Записи

Опитування магістрів, які навчаються на ОП «Готельно-ресторанний бізнес»

Результати анкетного опитування за формою SQ_17 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП»

У опитуванні випускників щодо процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої програми за анкетою форми SQ_17 взяли участь 7 здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освітньої програми «Готельно-ресторанний бізнес» за спеціальністю 241 «Готельно-ресторанна справа».

Відповідаючи на питання «Вам відомо, яким чином здійснюється перегляд змісту освітніх програм?», всі  респонденти відповіли позитивно.

Ознайомившись з процедурою перегляду змісту освітніх програм, 50% респондентів повністю усвідомлюють, яким чином здобувачі ВО приймають участь у перегляді освітніх програм, 50% достатньо усвідомлюють дану процедуру.

За думкою учасників анкетування, необхідність перегляду ОП перш за все викликана: зміною потреб ринку праці та  суспільства (цей варіант відповіді обрали 25% респондентів); необхідністю постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень (цей варіант відповіді обрали 75% респондентів);

За думкою здобувачів ВО, які виступили учасниками даного анкетного опитування, ступінь їх впливу на процеси періодичного перегляду ОП є достатнім (75% відповідей) або повністю достатнім (25%) для забезпечення її відповідності вашим потребам та сучасним тенденціям.

За думкою всіх респондентів система опитування здобувачів ВО Університету (констеляція анкет) дає можливість впливати на процес перегляду та удосконалення ОП.

75% опитаних відповіли, що вони приймали особисту участь в  перегляді / оновлені / обговоренні змісту ОП,  25% зовсім не приймали у цьому участі.

75% здобувачів ВО – учасників анкетного опитування, які були ознайомлені з процедурою перегляду ОП, своїми відповідями визначили, що їх відповідь буде врахована в будь-якому випадку. Проте 25% опитаних засвідчили, що вони ще не ознайомилися з такою процедурою.

На питання, яким чином студентське самоврядування Університету бере участь у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП, всі респонденти відповіли, що Студентська рада ДонНУЕТ ініціює опитування та обговорення подібних питань та формує колективні пропозиції щодо перегляду ОП.

За думкою всіх респондентів участь студентського самоврядування у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП забезпечена в Університеті повністю.

За думкою всіх учасників анкетування, процес перегляду та удосконалення ОП в Університеті повною мірою здатен врахувати пропозиції здобувачів ВО (студентського самоврядування).

На думку всіх опитаних, процедура збору пропозицій щодо структури та змісту ОП на основі анкети SQ_13 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо перегляду ОП та змістовності залучення до процедур внутрішнього забезпечення якості ОП» може забезпечити адекватний вплив здобувачів ВО на процес перегляду та удосконалення.

Процес збору та обробки пропозицій здобувачів ВО щодо структури та змісту ОП за допомогою Google Forms вважають зручним та об’єктивним 100% респондентів.

Доведення повною мірою до здобувачів ВО інформації щодо внесених до ОП змін підтверджують 100% учасників даного анкетного опитування.

За  думкою респондентів, рівень залучення здобувачів ВО до процедури перегляду освітніх програм є достатнім повністю (так відповіли 25% опитаних) або досить достатнім (так вважають також 75% опитаних).

Всі учасники анкетного опитування засвідчили, що Університет робить достатньо для моніторингу пропозицій здобувачів ВО та періодичного перегляду ОП.

Зміни відповідної ОП, що вносилися за результатами її перегляду, відомі 75% учасників даного анкетного опитування й вони дізналися про них самостійно (випадково) (50% респондентів) або з офіційного сайту Університету (25%). Ще 25% опитаних такі зміни не відомі.

Особистих думок щодо складнощів, з якими здобувачі ВО стикалися у процесі перегляду та удосконалення ОП та конкретних пропозицій щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП від учасників даного анкетного опитування не надходило.

Таким чином, орієнтуючись на результати даного анкетного опитування, група забезпечення прийшла до наступних висновків:

  • процедури збору інформації від здобувачів ВО та внесення відповідних змін до ОП з метою їх удосконалення є дієвими та підтримуються більшістю респондентів даного анкетування;
  • залишаються частка здобувачів ВО, які не приймають участі в даному процесі. Тому необхідно проаналізувати причини необізнаності здобувачів ВО з цього питання та підвищити рівень інформатизації даного напряму діяльності в Університеті.

 

Опитування студентів спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

Результати анкетного опитування за формою SQ_17 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП»

У опитуванні випускників щодо процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої програми за анкетою форми SQ_17 взяли участь 38 здобувачів вищої освіти (бакалаврського) рівня освітньої програми «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» за спеціальністю 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».

Результати анкетування показали, що 79,5% здобувачів вищої освіти зазначили, що вони цікавилися, як саме відбувається перегляд змісту освітніх програм, при цьому 62% поставили позначку на варіанті відповіді «так», а 17,5% вказали, що вони ознайомилися із змістом освітніх програм за допомогою інформації, що розміщена на офіційному сайті Університету, проте, 20,5% респондентів взагалі невідомо про процедуру перегляду змісту освітніх програм.

Серед опитуваних, 61% повністю усвідомлює, яким чином здобувачі вищої освіти приймають участь у перегляді освітніх програм, 19% ЗВО швидше усвідомлюють як приймається участь у перегляді освітніх програм, але 20% ЗВО зазначили, що не розуміють даної процедури.

На питання щодо необхідності перегляду освітньої програми думки респондентів розподілилися наступним чином: зміною потреб ринку праці та суспільства – 30% респондентів; необхідністю постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень – 40% респондентів; «Застарілістю» ОП та її невідповідністю сучасним вимогам – 20% респондентів; не цікавістю ОП – 10%.

Щодо ступеня впливу на процеси періодичного перегляду ОП з боку здобувачів вищої освіти, то 62% респондентів вважають його достатнім для забезпечення її відповідності своїм потребам та сучасним тенденціям, 20% вважають швидше достатнім та 18% ЗВО зазначили, що ніяк не впливають на процеси періодичного перегляду освітньої програми.

На думку 78% ЗВО – система опитування здобувачів ВО Університету (констеляція анкет) дає можливість впливати на процес перегляду та удосконалення ОП, решта -18%, зазначили, що такий влив є недостатнім.

41% респондентів відповіли, що вони приймали особисту участь у перегляді /оновлені/ обговоренні змісту ОП, 32% хотіли взяти участь в подібному обговоренні, але дізналися про проведення відповідного заходу запізно, та 27% зовсім не приймали особистої участі у перегляді /оновлені/ обговоренні змісту ОП.

Стосовно перспектив врахування адміністрацією Університету позиції ЗВО щодо перегляду ОП, то відповіді розподілилися наступним чином: не вважають за потрібне змінювати свою ОП – 30%; ще не ознайомився – 20%; моя ОП є актуальною – 27%; не змогли знайти інформацію для ознайомлення з такою процедурою – 12%; це безперспективно – 11%.

На питання, яким чином студентське самоврядування Університету бере участь у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП, то 40% респондентів відповіли, що Студентська рада ДонНУЕТ ініціює опитування та обговорення подібних питань та формує колективні пропозиції щодо перегляду ОП. 30% респондентів вважають Студентську раду ДонНУЕТ важливою рушійною силою в процесах перегляду ОП, але пропозиції самоврядування необґрунтовано не враховуються. 30% учасників опитування залишили це питання без відповіді.

Наступне питання стосувалося участі студентського самоврядування у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП. Серед більшості здобувачів вищої освіти (62%) вважають, що студентське самоврядування приймає участь у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП, 20% вважають цей процес занадто зарегульованим процедурними питаннями та 18% респондентів залишили дане питання без відповіді.

На думку 59% учасників анкетування, процес перегляду та удосконалення ОП в Університеті повною мірою здатен врахувати пропозиції здобувачів ВО (студентського самоврядування), 21% вважають відповідний вплив недостатнім та ще 20% не надали відповіді надане питання.

На думку 78% опитаних, процедура збору пропозицій щодо структури та змісту ОП на основі анкети SQ_13 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо перегляду ОП та змістовності залучення до процедур внутрішнього забезпечення якості ОП» може забезпечити адекватний вплив здобувачів ВО на процес перегляду та удосконалення, 18% респондентів вважають дію даної процедури недостатньою та 4% вважають це не можливим.

Процес збору та обробки пропозицій здобувачів ВО щодо структури та змісту ОП за допомогою Google Forms вважають зручним та об’єктивним – 60% респондентів; погоджується, але сумнівається в об’єктивності результатів опитування – 20%; бажають застосовувати інші спеціалізовані сервіси – 15%; недостатнім – 5%.

На питання щодо доведення до здобувачів ВО інформації стосовно внесення змін до ОП 85 % серед опитуваних відповіли, що інформація доводиться у повній мірі, а 15% учасників анкетування не надали відповіді на дане питання.

Щодо рівня залучення здобувачів ВО до процедури перегляду освітніх програм, то 40% респондентів вважають такий рівень повністю достатнім, ще 40% вважають його досить достатнім та 20% респондентів вважають швидше достатнім.

82% респондентів відповіли, що Університет робить достатньо для моніторингу пропозицій здобувачів ВО та періодичного перегляду ОП, 18% респондентів не відповідали на дане питання.

На питання щодо змін відповідної ОП, що вносилися за результатами її перегляду у попередні роки респонденти відповіли так: 60% учасників даного анкетного опитування дізналися про них випадково, а 22% з офіційного сайту Університету, решті – 20%, про такі зміни не відомо.

Відносно пропозицій щодо покращення організації контрольних заходів, то здобувачі вищої освіти хоч зазначали, що усім задоволені (20%), хоч взагалі нічого не зазначали (80%).

На основі проведеного аналізу відповідей респондентів на анкету SQ_17 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП», група забезпечення відзначила, що інформація, яка надана здобувачами вищої освіти є актуальною та дієвою відносно внесення відповідних змін до ОП з метою їх удосконалення і знайшла підтримку у більшості респондентів даного анкетування. Але, поки що є частка здобувачів вищої освіти, які не приймали участі у проведенні анкетування, або такі, що приймали участь в анкетуванні, але були пасивними у своєму ставленні до даного обговорення. Таким чином, на майбутнє, слід зосередити увагу на визначенні причин непоінформованості здобувачів ВО за даним питанням та підвищити рівень надання інформації по даному напряму діяльності в Університеті.

Опитування бакалаврів, які навчаються на ОП «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

В опитуванні здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_13 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо перегляду структури та змісту освітніх програм», що проводилось у формі онлайн-опитування із використанням сервісу Microsoft Forms взяли участь 39 здобувачів ВО денної і заочної форми здобуття вищої освіти.

Відповідаючи на питання, чи потребує освітня програма (ОП), за якою ви навчаєтесь, перегляду, всі учасники опитування відповіли «Потребує за умови змістовного обґрунтування змін».

На питання «Чи відомі Вам зміни вашої ОП, що вносилися за результатами її перегляду?» 35% респондентів відзначили, що про такі зміни їм відомо та дізналися вони про них з офіційного сайту, а 65% респондентів зазначили, що про такі зміни дізналися самостійно (випадково).

Всі ЗВО, що приймали участь в анкетуванні визначили, що ОП добре формує їх академічні знання та навички.

На запитання, яким чином ОП сприяє особистісному розвитку здобувачів вищої освіти, 100% респондентів віддали перевагу доброму рівню сприяння змісту ОП особистісному розвитку.

Щодо питання «Визначте, якою мірою успішне опанування ОП може вплинути на Вашу майбутню кар’єру», то 68% респондентів вважають, що ОП, за умови її успішного опанування, добре буде впливати на їх майбутню кар’єру, а 32% вважають такий рівень впливу задовільним.

На думку 100% здобувачів вищої освіти, освітня програма відповідає їх потребам та сучасним вимогам суспільства.

Досліджування позиції респондентів щодо необхідності перегляду ОП надало можливості встановити, що 35% опитаних вважають, що зміни в ОП викликані змінами потреб ринку праці та суспільства, проте, більшість ЗВО – (65%) вважають, що зміни ОП викликані необхідністю постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень.

Відповідаючи на питання «Які питання є найбільш гострими для Вас в контексті перегляду ОП, за якою ви навчаєтесь?» та маючи при цьому можливість вибору декількох варіантів відповідей, здобувачі ВО вказали на необхідність поглиблення практичної підготовки. При цьому відповіді розподілися таким чином: всі опитані вказали необхідність «Збільшення кількості видів та тривалості практичної підготовки». Також 68% опитаних одночасно вказали на потребу «Поглиблення практичної підготовки».

Даючи відповідь на питання «Чи потребує перегляду перелік обов’язкових дисциплін за Вашою ОП?» 68 % респондентів дали відповідь «Не потребує», а інші 32% обрали варіант відповіді «Потребує».

При цьому основною причиною для перегляду переліку обов’язкових дисциплін всі учасники анкетування обрали «Необхідність удосконалення ОП» (100% опитаних респондентів).

На думку всіх учасників анкетного опитування існуюча форма атестації за ОП відповідає Стандарту вищої освіти та є достатньою для визначення кваліфікації випускників.

Щодо графіку організації навчального процесу за відповідною ОП, то на думку 100% про анкетованих, він повністю відповідає цілям ОП та навчальному плану.

Стосовно навчального плану, то він також знайшов 100-ву підтримку з боку респондентів, як такий, що повністю відповідає цілям ОП, компетентностям та кваліфікації випускників.

Всі учасники даного анкетного опитування відповіли, що форми викладання навчальних дисциплін за даною освітньою програмою не потребують ніяких змін.

100% респондентів вказали на достатність ресурсів (інтелектуальні, матеріально-технічні) Університету для досягнення цілей за відповідною ОП та таких, що відповідають цілям ОП, формам навчання та викладання.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Дайте визначення відповідності результатів навчання за ОП Вашим очікуванням, потребам та вашій задоволеності навчанням» був наступний: «Задоволений» – 68% респондентів та «Дуже задоволений» – 32% респондентів.

Учасники анкетного опитування, які мають виробничий досвід (практика, робота), щодо відповідності результатів навчання за ОП вимогам та очікуванням роботодавців зазначили, що відповідає достатньо (100% опитаних).

100% респондентів вважають, що зміст ОП можна поліпшити за рахунок рівня залучення роботодавців до перегляду ОП.

Щодо задоволеності здобувачів навчанням на даній ОП, то 100% респондентів зазначили, що задоволені навчанням за даною ОП.

Ще 100% респондентів відзначили ОП, як сучасну та затребувану.

Що стосується пропозицій по удосконаленню змісту ОП, то респонденти вказали збільшення тривалості та обсягу практики (68%), та на зростання частки дисциплін у навчальному плані за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (32%).

На основі проведеного аналізу відповідей респондентів по даній анкеті, група забезпечення зробила наступні висновки:

– серед учасників, що прийняли участь у анкетуванні, ступінь задоволеності змістом та структурою даної освітньої програми є високим

– враховуючи побажання більшості респондентів, слід звернути увагу на можливість збільшення в навчальному плані частки практичної підготовки, а також збільшення кількості та тривалості практик;

– з метою підтримування ОП в актуальному стані, необхідно продовжувати систематичну співпрацю з роботодавцями, що відповідатиме вимогам сучасного ринку праці та очікуванням роботодавців.

 

Опитування бакалаврів, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа»

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Готельно-ресторанна справа» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ 17 «Опитування здобувачів вищої щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП» проводилось у формі онлайн-опитування 11.11.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms.

За результатами анкетного опитування 80 % респондентів відповіли що їм відомо, яким чином здійснюється перегляд змісту освітніх програм, при цьому 55 %  просто відповіли «так», а 25 % вказали, що вони ознайомилися з процедурою на офіційному сайті Університету. 20 % опитаних процедура перегляд змісту освітніх програм, із їх відповідей, невідома. Дані наведені на рис. 1.

Рис. 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Вам відомо, яким чином здійснюється перегляд змісту освітніх програм?»

 

 

Ознайомившись з процедурою перегляду змісту освітніх програм, 60 % респондентів повністю усвідомлюють, яким чином здобувачі ВО приймають участь у перегляді освітніх програм 20 % швидше усвідомлюють дану процедуру, проте 20 % не розуміють її. За думкою учасників анкетування, необхідність перегляду ОП перш за все викликана: зміною потреб ринку праці та  суспільства (цей варіант відповіді обрали 60 % респондентів); необхідністю постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень (цей варіант відповіді обрали 20 % респондентів); «Застарілістю» ОП та її невідповідністю сучасним вимогам (цей варіант відповіді обрали 20 % респондентів).

 

За думкою здобувачів ВО, які виступили учасниками даного анкетного опитування, ступінь їх впливу на процеси періодичного перегляду ОП є достатнім (60 % відповідей) або швидше достатнім (20 %) для забезпечення її відповідності вашим потребам та сучасним тенденціям. 20 % опитаних відповіли, що вони не впливають на процеси періодичного перегляду ОП. За думкою 80 % респондентів система опитування здобувачів ВО Університету (констеляція анкет) дає можливість впливати на процес перегляду та удосконалення ОП, 20 % відповіли, що такий влив недостатній.

 

40 % опитаних відповіли, що вони приймали особисту участь в  перегляді / оновлені / обговоренні змісту ОП, 40 % хотіли взяти участь в подібному обговоренні, але дізналися про проведення відповідного заходу запізно та 20 % зовсім не приймали у цьому участі. 80 % здобувачів ВО – учасників анкетного опитування, які були ознайомлені з процедурою перегляду ОП, своїми відповідями визначили, що вони не вважають за потрібне змінювати свою ОП, оскільки вона є актуальною, проте 20 % опитаних засвідчили, що вони ще не ознайомилися з такою процедурою.

 

На питання, яким чином студентське самоврядування Університету бере участь у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП, 60 % респондентів відповіли, що Студентська рада ДонНУЕТ ініціює опитування та обговорення подібних питань та формує колективні пропозиції щодо перегляду ОП. 40 % учасників анкетного опитування залишили це питання без відповіді. За думкою більшості респондентів (60 %) участь студентського самоврядування у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП забезпечена в Університеті повністю, 20 % вважають цей процес занадто зарегульованим процедурними питаннями та 20 % опитаних залишили це питання без відповіді. За думкою 60 % учасників анкетування, процес перегляду та удосконалення ОП в Університеті повною мірою здатен врахувати пропозиції здобувачів ВО (студентського самоврядування), 20 % вважають відповідний вплив недостатнім та ще 20 % залишили це питання без відповіді.

 

На думку 80 % опитаних, процедура збору пропозицій щодо структури та змісту ОП на основі анкети SQ_13 «Опитування здобувачів вищої освіти щодо перегляду ОП та змістовності залучення до процедур внутрішнього забезпечення якості ОП» може забезпечити адекватний вплив здобувачів ВО на процес перегляду та удосконалення, 20 % респондентів вважають дію даної процедури недостатньою.

 

Процес збору та обробки пропозицій здобувачів ВО щодо структури та змісту ОП за допомогою Google Forms вважають зручним та об’єктивним 100 % респондентів.

 

Доведення повною мірою до здобувачів ВО інформації щодо внесених до ОП змін підтверджують 80 % учасників даного анкетного опитування, 20 % респондентів не надали відповідей на це питання. За  думкою 80 % респондентів, рівень залучення здобувачів ВО до процедури перегляду освітніх програм є достатнім повністю (так відповіли 40 % опитаних) або швидше достатнім (так вважають також 40 % опитаних). 20 % респондентів не надали відповідей на це питання.

 

80 % учасників анкетного опитування засвідчили, що Університет робить достатньо для моніторингу пропозицій здобувачів ВО та періодичного перегляду ОП, 20 % респондентів не відповідали на це питання.

 

Зміни відповідної ОП, що вносилися за результатами її перегляду у попередні роки, відомі 80 % учасників даного анкетного опитування й вони дізналися про них самостійно (випадково) (60 % респондентів) або з офіційного сайту Університету (20 %). Ще 20 % опитаних такі зміни не відомі.

 

Особистих думок щодо складнощів, з якими здобувачі ВО стикалися у процесі перегляду та удосконалення ОП та конкретних пропозицій щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП від учасників даного анкетного опитування не надходило.

Орієнтуючись на результати даного анкетного опитування, група забезпечення дійшла висновків, що:

  1. Більшість респондентів даного анкетування підтримує процедуру збору інформації від здобувачів ВО.
  2. Внесення відповідних змін до ОП з метою їх удосконалення є дієвими.
  3. Слід зосередитися на визначенні причин необізнаності деяких здобувачів ВО з питання внесення відповідних змін до ОП з метою їх удосконалення та на підвищенні рівня інформатизації даного напряму діяльності в Університеті.

 

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

17 Опитування здобувачів вищої освіти щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)  
4 курс (рік навчання)  
Загалом 12

 

17.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо процедур внутрішнього забезпечення якості ОП (SQ_17) стосувалось виявлення оцінок здобувачами вищої освіти якості ОП та долучення студентів до процедури внутрішнього забезпечення якості ОП.

Більшість респондентів заявила, що їм відомо яким чином здійснюється процедура внутрішнього забезпечення якості ОП. 11 студентів обрали відповідь «Так», 5 – «Так, я ознайомився/-лась з процедурою на офіційному сайті Університету», 4 – «Ні». Це підтверджують і дані відповідей на питання «Ознайомившись з процедурою перегляду змісту освітніх програм, Ви усвідомлюєте, яким чином здобувачі ВО приймають участь у перегляді освітніх програм?». Варіант відповіді «так, повністю» – обрало 8 респондентів, «Так, досить» – 5, «Швидше так» – 4, «Скоріше Ні» – 2, «Ні» – 1.

Стосовно причин необхідності перегляду ОП 40% респондентів (8 особи) обрали варіант «Застарілістю»  10% – (4 особи) –  «Академічні знання та навички за ОП не сприяють особистісному розвитку та майбутній кар’єрі». По три особи зазначили,- «Зміною потреб ринку праці та  суспільства» та «Необхідністю постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень». По 1 особі – «Академічні знання та навички за ОП не сприяють особистісному розвитку та майбутній кар’єрі», «Не цікавість ПО».

Звертає на себе увагу той факт, що на питання «Ступінь вашого впливу на процеси періодичного перегляду ОП достатній для забезпечення її відповідності вашим потребам та сучасним тенденціям?», 9 студентів відповіли – «Так, повністю», 6 – «Швидше так», 3 – «Так, досить», по 1 відповіді на варіанти – «Недостатній», «Скоріше Ні».

Одностайними в своїх судженням були студенти і щодо своєї можливості впливу на процес перегляду та удосконалення ОП шляхом опитування здобувачів ВО Університету (констеляція анкет). 18 респондентів обрали відповідь «Так» і лише 2 – «Ні». При цьому майже половина студентів заявили про наявність досвіду в  перегляді / оновлені / обговоренні змісту ОП. 9 респондентів обрали відповідь «Так маємо».  Одночасно з цим студенти не ознайомлені з процедурою перегляду ОП. На питання «Якщо Ви ознайомлені з процедурою перегляду ОП, визначте, якою є перспектива врахування адміністрацією Університету Вашої позиції щодо перегляду ОП», варіант відповіді «Я ще не ознайомився з такою процедурою» обрало 14 респондентів, «Я не зміг знайти інформацію для ознайомлення з такою процедурою» – 2 респондент, «Моя ОП є актуальною та не потребує змін» – 3 особи.

Основною формою участі студентського самоврядування Університету в процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП 14 студентів зазначила варіант «Ініціює опитування та обговорення, формує колективні пропозиції щодо перегляду ОП». 2 – обрали варіант «Є важливою рушійною силою в процесах перегляду ОП, але пропозиції самоврядування необґрунтовано не враховуються», а  4 взагалі відмітили, що студентство «Не приймає участі в даному процесі».

Позитивно оцінили студенти (15 респондентів) і запитання стосовно: «Чи забезпечена в Університеті участь студентського самоврядування у процедурах внутрішнього забезпечення якості ОП?», троє осіб віддали перевагу варіанту – «Так, але участь занадто зарегульована процедурними питаннями» та 2 обрали відповідь «Ні». Одночасно з цим 16 студентів вважає, що «Процес перегляду та удосконалення ОП в Університеті повною мірою здатен врахувати пропозиції здобувачів ВО (студентського самоврядування)?». 19 з 20 опитаних вважають, що процес перегляду та удосконалення ОП в Університеті може забезпечити адекватний вплив на перегляд та удосконалення ОП здобувачів ВО (студентського самоврядування). В свою чергу 17 осіб впевнені, що процедура збору пропозицій щодо структури та змісту ОП на основі анкети SQ_13 може забезпечити адекватний вплив здобувачів ВО на процес перегляду та удосконалення ОП. Найбільш зручними формами збору  та обробки пропозицій здобувачів ВО щодо структури та змісту ОП на думку 17 осіб є цілком прийнятними. 19 респондентів схвально відповіли на питання – «Чи доводиться до здобувачів ВО   інформація щодо внесених до ОП  змін?» та «На Вашу думку, Університет достатньо робить для моніторингу пропозицій здобувачів ВО та періодичного перегляду ОП?», На Вашу думку, «Університет достатньо робить для моніторингу пропозицій здобувачів ВО та періодичного перегляду ОП»

На питання «Чи відомі Вам зміни вашої ОП, що вносилися за результатами її перегляду у попередні роки?», варіант «Відомі, я дізнався/-лася про них на офіційному сайті» обрало 4 студенти, зазначили, що «не відомі» – 12 студентів, «Відомі, я дізнався/-лася про них самостійно (випадково» – 2 студенти, «Відомі, але не вважаю ці зміни удосконаленням ОП, так як не було враховано пропозиції зацікавлених сторін» – 2 студенти. При цьому пропозицій щодо покращення організації контрольних заходів не надійшло. Випадків стикання із складнощами у процесі перегляду та удосконалення ОП не було вказано.

17.2. Основні висновки

В цілому можна зробити висновок, що усі здобувачі вищої освіти знають про можливості долучення до перегляду та удосконалення ОП. Значна частина має досвід у даному напрямку роботи, відзначає відкритість та прозорість даних процесів, урахування адміністрацією університету зауважень та побажань. Студенти володіють достатньою інформацією щодо механізмів даної роботи та достатньо оцінюють рівень власного впливу у даній роботі.

17.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

При цьому звертають на себе увагу два моменти. Перший – це недостатня поінформованість студентів щодо розміщення матеріалів стосовно процедури перегляду ОП. Усі респонденти обрали варіанти відповідей, або я не зміг знайти інформацію на сайті, або я ще не ознайомився з такою процедурою. Другий – обрані причини необхідності перегляду ОП. Зважаючи на те, що 35% респондентів (4 особи) обрали варіант причини «Академічні знання та навички за ОП не сприяють особистісному розвитку та майбутній кар’єрі», а більше з них відносилися до категорії студентів 1 курсу. Варто провести корегування питання та варіантів відповіді чи обмежити доступ до її заповнення, оскільки студенти 1 курсу ще не мають достатнього рівня знань та досвіду професійної діяльності для обґрунтованого вибору даного варіанту відповіді. Це наштовхує на думку про необхідність в подальшому уточнення варіантів відповідей в анкеті з можливим додаванням варіанту «Власна відповідь».

17.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Враховувати при розробці та вдосконалення ОП зазначені причини необхідності зміни ОП. Провести інформаційну роботу щодо роз’яснення місця знаходження нормативних положень стосовно процедури внесення змін та удосконалення ОП, їх ініціювання. Сприяти подальшому долученню студентів до даного виду роботи дистанційними методами, залучати студентів до процесу ознайомлення та обговорення ОП зі спеціальності інших вітчизняних та закордонних університетів, їх відповідність умовам ринку України.

17.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Потребують уточнення формулювання окремих питань. Вважаємо за доцільне обміркувати варіант долучення до даного опитування більше студентів старших курсів, через наявність в них більшого досвіду щодо змісту дисциплін та суті практики.

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

13 Опитування здобувачів вищої освіти щодо перегляду структури та змісту освітніх програм

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

 

13.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо перегляду структури та змісту освітніх програм (SQ_13) стосувалось виявлення оцінок здобувачами вищої освіти стосовно актуальності структури та змісту освітніх програм.

Торкаючись питання «Як Ви вважаєте, освітня програма (ОП), за якою навчаєтесь, потребує перегляду?» думки респондентів дуже розділилися. 5 опитаних з 20 вважають, що освітня програма не потребує змін. Протилежну думку висловили лише шестеро опитаних, з них двоє вважає, що взагалі потребує, а 4 – «Потребує, кожного семестру». Необхідність змін за певних умов, а саме – «Потребує за умови змістовного обґрунтування змін» вважає 5 здобувачів вищої освіти та «Потребує, в залежності від пропозицій здобувачів ВО, роботодавців» схильні вважати 4 опитаних. Дану протилежність думок можна пояснити роком навчання респондентів. Студенти першого курсу, які склали значну частину респондентів у даному питанні, мають слабку соціологічну базу через нерозуміння усіх тонкощів формування та оновлення ОП.

Підтверджують це дані іншого питання «Чи відомі Вам зміни вашої ОП, що вносилися за результатами її перегляду?». Більшість респондентів обрали відповідь – «Не відомі» (13 осіб). Знають про зміни лише 7 опитаних з яких: 5 здобувачів вищої освіти  обрали варіант відповіді «Відомі, я дізнався/-лася про них на офіційному сайті» та 2 зазначили, що «Відомі, я дізнався/-лася про них самостійно (випадково)». Така суперечливість відповідей на два перші питання свідчить про слабку обізнаність студентів з процедурою оновлення ОП.

При цьому більшість респондентів – 18 осіб вважають, що ОП гарно формує  академічні знання та навички. 9 з них відзначили це відповіддю «Добре» та ще 9 – «Відмінно». Дані результати демонструють відсутність конкретних зауважень, щодо самого змісту ОП. Задовільно – вважають ОП формує академічні знання та навички лише 3 здобувача вищої освіти.

На питання «Визначте, якою мірою ОП сприяє Вашому особистісному розвитку» 10 з 20 дали відповідь «Відмінно», 7 – «Добре», 2 – «Задовільно», 1 – «Незадовільно». Це при тому, що усі опитані усвідомлюють, що успішне опанування ОП може вплинути на їх майбутню кар’єру та схвально відповіли на дане питання усі респонденти. 10 осіб зазначило, що успішне опанування ОП може вплинути на їх майбутню кар’єру «Відмінно», а ще 10 – «Добре». Дані відповіді засвідчують схвальну оцінку діючої ОП та відсутність нарікань щодо її змісту.

Підтверджують це і результати відповіді на питання «На Вашу думку, ОП відповідає Вашим потребам та сучасним потребам суспільства?». Варіант «Так» – обрало 14 опитаних, «Ні» – лише 2, «Не можу визначитися з відповіддю» 4 респонденти.

Серед причин, що вимагають оновлення ОП, здобувачі вищої освіти зазначили:  «Застарілість» ОП та її невідповідністю сучасним вимогам» – 9 опитаних; «Академічні знання та навички за ОП не сприяють особистісному розвитку та майбутній кар’єрі» – 4 особи; «Зміна потреб ринку праці та  суспільства» і «Необхідність постійного вдосконалення ОП у світлі найновіших досліджень» по 2 особи; «Академічні знання та навички за ОП не сприяють особистісному розвитку та майбутній кар’єрі» та «Не цікавість ОП» по – 1 особі. Результати засвідчують чудову орієнтацію здобувачів вищої освіти щодо актуальності та причин оновлень ОП, що побічно підтверджує виваженість та гарну сформованість ОП за якими вони навчаються.

Підтверджують це і результати опитування стосовно «Чи відповідає ОП сучасним потребам ринку праці та суспільства?». 18 респондентів в цілому схвально оцінили та дали оцінку, що відповідає. 2 зазначило, що «Відповідає не достатньо».

Подібними були відповіді і на питання стосовно того «Чи потребує перегляду перелік обов’язкових дисциплін за Вашою ОП?». Варіант «Не потребує» обрало 13 респондентів. Потребує часткова, а саме «Потребують перегляду дисципліни циклу загальної підготовки» – 2 респонденти, «Потребують перегляду дисципліни циклу загальної підготовки» – 2 респонденти, «потребує загалом» – 2 респонденти. При цьому зауваження стосовно змін дисциплін циклу загальної та спеціальної підготовки обрав лише 1 студент першого та 1 студент 2 курсів. Що викликає певні сумніви та змушує думати про неуважність проходження тестування, оскільки студентам першого курсу ще мало, що відомо про дисципліни професійного курсу, а студенти старших курсів не вивчають дисципліни загальної підготовки.

З можливих причин перегляду обов’язкових дисциплін респонденти відзначили доволі абстрактні варіанти на зразок: «Необхідність удосконалення ОП» – 9 чоловік; «Мої особисті уподобання» – 7 осіб; «Досвід, отриманий під час практичної підготовки або роботи за спеціальністю» – 3 особи. Торкаючись питання «Чи потребує перегляду перелік вибіркових дисциплін ОП?» 16 респондентів обрали варіант «Не потребує», по 2 відповіді припало на варіанти «Потребує» та «Перелік вибіркових дисциплін не достатній для досягнення цілей ОП». Основною причиною для перегляду вибіркових дисциплін 8 чоловік обрало варіант «Мої особисті уподобання», 9 – «необхідність удосконалення ОП», 2 особи – «Досвід, отриманий під час практичної підготовки або роботи за спеціальністю», 1 особа – «Невідповідність процедури обрання вибіркових дисциплін».

Оцінюючи форми атестації здобувачі вищої освіти на питання «Наявна форма атестації за Вашою ОП відповідає Стандарту вищої освіти, але чи хотіли б Ви внести зміни до форм атестації?» усі респонденти дали відповідь «Ні». Більшість опитаних позитивно віднеслася до оцінки графіку навчального процесу. Зауваження щодо його організації були відсутні у 15 осіб. Лише 2 здобувачів вищої освіти зазначили, що «Графік не враховує специфіку навчання за ОП», 1 респондент висловився, що «Графік не відповідає потребам ОП тому, що (напишіть Вашу думку)».

Позитивно оцінили навчальний план з власною ОП – 12 студентів, 6 – мали певні зауваження щодо «не врахування сучасних потреб ринку», «неврахування специфіки», «неврахування запланованих результатів навчання».

Доволі риторичним виявилося питання «Чи потребують перегляду форми викладання за ОП?». Більшість респондентів не змогли визначитися з відповіддю на дане питання. 5 – обрали варіант «Не потребують», 2 – «Так, потребують тому, що мені не подобаються», 5 – «Так, потребують тому, що форми викладання не відповідають цілям ОП». Дещо більший показник невдоволеності формам викладення та їх невідповідність освітнім цілям ОП був відзначений у студентів 2 курсу, що другий рік поспіль вимушені навчатися в умовах карантину. Усі інші курси схвально відгукнулися щодо форм викладення.

Позитивно оцінили ресурсну базу Університету (інтелектуальні, матеріально-технічні ресурси), як достатню для  досягнення цілей за своєю ОП 16 респондентів, 3 осіб ускладнилися у відповіді. Лише одна особа вважає її недостатньою.

Відповіді на питання «Дайте визначення відповідності результатів навчання за ОП Вашим очікуванням, потребам та вашій задоволеності навчанням» розділилися наступним чином: «Дуже задоволений» – 8осіб, «Швидше задоволений» – 7 осіб, «Задоволений» – 3 особи, «Звичайно задоволений» – 2 особи. Позитивно оцінено було і відповідності результатів навчання за ОП вимогам та очікуванням роботодавців. Варіант «Відповідає повністю» обрало 9 чоловік, «Відповідає достатньо» – 2 особи, «Швидше відповідає» – 7 осіб, «Скоріше відповідає» – 1 особа, «Не відповідає» – 1 особа.

Торкаючись пропозицій стосовно поліпшення ОП респонденти більшістю авдиторії зазначили відповідність її змісту вимогам ринку праці та опитуванням роботодавців (13 осіб), 1 особа хотіла б більше залучати роботодавців до даного процесу. 6 осіб – незадоволені якістю викладачів. При цьому більша частина з них це знов таки студенти першого та другого курсу, що починають своє навчання в умовах карантину та дистанційного проведення пар. У цілому задоволеність даної ОП висловили 19 респондентів, незадоволеність лише 1. «Достатньою» для працевлаштування ОП вважають 10 здобувачів вищої освіти, «Сучасною та затребуваною» – 8 чоловік, «Застарілою» – 2 особи і це студенти 1 курсу, що фактично нівелює їх відповіді через незначний досвід практичної діяльності та термін навчання.

Серед пропозицій щодо удосконалення ОП респонденти обрали: «Підвищити рівень кваліфікації деяких викладачів» – 1 особа; «Більше практичних завдань» – 1 особа; «Більше теорії» – 1 особа; «Важко відповісти» – 2 особи;  «Усе добре» – 1 особа; «Зауважень не має» – 14 респондентів.

13.2. Основні висновки

В цілому можна зробити висновок, що опитані здобувачі вищої освіти загалом задоволені змістом ОП. Певні складнощі у виборі відповіді в окремих питаннях на кшталт «Чи відомі Вам зміни вашої ОП, що вносилися за результатами її перегляду?» та «Як Ви вважаєте, освітня програма (ОП), за якою навчаєтесь, потребує перегляду?» порівнюючи їх з відповідями «Визначте, якою мірою ОП сприяє Вашому особистісному розвитку» та «На Вашу думку, ОП відповідає Вашим потребам та сучасним потребам суспільства?» можна побачити діаметрально протилежні відповіді, що були викликані неуважністю респондентів. Це підтверджує і розташування даних питань. Оскільки вони були на початку анкетування, здобувачі вищої освіти швидше за все не уважно відповідали на них.

13.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

При домінування у цілому схвальних оцінок звертає увагу факт неповної обізнаності щодо відстеження змін ОП та розміщення даної інформації. Це вимагає проведення роз’яснювальних робіт та обговорення зі студентами питань щодо задоволеності ОП.

13.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Необхідно посилити роботу зі студентами особливо першого курсу стосовно роз’яснень важливості та суті ОП в їх навчанні, роз’яснень значення та ролі включених до них дисциплін, оскільки студенти першого курсу критично відповідали стосовно дисциплін спеціальної підготовки, які вони ще не торкалися у повній мірі. У даній ситуації потребує і формування більш відповідального проходження тестування з боку студентів для отримання більш повної картини з запропонованих питань.

13.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Для більш комплексної оцінки відповідності ОП потребам та інтересам здобувачів вищої освіти, окрім наявних у анкеті ключових питань, у наступних опитуваннях пропонується додати можливість наведення респондентами конкретних ОП інших ЗВО чи зазначення більш точно, причини незадоволеності ОП.

Частина 6 доступна за посиланням ТУТ

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

5. Відповідність форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

5.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо оцінки здобувачами вищої освіти відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу (SQ_5) стосувалось виявлення задоволеності респондентів рівнем викладання та змістом навчальних дисциплін, співвідношенням форм роботи, доступністю критеріїв оцінювання, процедурами контролю тощо.

В опитуванні взяли участь 19 здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОП «Готельно-ресторанна справа».

Відповідаючи на питання «Наскільки особисто Вас влаштовують можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет?», 12 респондентів обрали варіант відповіді «повністю влаштовують», 5 – «скоріше влаштовують», 2 – не могли визначитися з відповіддю.

Також більшістю респонденти позитивно відповіли на питання «Чи є, на Вашу думку, знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, достатніми для Вашої майбутньої професійної діяльності?» ‑ 9 здобувачів вищої освіти з числа опитаних обрали варіант відповіді «так, достатні», 7 осіб – «скоріше достатні», 2 – «не змогли визначитися з відповіддю», лише 1 особа обрали , що «ні, не достатні». Незважаючи на позитивний для Університету розподіл відповідей, отриманий результат може також частково свідчити про недооцінку здобувачами вищої освіти вимог роботодавців та важливості принципу освіти впродовж життя.

Одностайна більшість респондентів позитивно оцінює питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?»: 13 респондентів обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 4 – «Скоріше задовольняє». Лише по одній відповіді припало на варіанти – «Не задовольняє», «Важко відповісти»

Приблизно аналогічним був і розподіл відповідей на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях?» (11 осіб обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 6 – «Скоріше задовольняє», 2 особи – «Не можу визначитися з відповіддю»). Певним підтвердженням відсутності зауважень до рівня викладання з боку опитаних здобувачів вищої освіти є те, що у відповідь на питання «Що Ви можете запропонувати для підвищення рівня викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях (щодо змісту, подачі матеріалу тощо)» було надано пропозицію –  «Робити не тільки презентації», у той же час усі інші написали, що їм «Важко відповісти, все влаштовує».

Одне з питань анкети було спрямоване на виявлення того, яким формам роботи на заняттях з точки зору ефективності засвоєння навчального матеріалу віддають перевагу здобувачі вищої освіти. Розподіл відповідей на відповідне питання наведено у табл. 5.1.

 

Таблиця 5.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Які форми роботи на заняттях особисто Ви вважаєте найбільш ефективними з точки зору засвоєння навчального матеріалу?», осіб[1]

Форми роботи на заняттях Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Спілкуватися з викладачем 5
Брати участь в обговореннях 2
Слухати викладача 5
Виконувати тестові завдання 1
Слухати виступи однокурсників 1
Розв’язувати проблемні завдання, доходити самостійних висновків 1
Виконувати творчі, нестандартні завдання 1
Брати участь у групових формах роботи 2
Брати участь у розробці різного роду проектів і реалізовувати їх 1
Загалом 19

 

Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

Однак незначна кількість респондентів обрали різні форми творчої, самостійної та групової роботи, що, ймовірно, пов’язано із суб’єктивною і об’єктивною складністю виконання даних форм роботи на заняттях. Звертає на себе увагу низька частота вибору такого варіанту відповіді як «Брати участь у розробці різного роду проектів і реалізовувати їх» (обрали по 1 особі), хоча ефективність такої форми роботи є доведеною.

Наступний блок питань стосувався оцінки респондентами комунікації викладачів зі здобувачами вищої освіти стосовно організації освітнього процесу, критеріїв оцінювання навчальних досягнень, цілей занять тощо.

Відповіді респондентів на питання «Чи інформують Вас викладачі кафедри про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети модулів, критеріїв оцінювання тощо?» демонструють досить ефективну комунікацію викладачів із здобувачами вищої освіти з цього приводу (14 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди інформують», 4 респонденти – «Так, зазвичай інформують», 1 –респондент не зміг дати відповідь).

Аналогічний висновок щодо інформації про критерії оцінювання навчальних досягнень можна зробити, виходячи з відповідей опитаних здобувачів вищої освіти на питання «Чи надають Вам викладачі вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень?» (13 респондентів обрали варіант відповіді «Так», 6 респондент – «Скоріше так»).

Подібний розподіл обраних респондентами варіантів відповіді спостерігається щодо питання «Чи зрозумілі для Вас критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами?»: більшість опитаних (12 осіб) обрали варіант відповіді «Критерії зрозумілі», 6 вказали, що – «Критерії скоріше зрозумілі» і лише один обрав відповідь – «Скоріше ні». Негативна відповідь у даному питанні може свідчити про особисту неуважність до організації навчального процесу.

Незважаючи на майже одноголосність відповідей на питання щодо відповідності критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки (табл. 5.4), даний аспект вимагає постійної уваги з боку адміністрації та викладачів.

 

Таблиця 5.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, щодо їх відповідності реальним вимогам до якості підготовки?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Критерії завищені щодо реальних вимог до якості підготовки 3
Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки 10
Критерії занижені щодо реальних вимог до якості підготовки 1
Важко відповісти 5
Загалом 19

 

Хоча більша половина опитаних здобувачі вищої освіти обрали варіант відповіді «Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки» (10 респондентів з 19), слід враховувати вірогідну недостатність їх досвіду для достовірної оцінки предмету питання, тому воно відображає, скоріше, оцінку здобувачами вищої освіти суворості, складності вимог, які є, скоріше, адекватними (а з точки зору підготовки студентів до реальних трудових вимог і навантажень – можливо, навіть заниженими). Тобто, можна зробити висновок, що, при досить високій оцінці студентами реалістичності критерії оцінки, що застосовуються викладачами, можливим є підвищення рівня вимог до здобувачів вищої освіти в інтересах підвищення якості підготовки.

При загалом позитивних відповідях, з огляду на розподіл відповідей на попередні питання, порівняно нижчими виглядають оцінки зрозумілості цілей, що ставляться викладачем на занятті. Відповідаючи на питання «Чи завжди Вам зрозумілі ті цілі, що ставляться викладачем на занятті?», опитані здобувачі вищої освіти розділились: 8 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди зрозумілі», інші 9 – «Зазвичай зрозумілі», 1 особа вказала, що вони їй не зрозумілі, та ще 1 особа  – «Зазвичай не зрозумілі».

Також досить високою є оцінка опитаними здобувачами вищої освіти результативності занять з точки зору досягнення їх цілей (табл. 5.5).

 

Таблиця 5.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Результативність занять висока 9
Результативність занять скоріше висока 9
Результативність занять низька 1
Загалом 19

 

В той же час, з огляду на наведений розподіл обраних варіантів відповідей, доцільним є більш детальний аналіз з метою виявлення чинників, що негативно впливають на досягнення цілей занять.

З огляду на значущість об’єктивної оцінки рівня академічних досягнень здобувачів вищої освіти, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на відповідне питання (табл. 5.6).

 

Таблиця 5.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Ваш погляд, чи забезпечують об’єктивну оцінку рівня Ваших академічних досягнень чинні процедури контролю?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Забезпечують 9
Скоріше забезпечують 7
Не забезпечують 1
Важко відповісти 2
Загалом 19

 

Хоча переважна більшість опитаних обрали варіант відповіді «Забезпечують» на питання щодо забезпечення об’єктивної оцінки академічних досягнень чинними процедурами контролю, доцільною є проведення додаткової роботи з метою з’ясування причин існування сумнівів з цього питання у деяких респондентів (семеро з яких обрали варіант відповіді «Скоріше забезпечують», двоє – «Важко відповісти», один – «Не забезпечує») і пошуку можливостей удосконалення процедур контролю.

Як ще один елемент студентоцентрованого підходу, може розглядатись відповідність потребам навчального процесу та потребам і інтересам здобувачів вищої освіти можливостей дистанційного вивчення навчальних дисциплін (табл. 5.7).

 

Таблиця 5.7. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють 9
Скоріше задовольняють 8
Скоріше не задовольняють 2
Загалом 19

 

Можна зробити висновок, що в цілому студенти задоволені існуючими можливостями дистанційного вивчення навчальних дисциплін. Однак наявність двох респондентів, що не відзначили задоволення в дистанційній освіті зумовлює необхідність більш детального вивчення даного аспекту при подальшому розвитку і удосконаленні використання форми дистанційного навчання.

Наступний блок з двох питань стосувався досвіду і задоволеністю здобувачів вищої освіти наявними в Університеті можливостями участі в науковій діяльності (табл. 5.8 та 5.9).

 

Таблиця 5.8. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи брали Ви участь в науковій діяльності за період навчання в Університеті?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так, брав (брала) участь раніше або беру участь зараз 6
Так, брав (брала) участь раніше, але припинив (припинила) 3
Ні, не брав (не брала) участь раніше і не беру участі зараз 5
Ні, не брав (не брала) участь раніше, але планую у майбутньому 5
Загалом 19

 

Згідно з отриманими відповідями, понад 50% респондентів мають досвід участі у науковій діяльності або відповідні плани.

Причому переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю або скоріше задоволені наявними можливостями участі у науковій діяльності.

 

Таблиця 5.9. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті?», осіб

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють 11
Скоріше задовольняють 5
Важко відповісти 3
Загалом 19

 

Отримані результати свідчать про необхідність визначення чинників, що заважають участі у науковій діяльності здобувачів вищої освіти, що навчаються старших курсах.

Одним з суттєвих аспектів студентоцентрованого навчання є також сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу. Загальна оцінка опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів за низкою критеріїв представлено у табл. 5.10.

Таблиця 5.10. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть загальне враження від навчальних ресурсів (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), які використовуються у процесі викладання дисциплін викладачами в Університеті, за наведеними критеріями», осіб

[1] Кількість відповідей може перевищувати кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Хоча за всіма критеріями відповіді респондентів переважно концентруються у позитивній частині шкали оцінок, їх розподіл відрізняється за різними критеріями. Так, виходячи з середніх балів, найвище респонденти оцінили сучасність та різноманітність навчальних ресурсів, далі йшли їх цікавість, пізнавальність, якість. У відповідь на питання «Ваші пропозиції щодо покращення освітнього процесу в Університеті» опитані здобувачі вищої освіти не надали жодних пропозицій.

5.2. Основні висновки

В цілому можна зазначити, що респонденти переважно задоволені аспектами навчального процесу, пов’язаними із принципами студентоцентрованого навчання, оскільки позитивні відповіді практично на всі питання складають переважну більшість.

Зокрема студентів цілком задовольняють:

– можливості обирати дисципліни для вивчення;

– достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності;

– рівень викладання навчального матеріалу на лекціях, семінарських і практичних заняттях;

– інформування викладачами про організацію освітнього процесу з дисципліни, щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень;

– зрозумілість критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, цілей, що ставляться викладачем на занятті;

– відповідність критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки;

– результативність занять з точки зору досягнення їх цілей;

– об’єктивність оцінки рівня академічних досягнень через чинні процедури контролю;

– можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет;

– можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті.

Є також досить позитивним сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу.

Більше половини опитаних здобувачів вищої освіти обирали як, на їхню думку найбільш ефективні, такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем («Спілкуватися з викладачем», «Брати участь в обговореннях», «Слухати викладача»).

5.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Здобувачі вищої освіти, що навчаються на 3 курсі дещо нижче оцінюють достатність отриманих знань, вмінь і навичок для майбутньої професійної діяльності, а також рівень викладання навчального матеріалу на лекціях.

Опитані здобувачі вищої освіти схильні розглядати як більш ефективні такі форми роботи на заняттях, які не потребують тривалої активної систематичної і самостійної роботи та передбачають контакт із викладачем, досить високою є зацікавленість респондентів в участі у розробці і реалізації проектів. Однак неефективними, на думку опитаних, є різні форми творчої, самостійної та групової роботи, що, ймовірно, пов’язано із суб’єктивною і об’єктивною складністю виконання даних форм роботи на заняттях.

Розбіжності у сприйнятті опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу, свідчать про необхідність більш глибокого аналізу навчальних ресурсів, що використовуються, за дисциплінами.

5.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Враховувати при плануванні і реалізації навчального процесу те, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, однак не надавати цьому чиннику перевагу порівняно із відповідністю форм роботи змісту навчальних матеріалів та загальній орієнтації на розвиток форм групової та самостійної роботи здобувачів вищої освіти.

5.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Більшість ознак, відображених у питаннях анкети та варіантах відповідей, відрізняються стосовно різних дисциплін, викладачів (можливо, й інших чинників). Це слід враховувати при аналізі та подальшій роботі, наприклад, включаючи їх до інструментів оцінювання викладачів.

Доцільно уточнити формулювання варіанту відповіді «Виконувати і перевіряти вправи» питання «Які форми роботи на заняттях особисто Ви вважаєте найбільш ефективними з точки зору засвоєння навчального матеріалу?» для посилення акценту на взаємній перевірці виконаних вправ здобувачами вищої освіти.

По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати зв’язок тривалості навчання, спеціальності та того, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, з метою можливого виявлення закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків для урахування при організації та плануванні навчального процесу.

Частина 5 доступна за посиланням ТУТ

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

4. Навчальне навантаження

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

4.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо оцінки здобувачами вищої освіти навчального навантаження (SQ_4) стосувалось виявлення рівня задоволеності респондентів доступністю організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу, інформованості щодо різних аспектів навчального навантаження, обсягом навчального навантаження, термінами виконання різних видів робіт тощо.

З огляду на порівняно вузьку тему опитування і подібність оцінюваних показників, анкета мала вигляд переліку критеріїв, які респонденти мали оцінити за 5-бальною шкалою (від «1» – «повністю не задовольняє» до «5» – «повністю задовольняє»). Зведена таблиця із розподілом відповідей 20 опитаних здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа» представлена нижче (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, навчальне навантаження за запропонованими критеріями…»

Найменування критерію Оцінка критерію Середня оцінка
1 2 3 4 5
1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу:  
1.1. Доступність організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу   1 5 4 10 4,15
1.2. графік організації навчального процесу   1 1 4 14 4,55
1.3. розклад занять 3   3 1 13 4,05
1.4. навчальний план 1   3 4 12 4,3
1.5. індивідуальний план   1 2 8 9 4,25
2. Оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження     2 4 14 4,6
3. Актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (навчальні плани, графіки навчального процесу, розклад занять тощо)     1 6 13 4,6
4. Рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (одиниця навчального навантаження, кількість годин в кредиті, кількість кредитів в семестрі, навчальному році тощо)     2 6 12 4,5
5. Рівень Вашої обізнаності щодо видів робіт, які потрібно виконати   1 3 5 11 4,3
6. Оптимальність загального навчального навантаження в день (загальна кількість навчальних пар) згідно з Вашим розкладом занять 1   2 8 9 4,2
7. Оптимальність лекційного навантаження в день (загальна кількість пар лекційних занять) згідно з Вашим розкладом занять   1 3 6 10 4,25
8. Оптимальність навчального навантаження в день з однієї дисципліни згідно з Вашим розкладом занять   2 3 3 12 4,25
9. Оптимальність частки самостійної роботи з навчальних дисциплін 1     10 9 4,3
10. Оптимальність термінів виконання завдань самостійної роботи з навчальних дисциплін     4 6 10 4,3
11. Оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін     2 6 12 4,5
12. Достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін     2 7 11 4,45
13. Оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (проектів) 1     7 12 4,45
14. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати       8 12 4,6
15. Рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати     1 6 13 4,6

 

Виходячи з середніх оцінок, найвище опитані здобувачі вищої освіти оцінили власну задоволеність такими аспектами навчального навантаження:

– рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (4,6);

– оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження (4,6);

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (4,6);

– оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,5);

– графік організації навчального процесу (4,55);

– достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,45);

– оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (4,45)

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати (4,6);

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати (4,6).

Найнижчі середні оцінки отримали такі аспекти навчального навантаження:

– розклад занять (4,05).

Задоволеністю організацією навчального процесу здобувачами вищої освіти демонструють і дані відповідей на питання «Ваші пропозиції щодо покращення навчального навантаження студентів Університету». Більшість респондентів, 4 особи – не мають зауважень, варіант «усе влаштовує» обрала одна особа, також одна особа відзначила бажання додати фізкультуру, ще одна – нові технології.

4.2. Основні висновки

В цілому можна зробити висновок, що опитані здобувачі вищої освіти загалом задоволені аспектами навчання, пов’язаними з навчальним навантаженням, оскільки серед поставлених оцінок задоволеності різними аспектами переважають оцінки «5» та «4».

Найвище опитані здобувачі вищої освіти оцінили власну задоволеність такими аспектами навчального навантаження:

– рівень Вашої обізнаності щодо норм навчального навантаження (4,6);

– оперативність реагування адміністрації Університету на Ваші запити щодо навчального навантаження (4,6);

– актуальність розміщеної на сайті Університету інформації стосовно навчального навантаження (4,6);

– оптимальність термінів виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,5);

– графік організації навчального процесу (4,55);

– достатність часу для виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (4,45);

– оптимальність термінів виконання календарного плану при написанні курсових робіт (4,45)

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та термінів здачі щодо видів робіт, які потрібно виконати (4,6);

– рівень Вашої обізнаності щодо порядку та критеріїв оцінювання видів робіт, які потрібно виконати (4,6).

Найнижчі середні оцінки отримали такі аспекти навчального навантаження:

– розклад занять (4,05).

4.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Найбільше порівняно низьких оцінок задоволеності («3») отримали аспекти навчального навантаження, пов’язані із самостійною та індивідуальною роботою та доступністю організаційно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу.

Задоволеність аспектом «оптимальність частки самостійної роботи», «оптимальність загального навчального навантаження», «індивідуальний план» виявилися найбільш «полярно» оціненими. Кількість відміток «5» в даних питаннях була найменшою.

Задоволеність аспектом «Оперативність реагування», «Актуальність розміщеної інформації» – мав найвищі показники. Усі відповіді на дані питання поляризувалися через домінування кількості «4» над «5». Саме через це у підсумку сформувалися одні з самих високих балів.

4.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Необхідно вжити заходів із додаткового інформування здобувачів вищої освіти щодо можливостей звертатись до представників адміністрації з питань, пов’язаних з навчальним навантаженням (до кого звертатись, з яких питань тощо).

Доцільно приділити увагу розвитку в опитаних здобувачів вищої освіти навичок самостійної роботи та організації власної діяльності, виявлення можливих труднощів при реалізації вказаних форм навчання.

4.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Додати питання щодо досвіду звернення до адміністрації Університету з питань, пов’язаних із навчальним навантаженням, для визначення обґрунтованості відповідей на інші питання (зокрема щодо оперативності реагування адміністрації на звернення).

За аспектами, рівень задоволеності респондентів оптимальністю яких викликає необхідність підвищеної уваги, доцільно додатково визначити, що саме не влаштовує опитаних здобувачів вищої освіти: якого роду неоптимальність вони вбачають, можливі причини та шляхи вирішення проблеми тощо.

Також необхідною є розробка інструментів виявлення того, чи пов’язаний рівень задоволеності респондентів навчальним навантаженням з окремими дисциплінами чи однаково поширюється на всі дисципліни.

Доцільним у зв’язку з цим є впровадження регулярних опитувань здобувачів вищої освіти для оцінювання окремих дисциплін (та викладання за ними) з подальшим формуванням інтегральних показників за необхідними критеріями.

Частина 4 доступна за посиланням ТУТ

 

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

3. Якість практичної підготовки та здобуття під час практики необхідних для подальшої професійної діяльності компетентностей

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

3.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо якості практичної підготовки (SQ_3) було спрямовано на виявлення ставлення здобувачів вищої освіти до основних аспектів практики, яку вони проходили, виникаючих труднощів, її результатів та думок щодо напрямів удосконалення практики студентів. Здобувачі вищої освіти, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа» першого року навчання, які ще не проходили практику, відповідно до навчального плану, не брали участі у опитуванні за цією анкетою. Тому число респондентів на даному етапі дослідження склало 12 осіб.

З опитаних 3 здобувачі вищої освіти проходили навчальну практику в Італії за програмою співробітництва ЗВО та Республіки Італія, 2 – на підприємствах (Готель Спартак), по 1 – на підприємстві «Прага», «Азов», «’da Celestina», 4 не вказали місце проходження практики.

Перший блок питань було спрямовано на оцінку опитаними здобувачами вищої освіти ступеня, у якому було досягнуто основні цілі практики (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті», осіб

Загалом респонденти оцінюють рівень формування професійних умінь як високий (опитаними обрано варіанти відповіді «досягнуто повністю» та «скоріше досягнуто» за всіма цілями, що оцінювались). Усі опитані дали позитивну відповідь. 8 респондентів зазначило, що цілі «Досягнуто повністю», 4 – «Скоріше досягнуто».

Кількість по полю «Наскільки, на Вашу думку, було досягнуто такі цілі практики, яку Ви проходили?»: «Формування, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах на базі знань, одержаних в Університеті» також усі студенти дали позитивні відповіді: 7 респондентів зазначило, що цілі «Досягнуто повністю», 5 – «Скоріше досягнуто».

Про досягнення цілей практики свідчить і питання щодо сформованості «Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності» (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності», осіб

Серед запропонованих варіантів відповідей  100 % респондентів погодилися з тим, що проходження практики стимулює до системного поновлення своїх знань та застосування їх на практиці. Жодної негативної оцінки не було надано.

Даному результату багато в чому посприяло гарне ставлення до практикантів на місцях практики. Про це свідчать результати опитування наведені на рисунку 3.3.

Рис. 3.3. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Недостатність отриманих в ході навчання в Університеті знань», осіб

 

Більшість здобувачів вищої освіти відзначили, що їм не доводилося зтикатися з такими складнощами – 8 осіб, 2 респонденти відзначили, що все ж таки дані випадки були. Ще 2 особи – не змогли визначитися з відповіддю.

Недоліки в організації практики були відзначені 5 особами, в той же час 7 відмітили відсутність будь-яких зауважень та гарну організацію. Стосовно відношення до практикантів на підприємствах то лише 2 особи зазначили, що їм довелося зіткнутися з певними труднощами у відношенні до них. Усі інші респонденти позитивно оцінили взаємини на місці проходження виробничої практики. Аналогічні показники ми бачимо і в оцінці студентами питання щодо «Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення», які візуалізовані на рис. 3.4. Дані результати позитивно характеризують місця проходження практики та відносини, що сформувалися там між практикантами та працівниками й керівництвом.

Рис. 3.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Обмеження у доступі до необхідних для виконання завдань практики інформації та матеріально-технічного забезпечення», осіб

 

Певні складнощі у студентів викликала підготовка звітів щодо проходження практики. На питання «Труднощі у підготовці звітної документації» троє з 12 опитаних зазначили, що мали певні складнощі. При цьому причин даної ситуації зазначено не було. На питання «Відсутність допомоги керівника від бази практики» негативних оцінок не було. Як видно з рисунку 3.5. більшість респондентів позитивно оцінили допомогу керівника бази практики.

Рис. 3.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Відсутність допомоги керівника від бази практики», осіб

 

Не фігурувало серед проблем і питання «Обмеження у доступі до методичного забезпечення практичної підготовки». З усіх опитаних студентів лише одна особа не зазначила, що їй доводилося стикатися з даною проблемою, в той час, як усі інші зазначили, що не стикалися з нею.

Більш деталізована оцінка взаємодії студентів з керівниками практики від університету та підприємства показала позитиву оцінку. На питання «Як Ви в цілому оцінюєте свою взаємодію з керівником практики від Університету? Дайте оцінку за шкалою від 1 до 10, де «1» – «повністю не задоволена(ний), «10» – «повністю задоволена(ний)» студенти надали оцінки «10 балів» – шість осіб, «9 балів» – дві особи, «8 балів» – дві особи, «6 балів» – одна особа, «3 бали» – одна особа. Загальна кількість балів 103, середній бал 8,6. У той же час на питання «Як Ви в цілому оцінюєте свою взаємодію з керівником практики від підприємства? Дайте оцінку за шкалою від 1 до 10, де «1» – «повністю не задоволена(ний), «10» – «повністю задоволена(ний)», студенти дали «10 балів » – шість осіб, «9 балів» – дві особи, «8 балів» – дві особи, «2 бали» – одна особа, «1 бал» – одна особа. Загальна кількість балів 44, середній бал 8.

Оцінка тривалості практики була позитивною за даними анкет студентів. На запитання «Як Ви вважаєте, чи достатньою є тривалість практики для досягнення її цілей та завдань?» дев’ять опитаних визначили, що її тривалість достатня, три особи висловилась за збільшення її тривалості.

Місця проходження практики позитивно сприймались студентами, про що свідчать відповіді на питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?». П’ять осіб висловилась – «Так», четверо респондентів обрали – «Скоріше так», двоє дали відповідь «Важко відповісти», одна особа зазначила, що не хотіла б проходити там практику (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?», осіб

Важливість практики, не лише як форми отримання навичок у майбутній професії, але й утвердження переконання правильності вибору її засвідчують і відповіді на питання «З якими твердженнями щодо практики, яку Ви проходили, Ви згодні? (позначте всі варіанти відповіді, що підходять)». Двоє студентів обрали відповідь – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії», дві особи  – «Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом.»; одна особа – «Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань»; одна особа – «Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці.; Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці у мене з’явились сумніви щодо правильності вибору професії.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика дозволила зрозуміти вимоги професії, необхідні для майбутньої роботи за фахом.; Практика показала, що я можу самостійно виконувати більшість робочих завдань.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом»; одна особа – «На практиці я переконався (переконалась) у правильності вибору професії.; Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці.; Завдяки практиці я отримав (отримала) знання та навички, необхідні для майбутньої роботи за фахом».

3.2. Основні висновки

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами проходження практики є високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіанти відповіді «задовольняє повністю» і «скоріше задовольняє» та аналогічні за сенсом);

– рівень досягнення основних цілей практики респонденти оцінили як досить високий;

– більшість з типових труднощів при проходженні практики опитані здобувачі вищої освіти позначили як такі, з якими вони не зіткались;

– респонденти продемонстрували високий рівень задоволеності взаємодією з керівниками практики (як від Університету, так і від підприємства);

– серед запропонованих тверджень для опису результатів практики всі респонденти обрали «позитивні» твердження із запропонованих пар;

– респонденти в питаннях стосовно бажання пройти практику на тому ж підприємстві (організації) ще раз, були схильні до цього, проте вагалися через бажання розширити свої уявлення в галузі шляхом проходження практик якомога на більшій кількості різних підприємств для формування ширшого уявлення.

3.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

Звертають на себе увагу показники оцінки «Труднощі у підготовці звітної документації». Хоч лише одна особа відзначили, що мала дані труднощі все ж таки це має бути прийнято до уваги. Стосовно виявлених здібностей слід звернути увагу на той факт, що респонденти найменше обирали твердження «Практика виявила прогалини у моїй фаховій підготовці». Такі результати можуть свідчити як про те, що респонденти не хотіли демонструвати негативні факти, так і про те, що вони не мали змоги повноцінно відчути реальні вимоги практичної діяльності та відповідність ним отриманих компетенцій. Крім того, даний результат дещо суперечить відповідям респондентів на питання щодо труднощів під час проходження практики.

3.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

Доцільно перед та після проходження практики акцентувати увагу здобувачів вищої освіти на завданні виявлення сильних та слабких сторін стосовно наявних компетенцій з точки зору вимог реальних робочих завдань, а також проводити аналіз чинників, що сприяють та перешкоджають цьому.

При взаємодії з керівниками практики від підприємства звертати увагу на необхідність створення умов для повноцінного засвоєння здобувачами вищої освіти вимог практично діяльності.

3.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Для більш точного визначення ставлення здобувачів вищої освіти до результатів проходження практики зробити шкалу оцінки згоди респондентів із твердженнями, наведеними у питанні «З якими твердженнями щодо практики, яку Ви проходили, Ви згодні?» більш деталізованою («Повністю згоден/згодна», «Скоріше згоден/згодна», «Скоріше не згоден/не згодна», «Повністю не згоден/не згодна», «Важко відповісти»).

У питаннях щодо оцінки взаємодії із керівниками практики від Університету та бази практики доцільно додати респондентам можливість обґрунтувати поставлену оцінку.

Доцільно замінити питання «Чи хотіли б Ви проходити практику в цій організації (на цьому підприємстві) ще раз?» на питання щодо того, чи рекомендували б опитані здобувачі вищої освіти певну базу практики для подальшого проходження практики студентами Університету.

Додати питання щодо причин для тих респондентів, хто відповів, що не хотів би проходити практику на певній базі практики ще раз.

Частина 3 доступна за посиланням ТУТ

 

Опитування здобувачів вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа»

SQ_2_Опитування здобувачів вищої освіти щодо індивідуальної освітньої траєкторії та реалізації права на вибір навчальних дисциплін

1. Опис дослідження

Дослідження у формі онлайн-опитування проводилось 03.09.2021 р. – 23.09.2021 р. методом анкетування із використанням сервісу Microsoft Forms. У опитуванні взяли участь 12 здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за освітньою програмою «Готельно-ресторанна справа».

 

Таблиця 1.1. Розподіл респондентів за курсом (роком навчання)

Курс (рік навчання) Кількість здобувачів вищої освіти
1 курс (рік навчання) 8
2 курс (рік навчання) 4
3 курс (рік навчання)
4 курс (рік навчання)
Загалом 12

2.1. Аналіз отриманих результатів

Опитування щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін (SQ_2) стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

11 з 12 респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін. На питання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» відповідь «В період від з 01 лютого до 01 квітня (для наступного н. р.)» обрало 2 респонденти, «На початку кожного навчального року» – 3 особа, «На початку кожного семестру» – 3 особи, «Важко відповісти» – 4 осіб. Значний різнобій обраних даних можна пояснити неуважністю респондентів. Це підтверджують дані опитування наступного питання. Так на питання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?». 7 з 12 опитаних здобувачів вищої освіти зазначили, що «На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі». 5 обрали відповідь – «Важко відповісти».

Торкаючись питання консультацій з вибору дисциплін «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?» більшість опитаних відзначили консультування з директором Навчально-наукового інституту – 6 осіб. «Орієнтується лише на власну думку» – 2 особи. 1 голос було віддано за позиції – «Керівник освітньої програми», 3 респондентів не змогли відповісти на дане питання (табл. 2.1, табл. 2.2).

 

Таблиця 2.1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?», осіб

За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались? Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Важко відповісти 3
Директор Інституту 6
Керівник освітньої програми 1
Орієнтуюсь лише на власну думку 2
Всього 12

 

Отримані дані майже повністю збігаються з результатами відповіді на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?». Позитивно оцінили рекомендації директора інституту – 8 осіб. 2 з 12 знову обрали варіант «Орієнтуюся лише на власну думку». Схвально відгукнулась про консультацію викладача – 1 особа. Також 1 особа не змогла дати відповідь.

При цьому доцільно посилювати контакти з цього питання між викладачами та здобувачами вищої освіти, оскільки на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору Ви хотіли б отримати?» – за порадами директора інституту звернулося б – 6 респондентів, до завідувача кафедри – 1 респондент, до викладача – 2 особи, не змогли визначитися з відповіддю – 1 респонденти, 2 – продовжували наголошувати на власну думку.

На питання «Чиї поради Ви враховуюєте при виборі навчальних дисциплін?» більшість відповіла «Нічиї, враховую тільки власну думку» – 3 особи; по 1 особі обрали відповіді – «Нічиї, враховую тільки власну думку; Викладачів», «Викладачів; Одногрупників», «Важко відповісти», «Одногрупників; Нічиї, враховую тільки власну думку», «Нічиї, враховую тільки власну думку; Викладачів; Батьків», «Батьків, викладачів», «Викладачів». «Особи не змогли відповісти на поставлене питання.

Відповідаючи на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 6 осіб зазначили, що ця можливість є для них важливою, ще 4 особи – скоріше важливою, 1 респонденти зазначили – скоріше ні, ще 1 особа – важко відповісти.

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу на практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,5), безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,5) та спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії (середня оцінка 4,3), (табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії Розподіл оцінок, кількість виборів

(за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)

Серед­нє зна­чення
  1 2 3 4 5
1. Назва дисципліни 3 4 5 4,2
2. Викладач, який буде вести дисципліну 1 3 2 6 4,1
3. Практична спрямованість дисципліни 6 6 4,5
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією 1 2 9 4,5
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії 2 4 6 4,3
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею 4 2 6 4,2

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни (4,2) її «легкість» (4,2) та особистість викладача, що буде читати (4,1). Зниження оцінки значущості викладача варто пояснювати карантинними заходами, що були запроваджені в навчальному процесі через пандемію COVID-19. Перехід на дистанційну форму навчання негативно позначився на аспектах прямої взаємодії викладач-студент.

Окремий блок питань стосувався змісту та обсягу переліку дисциплін запропонованих вільного вибору.

Відповіді опитаних здобувачів вищої освіти свідчать про їх переважну задоволеність переліком запропонованих дисциплін вільного вибору: 6 респондентів обрали варіант відповіді «повністю задовольняє», 3 респондентів – «скоріше задовольняє», 3 – «важко відповісти».

Усіх опитаних здобувачів вищої освіти влаштовує кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру.

На питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?» 5 опитаних зазначили, що процедура задовольняє повністю, 4 – обрали варіант скоріше задовольняє, 3 – не змогли відповісти на питання.

Респонденти продемонстрували невисокий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету?

Варіанти відповіді Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так 10
Важко відповісти 2
Загалом 12

 

Щодо сертифікованих навчальних курсів Університету бажання опитаних здобувачів вищої освіти суттєво різняться (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «За якими саме сертифікованими навчальними курсами Університету Ви хотіли б додатково навчатися?» [1]

Запропоновані сертифіковані навчальні курси Університету Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
З іноземної мови 5
З розвитку креативного мислення 1
З психології 2
З розвитку вмінь та навичок ділового спілкування 3
З маркетингу 1
Всього 12

 

Відносними лідерами серед сертифікованих курсів, яким надають перевагу респонденти, є іноземна мова (5 виборів), розвиток вмінь та навичок ділового спілкування та етикет (3 вибори), психологія (2 вибори).

2.2. Основні висновки

Отримані результати опитування дозволяють зробити такі основні висновки:

– рівень задоволеності респондентів оцінюваними аспектами процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін є переважно високим (відповідаючи на питання, респонденти обирали переважно варіант відповіді «задовольняє повністю» та аналогічні;

– спостерігається високий рівень інформованості щодо можливості та процедури вибору вибіркових навчальних дисциплін;

– здобувачі вищої освіти оцінюють опцію індивідуальної освітньої траєкторії як важливу особисто для себе;

– переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору;

– здійснюючи вибір вибіркових навчальних дисциплін, опитані здобувачі вищої освіти найбільше орієнтуються на власну думку, поради співробітників інституту;

– найбільше значення при виборі вибіркових дисциплін для респондентів мають безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією, практична спрямованість дисципліни; найменше ‑ назва дисципліни та її «легкість»;

– опитаних здобувачів вищої освіти переважно задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору як щодо складу, так і щодо кількості дисциплін;

– респонденти продемонстрували також високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету;

– як щодо вибіркових дисциплін, так і щодо сертифікованих курсів Університету, респонденти продемонстрували потребу у додатковому вивченні іноземної мови, ділових комунікаціях, психології;

2.3. Моменти, що потребують підвищеної уваги адміністрації та викладацького складу

– близько третини респондентів враховують лише власну думку при виборі дисциплін вільного вибору, однак для більшості важливими є поради викладачів та батьків;

– висуваючи вимоги до вибіркових дисциплін, найбільше значення респонденти надають безпосередньому зв’язку дисципліни з майбутньою професією; особі викладача менше, що вимагає посилення контакту викладач-студент не дивлячись на карантинні умови;

– респонденти продемонстрували високий рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету, зокрема у вивченні іноземної мови, діловому спілкуванні, психології.

2.4. Рекомендації щодо предмету анкетування

– розглянути можливість зміни процедури вибору дисциплін вільного вибору ‑ здійснювати вибір дисциплін у електронному вигляді;

– додатково інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету, їх перелік, переваги, зв’язок із сучасними вимогами ринку праці тощо;

– забезпечувати наявність серед дисциплін вільного вибору та сертифікованих курсів Університету курсів з іноземної мови, комунікації та ділового спілкування.

2.5. Рекомендації щодо процедури дослідження

Додати питання щодо статі респондента, оскільки розподіли обраних респондентами відповідей на питання можуть відображати гендерні особливості, які буде доцільно враховувати при удосконаленні навчального процесу.

Додати до переліку критеріїв, якими керуються здобувачі вищої освіти при виборі дисциплін вільного вибору, критерій «Зміст дисципліни» для відокремлення від критерію «Назва дисципліни».

[1] Кількість відповідей може перевищувати кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Частина 2 доступна за посиланням ТУТ