«ДонНУЕТ в обличчях»: як працювати в освіті під час війни та допомагати людям

Сьогодні ми говоримо з Удовіченко Ганною Михайлівною.

• Чому вирішили пов’язати своє життя з науковою діяльністю саме у ДонНУЕТ? Яку посаду обіймаєте?  

У 2014 році я отримала пропозицію доєднатись до викладацького колективу переміщеного у Кривий Ріг вищу та з листопаду працюю на посаді доцента кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-правових дисциплін.

• Як Ви зустріли 24 лютого 2022 року? Чи змінилося Ваше життя після повномасштабного вторгнення?

Як і більшість українців я не вірила в те, що це відбувається у ХХІ столітті, що моя країна у війні, здавалось що це якась помилка. Ми продовжували здійснювати освітній процес у дистанційному форматі і прийшло розуміння про те, що у цей час саме тим, що ми сумлінно виконуємо свої професійні обов’язки ми допомагаєм студентам впоратись з гострим стресом, через те що занурюємо їх у звичне, «мирне» життя. Це те що ми могли у той час робити. Також долучались до різних волонтерських зборів, разом із сусідами готували сховища і розуміли що є потреба в чомусь іншому, «більшому, спрямованому на людей». У травні місяці я отримала пропозицію попрацювати перекладачем у Médecins Sans Frontières (MSF) назва якої перекладається як Лікарі без кордонів. Організація надає медичну допомогу людям, які постраждали внаслідок конфліктів, епідемій, катастроф або позбавлені медичної допомоги. Команди складаються з десятків тисяч медичних працівників, матеріально-технічного та адміністративного персоналу, які об’єднані організаційним статутом. Дії працівників керуютьсям едичною етикою та принципами неупередженості, незалежності та нейтральності. MSF є некомерційною, самоврядною організацією, що базується на членах. MSF була заснована в 1971 році в Парижі групою журналістів і лікарів. Сьогодні організація є всесвітнім рухом, який налічує майже 65 000 людей. У складі мобільних команд, у лікарнях працює велика кількість англомовних експертів, серед яких не тільки медики, а також логісти, інженери, спеціалісти з будівництва, журналісти і ще велика кількість людей різних сфер діяльності і всі вони об’єднані метою допомагати Україні та українцям. Але вони також потребують допомоги – допомоги перекладача. Як перекладач я працювала з різними спеціалістами, але найбільш цікавою роботою є робота з психологами. Під час перекладу різноманітних тренінгів я отримала велику кількість знань про ознаки стресу, вплив стресу на людський організм, про тісний взаємозв’язок ментального та фізичного здоров’я, шляхи подолання стресу. Під час роботи мобільних клінік мала можливість спостерігати дієвість певних психологічних вправ і важливість вміти індентифікувати стрес у себе та інших, надавати першу психологічну допомогу. Отриманні знання знайшли своє втілення у матеріалах курсів підвищення кваліфікації «Практики психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій» а також в участі у Грантовому проєкті Резекненської Академії Техонлогій (RTA) від МЗС Латвії GPK-07/2022 «Веб-орієнтована система підтримки роботи педагогів з дітьми для зниження рівня тривожності в регіонах, постраждалих від війни («Web-based Support System for Educators to Reduce Children’s Anxiety in War-affected Areas» у якості експерта-дослідника.