Університет Туган-Барановського інформує: традиції Маланки
Університет Туган-Барановського інформує: 13 січня відзначається Щедрий Вечір або свято Маланки.
Після коляди, напередодні Нового Року за старим стилем, відзначається Щедрий Вечір. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Маланки.
Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року. У цей вечір щедрують:
Щедрий вечір, пане господарю,
Стережи, Боже, твого товару,
Твого товару, всякого статку,
Молім Бога за отця, за матку.
Добрий вечір!
Після заходу Сонця у Щедрий вечір дівчата збираються гуртом і щедрують, переодягнені в образи міфічних істот – Меланку, Василя та їх дружок. Хлопці також можуть щедрувати. Ця традиція називається “водити Меланку”.
За переказами свято Маланки продовжувалось до настання світанку. Вранці на роздоріжжі щедрувальники палили снопи соломи – дідухи – , які стоять від Святвечора до Нового року. Потім хлопці та дівчата стрибають через багаття.
Зі світанком хлопці йшли вітати з Новим роком господарів кожної хати, засіваючи зерном. Ця традиція збереглась і до сьогодні. Дівчата не беруть участь у цьому обряді. За народним віруванням, дівчата, які засівають, не приносять щастя в оселю.
