Записи

Опитування ЗВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти щодо оцінки відповідності освітнього середовища Університету потребам та інтересам здобувачів вищої освіти (SQ_11) стосувалось оцінювання респондентами наявності різних аспектів освітнього середовища, необхідних для задоволення потреб та інтересів різних категорій, зокрема осіб з особливими потребами. Опитування проводилось у формі онлайн-опитування 01.09.2021 – 29.10.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

З огляду на характер оцінюваних показників, анкета мала вигляд переліку критеріїв, які респонденти мали оцінити за 5-бальною шкалою (від «1» – «повністю не згоден» до «5» – «повністю згоден»). Зведена таблиця із розподілом відповідей 6 опитаних здобувачів вищої освіти ОП «Місцеві фінанси» представлена нижче (табл.1).

 

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання стосовно відповідності освітнього середовища Університету потребам та інтересам здобувачів вищої освіти

 

    Оцінка критерію Середня оцінка
Найменування критерію 1 2 3 4 5
1. Освітнє середовище в Університеті є безпечним для життя та здоров’я здобувачів вищої освіти     1 3 2 4,16
2. Адміністрація Університету оперативно реагує на запити і потреби здобувачів вищої освіти щодо підвищення рівня безпеки навчання в Університеті       4 2 4,33
3. В Університеті забезпечується дотримання санітарно-гігієнічних норм       4 2 4,33
4. В Університеті забезпечується дотримання норм протипожежної безпеки     1 3 2 4,16
5. На території Університету забезпечується громадська безпека і порядок       4 2 4,33
6. В Університеті забезпечується добрий стан приміщень для проведення занять та рівень оснащення сучасною технікою (мультимедійною, тощо)     1 3 2 4,16
7. В Університеті забезпечується висока ефективність системи інформаційно-консультативної підтримки здобувачів вищої освіти       3 3 4,5
8. Інформаційні ресурси Університету за моєю освітньою програмою повністю доступні       4 2 4,33
9. Інтернет-ресурси Університету повністю доступні для здобувачів вищої освіти       4 2 4,33
10. Інформація щодо проведення запланованих заходів в Університеті повністю доступна       4 2 4,33
11. Здобувачі вищої освіти мають можливість потрапити на особистий прийом до директора ННІ       4 2 4,33
12. Питання здобувача вищої освіти ефективно вирішуються директором ННІ       3 3 4,5
13. В Університеті наявна ефективна система соціальної підтримки здобувачів вищої освіти       4 2 4,33
14. В Університеті забезпечені умови для реалізації права на освіту для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються за освітньою програмою       4 2 4,33
15. В Університеті повністю доступна інформація щодо реалізації права на освіту осіб з особливими освітніми потребами       3 3 4,5
16. В Університеті наявна інфраструктура для людей з особливими потребами       4 2 4,33
17. Адміністрацією Університету оперативно вирішуються питання здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами       4 2 4,33
18. В Університеті наявні ефективні процедури врегулювання адміністрацією конфліктних ситуацій, пов’язаних із сексуальними домаганнями, дискримінацією та проявами корупційних дій       3 3 4,5

 

Як свідчать дані таблиці 1, загалом три із оцінюваних критеріїв (7, 12, 18) отримали найвищий середній бал (4,5), а більшість оцінюваних критеріїв (11 з 18) отримали достатньо високий бал (4,33), що свідчить про високий рівень відповідності вказаних аспектів освітнього середовища потребам та інтересам здобувачів вищої освіти.

Виходячи зі значень середніх оцінок, найвище респонденти оцінили реалізованість таких аспектів освітнього середовища, важливих для задоволення потреб та інтересів здобувачів вищої освіти:

– в Університеті забезпечується висока ефективність системи інформаційно-консультативної підтримки здобувачів вищої освіти (4,5);

– питання здобувача вищої освіти ефективно вирішуються директором ННІ (4,5);

– в Університеті наявні ефективні процедури врегулювання адміністрацією конфліктних ситуацій, пов’язаних із сексуальними домаганнями, дискримінацією та проявами корупційних дій (4,5).

Найнижчі середні оцінки отримали такі аспекти освітнього середовища:

– в Університеті забезпечується добрий стан приміщень для проведення занять та рівень оснащення сучасною технікою (мультимедійною, тощо) (4,16);

– освітнє середовище в Університеті є безпечним для життя та здоров’я здобувачів вищої освіти (4,16).

З огляду на отримані результати, адміністрації Університету слід підтримувати рівень відповідності потребам та інтересам здобувачів вищої освіти за критеріями, що отримали високі оцінки, однак звернувши особливу увагу на аспекти, за якими, незважаючи на досить високий середній бал, було отримано відповіді із низькими оцінками (хоча усі критерії не отримали оцінку нижче 4). Це питання блоку щодо аспектів, пов’язаних із оснащеністю аудиторій мультимедійними засобами.

Хоча низькі оцінки за вказаними критеріями носять одиничний характер, тобто проблеми, що їх викликали, не носять системного характеру, однак мета загального удосконалення освітнього середовища і підвищення рівня задоволеності здобувачів вищої освіти вимагають посиленої уваги до цих критеріїв.

Жоден з респондентів не надав пропозицій для удосконалення освітнього середовища з метою забезпечення більшої відповідності потребам та інтересам здобувачів вищої освіти.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. Гаранту освітньої програми вжити заходів із додаткового інформування здобувачів вищої освіти щодо можливостей осіб з особливими освітніми потребами в реалізації права на освіту, щодо створеної Університетом інфраструктури та можливостей отримувати такими особами інформації із сайту Університету.
  2. Групі забезпечення та НПП, що викладають на освітній програмі, приділити увагу забезпеченню позанавчальної діяльності та відпочинку здобувачів вищої освіти, задоволенням їх побутових потреб впродовж навчального дня, загальним комфортом у навчальних приміщеннях, сприянням задоволенню потреб у житлі, діяльності органів студентського самоврядування.

Результати анкетного опитування за формою SQ_2 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін»

Результати анкетного опитування за формою SQ_2 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Ресторанні технології» першого (бакалаврського)  рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін проводилось у формі онлайн-опитування методом анкетування(анкета SQ_2) із використанням сервісу MicrosoftForms.

87% респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін.Така ж кількість респондентів-першокурсників хотіла б отримати додаткову інформацію про можливість вибору навчальних дисциплін, але яку саме – не пояснили.

На запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» отримано результати –  50% респондентів відповіли, що процедура відбувається на початку кожного семестру, іншим 50% було важко відповісти.

Розподілвідповідей на запитання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?» становить:

  1. На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі- 50%;
  2. Вибір вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі здійснюється онлайн (через Moodle) – 17%;
  3. Важко відповісти – 33%.

Відповіді респондентів на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?» розподілилися наступним чином (табл. 1): 50% серед опитуваних обрали «Інформація міститься на сайті Університету»; також 50% – «Від директора ННІ»; по 33,3% – «Інформація міститься на сайті кафедри» та «Через систему електронного забезпечення навчання Moodle». Лише біля 17% студентів обрали відповідь «Важко відповісти». Більшість респондентів (67%) обрали одночасно декілька джерел інформації  (Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді).

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?», осіб

Джерело інформації Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %  
Інформація міститься на сайті Університету 16,7  
Від директора ННІ;

Через систему електронного забезпечення навчання Moodle;

Інформація міститься на сайті кафедри

16,7  
Інформація міститься на сайті Університету;Від директора ННІ; 16,7  
Інформація міститься на сайті Університету;Інформація міститься на сайті кафедри; 16,7  
  Від директора ННІ;

Через систему електронного забезпечення навчання Moodle;

16,7
  Важко відповісти; 16,7
  Загалом 100

 

Респонденти зазначили, що здійснюючи вибір навчальних дисциплін, зверталися за консультаціями до керівника освітньої програми (33%), до завідувача кафедри (17%), до директора інституту (17%), орієнтувалися на власну думку та важко було відповісти – теж по 17%.

Відповідаючи на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного виборубули для Вас найбільш корисними? перевагу респонденти віддали керівнику освітньої програми та директору інституту (по 33 %), 17% опитуваних обрали завідувача кафедри, решті (17%) було важко визначитися.

Відповіді на питання «Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?»розподілилися наступним чином: по 33% респондентів обрали відповідь «Викладачі» та «Завідувач кафедри», по 17% – «Керівник освітньої програми» та «Важко відповісти».

При виборі навчальних дисциплін враховують поради лише викладачів, або  викладачів та батьків разом,  або одногрупників, або власну думку та поради викладачів – по 16,7% респондентів, а тільки власну думку – 33%.

Відповіді на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?» розподілилися порівну – по 50% обрали відповідь «Так» та «Скоріше так».

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,17), безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,17) та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (4,0) (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни   2   1 3 3,83
2. Викладач, який буде вести дисципліну   2   1 3 3,83
3. Практична спрямованість дисципліни   1   2 3 4,17
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією   1   2 3 4,17
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії   1 1 1 3 4,0
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею   1 2 1 2 3,67

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни та викладач, який буде вести дисципліну (однакові середні оцінки – 3,83), а також легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею (3,67).

50% здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» відповіли «Скоріше задовільняє», 33% – «Повністю задовільняє», і 17% було важко відповісти.

83% респондентів влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру. Вони вважають, що їх стільки, скільки потрібно. І лише 17% не визначилися з відповіддю.

На питання «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної підготовки та «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу професійної підготовкиреспонденти не дали, на жаль, жодної відповіді.

Відповіді здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» розподілилися порівну між «Задовольняє повністю»та «Скоріше задовольняє».

Відповідей на питання «Як, на Вашу думку, можна удосконалити процедуру вибору дисциплін?», на жаль, немає.

Додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету виявили бажання 67% респондентів, а по 17% дали відповіді: «Ні» та «Важко відповісти».

Тими учасниками, яківиявили бажання навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету було обрано такі запропоновані анкетою спрямування навчальних програм: з іноземної мови – 4 респонденти; з психології – 3 респонденти;  з ефективних комунікацій,  інформаційних технологій, особистісного зростання,  розвитку вміння рішення складних «нетипових» завдань, розвитку креативного мислення, розвитку критичного мислення, тайм-менеджменту та управління стресом- по 1 респонденту (Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді).

Отже, отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є достатньо високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіант відповіді «задовольняє повністю» та аналогічні);

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють дану опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– практично усіх опитаних здобувачів вищої освіти існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору повністю задовольняє;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на власну думку та поради викладачів;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають практична спрямованість дисципліни, безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії;

– опитаних респондентів переважно задовольняє як перелік запропонованих дисциплін вільного вибору, так і кількість дисциплін;

– респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету, серед яких переважають курси з іноземної мови та психології;

– в той же час респонденти не змогли визначити дисципліни, які вони хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної та професійної підготовки.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. систематично інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету;
  2. періодично проводити заходи для інформування здобувачів вищої освіти щодо вибіркових дисциплін циклу загальної та професійної підготовки (гаранти, завідувач кафедри, викладачі);
  3. організовувати консультації здобувачів для надання додаткової інформації про можливість вибору навчальних дисциплін.

 

Опитування ЗВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Холодильні машини та установки»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Холодильні машини та установки» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей проводилось у формі онлайн-опитування методом анкетування (анкета SQ 3) із використанням сервісу Microsoft Forms.

На запитання «Наскільки, на Вашу думку, було досягнуто такі цілі практики, яку Ви проходили? 1. Оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії» отримано результати, що узагальнено у табл. 1.

 

Таблиця 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Наскільки, на Вашу думку, було досягнуто такі цілі практики, яку Ви проходили? 1. Оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії

Запропоновані варіанти відповідей Кількість згадувань
скоріше досягнуто 2
досягнуто повністю 6

 

У продовження анкетування передбачено надання відповіді на запитання «Наскільки, на Вашу думку, було досягнуто такі цілі практики, яку Ви проходили? 2. Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті»

Із 8 респондентів відповіді розподілилися наступним чином:

  1. «Досягнуто повністю» – 7 респонденти.
  2. «Скоріше досягнуто» – 1 респонденти.

У відсотковому виразі співвідношення складає 86% до 14 %.

На запитання «Наскільки, на Вашу думку, було досягнуто такі цілі практики, яку Ви проходили? студенти продемонстрували таку відповідь: скоріше досягнуто – 4, досягнуто повністю – 4.

Комплексне питання стосувалось типових труднощів, з якими респонденти могли зіткнутись при проходженні практики (табл.1).

 

Таблиця 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи доводилось Вам зіткатися при проходженні практики з труднощами?», осіб

Перелік труднощів, що можуть виникати у процесі проходження здобувачами вищої освіти практики на підприємствах, установах, організаціях Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так, доводилось Ні, не доводилось Важко відповісти Разом
1. Недостатність отриманих в ході навчання в Університеті знань 3 5 0 8
2. Недоліки в організації практики 1 7 0 8
3. Погане ставлення представників бази практики 0 8 0 8
4. Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення 0 8  

 

0

8
5. Труднощі у підготовці звітної документації 2 6  

0

8
6. Відсутність допомоги керівника від бази практики 0 8  

0

8
7. Обмеження у доступі до методичного забезпечення практичної підготовки 0 8  

0

8

 

Серед запропонованих варіантів можливих труднощів більшість було позначено як такі, з якими респонденти не зустрічались при проходженні практики.

У наступному блоці з двох питань респондентам пропонувалось оцінити в цілому свою взаємодію з керівниками практики (від Університету та від підприємства (cоб’єкта господарювання)) за шкалою від 1 до 10, де 1 – «повністю не задоволена(ний), 10 – «повністю задоволена(ний)».

Відповіді на обидва питання відображають значний рівень задоволеності здобувачів вищої освіти щодо організації консультування та взаємодією з керівниками практики.

Відповідаючи на питання «Як Ви вважаєте, чи достатньою є тривалість практики для досягнення її цілей та завдань?» 8 респондентів обрали варіант відповіді «Так, тривалість практики є достатньою».

На виявлення особливостей сприйняття результатів практики здобувачами вищої освіти було спрямоване питання, що містило пари протилежних за змістом тверджень щодо вибору професії, достатності отриманих знань, корисності практики для розуміння вимог професії та результативності практики загалом. Респонденти мали обрати твердження, що, на їх думку, найбільше підходять (табл. 2).

Таблиця 2 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «З якими твердженнями щодо практики, яку Ви проходили, Ви згодні?», осіб

Твердження, з якими потрібно було погодитись або ні Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Практика Разом
На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії. 1 1
Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань. 2 2
Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом. 1 1
Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом. 1 1
На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії. 1 1
Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом. 1 1
Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом. 1 1

 

Студенти обрали позитивні твердження із запропонованих варіантів, правильності обрання професії та формального консультативного підходу керівника від бази практики.

На оцінку загальної задоволеності від проходження практики було спрямовано також питання щодо бажання респондентів пройти практику у тій же самій організації (підприємстві) ще раз.

Більшість опитаних здобувачів вищої освіти обрали варіант відповіді «Так, хотів (хотіла) б» (4 респонденти) та «Скоріше так» (2 респондента), «Скоріше ні» (1 респондент). Обрав негативний варіант відповіді «Ні, не хотів» – 1 респондент.

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами проходження практики є переважно високим;

– рівень досягнення основних цілей практики респонденти оцінили як високий;

– більшість з типових труднощів при проходженні практики опитані здобувачі вищої освіти позначили як такі, з якими вони не зіткались;

– респонденти продемонстрували значний рівень задоволеності взаємодією з керівниками практики (як від Університету, так і від підприємства);

– серед запропонованих тверджень для опису результатів практики більшість респондентів обрали «позитивні» твердження із запропонованих варіантів;

– більшість опитаних здобувачів вищої освіти обрали варіанти відповіді «Так, хотів (хотіла) б» та «Скоріше так» стосовно бажання пройти практику на тому ж підприємстві (організації) ще раз.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

1, При взаємодії з керівниками практики від суб’єктів господарювання (баз практики) звертати увагу на необхідність створення умов для повноцінного засвоєння здобувачами вищої освіти вимог практичної діяльності.

  1. Згідно з Положенням про практичну підготовку здобувачів вищої освіти

П ДонНУЕТ 05.02-01-2020 враховувати побажання здобувачів ВО, які мають можливість самостійно, за погодженням із керівником групи забезпечення освітньої програми, підбирати для себе базу практики для набуття практичних навичок.

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_9 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо дотримання академічної доброчесності та її популяризації» проводилось у формі онлайн-опитування 01.09.2021 – 29.10.2021 р.  із використанням сервісу Microsoft Forms.

В опитуванні взяли участь 5 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Розподіл відповідей на запитання анкети «Чи знаєте ви, що таке академічна доброчесність?» наступний:

  1. «Так» – 4 респонденти.
  2. «Скоріше ні» – 1 респондент.

Позитивно респонденти відповіли на питання «Чи знаєте ви, що таке академічний плагіат? 3 здобувачі вищої освіти з числа опитаних обрали варіант відповіді «скоріше так», 2 осіб – «так».

Отриманий результат свідчить про наявну інформацію у студентів про академічну доброчесність а розуміння здобувачами вищої освіти важливості дотримання академічної доброчесності.

На запитання «Чи знаєте ви, як перевірити текст на плагіат за допомогою ресурсів або спеціалізованих програм?» відповіді здобувачів вищої освіти були одностайними: «Так» – 5 респондентів.

Розподіл відповідей на запитання «Чи перевіряли ви коли небудь власні наукові роботи, статті, тези на плагіат самостійно?» (4 особи обрали варіант відповіді «Так, іноді», 1 – «Так, регулярно»).

5 здобувачів ВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти відповіли на наступне запитання анкети: «Чи перевіряли Ви коли-небудь навчальні роботи (курсові, дипломні, лабораторні)» таким чином ( табл. 1):

Таблиця 1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи перевіряли Ви коли-небудь навчальні роботи (курсові, дипломні, лабораторні)», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
для самоконтролю (уникнути випадкового запозичення, переконатись у правильності посилань) 4
за вимогою приймаючої сторони (викладача, редакції) 1
Загалом 5

 

5 здобувачів ВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Місцеві фінанси» другого (магістерського) рівня вищої освіти відповіли на наступне запитання анкети: «Чи перевіряли Ви коли-небудь наукові роботи, статті, монографії», таким чином ( табл. 2):

 

Таблиця 2 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи перевіряли Ви коли-небудь наукові роботи, статті, монографії», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
для самоконтролю (уникнути випадкового запозичення, переконатись у правильності посилань) 2
за вимогою приймаючої сторони (викладача, редакції) 1
щоб уникнути схожості з джерелом запозичення і покарання у випадку викриття 2
Загалом 5

 

Узагальнюючи варіанти відповіді щодо питання «Чи знаєте ви про випадки плагіату в університеті?» відповідь була одностайною: «Ні» – 5 респондентів.

Варіанти відповідей на запитання анкети «Чи ставали ви особисто жертвою плагіату?». «Важко відповісти»- 1 особа; «Ні» – 4 респонденти.

Хоча 40% опитаних здобувачі вищої освіти обрали варіант відповіді «Плагіат – це неправильно; хай це важче, але намагатимусь уникати таких дій» (2 респонденти з 5), слід враховувати вірогідну недостатність їх досвіду для об’єктивної оцінки предмету питання. Саме тому, слід активізувати роботу щодо ознайомлення здобувачів ОП «Місцеві фінанси» з нормативними документами Університету щодо дотримання правил академічної доброчесності.

Відповідаючи на запитання «Як Ви вважаєте, виходячи з Вашого особистого досвіду, наскільки практика плагіату поширена серед студентів нашого Університету? (оберіть тільки один варіант відповіді)?», опитані здобувачі вищої освіти розділились наступним чином: 3 респондента обрали відповідь «Більшість студентів намагаються уникати плагіату при виконанні навчальних завдань або написанні наукових робіт»; 2 студент дав відповідь ствердну на питання «Наскільки я знаю, ніхто зі студентів не вдається до плагіату».

У табл. 3 систематизовано варіанти отриманих відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Чи знайомі ви з нормативними документами Університету щодо запобігання та виявлення плагіату?».

 

Таблиця 3 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання Чи знайомі ви з нормативними документами Університету щодо запобігання та виявлення плагіату?» осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так 1
Скоріше так 4
Загалом 5

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє стверджувати, що респонденти у більшості ознайомлені зі стандартами і процедурами дотримання академічної доброчесності в Університеті.

З огляду на значущість дотримання академічної доброчесності важливим є відповіді на питання «Чи вважаєте Ви правильним намагатись дотримуватися всіх принципів академічної доброчесності (включно з униканням плагіату), навіть коли це важко і невигідно?».

На питання «Важко відповісти» та «Скоріше ні» респонденти не дали відповідь; 4 респондента відповіли «Скоріше, так»; 1 – «Так».

Отримали відповіді на питання: «Як Ви вважаєте, чи посилить усне або письмове зобов’язання студентів дотримуватись принципів академічної доброчесності їх намагання діяти доброчесно?» (табл. 4).

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Скоріше так 4
Так 1
Загалом 5

 

Враховуючи те, що 100% респондентів відповіли ствердно на питання щодо усного або письмового зобов’язання студентів, що посилить дотримання принципів академічної доброчесності, їх намагання діяти доброчесно доцільно є проведення додаткової роботи з метою популяризації академічної доброчесності серед здобувачів ВО ОП «Місцеві фінанси», інформування здобувачів ВО про правила наукової етики та наслідки виявлення фактів академічного плагіату (в межах дисципліни «Методологія наукових досліджень» теми «Методологія наукового дослідження та академічна доброчесність»).

На питання: «Чи повідомите Ви викладача, наукового керівника або представника адміністрації Університету про плагіат іншого студента, якщо Вам стане відомий такий факт»? відповідь була одностайною: «Скоріше так» – 5 респондентів

Отже, компетентності академічної доброчесності передбачають уміння здобувачів давати (в першу чергу) моральну оцінку власним вчинкам, співвідносити їх із моральними та професійними нормами. Усвідомлення цього положення демонструють відповіді респондентів на це питання.

Отримані результати відповідей на питання: «Як Ви вважаєте, наскільки забезпечення дотримання правил академічної доброчесності учасниками навчального процесу вплине на підвищення якості освіти?», наведені у табл. 6.

Таблиця 6 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви вважаєте, наскільки забезпечення дотримання правил академічної доброчесності учасниками навчального процесу вплине на підвищення якості освіти?», осіб

 

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Важко відповісти 0
Скоріше вплине 2
Скоріше не вплине 1
Суттєво вплине 1
Не вплине зовсім 0
Загалом 5

 

Згідно з отриманими відповідями, близько 80 % респондентів вважають, що дотримання правил академічної доброчесності учасниками навчального процесу вплине на якість освіти. В той же час маємо зауважити, що потребують удосконалення механізми, які будуть регулювати, регламентувати та контролювати дотримання академічної доброчесності в Університеті. В якості заходів по відношенню до винуватця у разі виявлення плагіату з боку здобувача вищої освіти 3 здобувачі виступили за скасування результатів оцінювання знань, 1 здобувач висловився за адміністративну відповідальність і винесення догани, ще 1 – за недопущення роботи до захисту.

 

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. Активізувати роботу щодо популяризації академічної доброчесності серед здобувачів ВО ОП, інформування здобувачів ВО про правила наукової етики та наслідки виявлення фактів академічного плагіату (в межах дисципліни «Методологія наукових досліджень» теми «Методологія наукового дослідження та академічна доброчесність»).
  2. Акцентувати необхідність дотримуватися здобувачами ВО нормативних документів Університету щодо дотримання правил академічної доброчесності (Положення ДонНУЕТ 02.02-10–2020 «Про запобігання та виявлення академічного плагіату» (https://donnuet.edu.ua/wp-content/uploads/2020/05/r-02.02-10-2020.pdf).
  3. Постійно інформувати здобувачів ВО про наявні в Університеті політику, стандарти і процедури дотримання академічної доброчесності.
  4. Активізувати НПП на включення в навчальний процес творчих завдань, що сприяють формування навичок самостійної роботи здобувачів ВО (тез, есе, рецензій, оглядів літератури, підготовки презентацій тощо). особливості роботи з інформаційними джерелами різних типів (цитування та посилання в науковому тексті).

 

Опитування бакалаврів, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, за анкетою SQ_3 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних  для подальшої професійної діяльності компетентностей» проводилось у формі онлайн-опитування з 14.09.2021 по 23.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

 

Відповіді на ряд питань, які спрямовані на оцінку здобувачами вищої освіти ступеня досягнення основних цілей практики, розподілилися наступним чином:

  1. Оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії – «Досягнуто повністю» (33 %) та «Скоріше досягнуто» (34 %).
  2. Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті – «Досягнуто повністю» (67 %) та «Скоріше досягнуто» (33 %).
  3. Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності – «Досягнуто повністю» (67 %).

 

Відповіді на ряд питань, які спрямовані на оцінку здобувачами вищої освіти труднощів при проходженні практики розподілилися наступним чином:

  1. На низку наступних питань:
    • недостатність отриманих в ході навчання в Університеті знань;
    • погане ставлення представників бази практики;
    • обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення;
    • труднощі у підготовці звітної документації;
    • відсутність допомоги керівника від бази практики;
    • обмеження у доступі до методичного забезпечення практичної підготовки,

100 % респондентів відповіли – «Ні, не доводилось».

  1. Недоліки в організації практики – «Ні, не доводилось» – 67 % респондентів, «Так, доводилось» – 37 % респондентів;

Далі респондентам пропонувалось оцінити в цілому свою взаємодію з керівниками практики за шкалою від 1 до 10, де 1 – «повністю не задоволена(ний), 10 – «повністю задоволена(ний)».

  1. Взаємодію з керівником практики від університету на високому рівні (від 7 до 10 балів) оцінили 100 % опитаних.
  2. Взаємодію з керівником практики від підприємства на високому рівні (від 7 до 10 балів) оцінили також 100 % опитаних.

Також в ході опитування було виявлено думку респондентів стосовно достатності тривалості практики для досягнення її цілей та завдань. Результати показали, що 100 % респондентів задоволені тривалістю практики.

Найбільш поширеним твердженнями щодо практики, які обрали здобувачі було «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії».

На пропозицію: «Чи хотілі б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?» 67 % респондентів відповіли ствердно – «Скоріше так» та «Так, хотів (хотіла) б».

Пропозиції здобувачів вищої освіти щодо покращення практичної підготовки наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 – Відповіді здобувачів вищої освіти на пропозиції щодо покращення практичної підготовки

Відповіді Кількість, %
Все влаштовує 67
Застосування нових підходів 33

 

За результатами анкетування можна зробити такі висновки та рекомендації:

  1. По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності.
  2. Керівникам практики від Університету усувати можливі недоліки в організації практичної підготовки при взаємодії з керівниками практики від підприємства та звертати увагу на необхідність створення умов для повноцінного засвоєння здобувачами вищої освіти вимог практичної діяльності.
  3. Керівникам практики від підприємства та від Університету разом з Гарантом ОП переглянути застосування нових підходів, сучасних методів щодо покращення практичної підготовки здобувачів вищої освіти.

 

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на спеціальності «Готельно-ресторанний бізнес»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ 3 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо якості практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних  для подальшої професійної діяльності компетентностей» проводилось у формі онлайн-опитування 13.09.2021 – 24.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

В опитуванні взяли участь 5 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

З опитаних здобувачів вищої освіти переддипломну практику проходили на підприємствах: ТОВ «Отель Делюкс» – 2 особи, ТОВ «Паркі» ‑ 1 особа, кафе «Сад» ‑ 1 особа, кафе «Любов і голуби» – 1 особа.

Перший блок питань було спрямовано на оцінку  досягнення основних цілей практики. Щодо оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії, то респонденти оцінюють рівень досягнення цілей практики як високий:  50% опитаних обрали  варіанти відповіді «досягнуто повністю» та  50% – «скоріше досягнуто».

Відповідаючи на питання щодо формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті, 80 % опитаних відповіли «досягнуто повністю» та 20% – «скоріше досягнуто».

Розподіл відповідей на питання «3. Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності» є наступним: 80% обрали варіант відповіді «досягнуто повністю», 20%  відповіли «скоріше досягнуто.

Аналіз  можливих труднощів під час проходження практики, показав, що серед запропонованих варіантів труднощів більшість було позначено як такі, з якими респонденти не зустрічались при проходженні практики. Як такі, що мали місце, обирались такі: «Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення» (20% вибору) та «Труднощі у підготовці звітної документації» (20% вибору). Інших труднощів, крім запропонованих у питанні, самі опитані здобувачі вищої освіти не вказали, хоча їм було надано таку можливість.

Аналіз відповідей щодо оцінки взаємодії з керівниками практики засвідчили високий рівень задоволеності взаємодією з керівниками практики. Щодо взаємодії з керівником практики від Університету всі респонденти поставили оцінки 10 з 10. Взаємодію із керівником практики від підприємства опитані здобувачі вищої освіти оцінили таким чином: 80% опитаних поставили оцінки 10, 20% опитаних поставили оцінку 6.

На виявлення особливостей сприйняття результатів практики здобувачами вищої освіти було спрямоване питання, що містило пари протилежних за змістом тверджень щодо вибору професії, достатності отриманих знань, корисності практики для розуміння вимог професії та результативності практики загалом. Більшість респондентів обрали «позитивні» твердження із запропонованих пар. Найчастіше обирались твердження «Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом» (80% опитаних), «Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом» (80% опитаних), «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії» (80% опитаних). Однак мали місце також негативні відповіді «Завдяки практиці я отримав (отримала) лише інформацію, необхідну для написання звіту» (20% опитаних) та «Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці» (20% опитаних).

На оцінку загальної задоволеності від проходження практики було спрямовано також питання щодо бажання респондентів пройти практику у тій же самій організації (підприємстві) ще раз. Більшість опитаних здобувачів вищої освіти обрали варіанти відповіді «Так, хотів (хотіла) б».

За результатом анкетування групою забезпечення ОП «Готельно-ресторанний бізнес» запропоновано:

– групі забезпечення провести  аналіз чинників, що сприяють та перешкоджають    отриманню фахових компетенцій здобувачами вищої освіти з точки зору вимог реальних робочих завдань;

– провести додаткові бесіди з керівниками практики від підприємства щодо  необхідності створення умов для доступу до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення.

 

Опитування ЗВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанний бізнес»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ 2 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін» проводилось у формі онлайн-опитування із використанням сервісу Microsoft Forms у період 1.09-10.09.2021 р.

Дане опитування стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

В опитуванні взяли участь 8 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Всі з 100% опитаних  респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін.

Щодо періоду вибору навчальних дисциплін (табл. 1), то результати наступні: 37,5% опитаних заявили, що вибір здійснюється на початку навчального року, 50% – на початку кожного семестру,  12,5%  опитаним важко відповісти на це питання.

 

Таблиця 1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» та «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?»

 

Запитання Запропоновані варіанти відповідей Кількість

згадувань, %

Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін? На початку кожного семестру 37,5
Важко відповісти 12,5
На початку кожного навчального року 37,5
Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін? На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі 20
Після презентації вибіркових дисциплін заповнюються бланки та здаються до дирекції ННІ 80

 

Узагальнена інформація про відповіді респондентів щодо оцінки процесу консультування при виборі навчальних дисциплін, наведена у табл. 2.

Таблиця 2 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?», «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?» та «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?»

 

Оцінка процесу консультування при виборі навчальних дисциплін Запропоновані варіанти відповідей Кількість згадувань,

%

За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались? Викладачі 12,5
Директор Інституту 12,5
Завідувач кафедри 50
Керівник освітньої програми 12,5
Орієнтуюсь лише на власну думку 12,5
Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними? Викладачі 25
Завідувач кафедри 37,5
Керівник освітньої програми 12,5
Орієнтуюсь лише на власну думку 25
Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати? Орієнтуюсь лише на власну думку 37,5
Викладачі 12,5
Завідувач кафедри 12,5
Керівник освітньої програми 37,5

 

У наступному блоці респондентам пропонувалось відповісти на запитання «Чиї поради Ви враховуюєте при виборі навчальних дисциплін?» (викладачів – 25%, викладачів, одногрупників та нічиї, враховую власну думку – 12,5 %, одногрупників – 12,5%; нічиї, враховую тільки власну думку – 50 %).

Відповідачи на запитання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 80 % опитаних відповіли «так», 12,5% опитаних відповіли «скоріше так». Для 12.5% опитаних це не є важливим.

Відповіді на обидва питання відображають значний рівень самостійності студентів у процесі вибору навчальних дисциплін.

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (100% відповідей), назву дисципліни (87,5% відповідей), практичну спрямованість дисципліни (87,5% відповідей), спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (75% відповідей) (табл. 3). Найменш значущі чинники – «легкість» дисципліни (62,5% відповідей) та оосба викладача (62,5% відповідей).

 

Таблиця 3 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Не має значення Має значення Не важливий Важливий Дуже важливий Разом
1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни 12,5   87,5 100
2. Викладач, який буде вести дисципліну 12,5     25 62,5 100
3. Практична спрямованість дисципліни     12,4 87,5 100
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією       100 100
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії   12,5 12,5 75 100
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею   25 12,5 62,5 100

 

Відповідаючи на наступні запитання, отримані такі відповіді: «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» (повністю задовольняє – 50 %, скоріше задовольняє – 37,5%, скоріше не задовольняє – 12,5% опитаних); на запитання «Чи влаштовує особисто Вас кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру?» (так, дисциплін вільного вибору стільки, скільки потрібно – 100 %); на запитання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» (задовольняє повністю – 62,5 %, скоріше задовольняє – 37,5 %).

Відповіді студентів на низку питань, щодо переліку, кількості та процедури запропонованих дисциплін вільного вибору показують задовільність більшості респондентів.

У відповідь на питання «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної підготовки?» було отримано такі результати: 12.5% респондентів зазначили «Дисциплін для вільного вибору достатньо». Інші 87,5% особи не запропонували нічого.

Також у відповідь на аналогічне питання щодо дисциплін вільного вибору циклу професійної підготовки пропозицій від респондентів не надійшло, хоча їм була надана така можливість.

На питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету» відповіді респондентів розподілилися наступним чином: так – 62,5 %; важко відповісти – 12,5 %; ні – 25%.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  • продовжувати позитивну практику інформування здобувачів вищої освіти щодо особливостей навчальних дисциплін, що підлягають вибору, та розміщення необхідної інформації на сайті Університету (робочі програми дисциплін) та сайті кафедри (анотації та презентації дисциплін);
  • посилити індивідуальний підхід у взаємодії зі студентами, забезпечити зворотній зв’язок в період здійснення вибору дисциплін.
  • регулярно проводити опитування та аналіз відповідей здобувачів щодо корегування переліку навчальних дисциплін на вибір.

 

Опитування ЗВО, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін проводилось у формі онлайн-опитування з 03.09.2021р. по 10.09.2021 р. методом анкетування (анкета SQ2) із використанням сервісу Microsoft Forms.

На запитання «Чи відомо Вам про можливість вибору навчальних дисциплін?» 100 % респондентів відповіли «Так».

На наступні запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» та «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?» отримано результати, що узагальнено у табл. 1.

Таблиця 1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» та «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?»

 

Запитання Запропоновані варіанти відповідей Кількість

згадувань, %

Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін? В період від з 01 лютого до 01 квітня (для наступного н. р.) 60
Важко відповісти 20
На початку кожного навчального року 20
Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін? На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі 20
Після презентації вибіркових дисциплін заповнюються бланки та здаються до дирекції ННІ 80

 

Узагальнена інформація про відповіді респондентів щодо оцінки процесу консультування при виборі навчальних дисциплін, наведена у табл. 2.

Таблиця 2 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?», «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?» та «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?»

 

Оцінка процесу консультування при виборі навчальних дисциплін Запропоновані варіанти відповідей Кількість згадувань,

%

За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались? Викладачі 20
Директор Інституту 40
Керівник освітньої програми 20
Орієнтуюсь лише на власну думку 20
Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними? Важко відповісти 20
Викладачі 20
Керівник освітньої програми 20
Орієнтуюсь лише на власну думку 40
Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати? Орієнтуюсь лише на власну думку 20
Викладачі 40
Директор Інституту 40

 

У наступному блоці з двох питань респондентам пропонувалось відповісти на запитання «Чиї поради Ви враховуюєте при виборі навчальних дисциплін?» (викладачів – 20 %, викладачів та одногрупників – 40 %, нічиї, враховую тільки власну думку – 40 %) та на запитання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?» (скоріше так – 20 %, так – 80 %).

Відповіді на обидва питання відображають значний рівень самостійності студентів у процесі вибору навчальних дисциплін.

 

Таблиця 3 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді, %
Не має значення Має значення Не важливий Важливий Дуже важливий Разом
1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни 20 20 60 100
2. Викладач, який буде вести дисципліну 20 80 100
3. Практична спрямованість дисципліни 20 80 100
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією 20 80 100
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії 20 80 100
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею 20 40 40 100

 

Відповідаючи на наступні запитання, отримані такі відповіді: «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» (повністю задовольняє – 60 %, скоріше задовольняє – 40 %); на запитання «Чи влаштовує особисто Вас кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру?» (так, дисциплін вільного вибору стільки, скільки потрібно – 100 %); на запитання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» (задовольняє повністю – 80 %, скоріше задовольняє – 20 %).

Відповіді студентів на низку питань, щодо переліку, кількості та процедури запропонованих дисциплін вільного вибору показують задовільність студентів.

На питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:

  • важко відповісти – 80 %;
  • так – 20 %.

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

  • студенти ознайомлені з можливістю вибору навчальних дисциплін;
  • респондентам відомо коли здійснюється вибір навчальних дисциплін та як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін;
  • респонденти продемонстрували значний рівень самостійності у процесі вибору навчальних дисциплін;
  • студентів задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору;
  • студентів влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру та задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

  1. Врахувати результати опитування здобувачів вищої освіти під час оновлення та перегляду освітньої програми та навчальних планів, що розширить можливості формування індивідуальної освітньої траєкторії.
  2. Посилити індивідуальний підхід у взаємодії зі студентами, забезпечити зворотній зв’язок в період здійснення вибору дисциплін.
  3. Регулярно проводити опитування та аналіз відповідей здобувачів щодо корегування переліку навчальних дисциплін на вибір.

 

Опитування здобувачів освітньої програми «Маркетинг» Університету Туган-Барановського

Опитування здобувачів ОП «Маркетинг» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Маркетинг» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ 2 «Опитування здобувачів ВО щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін» проводилось у формі онлайн-опитування. Опитування проводилося з період з 13.09.2021 р. по 24.09.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

Усі респонденти, які брали участь у опитування вказали на високий рівень задоволеності здобувачів вищої освіти ОП «Маркетинг» організацією процесу вибору дисциплін та їх загальним переліком.

Результати анкетування є наступними:

– 100% здобувачів ВО ОП «Маркетинг» володіють інформацією про можливості вибору навчальних дисциплін та умови реалізації такого вибору. Крім того 100% респондентів особисто визнали важливість такого права серед усіх ЗВО;

– основними джерелами інформації щодо переліку та змісту дисциплін вільного вибору ЗВО визначили сайт ДонНУЕТ (25% респондентів), інформування від викладачів кафедри (25% респондентів), та комунікація із дирекцією ННІЕУА (50% респондентів).

У результаті опитування було визначено, що переважна більшість здобувачів ВО при виборі враховує лише власну думку про необхідність вивчення певної варіативної освітньої компоненти, але при цьому вони зазначають (25% респондентів) про важливість консультацій із викладачами випускової кафедри. Здобувачам ВО було запропоновано визначити критерії, які впливають на вибір дисциплін. Оцінка критеріїв, які здійснюють вплив на вибір дисциплін ЗВО при виборі дисциплін: практичної спрямованості безпосереднього зв’язку із професійною діяльністю та спрямованості дисципліни на формування загальних компетентностей представлено на рисунку 1.

Рис. 1- Оцінка критеріїв, які здійснюють вплив на вибір дисциплін ЗВО рівня ьакалавр ОП «Маркетинг» (прийнято 5-ти бальну шкалу, де «1» – «не має значення», а «5» – «дуже важливий»)

 

–  100% ЗВО влаштовує кількість навчальних дисциплін вільного вибору, які їм запропоновано, при цьому 83% ЗВО вважають перелік запропонованих дисциплін вільного вибору тим, що повністю їх влаштовує, а 17% ЗВО вважають перелік запропонованих дисциплін вільного вибору тим, їх скоріше влаштовує.

За результатами анкетування можна зробити такі висновки та рекомендації:

  • кафедрі переглянути та розширити перелік вибіркових дисциплін фахового спрямування, які б більше розширяли професійні компетентності здобувачів ВО спеціальності 075 «Маркетинг»;
  • постійно оновлювати сайт ДонНУЕТ якісним контентом, джерелами інформації щодо переліку та змісту нових дисциплін вільного вибору ЗВО.

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю «Економіка»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 051 «Економіка» на першому рівні вищої освіти,

щодо навчального навантаження

Як свідчать результати опитування здобувачів вищої освіти ОПП Економіка, вони:

  1. Задоволені рівнем актуальності розміщеної на сайті Університету інформації та оперативністю реагування адміністрації на їх запити щодо навчального навантаження (рис.1).

Рисунок 1 – Результати опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 051 «Економіка» на першому рівні вищої освіти, щодо рівня їх задоволеності різними видами підтримки навчального процесу

Примітка: оцінка проводилася за 5-ти бальною шкалою, де «1» – «повністю не задовольняє», «5» – «повністю задовольняє»

 

  1. Задоволені рівнем доступності організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу в ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського (рис.2)

Рисунок 2 – Результати опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 051 «Економіка» на першому рівні вищої освіти, щодо доступності організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу

Примітка: оцінка проводилася за 5-ти бальною шкалою, де «1» – «повністю не задовольняє», «5» – «повністю задовольняє»

 

  1. Обізнані та проінформовані про порядок та критерії оцінювання, дедлайни, види робіт, що необхідно виконати із освітніх компонент, що ними вивчаються, норми навчального навантаження (рис. 3).

Рисунок 3 – Результати опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 051 «Економіка» на першому рівні вищої освіти, щодо рівня їх обізнаності із питань навчального навантаження

Примітка: оцінка проводилася за 5-ти бальною шкалою, де «1» – «повністю не задовольняє», «5» – «повністю задовольняє»

  1. Відзначають високий рівень (середня оцінка – 3,8) організації та планування їх навчального навантаження (рис.4).

Найбільш оптимальним, на їхню думку, є: терміни виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін, загальне та лекційне навантаження на день (відповідно до розкладу), найменш – терміни виконання календарного плану при написанні курсових робіт, частка самостійної роботи з навчальних дисциплін.

Рисунок 4 – Результати опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 051 «Економіка» на першому рівні вищої освіти, щодо рівня організації та планування їх навчального навантаження

Примітка: оцінка проводилася за 5-ти бальною шкалою, де «1» – «повністю не задовольняє», «5» – «повністю задовольняє»