«Мені було цікаво побути в ролі не шкільного вчителя, а саме викладача Університету», – Юлія Воробйова

Університет Туган-Барановського говорить про важливі аспекти життя з важливими людьми! Ми проводимо серію інтерв’ю з випускниками та викладачами. Не рідко, викладачами Університету стають випускники ДонНУЕТ. Ми хочемо разом поговорити та згадати найкращі моменти зі студентського життя, поговорити про «тут і зараз» та поділитися власною незабутньою історією.

Героїнею сьогоднішнього випуску стала Воробйова Юлія Миколаївна – випускниця магістратури Університету Туган-Барановського. Вона закінчила Університет у 2019 році за спеціальністю “Підприємництво, торгівля та біржова діяльність”. Зараз Юлія Воробйова працює у стінах ДонНУЕТ асистенткою кафедри економіки міжнародних економічних відносин. Як складався шлях від студентки-активістки до викладачки в Університеті – читайте у матеріалі!

Чому Ви вирішили пов’язати своє життя з науковою діяльністю саме у ДонНУЕТ? 

Прийшовши в 2017 працювати на кафедру, ще тоді економіки, на посаду лаборанта, я почала працювати з дуже талановитими та ініціативними викладачами. Коли я дивилась на асистентів кафедри, мені було цікаво побути на їх місці в ролі не шкільного вчителя, а саме викладача Університету. Тому по закінченню навчання, мені видалась така можливість реалізувати себе в ролі асистента кафедри економіки та міжнародних економічних відносин.

Як змінилося Ваше життя після цього?

Я би сказала – частково. Будучи лаборантом, я спілкувалась зі студентами, керувала різними видами діяльності на кафедрі (у межах посади), брала участь в організації та проведенні різних університетських заходів. А от зараз, в ролі асистента, залишилось все те ж, тільки між цими видами діяльності додалось викладання студентам.

Я в рядах студентів з 2015 року. Мені пощастило навчатися у Донецьких викладачів, які, на жаль, зараз не працюють в стінах Університету. Той життєвий досвід та знання, якими вони поділилися, на даний момент допомагають не тільки працювати, але і розвиватися, як особистості!

Чим Ви любите займатися у вільний час? Розкажіть про Ваше хобі чи улюблену справу. Як Ви до цього прийшли? :-)

Коли я стала викладачем кафедри, вільного часу не залишилось на хобі, адже зараз більшість часу виділяю на написання дисертації та підготовку до занять. В основному у вільний час я любила займатися аранжуванням музики, фотографувати та активно подорожувати.

Чи змінилося Ваше коло інтересів з часів студентської лави? Наскільки кардинально?

Мабуть ні. Я би сказала, коло інтересів у мене не змінилось. Просто більш ширше почала дивитися на ті речі, котрі не помічала у студентські роки.

Чи відрізняється Ваше студентське життя від життя сучасного студента?

Мабуть, це були найкращі часи: кожної пари ти молишся, щоб тебе не спитали на парі, коли ти за день вчиш стільки матеріалу, скільки за навчальний рік би не вивчив… Коли ти змагаєшся з кращими студентами за посаду голови СтудРади Університету… Коли ти очікуєш результатів о 18:00 біля кабінету викладача…

На даний момент, сучасні студенти не цінують тих моментів студентського життя, котрі відбуваються в стінах Університету. Немає того запалу, що був буквально 5 років тому в моїх однокурсників.

Поділіться з нами Вашою незабутньою історією з часів студентства :-) 

Ой, а історій було достатньо! Оскільки я була студентом-активістом, то справді куйозні історії –

• Це був 2 курс мого навчання в Університеті. Восени, як завжди, починається підготовка до студентської осені 2016. І саме в той відповідальний момент Голова культмасового сектору просто починає ігнорувати підготовку до свята. Було прийнято рішення перевиборів. В той момент я вирішила себе випробувати в ролі культмасу! Але проблема в чому була – потрібно було поставити 5 номерів за тиждень (пісню, танець, КВК, оригінальний жанр, відео). Сказати, що я в шоці була –  нічого не сказати. Але студенти нашого інституту прийняли це, як виклик! І за тиждень ми постави всі номери. З 5 номінацій наш інститут отримав дві (вокал Клименко Таня та оригінальний жанр – Буряк Діма).

• Як не смішно звучить, але наше життя циклічне! Взимку 2018 року, наш Університет, у переддень Святого Миколая, приїздить вітати дітей із дитячого будинку-інтернату. Я сиділа на кафедрі, до мене “залітає” викладач і питає, що я зараз роблю. Він одразу ж комусь зателефонував і сказав, аби я знайшла п’яточок. Я не розумію, що відбувається: “Збирайся, бери куртку і поїхали!”.

Пізніше мені пояснили, що в останній момент, перед виїздом до дитячого будинку, потрібна заміна одного з акторів. Один із ключових героїв вистави не зможе (викликали на нараду) і що шукають заміну. Всі ролі вже знайшли свої героїв. Мені озвучують, що я буду заміняти Бочарову Юлію Геннадіївну, котра повинна була грати Морську царицю. Юлія Геннадіївна власноруч пошила свій костюм, в котрому виступала я.

Та найскладнішим було те, що за годину потрібно було вивчити десь 2 сторінки друкованого тексту в віршах. Але чесно, виступаючи перед дітьми, які лишись без батьків, було неймовірно! Це відкриті та добрі діти, яким було просто в кайф виступати, хоч я половину тексту креативила по походу:) А на даний момент, Юлія Геннадіївна – не тільки мій керівник дисертаційної роботи, а й колега та просто хороший друг!

Якщо Ваше життя склалося інакше, Ви уявляєте себе в іншій сфері? 

За рік до випуску з магістратури я себе спробувала в ролі аналітика в департаменті по персоналу в ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг» та інженера з оплати праці енергетичного департаменту. То можу сказати впевнено, що я бачу себе в різних сферах! Я не боюсь змінювати профіль діяльності і готова до нових звершень в кар’єрному рості!

Оскільки Ви пройшли всі кола студентського життя в Університеті, поділилися лайфхаком чи корисною порадою для наших студентів:-)

Все, що ви скачали з Інтернету – не завжди є правильним при перевірці.

Привітаєте рідний ДонНУЕТ з Днем Народження? Зробіть це просто тут! :-)

З Днем народження, любий Університет! За цими швидкоплинними літами криється нелегкий шлях утвердження своїх принципів, пошуків і звершень, зростання та примноження здобутків у підготовці висококваліфікованих фахівців для рідної України. Хочу побажати, щоб високий рівень викладацького досвіду передався студентам  нашого Університету! Аби Університет долав усі перешкоди на своєму шляху та тільки приумножував свої здобутки!