Бібліотека Університету Туган-Барановського інформує: Марко Черемшина
Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в селі Кобаках Косівського району в сім’ї селянина. Батько Марка Черемшини – Юрій Степанович Семанюк – був письменною людиною, любив читати книжки, кохався в народних піснях, коломийках, приказках, був дружнім з видатним українським письменником, буковинським поетом Юрієм Федьковичем.
Раннє дитинство Івана Семанюка пройшло серед мальовничої карпатської природи, у діда Дмитра Олексюка – прекрасного знавця усної народної творчості. Студентські роки – це незабутні враження від знайомства з творчістю зарубіжних письменників (Й.В. Гете, В. Шекспіром, Ф. Шіллером, І. Вазовим, О. Кольцовим, В. Короленком), а також зустрічі з відомими сучасниками.
В українську літературу Марко Черемшина увійшов як новеліст. Його творча спадщина ділиться на три цикли: новели з життя гуцульської бідноти на межі 19-20 ст. (збірка «Карби»); новели про першу світову війну та її руйнівні наслідки (збірка «Село вигибає»); новели з життя та побуту гуцульського селянства в умовах пансько-польської окупації (збірка «Верховина»). Герої новел – селяни, працьовиті, духовно обдаровані, чесні, гостинні. Вони живуть вірою в майбутнє свого народу, сповнені бадьорого настрою, хоч дійсність була жорстокою. Марко Черемшина любив свій народ, цінив його історичне минуле і мріяв про краще майбутнє для нього.
