Снігур К.В

«Мені були близькі цінності цього Університету» – Катерина Снігур

До 100-річчя Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського ми підводимо підсумки, ставимо нові цілі, розширюємо горизонти можливостей. Ми шануємо сталі традиції, та разом з тим започатковуємо нові та створюємо сучасну історію!

У рамках проєкту «ДонНУЕТ в ОБЛИЧЧЯХ» ми продовжуємо спілкуватися з непересічними особистостями, чиє життя міцно пов’язане з Університетом. Героїнею цього випуску стала Катерина Володимирівна Снігур.

Катерина Володимирівна закінчила ДонНУЕТ у січні 2018 року (спеціальність 242 «Туризм»). Свій шлях до посади, яку Катерина Снігур обіймає зараз, був тернистим. Своє навчання у ДонНУЕТ вона почала вже після того, як почала працювати в Університеті.  Героїня цієї історії зізналася, що робота в ДонНУЕТ стала для неї випадковістю. Та ми розкажемо, як з раптового кроку народжується впевнений досвідчений і цілеспрямований шлях.

ДонНУЕТ в обличчях

Чому вирішили пов’язати своє життя з науковою діяльністю саме у ДонНУЕТ? Яку посаду обіймаєте?


За першою освітою я педагог, якщо бути точнішою то Історик, викладач історії і вчитель географії. Закінчила педагогічний університет і пішла одразу працювати у школу, учителем історії. Та буквально за 2 місяці роботи в закладі, зрозуміла, школа – це не моє. Вирішила, буду навчатися далі! Любов до подорожей, походів і активних видів відпочинку та зв’язок першої освіти з краєзнавчою та туристичною галуззю визначили, що здобувати другу, економічну, буду саме по туризму. Визначившись зі спеціальністю моніторила заклади вищої освіти, готувалась до вступу і шукала роботу за межами школи.

Знайома, яка працювала у ДонНУЕТ, порадила дізнатись у відділі кадрів Університету про вакантні посади, адже потрібно було чимось зайнятись до вступу на навчання. Мені запропонували посаду секретаря однієї з кафедр, я відмовилась, проте резюме залишила. Приблизно через місяць мені знову запропонували роботу, на цей раз – адміністратора ЄДЕБО. Для мене ця робота була незвична, з базами даних до цього не працювала, однак вирішила спробувати. Працювати в Університеті я почала у березні 2016 р. З часом, я зрозуміла, що вступати на спеціальність «Туризм» я хочу саме в цей заклад вищої освіти. Так вирішилося моє навчання у ДонНУЕТ. У серпні 2016 р. я вступила до магістратури за спеціальністю 242 «Туризм».

Мені були близькі цінності цього Університету: дружній колектив, підтримка колегами один одного, командна робота, яка націлена на результат, бажання зробити місце, в якому працюєш, атмосферним та комфортним, як функціонально, так і психологічно. Як людині без досвіду роботи в сфері вищої освіти, для мене було важливо відчути в першу чергу загальнолюдські якості колективу, а не професійні. Це мене підкупило і я розпочала свою кар’єру в ДонНУЕТ.

Через декілька місяців мене підвищили до методиста навчального року, а з вересня 2016 р. я почала виконувати обов’язки керівника навчального відділу. В цей же період я влаштувалася асистентом на кафедру міжнародної економіки та туризму. Мені потрібно було зрозуміти, чи можу я працювати в освіті як педагог, а не лише як менеджер. Можу!

Тепер, я директорка Центру зв’язків з громадськістю та профорієнтації. Поєдную навчання в аспірантурі, роботу асистентом на кафедрі туризму та країнознавства та роботу у відділі доуніверситетської підготовки (це читання курсів «Країнознавство» і «Соціально та економічна географія світу» для іноземних студентів).

Як змінилося Ваше життя після цього?


Усе переросло у життя на роботі, адже я поєднувала виконання обов’язків за декількома посадами, крім того виконання індивідуальних планів аспіранта та викладача доволі важке завдання. Спочатку було нереально важко, хотілося знову простого безтурботного студентського життя але потім звикаєш, входиш в русло і уже не можеш жити в повільному темпі. Усе налагодилося.

Влаштувавшись на кафедру я перейнялась її роботою. Мені сподобався колектив, мені напрямки роботи, над якими працює кафедра. Після цього навчання я вирішила поєднати своє життя в ДонНУЕТ не тільки в плані менеджерської роботи, а й в плані науки і подальшого становлення, як спеціаліста в галузі туризму.

Коли Ви стали колегами з працівниками вишу, чи змінилося Ваше спілкування/ ставлення один до одного?


Моє ставлення до них змінювалося тільки у позитивному ключі. Я постійно спостерігала за їх роботою, розуміла наскільки відповідально вони відносяться до виконання своїх обов’язків і яких високих результатів досягають. Це надихає, мотивує і дисциплінує.

А як змінилось їх відношення до мене? Я можу сказати тільки в тих речах, які я на собі відчуваю. Мені делегують більш відповідальну роботу, не просто технічну, а творчу. Займаюсь науковою діяльністю, беру участь у конференціях українських та міжнародних, загальноуніверситетських та кафедральних подорожах і заходах.

Особистісні стосунки  з колегами  теж частково змінилися, багато з них стали моїми добрими приятелями.

Чим займаєтесь у вільний час? Розкажіть про Ваше хобі чи улюблену справу. Як Ви до цього прийшли? :-)


Питання з вільним часом цікаве ;-) Тому що вільного часу практично немає. В робочі дні це походи в спортзал та басейн, прогулянка містом з друзями. Інколи навіть виходить викроїти час на прочитання не наукової літератури, а звичайного роману. Уже майже два місяці намагаюсь дочитати книгу «Чорний ворон. Залишенець» ‎В. Шкляра, і ніяк не виходить))

На вихідних, (звичайно якщо немає дедлайнів і надважливих справ)) намагаюсь виїздити за місто, у ліс або до річки. Часто з чоловіком та друзями робимо тури вихідного дня по мальовничих куточках України. Я люблю подорожувати. Це, скажімо так, продиктовано моєю любов’ю до туризму.

ДонНУЕТ в обличчях

Де були востаннє?


Була у місті Кам’янське. Там є просто чудова локація! Блакитні озера з надзвичайно чистою водою. Колись там поруч був піщаний кар’єр, а зараз – пляжі з м’якеньким пісочком, та сосновий ліс навкруги. Їздили з друзями відпочити, подихати свіжим повітрям, відчути нарешті весняне тепло. Ввечері гуляли по набережній у Дніпрі. Такою була моя подорож на попередніх вихідних.

Ваш рецепт успіху? ;-)


Мій рецепт успіху простий. Він такий, як мабуть і в кожної людини, яка досягає маленьких результатів кожного дня, кожен рік, на кожному етапі свого життя. Це якісна систематична робота над тими завданнями та цілями, які ВИ ставите перед собою.

Це не просто вигадав собі щось, але реалізувати це мені допоможе Всесвіт. Ні, так не буває! Треба працювати над тими завданнями, які ти ставиш перед собою, постійно! Звичайно давати собі час, аби розслабитися, перевести дух та відпочити. І далі продовжувати досягати мети. Ніякого секрету немає ;-)

ДонНУЕТ в обличчях

А ще ми б хотіли почути Ваше побажання для студентів :-)


Дивлячись на студентів, які зараз навчаються в Університеті, я б хотіла побажати їм брати більш активну участь у житті Університету та студентського самоврядування. Сьогодні студсамоврядування має просто фантастичні можливості! Але, на жаль, не всі студенти їх розуміють. Це: можливість участі у різних освітніх і наукових грантових програмах, подорожі, участь у плануванні і організації навчального процесу, облаштування комфортного середовища навчання та відпочинку.

Хотілося б, щоб студенти брали більш активну участь і були більше зацікавлені в тому, що їхнє життя в Університеті – це не тільки навчання. Це багато шляхів для самореалізації. Чим більше вони будуть брати участь в таких заходах, організації свого студентського життя в Університеті, проявляти свої особисті якості та таланти, тим більше навичок і шляхів для своєї самореалзації вони будуть отримувати від життя, більше задоволення від власної значущості! Більш того, як говорять «в народі», хороших знайомих, друзів і навіть кохання ти зустрічаєш в Університеті! Багато моїх знайомих зустріли своїх других половинок саме в Університеті. Я не є виключенням :-)

Студентське життя – найкрутіше життя! Коли я згадую свої студентські роки – просто кайфую від того, що я змогла зробити, які зі своїх планів та бажань встигла реалізувати, завдяки можливостям студентства!

ДонНУЕТ в обличчях

Можливо Ви привітаєте Університет з Днем Народження? Зробіть це просто тут! :-)


Як людина, яка бере участь в організації життя Університету, можливо, в поліпшенні якості освіти, я хочу побажати, щоб Університет лише примножував свої здобутки в галузі освіти та науки, процвітав та надалі готував висококласних спеціалістів, здобув міцні позиції в житті та країни. Примножувати, примножувати свої здобутки! Продовжувати жити у серцях свої студентів, випускників та працівників!

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

165 разів прочитано