Акредитація освітньої програми «Холодильні машини і установки» Університету Туган-Барановського

Акредитація освітньої програми  

Відповідно до наказу від 20.01.2023 р. №53-Е Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у Донецькому національному університеті імені Михайла Туган-Барановського з 06.02.2023 р. по 08.02.2023 р. буде проводитися акредитаційна експертиза у віддаленому (дистанційному) режимі із використанням технічних засобів відеозв’язку за спеціальністю 142 «Енергетичне машинобудування»  освітньої програми «Холодильні машини і установки» за першим рівнем вищої освіти.  

Бажаючих висловити свою думку з приводу зазначеної освітньої програми запрошуємо приєднатися до відкритої зустрічі з експертами, що відбудеться 7 лютого 2023 р. о 13:00-13:30, за посиланням:

https://us04web.zoom.us/j/75501603637?pwd=6z5n0LTHlrWt9WocEgalVZb5qNvkV3.1

Ідентифікатор конференції: 755 0160 3637Код доступу: 8FEMUs

21.02.2023. Міжнародний день рідної мови

Університет Туган-Барановського інформує: 21.02.2023 відзначається Міжнародний день рідної мови.

20.02.2023. День Героїв Небесної Сотні

Університет Туган-Барановського інформує: 20.02.2023 відзначається День Героїв Небесної Сотні.

16.02.2023. День єдності

Університет Туган-Барановського інформує: 16.02.2023 відзначається День єдності

Університет Туган-Барановського інформує: інтернет-лекторій

ТЕХНІЧНИМ РІШЕННЯМ ІНТЕРНЕТ-ЛЕКТОРІЮ БУЛО ПЕРЕДБАЧЕНО:​

  • Виділення окремого приміщення  та його косметичний ремонт​
  • Організація простору лекторію із виділенням 3-х зон:​
  1. Зона запису та редагування контенту​
  2. Зона для роботи лектора​
  3. Зона для розміщення слухачів
  • Розробка блок-схеми розміщення та підключення обладнання

Для технічної реалізації основних задач інтернет-лекторію в Університеті Туган-Барановського​ було визначено та придбано необхідні комплекти обладнання.

Бібліотека Університету Туган-Барановського інформує: фінанси, банківська справа та страхування

Бібліотека Університету Туган-Барановського інформує: електронні журнали та фахові видання з фінансів, банківської справи та страхування.

Фінанси, банківська справа та страхування

Університет Туган-Барановського інформує: бій під Крутами

Університет Туган-Барановського інформує: 29 січня відзначається річниця бою під Крутами.

Пропонуємо ознайомчі матеріали, про відомі і невідомі сторінки бою під Крутами – https://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/

Як відрізнити історичну правду від міфу – https://tyzhden.ua/bij-pid-krutamy-iak-vidriznyty-istorychnu-pravdu-vid-mifu/

Університет Туган-Барановського інформує: День пам’яті Героїв Крут

Університет Туган-Барановського інформує: 29 січня – День пам’яті Героїв Крут.

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

Джерело: Інститут національної пам’яті

Перші кіборги. До річниці бою під Крутами

Університет Туган-Барановського інформує: Бабин Яр

Університет Туган-Барановського інформує: 27 січня світова спільнота вшановує жертв Голокосту.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

Університет Туган-Барановського інформує: День пам’яті жертв Голокосту

Університет Туган-Барановського інформує: 27 січня – День пам’яті жертв Голокосту.

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост в Україні. Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

Бабин Яр. Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Джерело: Інститут національної пам’яті