Найвищою цінністю будь-якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека. Реалізація соціальних ініціатив Президента України вимагає чіткої, цілеспрямованої та злагодженої роботи задля соціального забезпечення та підтримки осіб, що опинилися у складних життєвих ситуаціях.
Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини,
Акція охоплює наступні дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
У матеріалі Радіо Свобода йдеться про те, що українки досі зазнають дискримінацій за ознакою статі, і наводяться найбільш поширені порушення прав жінок в Україні:
- Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.
- Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.
- Мають меншість у владі. Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.
- Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти.
- Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.
Президентка громадської організації «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко не вважає, що проблему домашнього насильства нині замовчують. Про замовчування цієї проблеми в України можна було б говорити років десять тому. Тепер же, вважає правозахисниця, про домашнє насильство говорять частіше і більш конкретно. Проте, каже далі Левченко, люди не вміють розпізнати, де починається власне домашнє насильство. Тут, як зауважують експерти, на заваді стоять стереотипи про «норми української родини», позицію – «жінка сама винна», прагнення «не виносити сміття з хати». Експерти закликають Верховну Раду якнайшвидше ратифікувати Стамбульську конвенцію. Цей документ зобов’язує державу боротися з домашнім насильством, а також чітко визначає як кримінальний злочин сексуальне домагання та психологічне насильство.
Утім, у звіті про діяльність Національної поліції України за 2017 рік твердиться, що визначальним у 2017 році є зменшення кількості учинених убивств та тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками, кількість яких є найменшої за роки незалежності, та збільшення кількості розкритих поліцією злочинів з числа зареєстрованих. Так, у 2017 році кількість кримінальних правопорушень, учинених стосовно неповнолітніх, зменшилася на 14% (з 5406 до 4639), а кількість постраждалих від них дітей – з 5773 до 5087. Також з 59 до 29 зменшився залишок нерозшуканих неповнолітніх, зниклих безвісті, з числа оголошених у звітному періоді.
Пропонуємо переглянути корисний відеоматеріал від телеканала Рудана про запобігання насильству:
