Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_6 «Опитування здобувачів вищої освіти та НПП щодо відповідності методів навчання і викладання принципам академічної свободи» проводилось у формі онлайн-опитування 22.03.2021 – 05.04.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms і стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти щодо форм та методів навчання і викладання в Університеті, які відповідають вимогам студентоцентрованого підходу та принципам академічної свободи.

В опитуванні взяли участь 15 здобувачів ВО денної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Опитування виявило розбіжності у трактуванні здобувачами ВО поняття «академічна свобода». З огляду на значущість академічної свободи як передумови для належного виконання закладом вищої освіти одного із своїх основних призначень у вільному демократичному суспільстві – розвиток людського мислення через критичне ставлення до усталених догм, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на питання «На Вашу думку, академічна свобода означає…» (табл. 1).

 

Таблиця 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Вашу думку, академічна свобода означає    ?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
свободу викладання	3
свободу проведення наукових досліджень	5
свободу навчання	7
важко відповісти	0
Загалом	15

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення більш детального аналізу з метою виявлення причин розбіжності у трактуванні здобувачами ВО поняття «академічна свобода».

Особисті погляди викладачів із тих чи інших питань, формальні чи неформальні інституційні практики не мають бути перешкодою для реалізації здобувачами освіти своєї академічної свободи. На запитання «Чи маєте Ви змогу під час вивчення навчальних дисциплін обговорювати теми, які відповідають цільовим завданням навчальних дисциплін, але є соціально, політично або етично контраверсійними?» 7 здобувачів вищої освіти надали відповідь «Так», 7 – «Скоріше так», 1 – «Важко відповісти».

Відповідаючи на запитання «Чи використовують Ваші викладачі під час викладання навчальної дисципліни методи дискусії?» 11 здобувачів вищої освіти надали відповідь «Так», 4 – «Скоріше так».

Проте, на запитання «Чи заважають викладачі Вам та іншим студентам висловлювати власні думки під час обговорення контраверсійних тем?» отримано результати, які узагальнені у табл. 2

 

Таблиця 2 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Чи заважають викладачі Вам та іншим студентам висловлювати власні думки під час обговорення контраверсійних тем?»

 

Запропоновані варіанти відповідей	Кількість згадувань
так	5
скоріше так	0
ні	6
скоріше ні	4
Загалом	15

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення інформаційної роботи зі здобувачами ВО щодо реалізації їх права на академічну свободу, в основі якої знаходяться принципи свободи слова і творчості. На запитання «Чи заохочують Ваші викладачі під час вивчення навчальних дисциплін Вас та інших студентів до дослідницької діяльності?» 12 здобувачів вищої освіти надали відповідь «Так», 3 – «Скоріше так». Відповідаючи на питання «Чи надають Ваші викладачі Вам та іншим студентам право вільно обирати теми для досліджень, виконання індивідуальних завдань тощо?», 13 осіб надали відповідь «Так», 1 – «Скоріше так», проте один респондент обрав відповідь «Скоріше ні».

Респонденти зазначили, що Університет надає студентам можливість оприлюднення результатів власної дослідницької діяльності, а також інформацію щодо можливості участі у проектних та грантових програмах.

На запитання «Чи сприяє Університет участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конкурсах?» та «Чи сприяє Університет участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях?» відповідь здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти була «Так» – 14 осіб, «Скоріше так» – 1.

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

• наголосити НПП, які залученні до викладання дисциплін на ОП «Фінанси, банківська справа та страхування», дотримуватися принципів академічної свободи;
• Гаранту ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» посилити рівень інформованості здобувачів ВО, що навчаються на даній ОП, щодо реалізації їх права на академічну свободу, в основі якої знаходяться принципи свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів;
• Гаранту ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» продовжувати позитивну практику залучення здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях та у всеукраїнських та міжнародних конкурсах.

Опитування здобувачів вищої освіти, які навчаються на освітньо-професійній програмі «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за змістом анкети SQ_2 «Опитування щодо особливостей реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін» проводилось у формі онлайн-опитування 22.03.2021 – 05.04.2021 р. із використанням сервісу Microsoft Forms і стосувалось виявлення оцінок здобувачів вищої освіти процедури та інших особливостей процесу вибору навчальних дисциплін, інформаційно-консультаційних можливостей, а також зацікавленості у навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету.

В опитуванні взяли участь 16 здобувачів ВО денної форми здобуття вищої освіти, що навчаються за ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Всі 16 респондентів зазначили, що їм відомо про можливість вибору навчальних дисциплін. На запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?» отримано результати, які узагальнені у табл. 1

 

Таблиця 1 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Коли Вам пропонується здійснити вибір навчальних дисциплін?»

 

Запропоновані варіанти відповідей	Кількість згадувань
на початку кожного семестру	6
на початку кожного навчального року	3
в період від 01 лютого до 01 квітня ( для наступного навчального року)	5
важко відповісти	2

 

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення більш детального аналізу з метою виявлення причин інформаційної розбіжності щодо періоду проведення вибору дисциплін.

Розподіл відповідей на запитання «Як здійснюється процедура вибору навчальних дисциплін?» становить:

1. На кафедрі заповнюється заява про обрання вибіркових навчальних дисциплін для їх вивчення у наступному семестрі – 5 респондентів.
2. Після презентації вибіркових дисциплін заповнюються бланки та здаються до дирекції навчально – наукового інституту економіки, управління та адміністрування – 11 респондентів.
3. Важко відповісти – 0.

Наведений розподіл обраних варіантів відповідей дозволяє вказати на доцільність проведення системної інформаційної роботи зі здобувачами ВО щодо реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та права на вибір навчальних дисциплін.

Респонденти зазначили, що здійснюючи вибір навчальних дисциплін, найбільше орієнтуються на керівника освітньої програми (4 особи) і викладачів (4 особи). При цьому і варіант відповіді «Орієнтуюся на власну думку» обрали також 4 респонденти (табл. 2).

 

Таблиця 2 –  Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на запитання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. За чиїми консультаціями при виборі дисциплін вільного вибору Ви звертались?»

 

Запропоновані варіанти відповідей	Кількість згадувань
викладачі	4
завідувач кафедри	2
керівник освітньої програми	4
власна думка	4
директор ННІ	2

 

16 респондентів надали відповіді на запитання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?» Результати систематизовано на рис. 1.

Рисунок 1 – Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть, будь ласка, процес консультування при виборі навчальних дисциплін. Чиї консультації щодо вибору дисциплін вільного вибору були для Вас найбільш корисними?»

 

На запитання «Чиї поради Ви враховуєте при виборі навчальних дисциплін?» здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти найбільше орієнтуються на поради викладачів та одногрупників (10 респондентів).

Відповідаючи на питання «Чи є важливою для Вас особисто можливість самостійного вибору дисциплін?», 12 осіб зазначили, що ця можливість є для них важливою, ще 4 особи – скоріше важливою.

При виборі дисциплін вільного вибору опитані здобувачів вищої освіти звертають увагу, в першу чергу, на безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією (середня оцінка 4,8), особу викладача (середня оцінка 4,63) та практичну спрямованість дисципліни (середня оцінка 4,5) (табл. 3).

 

Таблиця 3. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть значущість критеріїв, які Ви використовуєте при виборі дисциплін вільного вибору»

Критерії	Розподіл оцінок, кількість виборів (за шкалою від 1 до 5, де «1» ‑ «не має значення», а «5» ‑ «дуже важливий»)					Серед­нє зна­чення
	1	2	3	4	5
1. Назва дисципліни	1	3	4	4	4	3,68
2. Викладач, який буде вести дисципліну			2	2	12	4,63
3. Практична спрямованість дисципліни		1		5	10	4,5
4. Безпосередній зв’язок дисципліни з майбутньою професією				3	13	4,8
5. Спрямованість навчальної дисципліни на формування загальних компетентностей, які будуть потрібні у будь-якій професії			1	4	11	4,62
6. Легкість вивчення дисципліни та отримання оцінки за нею		1	4	4	7	4,06

 

Найменш значущі чинники – назва дисципліни (3,68) та її «легкість» (4,06).

Інших критеріїв самі здобувачі вищої освіти не вказали, хоча їм було надано таку можливість.

Переважну більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору (табл. 4).

 

Таблиця 4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє існуюча процедура вибору дисциплін вільного вибору?», осіб

 

Задоволеність процедурою вибору дисциплін	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Задовольняє повністю	12
Скоріше задовольняє	4
Загалом	16

 

На прохання надати пропозиції щодо удосконалення процедури вибору дисциплін, один респондент зазначив «процедура не потребує вдосконалень».

Окремий блок питань стосувався змісту та обсягу переліку дисциплін запропонованих вільного вибору.

16 респондентів на запитання «Наскільки особисто Вас задовольняє перелік запропонованих дисциплін вільного вибору?» надали відповіді:

1. «Повністю задовольняє» – 11 здобувачів вищої освіти.
2. «Скоріше задовольняє» – 5 здобувачів вищої освіти.

На запитання анкети «Чи влаштовує особисто Вас кількість дисциплін вільного вибору, які можливо вивчати протягом семестру?» 100% здобувачів ВО відповіли «Так, дисциплін вільного вибору стільки, скільки потрібно».

Респонденти продемонстрували низький рівень зацікавленості у додатковому навчанні за сертифікованими навчальними курсами Університету (табл. 5).

 

Таблиця 5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи хотіли б Ви додатково навчатися за сертифікованими навчальними курсами Університету?

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так	1
Ні	3
Важко відповісти	4
Загалом	16

 

Щодо сертифікованих навчальних курсів Університету бажання опитаних здобувачів вищої освіти суттєво різняться (табл. 6).

 

Таблиця 6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «За якими саме сертифікованими навчальними курсами Університету Ви хотіли б додатково навчатися?» [1]

 

Запропоновані сертифіковані навчальні курси Університету	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
З іноземної мови	6
З психології	1
З ефективних комунікацій	1
З розвитку критичного мислення	3
З розвитку лідерських якостей	3
З управління стресом	3
З особистісного зростання	5
З інформаційних технологій	1
З розвитку вмінь та навичок ділового спілкування та етикету	1
З розвитку креативного мислення	1
З тайм-менеджменту	3
З менеджменту	1

[1] Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Відносними лідерами серед сертифікованих курсів, яким надають перевагу респонденти, є іноземна мова (6 виборів) та з особистісного зростання (5 виборі).

Жоден респондент не обрав серед запропонованих курси з маркетингу; з публічних виступів, проведення презентацій; з розвитку вміння рішення складних «нетипових» завдань.

Характеризуючи джерела інформації про перелік та зміст дисциплін вільного вибору (табл. 7), респонденти зазначили, що однозначно таким джерелом інформації є сайт Університету (16 респондентів), директор ННІ (15 респондентів), сайт кафедри (14 респондентів).

 

Таблиця 7. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви дізнаєтесь про перелік та зміст дисциплін вільного вибору?» [2], осіб

 

Джерело інформації	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Від директора ННІ	15
Інформація міститься на сайті кафедри	14
Інформація міститься на сайті Університету	16

 

У відповідь на питання «Які дисципліни Ви хотіли б додати до переліку дисциплін вільного вибору циклу загальної підготовки?» 1 респондент зазначив «Вивчення сучасних комп’ютерних програм».

Не було пропозицій у відповідь на аналогічне питання щодо дисциплін вільного вибору циклу професійної підготовки: лише один з опитаних здобувачів вищої освіти зазначив «немає таких».

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

• НПП посилити практичну спрямованість дисциплін, що викладаються на освітній програмі;
• Гаранту ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» посилити рівень інформованості здобувачів ВО, що навчаються на даній ОП, про процедуру вибору дисциплін і процес реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
• Гаранту ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» організувати постійні консультації для здобувачів ВО, що навчаються на даній ОП, з метою окреслення переваг тих дисциплін, які пропонуються на вибір;
• Гаранту ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» додатково інформувати здобувачів вищої освіти про сертифіковані курси Університету, їх перелік, переваги, зв’язок із сучасними вимогами ринку праці тощо.
• Групі забезпечення ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» переглянути зміст НД «Інформатика та інформаційні технології» з метою внесення пропозицій у робочу програму дисципліни

 

[2] Кількість відповідей перевищує кількість здобувачів вищої освіти, що взяли участь у дослідженні, оскільки респонденти могли обирати більше одного варіанта відповіді.

Опитування щодо оцінки здобувачами вищої освіти відповідності форм, методів навчання і викладання вимогам студентоцентрованого підходу (SQ_5) стосувалось виявлення задоволеності респондентів рівнем викладання та змістом навчальних дисциплін, співвідношенням форм роботи, доступністю критеріїв оцінювання, процедурами контролю тощо.

В опитуванні взяли участь всі 16 здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОП «Фінанси, банківська справа та страхування».

Відповідаючи на питання «Наскільки особисто Вас влаштовують можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет?», 12 респондентів обрали варіант відповіді «повністю влаштовують», 4 – «скоріше влаштовують»  (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас влаштовують можливості обирати дисципліни для вивчення, які надає Університет?», осіб

 

Також лише позитивно респонденти відповіли на питання «Чи є, на Вашу думку, знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, достатніми для Вашої майбутньої професійної діяльності?» ‑ 10 здобувачів вищої освіти з числа опитаних обрали варіант відповіді «так, достатні», 6 осіб – «скоріше достатні». Незважаючи на позитивний для Університету розподіл відповідей, отриманий результат може також частково свідчити про недооцінку здобувачами вищої освіти вимог роботодавців та важливості принципу освіти впродовж життя (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи є, на Вашу думку, знання, вміння й навички, які отримуються в Університеті, достатніми для Вашої майбутньої професійної діяльності?», осіб

 

Хоча число респондентів є недостатнім для того, щоб робити достовірні висновки, спостерігається певна залежність між роком навчання опитаних здобувачів вищої освіти та відповідями на питання щодо достатності отриманих знань, вмінь і навичок для майбутньої професійної діяльності.

Так, оптимізм щодо достатності отриманих знань, умінь та навичок досягається максимуму починаючи з 3 курсу. 10 респондентів обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 6 – «Скоріше задовольняє» (відповіді «Скоріше задовольняє» дали 4 студенти 2 курсу, 1 студент 3 курсу і 1 студент 4 курсу).

Подібний до розглянутих вище розподіл відповідей спостерігається і щодо питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?»: 10 респондентів обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 6 – «Скоріше задовольняє» (відповіді «Скоріше задовольняє» дали 4 студенти 2 курсу, 1 студент 3 курсу і 1 студент 4 курсу) (рис. 3)

Рис. 3. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на лекціях?», осіб

 

Таким же самим виявився розподіл відповідей на питання «Наскільки особисто Вас задовольняє рівень викладання навчального матеріалу на семінарських і практичних заняттях?» (11 осіб обрали варіант відповіді «Повністю задовольняє», а 5 – «Скоріше задовольняє»).

Форм та технологій навчання стосувались також питання щодо використання під час викладання навчальних дисциплін групових проектів (табл. 5.1).

 

Таблиця 1. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки часто викладачі використовують під час викладання навчальних дисциплін групові проекти?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Використовують часто	4
Використовують час від часу	10
Не використовують	1
Важко відповісти	1
Загалом	16

 

Згідно з отриманими результатами, групові проекти використовуються викладачами на заняттях.

Щодо сучасних педагогічних технологій, яких стосувались інші питання, такої однозначності немає: обирались варіанти відповіді, що свідчать про епізодичність застосування технологій Flipped Classroom, Peer Learning, а також порівняно часто респонденти обирали варіант відповіді «Важко відповісти». Можливо, такі результати пояснюються тим, що, незважаючи на те, що у анкеті наводилось пояснення із визначеннями технологій, частоту використання яких пропонувалось оцінити, не для всіх опитуваних здобувачів вищої освіти було легко ідентифікувати застосування цих технологій у навчальному процесі.

Блок питань опитування стосувався оцінки респондентами комунікації викладачів зі здобувачами вищої освіти стосовно організації стосовно організації освітнього процесу, критеріїв оцінювання навчальних досягнень, цілей занять тощо.

Відповіді респондентів на питання «Чи інформують Вас викладачі кафедри про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо кількості модулів та годин у кожному з них, змісту та мети модулів, критеріїв оцінювання тощо?» демонструють досить ефективну комунікацію викладачів із здобувачами вищої освіти з цього приводу (14 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди інформують», 2 респонденти – «Так, зазвичай інформують»).

Аналогічний висновок щодо інформації про критерії оцінювання навчальних досягнень можна зробити, виходячи з відповідей опитаних здобувачів вищої освіти на питання «Чи надають Вам викладачі вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень?» (11 респондентів обрали варіант відповіді «Так», 3 респондент – «Скоріше так», 1 респондент – «Скоріше ні», 1 респондент – «Важко відповісти»).

Подібний розподіл обраних респондентами варіантів відповіді спостерігається щодо питання «Чи зрозумілі для Вас критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами?»: практично всі опитані (13 осіб) обрали варіант відповіді «Критерії зрозумілі», один – «Критерії скоріше зрозумілі», 1 респондент – «Критерії скоріше не зрозумілі», 1 респондент – «Критерії не зрозумілі».

Незважаючи на майже одноголосність відповідей на питання щодо відповідності критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, реальним вимогам до якості підготовки (табл. 2), даний аспект вимагає постійної уваги з боку адміністрації та викладачів.

 

Таблиця 2. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте критерії оцінювання знань, умінь і навичок, що застосовуються викладачами, щодо їх відповідності реальним вимогам до якості підготовки?», осіб

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Критерії завищені щодо реальних вимог до якості підготовки	1
Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки	14
Критерії занижені щодо реальних вимог до якості підготовки	0
Критерії оцінювання не співпадають з реальними вимогами до якості підготовки	0
Важко відповісти	1
Загалом	16

 

Хоча майже всі опитані здобувачі вищої освіти обрали варіант відповіді «Критерії відповідають реальним вимогам до якості підготовки» (14 респондентів з 16), слід враховувати вірогідну недостатність їх досвіду для достовірної оцінки предмету питання, тому воно відображає, скоріше, оцінку здобувачами вищої освіти суворості, складності вимог, які є, скоріше, адекватними (а з точки зору підготовки студентів до реальних трудових вимог і навантажень – можливо, навіть заниженими). Тобто, можна зробити висновок, що, при досить високій оцінці студентами реалістичності критерії оцінки, що застосовуються викладачами, можливим є підвищення рівня вимог до здобувачів вищої освіти в інтересах підвищення якості підготовки.

При загалом позитивних відповідях, з огляду на розподіл відповідей на попередні питання, порівняно нижчими виглядають оцінки зрозумілості цілей, що ставляться викладачем на занятті. Відповідаючи на питання «Чи завжди Вам зрозумілі ті цілі, що ставляться викладачем на занятті?», опитані здобувачі вищої освіти розділились майже порівну: 9 респондентів обрали варіант відповіді «Так, завжди зрозумілі», інші 7 – «Зазвичай зрозумілі».

Також досить високою є оцінка опитаними здобувачами вищої освіти результативності занять з точки зору досягнення їх цілей (табл. 3).

 

Таблиця 3. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Як Ви оцінюєте загальну результативність занять з точки зору досягнення їх цілей?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Результативність занять висока	8
Результативність занять скоріше висока	5
Результативність занять середня	2
Результативність занять скоріше низька	0
Результативність занять низька	0
Важко відповісти	1
Загалом	16

 

В той же час, з огляду на наведений розподіл обраних варіантів відповідей, доцільним є більш детальний аналіз з метою виявлення чинників, що негативно впливають на досягнення цілей занять.

З огляду на значущість об’єктивної оцінки рівня академічних досягнень здобувачів вищої освіти, вимагають уваги відповіді, надані респондентами на відповідне питання (табл. 4).

 

Таблиця 4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «На Ваш погляд, чи забезпечують об’єктивну оцінку рівня Ваших академічних досягнень чинні процедури контролю?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Забезпечують	12
Скоріше забезпечують	4
Скоріше не забезпечують	0
Не забезпечують	0
Важко відповісти	0
Загалом	16

 

Хоча переважна більшість опитаних обрали варіант відповіді «Забезпечують» на питання щодо забезпечення об’єктивної оцінки академічних досягнень чинними процедурами контролю, доцільною є проведення додаткової роботи з метою з’ясування причин існування сумнівів у цьому у деяких респондентів (4 з яких обрали варіант відповіді «Скоріше забезпечують») і пошуку можливостей удосконалення процедур контролю.

Як ще один елемент студентоцентрованого підходу може розглядатись відповідність потребам навчального процесу та потребам і інтересам здобувачів вищої освіти можливостей дистанційного вивчення навчальних дисциплін (табл. 5).

 

Таблиця 5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості дистанційного вивчення навчальних дисциплін, які надає Університет?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють	10
Скоріше задовольняють	6
Скоріше не задовольняють	0
Не задовольняють	0
Важко відповісти	0
Загалом	16

 

Можна зробити висновок, що в цілому студенти задоволені існуючими можливостями дистанційного вивчення навчальних дисциплін. Однак наявність 6-х респондентів, які скоріш задоволені можливостями дистанційного вивчення навчальних дисциплін, зумовлює необхідність більш детального вивчення даного аспекту при подальшому розвитку і удосконаленні використання форми дистанційного навчання у навчальному процесі.

Наступний блок з двох питань стосувався досвіду і задоволеністю здобувачів вищої освіти наявними в Університеті можливостями участі в науковій діяльності (табл. 6 та 7).

 

Таблиця 6. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Чи брали Ви участь в науковій діяльності за період навчання в Університеті?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Так, брав (брала) участь раніше або беру участь зараз	5
Так, брав (брала) участь раніше, але припинив (припинила)	4
Ні, не брав (не брала) участь раніше і не беру участі зараз	3
Ні, не брав (не брала) участь раніше, але планую у майбутньому	4
Загалом	16

 

Згідно з отриманими відповідями, близько 2/3 респондентів мають досвід участі у науковій діяльності або відповідні плани.

Причому переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти повністю або скоріше задоволені наявними можливостями участі у науковій діяльності.

 

Таблиця 7. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті?», осіб

 

Варіанти відповіді	Кількість здобувачів вищої освіти, що обрали певний варіант відповіді
Повністю задовольняють	9
Скоріше задовольняють	5
Важко відповісти	2
Загалом	16

 

В той же час, неповна задоволеність наявними можливостями участі у науковій діяльності (варіант відповіді «Скоріше задовольняють») нерівномірно розподілені серед здобувачів вищої освіти різних років навчання (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Наскільки особисто Вас задовольняють можливості участі у науковій діяльності, наявні в Університеті?» в залежності від курсу (року навчання), осіб

 

Отримані результати свідчать про необхідність визначення чинників, що заважають участі у науковій діяльності здобувачів вищої освіти, що навчаються на 2-3 курсах.

Одним з суттєвих аспектів студентоцентрованого навчання є також сприйняття студентами навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в ході навчального процесу. Загальна оцінка опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів за низкою критеріїв представлено на рис. 5.

 

Рисунок 5. Розподіл відповідей здобувачів вищої освіти на питання «Оцініть загальне враження від навчальних ресурсів (підручники, посібники, тексти, відео та аудіо тощо), які використовуються у процесі викладання дисциплін викладачами в Університеті, за наведеними критеріями», осіб

 

Як бачимо з рис. 5, критерії відповіді респондентів переважно концентруються у позитивній частині шкали оцінок.

У відповідь на питання «Ваші пропозиції щодо покращення освітнього процесу в Університеті» опитані здобувачі вищої освіти не надали жодних пропозицій.

 

За результатом анкетування групою забезпечення запропоновано:

1. 1. Проведення моніторингу навчальних ресурсів, що використовуються, за навчальними дисциплінами. Це дозволить визначити коригувальні заходи та ліквідувати розбіжності у сприйнятті опитаними здобувачами вищої освіти навчальних ресурсів, які використовують вони та викладачі в навчальному процесі.
2. При плануванні та реалізації навчального процесу враховувати те, яким формам роботи на заняттях віддають перевагу здобувачі вищої освіти, однак не надавати цьому чиннику перевагу порівняно із відповідністю форм роботи змісту навчальних матеріалів та загальній орієнтації на розвиток форм групової та самостійної роботи здобувачів вищої освіти.
3. По мірі накопичення даних опитувань, доцільно аналізувати достатність знань, вмінь й навичок, які отримуються в Університеті, для майбутньої професійної діяльності.
4. Під час проведення занять викладачам, що забезпечують освітній процес на освітній програмі, здійснювати моніторинг розуміння здобувачами ВО результативності занять з точки зору досягнення їх цілей.
5. Активізувати участь здобувачів ВО усіх курсів, що навчаються на ОП «Фінанси, банківська справа та страхування» першого (бакалаврського) в науковій діяльності, активно використовуючи при цьому інститут менторства. Доводити до здобувачів ВО позитивні сторони їх участі у науковій діяльності.
6. Продовжити практику інформування викладачами про організацію освітнього процесу з дисципліни щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень.