу привітати рідний Університет з цією знаменною датою! Серед усіх незліченних побажань я хочу сказати, що, не зважаючи на всі фактори успішності, основною цінністю Університету є кадри. Саме вони формують обличчя Університету і є запорукою його існування! ДонНУЕТ це довів як ніхто, оскільки відродитися, як фенікс з попелу після початку бойових дій на Сході України, Університет зміг саме завдяки своєму колективу. Тому я бажаю, щоб Університет і далі плекав свої освітні і наукові традиції, зберігав та примножував сім’ю ДонНУЕТ та зустрів свій наступний ювілей, як сучасний заклад вищої освіти України, яким він є зараз!!

137 разів прочитано