Про ЄКТС

Однією із передумов входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору є впровадження в систему вищої освіти України основних ідей сформульованих Болонською декларацією 1999 року.

Головна мета процесу, що розпочався у вищій освіті більшості країн Європи і отримав назву згаданої вище декларації — консолідація зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів країн Європи для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі, а також для підвищення ролі цієї системи в суспільних перетвореннях.

Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього і наукового простору.

Що таке ECTS?

Однією з цілей Болонського процесу є створення системи кредитів як відповідного засобу для сприяння якомога ширшій мобільності студентів.

Європейська система переведення і накопичення кредитів (ECTS) — це орієнтована на особу, що навчається, система накопичення і трансферу кредитів, яка ґрунтується на прозорості результатів навчання і навчального процесу. Її метою є сприяння плануванню, наданню, оцінюванню, визнанню та підтвердженню кваліфікацій та навчальних модулів, а також сприяння мобільності студентів. ECTS широко використовується у формальній вищій освіті та може застосовуватися для інших видів діяльності у навчанні впродовж життя.

Як розвивалась ECTS?

ECTS була впроваджена у 1989 році в рамках програми Еразмус (Erasmus) для перенесення кредитів, отриманих студентами під час навчання за кордоном, у кредити, що визнавалися вітчизняними університетами, куди студенти поверталися для продовження своєї навчальної діяльності. З часом її почали використовувати не тільки для перенесення кредитів на основі навчального навантаження і отриманих результатів навчання, а й для накопичення кредитів, передбачених ступеневими програмами освітніх закладів. ECTS допомагає розробляти, описувати і запроваджувати навчальні програми, дозволяє інтегрувати різні типи навчання у перспективу навчання впродовж життя, і поліпшує мобільність студентів, полегшуючи процес визнання кваліфікацій та періодів навчання. ECTS може застосовуватись до усіх програм, незалежно від способу реалізації (аудиторне навчання, навчання на базі організації, дистанційне навчання) чи статусу студентів (студент денної/заочної форми навчання), і до всіх видів навчального контексту (формальний, неформальний та неофіційний).

Які головні особливості ECTS?

ECTS базується на тому, що 60 кредитів ECTS відповідають навчальному навантаженню повного року формального навчання (навчального року) і асоційованим результатам навчання. У більшості випадків, навантаження студента складає від 1500 до 1800 годин на навчальний рік, відповідно один кредит відповідає 25-30 годинам роботи.

Кредити ECTS ґрунтуються на навчальному навантаженні, необхідному студентам для досягнення очікуваних результатів навчання.

Результати навчання описують те, що, як очікується, має знати, розуміти чи вміти робити студент після успішного закінчення процесу навчання. Вони пов’язані з дескрипторами рівнів національних і європейської рамок кваліфікацій.

Навчальне навантаження в ECTS включає усі види навчальної діяльності, такі як лекції, семінари, проекти, практичні заняття, самостійна робота та екзамени.

Кредити розподіляються на всі освітні компоненти програми навчання (модулі, дисципліни, стажування, дипломна робота тощо) і відображають кількість роботи, необхідної для виконання кожного компоненту у зв'язку із загальною кількістю необхідної роботи для завершення повного року навчання за даною програмою.

Успішність студента характеризують локальними/національними оцінками. Бажаними, особливо для випадку переведення кредитів, є додаткові ECTS оцінки. Оцінна шкала ECTS ранжує студентів на статистичній основі. Розподіл оцінок між студентами, що одержали по курсу оцінку вище незадовільної, виглядає таким чином:

А – кращі 10 %;
B – наступні за ними 25 %;
C – наступні за ними 30 %;
D – наступні за ними 25 %;
E – наступні за ними 10 %.

Для неуспішних студентів ставляться оцінки FX і F. Між ними існує різниця, яка полягає в тому, що FX означає: не «виконав якусь частину роботи, необхідної для здобуття оцінки вище незадовільної», а F: «не виконав всю необхідну роботу». Включення оцінок FX і F в розшифровку оцінок не є обов'язковим.

Словник основних понять і термінів

Каталог курсу (інформаційний пакет) — містить детальну, зручну для користувача, найновішу інформацію про навчальне середовище у закладі (загальна інформація про заклад, його ресурси та послуги, а також академічна інформація про програми та індивідуальні освітні компоненти),  який має бути заздалегідь доступним студентам до їх вступу в установу і під час всього навчання, щоб дати їм можливість зробити правильний вибір і якомога ефективніше використовувати свій час.

Кредит (ECTS) — кількісний засіб вираження обсягу навчання, що ґрунтується на навантаженні студентів, необхідному для досягнення очікуваних результатів навчального процесу на певному рівні.

Кредитна мобільність — мобільність студента за обміном, який перебуває в закладі, що його приймає, протягом певного періоду, впродовж якого він/вона виконує певні види діяльності, яким встановлені навчальні кредити, що в подальшому визнаються закладом, який скеровував студента на навчання.

Накопичення кредитівпроцес нагромадження кредитів, встановлених за досягнення результатів навчання освітніх компонентів у формальних контекстах, а також за інші види навчальної діяльності, що реалізовані в неофіційних і неформальних контекстах.

Трансфер (перенесення) — процес визнання кредитів, присвоєних в одному контексті, в іншому контексті з метою отримання кваліфікації.

Формальне навчаннянавчання, яке типово забезпечується освітньою або навчальною установою, структуроване (в плані навчальних цілей, часу навчання та підтримки навчання) і призводить до отримання сертифікату. Формальне навчання є власним вибором з точки зору особи, яка навчається.