Blog Elements – Сторінка 1455 – Навчально-науковий інститут економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (ННІЕТ)

Half Sized Blog Element (Single Author Style)

Half Sized Blog Element (Multi Author Style)

ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЄКТІВ НА КАФЕДРІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ГОТЕЛЬНОЇ І РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

16.12.2019/0 Comments/in Новини /by admin

12-13 грудня 2019 року на кафедрі технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи пройшов захист дипломних проєктів магістрів спеціальностей 181 «Харчові технології» та 241 «Готельно-ресторанна справа». Дипломний проєкт – це останній і найважливіший проєкт, який у повній мірі відображає всі результати, досягнуті студентами за час навчання. Захист пройшов дуже продуктивно, адже студенти продемонстрували […]

15 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧАЮ

16.12.2019/0 Comments/in Новини /by admin

ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЄКТІВ НА КАФЕДРІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ГОТЕЛЬНОЇ І РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

16.12.2019/0 Comments/in Новини /by admin

15 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧАЮ

16.12.2019/0 Comments/in Новини /by admin

Full Sized Blog Element (Big Preview Pic)

ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЄКТІВ НА КАФЕДРІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ГОТЕЛЬНОЇ І РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

16.12.2019/0 Comments/in Новини /by admin

Захист пройшов дуже продуктивно, адже студенти продемонстрували високий рівень підготовки. Працюючи над темою диплому та презентуючи його перед членами комісії, студенти реалізували свої знання, уміння та навички, отримані на попередніх етапах навчання.

Це знайшло відображення також і у практичній презентації новітніх технологій виробів із подальшою їх дегустацією. Були представлені такі вироби, як: безглютенові хлібобулочні вироби для хворих на целіакію на основі кукурудзяного, рисового та гречаного борошна; хліб соєво-морквяний та гарбузовий із підвищеним вмістом каротиноїдів; м’ясні січені вироби з рослинними добавками функціонального призначення; рибні січені вироби пребіотичної дії; хлібобулочні вироби прискореної технології виробництва з використанням сухої картопляної добавки.

Теми дипломних робіт були різноманітні, зокрема можна зазначити такі: «Проєкт кафе-пекарні в м. Кривий Ріг із впровадженням технології безглютенових хлібобулочних виробів», «Проєкт готелю 3* у м. Трускавець Львівської області з впровадженням еко-послуг в діяльності підприємства», «Проєкт стилізованого кафе «Лакшері» із сорбет-баром із впровадженням технологій страв на основі дикорослої сировини у м. Кривий Ріг» тощо.

За результатами захисту комісія, до складу якої увійшли: голови ЕК: Лавська Оксана Євгенівна – менеджер проєкту ТОВ «Рейкарц менеджмент» та Сабіров Олександр Володимирович – головний технолог ТОВ «С&C», члени ЕК: к.т.н., доценти: Сімакова Ольга Олександрівна, Попова Світлана Юріївна, Назаренко Ірина Анатоліївна, Слащева Аліна Вячеславівна, позитивно оцінила напрацювання студентів.

По завершенню захисту дипломних проєктів комісія відзначила гідний рівень підготовки студентів, їхню цілеспрямованість, наполегливість та бажання стати справжніми професіоналами.

Вітаємо студентів з успішним захистом дипломних робіт та бажаємо плідної діяльності й успіхів на професійному шляху!

15 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧАЮ

16.12.2019/0 Comments/in Новини /by admin

Свято на честь одного з найулюбленіших напоїв світу вперше відзначили у 2005 році. Первісна його мета полягала в залученні уваги світової громадсь-кості до проблем чайної індустрії. Ідея свята прижилася, і сьогодні Міжнарод-ний день чаю із задоволенням відзначають у багатьох країнах. Основні урочис-тості проходять в Індії і Шрі-Ланці – країнах, що займають лідируючі позиції на світовому ринку чаю. Пізніше до них приєдналися Індонезія, Кенія, Уганда та інші держави, які теж вносять істотний внесок в розвиток чайної індустрії. Скромні бюджети не дозволяють їм розорятися на масштабні урочистості, тому вони проходять без помпи, але душевно і зі смаком. У цей день влаштовуються колективні чаювання, костюмовані гуляння з піснями і танцями, а також народ-ні ярмарки з дегустацією різних сортів чаю. Втім, шанувальники напою з інших країн теж осторонь не залишаються.

Сама поява чаю овіяна легендами. Найчастіше посилаються на ту, згідно якої першими стали вживати настій листя пастухи на півдні Китаю, звернувши увагу на тварин, які щиплють листочки з кущів і робляться бадьорішими.

Звідки виникло слово «чай» і що воно означає для нас? У Китаї чай має сотні назв залежно від району зростання, типу або сорту («шуйсен», «юнь-нань», «тунчи», «байча», «чича», «хуача»). Але саме споживане найменування – це «ча», що означає «молодий листочок». У різних провінціях по-різному вимовляється це слово: «ч’ха», «цха». Всі інші народи світу запозичували свої найменування чаю у китайців.

Для багатьох будь-який чай добрий, лише б настій був потемніший. Але, виявляється, між чаєм є різниця, і дуже велика.

Чорний чай виходить в результаті проходження сировиною всіх стадій обробки – зав’ялення, скручування, ферментації, сушки і сортування. Для отри-мання зеленого чаю з названих стадій лист проходить скручування, сушку і сортування. Червоний і жовтий (білий) чай піддається всім стадіям обробки, але не повною мірою. Червоний чай по характеру виробництва ближче до чорного, а жовтий – до зеленого, оскільки ступінь ферментації червоного вище, ніж жов-того.

Чай містить розчинні і нерозчинні у воді речовини: фенольні сполуки, ка-техіни, цукри, пектинові речовини, спирти, кислоти (янтарна, лимонна, молоч-на), амінокислоти, похідні пурину (кофеїн, гуанін, аденін, теофелін, теобромін), пігменти, вітаміни, ферменти, мінеральні і ароматичні речовини, білки, целю-лозу, крохмаль, водорозчинні вітаміни (C, B1, B2, PP, B15, K).

Справжній любитель чаю цікавиться його приготуванням не тільки по-ширеним способом, а і по-іншому, з використанням національних особливос-тей. Не всі національні способи заварки є правильними з погляду сучасних нау-кових уявлень, але проте багато з них є вельми популярними. Вони тісно пов’я-зані з географічними, кліматичними, соціальними і іншими умовами окремих країн, їх не можна механічно застосовувати в інших умовах. У більшості країн світу чай вживають у вигляді звичного для нас напою, який представляє собою водний екстракт чаю. Проте, існують екзотичні чайні напої, дуже відомі і до сих пір вживані – це тибетський та монгольський. Приготовані такими спосо-

бами чайні напої можуть бути взагалі незрозумілими та відштовхуючими за ви-дом та смаком у нашій помірній кліматичній зоні, але в умовах степів Монголії та Калмикії або високогір’я Тибету саме ці напої допомагають відновити сили та вгамувати спрагу.

Тибетський спосіб

У Тибеті чай вживають в їжу як у звичайному для всіх народів рідкому вигляді, так і в сухому.

Чайний напій в Тибеті називається часуйма і є міцним цегляним чаєм (приблизно 50-75 г сухого чаю на 1 л води), в який додані вершкове (обов’язко-во топлене) масло яка (100-250 г на 1 л) і сіль за смаком. Всю цю суміш (гаря-чу!) збивають в спеціальному довгастому бочонку, доти поки не вийде од-норідний за консистенцією густий напій – дуже калорійний і тонізуючий, а то-му здатний майже миттєво відновлювати сили знесиленої в гірських умовах людини.

Сухий чай в Тибеті вживають для приготування національного смаколика «цзамбу» (підсмажене ячмінне борошно змішується і ретельно перетирається із маслом яка, сухим цегляним чаєм і сіллю). Таким чаєм завжди можна відновити сили у мандрівках в умовах високогір’я.

Монгольський спосіб

Монгольський спосіб вживання чаю схожий у принципі з калмицьким і частково з киргизьким. Це один з якнайдавніших способів, широко поширений від пустелі Гобі до межиріччя Волги і Дону.

Основними компонентами є зелений цегляний чай, молоко, масло, боро-шно і сіль. Залежно від національного району, де уживається чай по-монгольски, всі його елементи, окрім цегляного чаю, можуть варіювати. Так, молоко може бути коров’ячим, верблюжим, а масло може бути іноді зовсім від-сутнім або замінюватися і доповнюватися топленим салом (яловичим, бара-нячим); борошно може бути пшеничним, ячмінним, житнім і доповнюватися рисом, пшоном (гаоляном). Іноді разом з сіллю кладеться чорний перець го-рошком з розрахунку – одне зернятко на стакан, а у калмиків – лаврове листя, рідше – мускатний горіх.

А чи доводилося вам куштувати екзотичні види чайних напоїв? Яке ваше враження?

Half Sized Blog Element (Single Author Style)

Half Sized Blog Element (Multi Author Style)

Full Sized Blog Element (Big Preview Pic)

Контакти