Університет Туган-Барановського пам’ятає: день пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні, 27 січня, світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Нині весь світ знає про трагедію Бабиного Яру, де згідно з офіційними  даними  загинуло понад 100 тисяч  осіб  різних національностей.

В  Україні відомо близько 1200 місць масових розстрілів  і поховань євреїв під час Голокосту 1941-1944 років.  Подібні трагедії мали місце на всій окупованій території України: у Києві – урочище «Бабин Яр», який став одним із символів Голокосту, на Львівщині – Янівський табір, Дробицький Яр у Харкові, у с. Богданівка Одеської, у Кам’янець-Подільському Хмельницької областей тощо.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв були вбиті впродовж Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.

Університет Туган-Барановського пам’ятає…