“ДонНУЕТ в обличчях”: прожити весь спектр негативних емоцій аби побороти тривогу
Сьогодні ми спілкуємось зі студенткою Університету Туган-Барановського, освітньої програми “Туризм” – Бурак Єлизаветою Андріївною.
ПОЧНІМО!
- Коли Ви вступили до Університету Туган-Барановського? На яку освітню програму.
Я вступила до Донецького національного університету економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського у 2019 році, незадовго до початку обмежень всесвітньої пандемії. Чесно кажучи, в 11 класі мені важко було визначитися, ким я хочу працювати надалі, як розкрити свій внутрішній потенціал та як знайти роботу мрії. Але я однозначно була впевнена в тому, що я просто любила подорожі. А це може бути: поїздка до невивченого району міста, до сусіднього міста чи сусідньої області, або навіть до сусідньої країни! Саме тому я вирішила вступити на освітню програму туризм. Навіщо вигадувати щось інше, якщо є те, до чого душа лежить? Мені подобається саморозвиток та можливість ділитися корисною та цікавою інформацією з оточуючими. Сфера туризму повністю реалізовує мою особистість. Я можу ділитися всім цим і примножувати розвиток оточуючих і безумовно покращувати їхній настрій.
- Як Ви зустріли 24 лютого 2022 року? Чи змінилося Ваше життя після повномасштабного вторгнення?
Зустріла я 24 лютого 2022 року не в Україні. Я була на відпочинку з батьками у Туреччині. Я як зараз пам’ятаю страх і шок від того, що відбувається. Наскільки страшно це було дізнатися, дивитися новини, переживати за тих, хто в Україні. Я й досі не уявляю як це. Життя однозначно змінилося і розуміння та цінність життя теж. Раніше я могла припускати відчуття ілюзії контролю. Тепер я ще більше можу відчути життя і кожну його мить, припускаючи, що все може змінитися.
- Як ви справляєтесь з тривогою?
Я прожила 3 місяці у Туреччині і після цього переїхала до Чехії. Можливо, для когось це казка, але я пам’ятаю причину моїх подорожей. Я відчувала на собі травму вимушеного переселенця та синдром того, хто вижив. Мені допомагала і допомагає думка про те, що якщо я займатимуся самобичуванням, то нікому від цього не стане легше. Мій метод боротьби з тривогою – це проживання всього спектру негативних емоцій (аби не ховатися від них) та пошук способів підняти собі настрій.
- Якщо ви займаєтесь/ займалися волонтерською справою, розкажіть про це.
Зовсім небагато можу розповісти про волонтерську справу, але це краще ніж нічого. Першого дня повномасштабного вторгнення я перевела тисячу Зеленського на збройні сили України.
