9 лютого 2026 року відбулося чергове засідання студентського наукового клубу «Європейський Союз у 21 столітті», діяльність якого започатковано в межах реалізації проєкту
9 лютого 2026 року відбулося чергове засідання студентського наукового клубу «Європейський Союз у 21 столітті», діяльність якого започатковано в межах реалізації проєкту «Європейські цінності: сталий розвиток, економічна безпека та цивілізаційні імперативи» 101127413 – EVSDESCI (програма Еразмус+ напрям Жан Моне), що фінансується Європейським Союзом.
Засідання було присвячено глибокому аналізу європейських інтеграційних процесів. Основний фокус дискусії в межах студентського наукового клубу було зосереджено на тому, як внутрішня політична структура держав безпосередньо впливає на їхній економічний розвиток у межах єдиного ринку.
Модератором засідання виступила професорка кафедри економіки та бізнесу, д.е.н., професор Чернега Оксана Богданівна.
Дискусія почалася із аналізу змін ключових економічних показників ЄС за останнє десятиліття, що базуються насамперед на синергії різних моделей управління. Особливу увагу було приділено класифікації країн за формою правління:
23 країни з парламентською представницькою демократією. Було зазначено, що така модель (де уряд підзвітний парламенту) забезпечує високу стабільність і послідовність економічних реформ. Це країни, де інституційна пам’ять сильніша за політичні амбіції окремих лідерів;
4 країни зі змішаною республікою. У цих державах (де повноваження розподілені між президентом та прем’єром) динаміка розвитку часто залежить від здатності різних гілок влади до компромісу.
Під час засідання студентського наукового клубу модератор акцентувала на тому, що в межах ЄС не існує «ідеальної» форми правління, кожна має свої особливості:
- Перевагами парламентських систем є гнучкість у кризові періоди та кращий захист від авторитаризму. Недоліком може бути тривалий час формування коаліцій, що іноді гальмує швидке прийняття бюджетних рішень.
- Перевагами змішаних систем є більш мобільна виконавча влада, що важливо для оперативного впровадження європейських директив. Проте існує ризик внутрішніх конфліктів між президентом і урядом («співіснування»), що може створювати турбулентність для інвесторів.
Головний меседж засідання полягав у тому, що успіх країни в ЄС залежить не стільки від типу республіки, скільки від інклюзивності інститутів. Чернега О. підсумувала, що інтеграція дозволяє нівелювати слабкі сторони національних моделей управління завдяки загальноєвропейським стандартам прозорості та верховенства права.
