Blog Elements – Сторінка 1059 – Навчально-науковий інститут економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (ННІЕТ)

Half Sized Blog Element (Single Author Style)

Half Sized Blog Element (Multi Author Style)

Університет Туган-Барановського знає: профорієнтація під час карантину

13.04.2021/in Новини /by admin

Профорієнтаційна робота триває навіть під час карантину. Адміністрація Університету Туган-Барановського запропонувала оновлений формат профорієнтаційної роботи – онлайн консультації з предметів, що входять у перелік предметів ЗНО на 2021 рік. Метою онлайн консультацій є роз’яснення учням найбільш важких завдань та задач, які були в тестах ЗНО попередніх років, та формування практичних навичок розв’язання таких завдань. Проведення […]

«У мене була єдина думка – там діти!», – Боднарук Ольга Анатоліївна про пожежу та врятованих дітей

12.04.2021/in Новини /by admin

6 квітня 2021 року в Саксаганському районі пізно ввечері сталася пожежа. Загоряння сталося на балконі 4 поверху. Боднарук Ольга Анатоліївна, асистент кафедри технології в ресторанному господарстві, готельно-ресторанної справи та підприємництва Університету Туган-Барановського та її чоловік врятували двох дітей: дівчинку 7-ми років та 11-річного хлопчика до приїзду вогнеборців. Що сталося тієї ночі, подробиці рятувальної операції – […]

Університет Туган-Барановського знає: профорієнтація під час карантину

13.04.2021/in Новини /by admin

«У мене була єдина думка – там діти!», – Боднарук Ольга Анатоліївна про пожежу та врятованих дітей

12.04.2021/in Новини /by admin

Full Sized Blog Element (Big Preview Pic)

Університет Туган-Барановського знає: профорієнтація під час карантину

13.04.2021/in Новини /by admin

Профорієнтаційна робота триває навіть під час карантину. Адміністрація Університету Туган-Барановського запропонувала оновлений формат профорієнтаційної роботи – онлайн консультації з предметів, що входять у перелік предметів ЗНО на 2021 рік. Метою онлайн консультацій є роз’яснення учням найбільш важких завдань та задач, які були в тестах ЗНО попередніх років, та формування практичних навичок розв’язання таких завдань. Проведення онлайн консультацій (уроків) передбачено на інформаційній платформі Zoom для школярів 10-11 класів, науково-педагогічними працівниками Університету Туган-Барановського.

Такі онлайн консультації були проведені для учнів випускних класів Комунального закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів гуманітарна гімназія імені Лесі Українки Жовтоводської міської ради, а саме Удовіченко Ганна Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-гуманітарних дисциплін провела онлайн урок з англійської мови на тему: «Comparative analysis of-ING forms and Infinitives use after verbs and prepositions», під час якого учні мали можливість закріпити та поглибити власні знання та набути нові знання з зазначеної теми.

Коптєва Тетяна Сергіївна, асистент кафедри туризму та країнознавства провела урок географії на тему “Топографічна карта загальні ознаки та розв’язування задач”, для учнів випускних класів Комунального закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів гуманітарна гімназія імені Лесі Українки Жовтоводської міської ради.

Ревуцька Світлана Казимирівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології, українознавства та соціально-гуманітарних дисциплін провела уроки з української мови для учнів 11 класів КЗОШ №127, КЗОШ №85 та КЗОШ №71 на тему «Відмінювання числівників». Уроки проведені із застосуванням авторської унікальною методики з використанням «інструменту» – власної долоні.

Висловлюємо подяку адміністрації навчального закладу та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

1 2 3 4 5 6 7 8

«У мене була єдина думка – там діти!», – Боднарук Ольга Анатоліївна про пожежу та врятованих дітей

12.04.2021/in Новини /by admin

6 квітня 2021 року в Саксаганському районі пізно ввечері сталася пожежа. Загоряння сталося на балконі 4 поверху. Боднарук Ольга Анатоліївна, асистент кафедри технології в ресторанному господарстві, готельно-ресторанної справи та підприємництва Університету Туган-Барановського та її чоловік врятували двох дітей: дівчинку 7-ми років та 11-річного хлопчика до приїзду вогнеборців. Що сталося тієї ночі, подробиці рятувальної операції – далі в інтерв’ю Ольги Анатоліївни.

«Я була на кухні. Зверху почалося якесь тупотіння та гамір. Я ще кажу чоловіку: «Господи, що це потрібно робити?! Вже майже десята ночі! Щось ніби падає» Прямо обурювалася. «Коли ж це скінчиться?!» І чую якісь вихлопи, щось схоже на вибухи. Я побігла на балкон, аби подивитися, що відбувається. Було враження, що щось падає і б’ється. Дивлюся – купа людей під балконом і хтось кричить:

-У вас горить!

А я перепитую: Що горить?

-Пожежа на 4-му!

І в мене думки вголос: Там діти!

От в чому я стояла, в тому і почала бігти на 4 поверх. Вибігла в мить. Це максимум 2 хвилини. Дивлюся, що а мій чоловік вже болгаркою ріже двері. Всі сусіди у шоковому стані, перехожі починають бігти до нас у під’їзд.

Розрізали двері, зняли їх, а з квартири клуби чорного диму валять. Дим непроглядний. Впритул до квартири підійти було неможливо. Ніхто нічого не розуміє, всі у шоці. Чоловік забіг до квартири і виносить хлопчика звідти. Валить чорний дим і кіптява. Я дуже голосно почала кричати: «Там ще дівчинка! Де дівчинка?! Варя!». Чоловік повернувся до квартири. Наткнувся на дівчинку випадково. В квартирі був непроглядний отруйний дим, він хотів зайти у ванну кімнату, аби намочити футболку, щоб якось дихати. Врятувало те, що планування квартир у нас однакове. Якщо була б інакше, незнайоме планування для квартири, ви уявляєте, скільки б довелося блукати у чорному кумарі?!

Хлопчик був ближче до виходу. А на дівчинку він натикнувся ногами, зовсім випадково у ванній кімнаті. Почав навпомацки махати руками – дитина!

Це добре, що діти не спали в цей момент. Інакше вони б задихнулися… Вони були всі чорні, у кіптяві, лише очі блищали.

Я була у шоковому стані. Прийшла в себе вже у власній квартирі, поверхом нижче, у ванній, відмиваючи дітей. Дівчинка була чорна, наче смола, у сажі. Я почала їх вмивати, поливати водою. Їм було важко дихати: кіптява була у носі. Дівчинка задихалася. Я тоді навіть не розуміла, при тямі дитина, чи ні. У хлопчика сильне отруєння.

Чоловік врятував із пожежі не лише дітей, а й собаку. На сходовій клітці зробився живий ланцюг із сусідів, які подавали воду, аби загасити пожежу. Був сильний вогонь. А вибухи, які ми чули – це, як з’ясувалося пізніше, лопалися пластикові віконні рами та скло у вікнах. Вони просто лопалися і розліталися.

Потім приїхала пожежна служба. Поки вони приїхали, ми всі, своїми силами, загасили вогонь.

Я займалася дітьми: відмивала їх, збирала одяг, щоб їх перевдягти. Мій чоловік гасив пожежу, сусіди подавали воду. Так ми загасили вогонь, врятували дітей. Це дуже страшно було…Це такий жах! У мене досі перед очима ця жахлива картина!

Діти не могли вийти з квартири, через те, що замок у дверях зламаний. Вони були заблоковані. Їхня мати зачинила дітей у квартирі і пішла на роботу. Діти намагалися привернути увагу. Я спитала у дівчинки:

-Варя, ви що, гралися сірниками?

-Ні! Ми знаємо, що сірниками гратися небезпечно! Ми нічого такого не робили. Ми гралися у кімнаті з братом і побачили, як палає балкон!

Я не розуміла куди бігти. У нас дім із газовими колонками. Я почала збирати свого сина та сусідських дітей, врятованих з пожежі на вулицю. А раптом рвоне?! Все робилося в якійсь гарячці. Але я розумію, що наші дії були адекватними. Вже коли приїхала швидка і пожежні, нам казали куди іти, що робити, як діяти. Стало спокійніше. Дітей повезли у лікарню, а ми почали розгрібати наслідки.

Коли почалася пожежа, діти пробули в цій квартирі лічені хвилини. Діти тупотіли і кричали, самі намагалися загасити вогонь. Якби не цей гамір, ми б і не звернули уваги. Ми б відреагували вже на запах горілого, а діти просто б задихнулися… Дяка, що почалися ці хлопки (від тріскання скла і віконних рам), люди побачили і почали бити на сполох.

Це посто жах. Бідні діти. Я в такому шоці була. Ми розійшлися далеко за опівніч із сусідами, так до кінця і не зрозумівши, що це було.

Ми були в якомусь стані афекту. Розуміння почало приходити тільки на другий день. Ми не розуміли нічого… У мене стискалося серце! Велике щастя, що була болгарка, що так швидко зреагували. Чоловік хотів бігти додому за болгаркою. Підтримав сусід, який теж швидко зреагував, підключив і дав йому болгарку.

Можна було викликати пожежників, МЧС, дивитись, як все це палає і розуміти, що там діти! Я летіла туди! Треба ж щось робити! У мене перед очима ця болгарка, вогні, клуби диму і діти, які вилітають з квартири. А потім все інше!

У нас не було думки телефонувати у ЗМІ, давати інтерв’ю. Нам не приходило в голову, що це героїчний вчинок. Ми не чекали нагород або хвали. Ми загасили пожежу, врятували дітей і почали займатися своїми справами. У нас була одна думка – врятувати дітей»

Чоловіка Ольги Анатоліївни будуть нагороджувати орденом за відвагу ІІІ ступеню. Про такі речі варто говорити, адже герої – це прості люди, які живуть серед нас.

Half Sized Blog Element (Single Author Style)

Half Sized Blog Element (Multi Author Style)

Full Sized Blog Element (Big Preview Pic)

Контакти